asyan.org
добавить свой файл
1 2 ... 8 9
Iменослов
уклав Світовит ПАШНИК

Рідні імена
В ім’я здавна вкладався глибокий духовний зміст. Його вибір для новонародженої дитини був традиційною вірою в магічну силу слова й власного імені. Духовна сила, яка входила в свідомість людини через надані ймення, спрямовувала її життєвий шлях. Адже в іменах завжди містилося добре віщування, побажання добробуту, захисту Богів, надія на кращу синовню чи доччину долю. Обираючи майбутнє ймення для дитини, батьки хотіли, щоб разом з ним вона отримала і захисника згори, божого охоронця. Так, вважалося, що Мирослави присвячені Богові Миру, Ярослави – Ярилу, а про Богуславів і Богданів дбатимуть Боги, які подарували родині бажану дитинку. Вважалося також, що той, хто назве немовля непривабливим іменем як-от Неждан, Нелюбима, Немира, збереже її від злого ока, яке, нібито, не зверне уваги на дитину, яку не ждали або не люблять. Але вже доведено, що подібні ймення тільки заважатимуть людині в житті, адже несуть в собі силу-силенну негативу.
Дослідники вважають, що імена творилися за допомогою первісного арійського способу, який передбачає врахування всієї совокупності духовних та речових уявлень давнього суспільства. Навіть вважається, що імена були розподілені за варновими прошарками, що зараз вже втратило своє значення.
Крім того, імена могли втілювати як верхній, так і нижній Божественний світ. У давніх українців не було чітко вираженого протиборства між “темним” і “світлим”, кожне начало мало власне призначення, і від їх взаємодії творилося життя.
Ще в давні часи, як засвідчують джерела, був звичаєвий набір двоосновних імен. Але й ці складові частини імен могли формуватися з більш простих елементів, які також слід враховувати, бо вони можуть іноді давати відмінне тлумачення.
Існують імена, в яких виражено побажання здобути славу (Святослав, Ростислав), бути мужнім і відважним воїном (Ратимир, Ратибор, Ярополк), проявляти миролюбність (Миролюб, Любомир). Імена, які висловлюють гостинність (Гостирад, Милогост, Доброгост), можна пояснити і як очікування в родині бажаної дитини, яка прийшла на цей світ добрим гостем.
Є імена, що втілюють любов батьків до Бога, який послав їм дитину і через відповідне ім’я дбатиме про неї (Богумил, Богуслав, Богурад), а також побажання на майбутнє позитивних рис характеру своїй дитині (Доброслав, Добромисл).
Русини-українці, як і всі слов’яни, належать до арійських народів. Науково вже доведено, що Подніпров’я є центром арійства, тут формувались прадавні Веди, саме звідси наші пращури понесли у різні куточки світу свою могутню духовність.
Руська Православна Віра дозволяє нам заглибитись у давні знання рідного народу. Ми щиро віримо в нашу духовну могутність. Сьогодні настав час повернути відібрані у нас імена. Вони формувалися нашим народом тисячоліттями. Цей процес не завершився й сьогодні – з’являються нові утворення, забуваються старі. Імена відображають рідний духовний світ, який оберігає русина, надає духовну силу.

Ми поглянемо на походження імен крізь призму самобутнього руського світогляду, спробуємо віднайти пояснення, спираючись на рідний мовний ґрунт. Активно залучатимемо також арійську міфотворчість, яка зберігає імена прадавніх божеств і героїв.

Чоловiчi iмена
А
АНДРІЙ, АНДРІАН – присвячений Андрі-змієборцю; мужній, сильний. Свято – 30 листопада. Див. Ондрій.
АРТУР – див. Яртур.
АРДАГАСТ – див. Гордогост. Ардагаст – за Феофаном, слов’янський вождь, що брав участь у боротьбі з візантійцями (593 р.).

Б

БАЖАН – бажаний, жаданий.
БАРВИН, БАРНИМ – ошатний, гарний.
БАЯН – оповідач (баяти - оповідати).
БЕРИМИР – який бере (завойовує) мир.
БЕРИСЛАВ – який бере славу.
БІЛОВИД – білий з виду, видний.
БІЛОВОЛОД, БІЛОВОД – який має священну владу (білий - священний колір). Біловолод Просович – посланець, який розповів вел. князю Святославу Всеволодовичу про поразку князя Ігоря Святославовича від половців в 1185 р.
БІЛОГЛАВ – який має білу голову (волосся).
БІЛОЛЮБ – який любить біле, гарне, чисте.
БІЛОГОР – біла (священна) гора.
БІЛОГОСТ – священний гість.
БІЛОДАН – який дає святість; даний святістю.
БІЛОЗІР – біла (священна) зірка, світлоокий, білий сокіл.
БІЛОМИР – білий (священний) мир; який освячує мир (людей).
БІЛОСЛАВ – який прославляє святість.
БІЛОТУР – біла (священна) сила (Тур - Бог сили).
БІЛОЯРсвященний силою, мужністю. Ім’я князя, який кріпив град Сурож, згад. у ВК,4в також згадується рід Білоярів у ВК,9б.
БІЛУН, БІЛЯН – білий.
БЛАГ, БЛАГЕН, БЛАГИНЯ, БЛАЖЕН – похідне від благо – добро; який живе на благо. Благиня – воев. угорський Андрія ІІ, згад. 6710 (1202) р. в ЛР.
БЛАГОВИД – гарний на вигляд, благовидний (можливо від "вит" (життя) - благе життя).
БЛАГОВІР – який несе благу віру; вірний Богу.
БЛАГОВІСТ – блага вість; який несе благу вість.
БЛАГОДАР – благий дар; який дарує благо.
БЛАГОДАТ – благодатний; який дає благо.
БЛАГОЛЮБ – який любить благо (добро).
БЛАГОМИЛ – благий, милий.
БЛАГОМИР, БЛАЖИМИР – добрий до миру (світу). Отець Благомир одержав від Сварожича повчання, що створене Квасуром, слід називати Суринією (ВК,22).
БЛАГОРОД – який має добрий рід, благородний.
БЛАГОСЛАВ, БЛАЖИСЛАВ – благовісник, благословенний; який славить благо.
БЛАГОЯР – яра благодать, добре родючий.
БОГДАН – даний Богом. Слов’янське ім’я гетьмана Хмельницького.
БОГОВИД – який знає Бога.
БОГОВИТ – який має Боже життя.
БОГОВІР – який несе віру в Бога.
БОГОВІСТ – який несе Божу вість.
БОГОВЛАД – який знаходиться під Божою владою.
БОГОДАР – дарований Богом.
БОГОЛАД – ладний Богові.
БОГОЛЮБ – який любить Бога, любимий Богом, набожний.
БОГОРАД, БОГУРАД – радий Богові.
БОГОРОД – Богом народжений, нащадок Божественного роду.
БОГОСВЯТ – присвячений Богові.
БОГУМИЛ, БОГОМИЛ – Богові милий. Жрець Богомил Соловей був захисником Рідної Віри в Новгороді у 990 р.
БОГУМИР, БОГОМИР – який живе в мирі з Богом. Богумир один з прабатьків слов’ян за ВК,9а,10,22.
БОГУН – божий.
БОГУРАД – радий Богу; радість Божа.
БОГУСЛАВ – який славить Бога. Богуслав І - кн. західнопоморський.
БОГУХВАЛ – який хвалить Бога. Познаньський єпископ Богухвал (пом. 1253 р.) написав польські хроніки до 1252 р.
БОЄСЛАВ – славний в бою.
БОЖ, БОЖАН, БОЖЕН – Божий.
БОЖЕДАН – даний Богом.
БОЖЕДАР, БОЖИДАР – Божий дар. Сербський видавець Божидар Вукович жив у Венеції в XV ст.
БОЖЕМИЛ – Богові милий.
БОЖЕМИР, БОЖИМИР – Божий мир.
БОЖЕСЛАВ, БОЖИСЛАВ – який прославляє Бога.
БОЛЕСЛАВ – більше слави, славніший. Болеслав II, князь Чехії (967-999), Болеслав Хоробрий, польський князь (992-1025).
БОРЕВЕН – переможець у боротьбі. Боревен - князь, який переміг еланів на морському узбережжі (ВК,18д).
БОРЕВЛАН – оборонець земель. Ім’я правнука князя Боревена (ВК,18б).
БОРЕЙ – назва вітру: швидкий, сильний, який поборює. Вітер Борей згадується у ВК,5б.
БОРИМИР, БОРОМИР – борець за мир; який поборює мир.
БОРИМИСЛ – борець мислі; мудрець.
БОРИПОЛК – який поборов полк (військо).
БОРИС, БОРИСЛАВ, БОРУСЛАВ – який бореться за славу; славний борнею. Слов’янський князь Боруслав згад. у ВК,25; Борис I (п. 907 р.) - князь Болгарії (852-889). Бориса і Гліба начебто убив Святополк-Петро Окаянний (історичні сини Володимира I). Ймовірно, це міфологічні персонажі: два змія-охоронця (роги Велеса), яких побиває Перун-Святополк.
БОЯН – боєць. Віщій Боян – співець, який згадується в „Слові...”
БРАВЛИН, БРАВЕЛЕН – бравий, хоробрий. Імена князів згад. у літописах та ВК.
БРАЗД – походить від старослов'янського "бразна" - борозна.
БРАТИМИР – який бере (встановлює) мир.
БРАТИСЛАВ, БРАТОСЛАВ – який бере славу.
БРАНИБОР – переможець битви (брані).
БРАНИЛЮБ – любитель брані (битви).
БРАНИМИР, БРАНИМ, БРОНИМИР – який боронить мир.
БРАНИПОЛК – боєць.
БРАНИРАД – який радий брані (битві).
БРАНИСЛАВ, БРОНИСЛАВ – який в борні славний.
БРАТИМИР – який бере (завойовує) мир.
БРАТИСЛАВ – який бере славу. Чеський князь XI ст.
БРЯЧИСЛАВ – який дзвенить славою. Князь ростовський Брячислав разом з Рюриком придушував повстання Вадима в Новгороді в 864 р.; Брячислав – син Святополка, нар. в 6612 (1104) р.
БУДИВИД(Т) – пробуджуючий воїнів (витязів) або пробуджуючий життя (віта – життя), що тотожно Сонцю, що пробуджується. Будивид – в. кн. литовський, згад. 6797 (1289) р. в ЛР.
БУДИМИЛ – який будить милість.
БУДИМИР – який будить мир (світ).
БУДИСЛАВ – який будить славу.
БУЙМИР – буйний мир.
БУЙТУР – буйна сила.
БУРИВОЙ – поборюючий воїн, буревій. Буривой – батько Гостомисла, новгородського князя.
БУРЕВІСТ – бурний вістун.

В

ВАДИМ – скорочення від Вадимир. Це ім’я ще пояснюють як той, що має ваду, і в цьому воно тотожне Богу Водину (Одину), який був однооким. Вадим Хоробрий підняв повстання в Новгороді проти Рюрика (ПВЛ, 864 р.).
ВАДИМИР* – який веде мир (людей), провідник громади.
ВАРТИСЛАВ – славний вартовий (охоронець). Вартислав – західно-поморський князь (сер. XII ст.).
ВАСИЛЬ, ВАСИЛЬКО, ВАСЯ* – селянин (весь - село), намісник, цар над людьми; Василь - прояв Бога Місяця, який уособлює прошарок селян і на людиноподібних стелах позначає черево.
ВЕДАН, ВІДАН – який знає, відає.
ВЕДИСЛАВ – який славно веде; славить веди (знання).
ВЕДОМИР – який відає про мир.
ВЕЛЕБОР, ВЕЛИБОР – великий борець, який перемагає.
ВЕЛЕГОР, ВЕЛИГОРвелика гора, дуже високий.
ВЕЛЕГОСТ, ВЕЛИГОСТ – багатий гість.
ВЕЛЕЗАР, ВЕЛИЗАР – який сильно (вельми) осяює.
ВЕЛЕМИР, ВЕЛИМИР – дуже мирний, який "повеліває" миром.
ВЕЛЕМИСЛ – який сильно мислить.
ВЕЛЕМУДР, ВЕЛИМУДР – дуже мудрий.
ВЕЛЕСЛАВ, ВЕЛИСЛАВ – дуже славний.
ВЕЛЕТ, ВОЛОТ – величний.
ВЕНДЕСЛАВ – уславлений венед, який славить венедів. Князь Вендеслав помстився готам за розіп’ятих ними князя Буса і сімдесят руських старійшин (ВК,32).
ВЕНЦЕСЛАВ, ВІНЦЕСЛАВ – увінчаний славою. Русий князь Венцеслав Світольдович згадується в ІР. Ім’я імператора Римсько-Германської імперії (1378-1400).
ВЕРЕН – вірний. Князь Верен з Великограддя правив у Києві після Славера (Лебедяна), Києвого сина двадцять літ (ВК,36б).
ВЕРНИСЛАВ, ВЕРИСЛАВ – який повертає славу.
ВЕРХОСЛАВ – який має високу славу.
ВЕСЕЛАН, ВЕСЕЛИН – який веселить.
ВЕСЛАВ, ВІСЛАВ – дуже славний.
ВЕСТИСЛАВ – який вістить про славу.
ВИДИМИР – який знає, бачить (видить) мир.
ВИТ, ВИТАН – який несе життя, який вітає.
ВИТОМИЛ – вітає милість, володіє милістю.
ВИТОМИР – привітний з людьми (миром); який вітає мир, який живе в мирі. Вітомир - бояр. угорський Андрія ІІ, згад. 6710 (1202) р. в ЛР.
ВИТОМИСЛ – володіє мислями.
ВИТОСЛАВ – славний своєю привітністю, привітний; славить життя.
ВИШЕБОР – славний борець.
ВИШЕВИТ – який високо вітає, добре живе.
ВИШЕГОР – найвищий.
ВИШЕЗАР, ВИШЕЗОР – народжений під високими зорями.
ВИШЕМИЛ – наймиліший.
ВИШЕМИР – найвищий.
ВИШЕМИСЛ – найрозумніший.
ВИШЕН – вищій; присвячений Всевишньому Богу.
ВИШЕСЛАВ – вищий славою. Син князя Володимира I.
ВІКТОР, ВІХТОР – віхи (віки) торуючий, образ Сонця-переможця, що долає дві віхи через бій на сході (березень) і заході (вересень).
ВІРОДАН – який дає віру.
ВІРОДАР – який дарує віру.
ВІРОСЛАВ – вірою славний.
ВІСТ, ВІСТУН, ВІСТАН – який несе вісті.
ВЛАД, ВЛАДАН – який володіє (має здатність повелівати).
ВЛАДИСЛАВ, ВОЛОДИСЛАВ – який володіє славою, славний володар. Владислав – хорватський князь (821-835).
ВЛАС – присвячений Богу Велесу; див. Власлав.
ВЛАСЛАВ – який володіє славою.
ВЛАСТ – володар.
ВЛАСТИБОР – борець за владу.
ВЛАСТИМИЛ – владою милий.
ВЛАСТИМИР – який маю владу над миром.
ВЛАСТИСЛАВякий славить владу; славний володар.
ВОВК – присвячений вовкові – священній тварині.
ВОГНЕДАР – який дарує вогонь; подарований вогнем.
ВОГНЕДАН – вогнем даний.
ВОГНЕМИР – вогонь для миру (людей).
ВОГНЕСЛАВ – який славить вогонь.
ВОЄБОР – воїн-борець, який поборює воїнів. Торк Воєбор Негелевич з раті Мстислава, згад. в 1160 р.
ВОЄСЛАВ – який завойовує славу; славний воїн.
ВОЛЕЛЮБ – який любить волю.
ВОЛЕМИР, ВОЛИМИР – який прагне до миру; повелитель.
ВОЛЕСЛАВ – який славить волю.
ВОЛИБОР – який поборює волю.
ВОЛОДАР – власник; якому подарована влада. Володар Ростиславович, п. 1124 р., кн. тмутороканський, кн. перемишльський.
ВОЛОДИМИР, ВЛАДИМИР – володар світу (громади); владою великий. Володимир І - київський князь.
ВОЛЬГА, ВОЛЕГ – від воля. Див. Олег.
ВОРОТИМИР, ВРАТИМИР – який вертає мир.
ВОРОТИСЛАВ, ВРАТИСЛАВ – який вертає славу.
ВСЕБОР – який все поборює.
ВСЕВЕД – який все відає.
ВСЕВИД – який все бачить.
ВСЕВЛАД – який має безмежну владу.
ВСЕВОЛОД – володар всього; всесильний. Всеволод Володимирович – кн. володимирський, п. 6503 (995) р.
ВСЕЛЮБ – усіма любимий.
ВСЕЛЮД – вселюдяний.
ВСЕМИЛ – всім милий.
ВСЕМИР – всім мирний, всеохоплюючий.
ВСЕМИСЛ – всемислячий.
ВСЕПРАВ – всеправдивий.
ВСЕРАД – якому завжди радісно.
ВСЕСВІТ – означення простору – Всесвіту.
ВСЕСЛАВ – найбільш славний; який все прославляє. Всеслав Ізяславич, уд. кн. полоцький, п. 6611 (1103) р.
ВЯЧЕМИР – дуже мирний.
ВЯЧЕМИСЛ – дуже розумний.
ВЯЧЕСЛАВ – дуже славний. Ім’я кількох князів і бояр Русі.

Г

ГАВРИЛО – який говорить, провісник. Гаврило – бояр. дорогобузький, згад. під 6667 (1159) р. в КЛ.
ГАРАЗД – здібний, ладний, кмітливий. Гаразд Борутович, син князя Каринтії (Хорватії), середина VIII ст.
ГІЛЬКО* – див. Ілля.
ГЛІБ – глиба, глибина, хліб. Гліба і Бориса начебто убив Святополк-Петро Окаянний (історичні сини Володимира I). Ймовірно, це міфологічні персонажі: два змія-охоронця (роги Велеса), яких побиває Перун-Святополк.
ГНАТ* – тліючий вогник; новонароджений, гонець.
ГОДИМИР – народжений в мирну годину; який годить людям.
ГОДИН – гідний, славний.
ГОДИСЛАВ, ГОДОСЛАВ, ГОСЛАВякий славить добрий час; народжений у славну годину. Годослав – князь бодричів, княжив в Старограді на початку IX ст.; мав трьох синів: Рюрика, Сивара і Трувора.
ГОРДАН, ГОРДИН – гордий.
ГОРДИСЛАВ, ГОРДОСЛАВ – який гордиться славою.
ГОРДІЙ – гордий.
ГОРДОГОСТ – гордий гість, гордий гостям. Див. Ардагаст.
ГОРДОМИСЛ – гордий думками.
ГОРИМИСЛ – який має високі думки; який горить думками.
ГОРИСВІТ – який сяє на весь світ.
ГОРИСЛАВ – який горить (сяє) славою, той, що має високу славу. Слов’янський князь Горислав згад. у ВК,25.


следующая страница >>