asyan.org
добавить свой файл
1
Cталий еколого-економічний розвиток українсько-польського пограниччя

Проф. Семен Кукурудза

Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, Україна
Від античних часів до сучасності людство вбачає загрозу власному існуванню не збоку природи, а збоку своїх непродуманих дій. Це підтверджують слова древніх єгиптян, викарбуваних на піраміді Хеопса: „Людство загине від невміння користуватися силами природи і від незнання справжнього світу”. На цьому наголошували П. Теяр-де-Шарден, В. Вернадський, П. Жоліо-Кюрі, М. Мойсеєв та інші вчені.

Це ж, очевидно, мала на увазі й Г. Х. Брутланд, представляючи звіт міжнародної комісії ООН з довкілля і розвитку та пропонуючи поняття „сталий розвиток” (1987). З того часу багато вчених, які обирали темою своїх досліджень сталий розвиток, намагалися „уточнити” й „підсилити” це поняття. Це пояснюється насамперед неоднозначним трактуванням англійського терміну „sustainable”, яке перекладається по різному: сталий, стійкий, стабільний, підтримуваний. З іншого боку більшість авторів не особливо вникали в змістовну сутність цього словосполучення.

У цьому зв’язку виявилася на часі монографія професора В. Пащенка (2005), присвячена аналізові теорії і практики вирішення проблем сталого розвитку в Україні. Автор аргументовано переконує, що розвиток має бути не сталий, стійкий чи стабільний, а підтримуваний з боку людської спільноти, і не тотально підтримуваний, коли підтримуються всі процеси, в т. ч. негативні. Зрозуміло, що мають підтримуватися лише позитивні процеси, спрямовані на „коеволюцію Природи і людини” (М. Мойсеєв 1997). В. Пащенко пропонує поняття екоеволюції „яка несумісна з проявом не бажаних революційних змін у суспільстві й катастрофічних змін у природі” (с.33). Перевага, на думку вченого надається двом сутнісним складовим підтримуваного розвитку: еволюційності й екологічності. „Еволюційність є іманентно об’єктивною; екологічність – суб’єктивна, вона залежить від людини. Поєднання цих рис – екоеволюція,  ... очевидно є і має бути визначальною сутністною особливістю явища підтримуваного розвитку,... і головною змістовною складовою відповідної науково-пізнавальної системи – нової парадигми природознавства” (С. 34 35).

Можна погодитися з таким глибоко аргументованим аналізом поняття концепції сталого розвитку і правильно їх застосувати в теорії і практиці відповідних досліджень.

Наступні тези характеризують:

  • природничі та соціокультурні передумови підтримуваного розвитку;

  • актуальні еколого-економічні проблеми українсько-польського пограниччя;

  • наукові та прикладні заходи щодо стабілізації гострих еколого-економічних проблем цього регіону.