asyan.org
добавить свой файл
1 2 ... 7 8




6.14  АКУМУЛЯТОРИ

Укрзалізниця
ЦШ


ТК 75 (п.18.2.1 ЦШЕОТ/0012)

Пристрої електроживлення.
Акумулятори


Найменування робіт

Періодичність

Вико­навець

Пункти, що вико­нуються

Перевірка стану акумуляторів і вимірювання напруги і щільності електроліту на кожному акумуляторі:

1 раз на рік –



Старший електро­механік

1 – 5

для систем з автоматичним регулюванням напруги

1 раз у 4 тижні

Електро­механік

1 – 6

для систем без автоматичного регулювання напруги

1 раз у 2 тижні – на станціях;

1 раз у місяць –
на перегоні

Електро­механік

1 – 6

Вимірювальні прилади, інструмент, матеріали: ареометр БОМЕ (АЕ-1 11-140°), акумуляторний пробник АП, комбінований прилад Ц4380, захисні окуляри, прогумований фартух, бавовняний костюм з кислотостійким просоченням (для кислотних акумуляторів), гумові рукавиці і калоші, губка, мило, вата в упаковці, рушник, закрита посудина з 5-10% нейтралізуючим розчином питної соди, консерваційне масло НГ-204у (технічний вазелін), обтиральний матеріал, антикислотна фарба, оліфа, дерев’яний молоток, шило ШК-4 з пласт­масовою рукояткою.

1  Вимоги безпеки

1.1  Загальні вимоги

При обслуговуванні лужних і кислотних акумуляторних батарей необхідно керуватися вимогами пункту 15.2 „Акумулятори” Правил безпечної експлуатації пристроїв автоматики, телемеханіки та зв’язку на залізницях України ЦШ/0030, а також дотримуватись правил і норм, встановлених інструкціями заводів-виробників.

Розміщати кислотні і лужні батареї в одному приміщенні забороняється.

Працювати з кислотою, лугом чи електролітом дозволяється тільки в гумових рукавичках, калошах, прогумованому фартуху, бавовняному костюмі з кислотостійким просоченням (для кислотних акумуляторів) і в захисних окулярах.

На всіх судинах з електролітом, дистильованою водою, содовим розчином чи розчином борної кислоти повинні бути чіткі написи (найменування).

При роботі з кислотою, лугом чи електролітами не допускати потрапляння їх на відкриті частини тіла. При потраплянні кислоти чи лугу на відкриті частини тіла необхідно негайно промити цю ділянку тіла спочатку водою, потім нейтралізуючим розчином (соди чи борної кислоти) і знову водою.

У випадку попадання електроліту (калієвого лугу) на шкіру чи в очі можливі опіки, особливо слизової оболонки очей. Тому в цьому випадку необхідно негайно промити уражене місце водою, потім розчином борної кислоти і знову водою.

При потраплянні електроліту в очі негайно і промити очі великою кількістю проточної води та обов’язково звернутися по допомогу до лікаря.

Готування кислотних і лужних електролітів повинне здійснюватися централізовано в спеціальних окремих приміщеннях.

Для готування електроліту слід застосовувати ебонітові посудини (баки). Для готування лужного електроліту можна застосовувати також залізні чи чавунні судини. Баки повинні мати кришки, що щільно закриваються. Для готування лужного електроліту забороняється використовувати оцинковані, луджені, алюмінієві, керамічні посудини, а також посудини, у яких готувався електроліт для свинцевих акумуляторів.

1.2  Акумулятори кислотні (свинцеві)

При експлуатації кислотних акумуляторів як нейтралізуючий застосовується 5-10% розчин питної соди.

До початку виконання робіт акумуляторне приміщення слід ретельно провітрити (ввімкнути вентиляційну установку). Щоб уникнути вибуху гримучого газу в акумуляторному приміщенні забороняється курити, запалювати сірники, входити в нього з вогнем чи розпеченим паяльником.

Якщо в акумуляторному приміщенні потрібно виконати роботу з відкритим вогнем (наприклад пайку пластин), то необхідно дотримуватися наступних запобіжних заходів. Пайка пластин в акумуляторному приміщенні дозволяється не раніше, ніж через 2 години після закінчення заряду. Батареї, що працюють за методом постійного підзаряду, повинні бути за 2 години до початку робіт переведені в режим розряду. До початку робіт повинна бути заздалегідь включена вентиляція для забезпечення повного видалення всіх газів із приміщення.

Під час пайки пластин вентиляційна установка повинна працювати безупинно. Місце пайки повинне бути огороджене від іншої частини батареї вогнестійкими щитами (азбестовими чи металевими).

1.3  Акумулятори лужного типу

При експлуатації лужних акумуляторів як нейтралізуючий застосовується 5-10% розчин борної кислоти.

При експлуатації лужних нікель-кадмієвих батарей категорично забороняється курити і запалювати вогонь у приміщеннях акумуляторної, оскільки водень і кисень, що виділяються при заряді, можуть утворити один з одним, а також з киснем повітря суміш (гримучий газ), що легко вибухає від полум’я вогню й іскри. Приміщення повинне бути вентильованим.

При роботі з нікель-кадмієвими (лужними) акумуляторними батареями необхідно використовувати інструмент з ізолюючими ручками. Забороняється використовувати посуд (лійки, кружки), а також ареометри тощо, які раніше застосовувалися для заливання електроліту та обслуговування кислотних акумуляторів.

При роботі з торцевими ключами та іншими інструментами не можна допускати коротких замикань (одночасного дотику до різнойменних полюсів) акумуляторів і батарей.

2  Перевірка стану кислотних акумуляторів

2.1  Огляд і чищення акумуляторів

Оглянути пластини, перевіривши колір, цілість, відсутність жолоблень. Плюсові пластини заряджених акумуляторів мають темно-бурий колір, а мінусові – сірий. Перевірити відсутність сульфатації і зламів пластин, викришування активної маси, а також відсутність жолоблення пластин і короткого замикання між ними, рівень осаду (шламу), відсутність механічних дефектів скляних банок. Необхідно стежити за тим, щоб акумулятори не були забруднені сторонніми речовинами і шлам не торкався пластин, для чого слід вживати своєчасних заходів для видалення цих речовин, ізолювальні пластини (підставки) завжди повинні бути в справному стані.

Ознаками початку сульфатації є:

–  швидке збільшення напруги при заряді батареї;

–  швидке її падіння при розряді;

–  незмінність щільності електроліту;

–  швидке газоутворення при заряді;

–  поява на пластинах білих плям.

При необхідності банки, судини, стелажі і з’єднувальні шини обережно протерти сухою тканиною, потім 5-10% розчином питної соди, після чого знову протерти сухою тканиною. Оглянути надійність пайок пластин, сполучних смуг і болтових міжелементних з’єднань. При необхідності очистити і змастити технічним вазеліном затискачі і болтові міжелементні з’єднання.

2.2  Перевірка рівня електроліту

Рівень електроліту в акумуляторах С і АБН-72 повинний бути вище верхніх країв пластин на 1,5-3,0 см, а в акумуляторах АБН-80 – на 3-4 см.

Рівень електроліту в акумуляторах з непрозорим корпусом перевіряти скляною трубкою діаметром 3-5 мм, що має на нижньому кінці риски на висоті 35-40 мм. Зануривши трубку в електроліт до упору в запобіжний щиток, затиснути пальцем її верхній кінець, потім трубку підняти і за її заповненням визначити рівень електроліту. В акумуляторах із прозорими корпусами рівень електроліту визначати за нанесеними мітками рівня.

2.3  Вимірювання щільності електроліту

Щільність електроліту в акумуляторів С повинна бути в межах від 1,20 г/см3 до 1,21 г/см3, а в акумуляторів АБН-72 і
АБН-80 – 1,23 г/см3. Всі акумулятори в батареї повинні мати однакову щільність, яка не відрізняється в окремих акумуляторах від номінального значення більше ніж на 0,01 г/см3.

Щільність електроліту слід вимірювати ареометром з межами вимірювання від 1,1 г/см3 до 1,3 г/см3.

Для вимірювання ареометр необхідно занурити в електроліт між стінкою акумуляторної посудини і крайньою мінусовою пластиною. Для акумуляторів закритого типу застосовувати ареометри з піпеткою (типу А).

Якщо щільність електроліту в акумуляторів С вище 1,21 г/см3, то для доливання слід застосовувати дистильовану воду. Якщо в зарядженого повністю акумулятора щільність електроліту нижче 1,20 г/см3, то застосовують розчин електроліту щільністю до 1,21 г/см3.

При щільності електроліту заряджених акумуляторів
АБН-72 і АБН-80 менше 1,23 г/см3 в акумулятор слід доливати електроліт щільністю 1,26 г/см3, а при підвищенні його щільності більше 1,23 г/см3 – дистильовану воду. У всіх випадках після доливання електроліту чи води необхідно повторно вимірити щільність електроліту.

2.4  Вимірювання напруги на акумуляторах

Напругу на акумуляторах потрібно вимірювати при виключеному змінному струмі акумуляторним пробником з навантаженням 12 А. При буферному режимі напруга кожного акумулятора батареї повинна бути в межах від 2,1 В до  2,3 В. При виключеному змінному струмі напруга зарядженого акумулятора, що виміряна з навантаженням, не повинна бути нижче 2,0 В.

Результати вимірів напруги на кожному акумуляторі акумуляторних батарей і щільності електроліту записати в картку форми ШУ-63 чи в акумуляторний журнал форми ШУ-66.

3  Перевірка стану лужних акумуляторів

3.1  Огляд і чищення акумуляторів

Один раз у два місяці електромеханік перевіряє зовнішній вигляд лужних (нікель-кадмієвих) батарей (акумуляторів) оглядом. При огляді звертають увагу на наявність ушкоджень пластмасових посудин, корозії металевих деталей, наявності карбонатів, течі електроліту.

З появою слідів корозії слід очистити металеві деталі і змастити їх тонким шаром мастила з присадкою АКОР-1 чи захисного складу КОРМИН (ТУ 38.1611159-88) чи іншими рівноцінними мастильними матеріалами, що не містять кислот.

Металеві деталі акумуляторів повинні мати захисне покриття. На пластмасових поверхнях не допускаються тріщини, розшарування, раковини.

У разі потреби при перевірці стану акумуляторів шини, виводи батареї, кришки акумуляторів протерти насухо чистою сухою тканиною, змастити металеві деталі тонким шаром консерваційного мастильного матеріалу, що не містить кислот.

Усі кріпильні деталі повинні бути затягнуті. Кріпильні металеві з’єднання повинні виключати можливість самовідгвинчування. Затягування кріпильних деталей перевіряють торцевим ключем і викруткою. Інструмент повинний бути ізольований.

Перед установленням в експлуатацію акумуляторну батарею слід підготувати відповідно до вимог технічного опису та інструкції з експлуатації.

3.2  Перевірка рівня й вимірювання щільності електроліту

Через кожні 6 місяців експлуатації лужної акумуляторної батареї електромеханік вимірює рівень і щільність електроліту акумуляторів. Для перевірки слід вивернути вентильні пробки, а потім візуально переконатися в наявності дзеркала електроліту в кожнім акумуляторі. Рівень електроліту в лужних акумуляторах повинний підніматися над контактними планками на 25-30 мм. У разі потреби в акумулятори доливають дистильовану воду до рівня 25-30 мм над електродами. Після перемішування електроліту за допомогою заливної груші щільність електроліту повинна бути від 1,19 г/см3 до 1,21 г/см3. Зниження чи збільшення щільності електроліту в акумуляторах не є бракувальною ознакою, але служить сигналом для коректування щільності. Щільність електроліту вимірюють ареометром АЕ-1. По закінченні перевірки вентильні пробки встановлюють на місце.

3.3  Вимірювання напруги на акумуляторах

Один раз у два місяці електромеханік повинний перевіряти напругу, яка для батареї, що складається з 10 акумуляторів, повинна бути в межах (15,2±0,05) В, а для батареї, що складається з 11 акумуляторів, – в межах (16,7±0,06) В.

Акумулятори лужного типу не виходять з ладу при глибокому розряді (напрузі нижче мінімальної). Мінімальна напруга акумулятора при розряді не повинна бути менше 1,08 В.

Результати вимірювань напруги і щільності електроліту записати в картку форми ШУ-63 чи акумуляторний журнал форми ШУ-66.

4  Чищення батарейної шафи

При необхідності батарейну шафу усередині чистять від пилу, цвілі тощо. Роботу виконують щіточкою-флейц і обтиральним матеріалом.

5  Перевірка та фарбування стелажів

1 раз на рік або у інший термін, установлений начальником дистанції сигналізації та зв’язку електромонтер виконує перевірку стану та фарбування стелажів для розміщення акумуляторів.

5.1  Очищення і перевірка стану стелажів

Перед фарбуванням стелажі акумуляторних батарей слід протерти 5-10% розчином питної соди, потім перевірити їх стан. При огляді стелажів звернути увагу на наявність тріщин, раковин, викрашування поверхні, відшарування, короблення і зміни кольору фарби. Поява цих недоліків може вказувати на гниття дерев’яних брусів. Простукуванням поверхні стелажів дерев’яним молотком переконатися у відсутності гниття. Проколюючи гострим металевим предметом (шилом) установити місця з ознаками гниття. Бруси стелажів, що піддалися гниттю, замінити.

5.2  Фарбування стелажів

Перед фарбуванням стелажів ретельно провітрити акумуляторне приміщення, роботу виконувати при ввімкнутому вентиляторі. Для фарбування обов’язково застосовувати антикислотну емаль, яку наносять на очищену суху поверхню. При ремонті чи виготовленні стелажів слід використовувати сосновий проструганий брус першого сорту. Вологість деревини деталей готового стелажу не повинна перевищувати 15%. Нові бруски повинні бути 2 рази покриті гарячою натуральною оліфою з температурою плюс 60ºС, а потім пофарбовані двома шарами антикислотної емалі.

Про результати виконаної роботи записати в Журнал форми ШУ-2.

Для захисту стелажів від дії електроліту рекомендується застосовувати скло, попередньо закругливши його краї дрібнозернистим наждачним папером (роботу виконувати в захисних окулярах і рукавицях), чи поліетиленову плівку.

6  Перевірка стану акумуляторів на переїздах

Стан акумуляторів на залізничних переїздах за цією ТК перевіряють з періодичністю, встановленою в розділі 13 „Автоматична переїзна сигналізація й автоматичні шлагбауми” Інструкції з технічного обслуговування пристроїв сигналізації, централізації і блокування (СЦБ) ЦШЕОТ/0012 (з доповненнями, що стосуються переїздів, розташованих на дільницях швидкісного руху та дільницях з маршрутним автобусним рухом).


Укрзалізниця ЦШ

ТК 76 (п. 18.2.2 ЦШЕОТ/0012)

Вентиляційна установка

Найменування робіт

Періодичність

Вико­навець

Пункти, що вико­нуються

Перевірка стану і роботи вентиляційної установки

1 раз у 4 тижні


1 раз у рік

Електро­механік

Старший електро­механік

1, 2


1, 2

Вимірювальні прилади, інструмент, матеріали: гас, мастило ЦИАТИМ-201 чи ЦИАТИМ-202, обтиральний матеріал.

Приміщення акумуляторних батарей повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією.

Гази слід виводити назовні як з верхньої, так і з нижньої частини приміщення, з боку, протилежного припливу свіжого повітря. Забороняється виводити вентиляційні канали в димоходи чи загальну вентиляційну систему будинку.

1  Зовнішній огляд повітроводів, вентиляційної камери

До виконання робіт за цією ТК акумуляторне приміщення необхідно ретельно провітрити.

Огляд проводити при виключеній вентиляційній установці, при цьому вжити заходів для попередження випадкового її включення (вилучити запобіжники тощо).

Оглянути повітроводи припливно-витяжної вентиляції, простежити, щоб отвори в них не були закупорені. У вентиляційній камері оглянути вентилятор, підігрівники повітря, повітряні фільтри. При огляді витяжного вентилятора особливу увагу звернути на частині, що стикаються з повітрям, що надходить з акумуляторного приміщення; ці частини повинні бути пофарбовані кислототривкою фарбою.

2  Чищення вентиляційної установки

Очистити електродвигуни, лопаті вентилятора, калорифер, фільтри, повітроводи і пускач від пилу і бруду. При необхідності почистити, промити в гасі і змастити підшипники електродвигунів. Промивання і змащення підшипників електродвигуна при необхідності їх випресування можуть виконувати електромеханік і працівник РТД дистанції сигналізації та зв'язку. Попередню заявку на виклик працівника РТД при необхідності робить старший електромеханік.

Після закінчення огляду вентиляційну установку включити і перевірити її дію.

Про виконану роботу записати в Журнал форми ШУ-2.

6.15  ДИЗЕЛЬ-ГЕНЕРАТОРНИЙ АГРЕГАТ (ДГА)

Укрзалізниця
ЦШ


ТК 77 (18.3.1 ЦШЕОТ/0012)

Пристрої електроживлення. ДГА

Найменування робіт

Періодичність

Виконавець

Зовнішній огляд і чищення ДГА

1 раз на місяць;
* – до 1 разу на
квартал

Електромеханік

Вимірювальні прилади, інструмент, матеріали: дизельне паливо, масло, вода з добавкою калієвого хромпику з розрахунку 3-5 г на 1 л води, обтиральний матеріал.

1  Вимоги безпеки

При технічному обслуговуванні ДГА необхідно керуватися вимогами пункту 15.2 „Автономні електростанції” Правил безпечної експлуатації пристроїв автоматики, телемеханіки та зв’язку на залізницях України ЦШ/0030, дотримуватись протипожежних норм і вимог, викладених у Правилах пожежної безпеки на залізничному транспорті ЦУО/0018, а також інших правил і норм, встановлених інструкціями заводів-виробників.

2  Зовнішній огляд і чищення ДГА

Оглянути зовні дизель-генератор, струморозподільний щит, баки для палива, масла і води. Перевірити наявність дизельного палива, мастильного матеріалу і води в баках. обтиральним матеріалом виконати зовнішнє чищення доступних вузлів агрегату від пилу, бруду тощо.

3  Перевірка рівня масла, води і підготовка агрегату до пуску

Перевірити наявність масла в піддоні дизеля, ванні турбонагнітача, паливному насосі і регуляторі, корпусі повітроочисника й рівень охолоджуючої рідини в радіаторі чи розширювальному бачку.

Потім переконатися в справності електричного кола свічок розжарення і спіралей підігріву повітря. Справність електричного кола перевірити включенням свічок чи спіралей підігріву; при цьому повинна розжарюватися контрольна спіраль і почати працювати маслонагнітальний насос.

Перевірити легкість провертання колінчатого вала дизеля, для чого вал провернути на два-три обороти (15-20 обертів рукоятки механізму провертання). Після перевірки легкості провертання колінчатого вала дизеля рукоятку механізму провертання вилучити.

Потім відкрити кран на трубопроводі підведення палива з видаткового бака до дизеля і прокачати паливо насосом ручного прокачування до повного видалення повітря з паливної системи.

Перевірити положення рукоятки вимикання рейки паливного насоса, що повинна знаходитися в положенні, що відповідає робочому положенню рейки. Установити рукоятку в положення, що відповідає пусковій частоті обертання дизеля. Для цього рукоятку повернути за годинниковою стрілкою на три-п’ять оборотів, рахуючи від початкового положення (мінімальна частота обертання). Перевірити відсутність сторонніх предметів на дизелі і приводному механізмі, а також поблизу їх.

Дизель-генератори, обладнані пристроями автоматичного пуску, повинні знаходитися в режимі гарячого резерву (температура масла і води не нижче плюс 35°С). При цьому температура повітря в приміщенні, де знаходиться дизель-генератор, повинна бути не менше плюс 10°С. Вимикач „Резерв–Мережа” на щиті автоматики ЩДГА-М повинний бути в положенні „Резерв”, вимикач „Ремонт–Робота” – у положенні „Робота”, рукоятка вимірювання частоти обертання дизеля – у положенні, що вказує робочу частоту обертання (1515 об/хв для ДГА-М), запірні крани на трубопроводах видаткових баків палива і масла повинні бути відкриті.

4  Пуск дизель-генератора без навантаження

Перевірити готовність ДГА до пуску відповідно до вимог пункту 2. Дизель-генератор дозволяється запускати в роботу при температурі масла і води не нижче плюс 8°С.

Перед пуском дизеля залити 0,5-1,0 л води у водяний насос через кран, розташований на нагнітальному трубопроводі, після цього кран закрити.

Пуск ДГА без підключення навантаження здійснити дистанційно з пульта чи натисканням пускової кнопки на щиті автоматики. При цьому спрацьовує реле дистанційного пуску РПД, реле роботи дизеля РРД, відбувається підігрів камери згоряння дизеля, і, в залежності від місцевих умов, включається в роботу система автоматики, наприклад, починає працювати кроковий шукач, переходячи в положення 1. В положеннях 1, 3 і 5 крокового шукача на протязі шести секунд працює стартер. Якщо під час однієї зі спроб запуску ДГА запустився, замикаються контакти відцентрового реле Д-500 і реле роботи дизеля Р-500, і шаговий шукач доходить до положення 6. У положенні 7 спрацьовує реле блокування по тиску масла РБМ. Його контактом підготовляється коло спрацьовування реле тиску масла РДМ. Схема пуску залишається в такім положенні, і дизель працює до надходження команди на зупинку.

Після запуску дизель-генератора при номінальній частоті обертання ротора за показаннями контрольних приладів перевірити тиск і температуру масла, температуру охолоджуючої рідини, тиск води, напругу, що виробляється і частоту генератора, напругу блока живлення, індикацію на щитах ЩДГА-М і ЩАВ. Обмірювані значення повинні відповідати паспортним даним резервної електростанції. Переконавшись в тому, що дизель-генера­тор працює справно, зупинити його натисканням кнопки „Стоп”. Від натискання кнопки „Стоп” знеструмлюється реле роботи дизеля РРД, спрацьовує реле нормальної зупинки РОН і закриття РЗТ, яке включає соленоїд закриття палива СЗТ, і дизель зупиняється.

Пробний запуск дизель-генератора при його обладнанні іншими системами автоматики необхідно виконувати відповідно до керівництва з експлуатації цих систем.

Про виконану роботу записати в Журнал форми ШУ-2.


Укрзалізниця
ЦШ


ТК 78 (пп. 18.3.2, 18.3.3 ЦШЕОТ/0012)

Пристрої електроживлення. ДГА

Найменування робіт

Періодич­ність

Виконавець

Пункти, що вико­нуються

Перевірка вузлів ДГА і заміна масла

2 рази у рік

Електромеханік

1 – 5

Перевірка стану ко­мутаційної апаратури ДГА

2 рази у рік

Електромеханік

6

Вимірювальні прилади, інструмент, матеріали: мегомметр
М-4100/3, ЕС0202/1, пилосос, спеціальний комплект інструментів для технічного обслуговування ДГА відповідно до переліку, приведеного в інструкції з експлуатації заводу-вивиробника, щуп, паяльник, припій, дизельне паливо, вазелін, бензин, уайт-спірит, шліфувальне полотно, волосяні щітки, щіточка-флейц, фарба масляна, обтиральний матеріал.
Якщо в керівництві з експлуатації ДГА не зазначений інший порядок, то перевірка їх вузлів і заміна масла здійснюється наступним чином.

1  Перевірка кріплення і натягу ременів

Надійність кріплення ременів ДГА перевірити методом підтягування гайок, що кріплять підвішені до рами агрегати.

Для перевірки натягу ременя приводу вентилятора в його середині прикласти зусилля 30-40 Н (3-4 кгс). Натяг ременя відрегулювати за допомогою регулювального болта, для чого попередньо послабити гайку. Після регулювання натягу ременя болт затягти гайкою.

2  Перевірка зазорів у клапанах

Зняти кришку, що закриває клапани дизеля, повернути колінчатий вал до закриття клапана, що перевіряється, після чого повернути колінчатий вал по ходу ще на 40-50º(один оборот рукоятки) і перевірити зазор щупом. Зазор відрегулювати, якщо його значення виходить за межі, встановлені інструкцією з експлуатації даного типу дизеля.



следующая страница >>