asyan.org
добавить свой файл
1
УДК 911.3: 331. Юлія Заволока
МОЛОДІЖНИЙ РИНОК ПРАЦІ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

(СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ)
В статті проаналізовано суспільно-географічні особливості функціонування молодіжного ринку праці Харківської області, дано аналіз кількості молодіжних трудових ресурсів, економічно активної молоді, охарактеризовано рівень безробіття, зайнятості та працевлаштування. Виявлено основні фактори формування трудової ситуації на молодіжному ринку праці: демографічні, соціально-економічні, освітні. Запропоновані шляхи регулювання та оптимізації молодіжного сегменту ринку праці Харківської області.

Ключові слова: молодіжний ринок праці, сегмент національного ринку праці, трудовий потенціал, економічно активна молодь, рівень зайнятості, безробіття, працевлаштування молоді.

Юлия Заволока. Молодёжный рынок труда Харьковской области (общественно-географический аспект). В статье проанализированы общественно-географические особенности функционирования молодежного рынка труда Харьковской области, сделан анализ количества молодежных трудовых ресурсов, экономической активности молодежи, охарактеризовано уровень безработицы, занятости и трудоустройства. Выявлены основные факторы формирования трудовой ситуации на молодежном рынке труда: демографические, социально-экономические, образовательные. Предложены пути регуляции и оптимизации молодежного сегмента рынка труда Харьковской области.

Ключевые слова: молодежный рынок труда, сегмент национального рынка труда, трудовой потенциал, экономически активная молодежь, уровень занятости, безработицы, трудоустройство молодежи.

Yulia Zavoloka. Youth labour-market of the Kharkov region (publicl-geographical aspect). The public-geographical features of functioning of youth labour-market the of Kharkov region are analysed in the article. The analysis of amount of youths labours resources of economic activity of young people is given, unemployment, employment and employment rate are described. The basic factors of forming of labour situation are exposed at the youth market of labour: demographic, socio-economic, and educational. The ways of adjusting and optimization of youth segment of labour-market of the Kharkov region are offered.

Keywords: youth labour-market, segment of national labour-market, labour potential, economic active young people, level of employment, unemployments, employment of young people.
Постановка проблеми. Національний ринок праці зазнає серйозних проблем у зв’язку зі складною сучасною економічною ситуацією в державі. Особливо це стосується важливого молодіжного сегменту ринку праці, який вимагає оптимізації основних його параметрів для покращення трудової ситуації серед молоді. В останній час відбувається виникнення протиріч між попитом на робочу силу молоді та її пропозицією, ускладнюються процеси її залучення до сфери продуктивної зайнятості. Внаслідок чого виникає деформація регіональної, галузевої структури зайнятості молоді. Всі ці процеси також посилюються недосконалістю механізмів державного регулювання молодіжного ринку праці. Особливо гостро такі проблеми постають в регіональному аспекті. Тому актуальність їх вирішення обумовлюється потребою наукового обґрунтування нової методики дослідження структурно-динамічних зрушень у межах молодіжного сегменту національного ринку праці та визначення перспектив його розвитку.

Аналіз попередніх досліджень. До наукової розробки теоретичних та прикладних проблем розвитку національного ринку праці в умовах поглиблення його структурної неоднорідності значний внесок зробили: С.І. Бандур, Д.П.Богиня, М.І. Долішній, С.М. Злупко, Е.М. Лібанова, В.В. Онікієнко, І.Л. Петрова, С.І Пирожков та інші.

Мета та завдання даного дослідження. Метою дослідження є аналіз суспільно-географічних особливостей молодіжного ринку праці Харківської області, виявлення основних закономірностей, факторів та умов його функціонування.

Викладення основного матеріалу дослідження. Визначення соціально-економічної сутності молодіжного ринку праці потребує з’ясування загального поняття «ринок». Ринок – це будь-який район, де економічні зв’язки покупців і продавців до такого рівня вільні, що ціни на однакові товари досить легко і швидко вирівнюються. Необхідно зупинитися на визначені поняття «молодіжний ринок праці». Це система обміну індивідуальних здібностей молоді (15-35 років за методологією МОП) до праці на фонд життєвих цінностей, необхідних для відтворення робочої сили.

У регіональному розрізі основними показниками характеристики молодіжного ринку праці є структура молодіжних трудових ресурсів по видах зайнятості та галузям господарства, економічна активність молоді, попит та працевлаштування молоді, безробіття молоді, неповна зайнятість.

Харківська область має значний молодіжний ринок праці. Загальна чисельність молоді на 1 січня 2007 р. тут становила 91,4 тис. осіб, серед них 46,7 тис. осіб чоловічої статі, що становить 51% від загальної кількості молоді та 44,7 тис. особи жіночої статі, що становлять відповідно 49%. Питома вага молоді на зареєстрованому ринку праці складає у 2000 р. - 29,6%, у 2005 р. – 25,5%, у 2006 р. – 43%, а у 2007 р. – 42,5%. Формуванню такого молодіжного ринку праці сприяли кілька причин. Головною з них є історична, тобто сучасна молодь – це демографічні підвалини – діти від чисельної когорти післявоєнного демографічного вибуху. Навіть не зважаючи на те, що зараз в Україні спостерігається гостра демографічна криза, досить висока частка молоді продовжує поповнювати число працездатного населення. Не менш важливою причиною є високий соціально-економічний розвиток області.

Молодіжна економічна активність у вікових групах 25-29 років, 30-34 років становлять по 13% від загальної кількості економічно активного населення. Особливо не чисельною в обох статтях є вікова категорія 15-20 років. Загальна тенденція зменшення економічної активності молоді сформована в більшій мірі за рахунок демографічних процесів: активних міграційних процесів серед молоді, зниження народжуваності з 1990 по 1999 рр. на 16,7 тис. осіб, що зумовило зменшення контингенту молоді яка поповнює лави економічно активного населення. Майже три чверті економічно активної молоді складають мешканці міської місцевості, їх частка у 2007 р. становила 9%.

За віковим розподілом економічно неактивного населення найбільш чисельною є вікова група 15-24 роки – 268,9 тис. осіб, основними причинами їх незайнятості є навчання, військова служба. У віковій категорії 25-34 років (зареєстровано 75,6 тис. осіб) основною причиною економічної не активності є зайнятість у домогосподарстві.

У Харківській області щороку збільшується число молоді, зайнятої за різними видами економічної діяльності. На кінець 2005 р. кількість найманих працівників у віці 15-28 років становила 123,4 тис. осіб, а вже на кінець 2006 р. було зареєстровано за видами економічної діяльності 210,9 тис. осіб у віці 15-34 років.

Враховуючи структуру економіки області, можна сказати, що за видами економічної діяльності переважає промисловість, де на кінець 2007 р. було зайнято 56,5 тис. молодих людей, що становило 27,1% до облікової кількості штатних працівників. Питома вага жінок зазначеної вікової групи у обліковій кількості працюючих жінок складала 25,8%. У сфері освіти та оптової і роздрібної торгівлі транспортними засобами і послугах з ремонту було зайнято відповідно 27 та 26,7 тис. молодих осіб (це становить відповідно 24,8% та 51,7% до облікової кількості штатних працівників). Найбільша частка зайнятої молоді спостерігається в оптовій і роздрібній торгівлі побутовими товарами і складає 54,8%. Серед них питома вага жінок у віці 15-34 років у обліковій кількості працюючих жінок становила 52,0%. Звісно, нами розглянуті фіксовані дані, а це значить, що молодь, знаходиться в державній службі зайнятості не повністю, тобто існує значна кількість населення, яка працює на приватного підприємця чи має нефіксовані доходи.

Протягом 2008 р. послугами служби зайнятості скористались 56,3 тис. молодих громадян, тобто майже кожний другий клієнт служби зайнятості є молодою людиною. Станом на 1 січня 2008 р. - 46,9% безробітної молоді мешкало у сільській місцевості. Із загальної чисельності молоді, яка перебувала на обліку, 8,3% мають відношення до категорій осіб, які потребують соціального захисту.

За причинами незайнятості зареєстрована в службі зайнятості молодь розподіляється наступним чином: особи, незайняті більше 1 року – 26,0%; особи, звільнені із строкової військової служби – 2,1%; вивільнені з підприємств, організацій, установ – 2,5%; випускники вищих навчальних закладів – 2,3%; випускники профтехучилищ – 4,0%; випускники загальноосвітніх шкіл – 0,8%; незайняті з інших причин – 57,3%.

Чисельність випускників навчальних закладів, які звертаються до служби зайнятості, поступово зменшується і порівняно з 2000 р. скоротилася в 2 рази, з 2004 р. – на 13,3%, а з 2006 р. – на 22,1%.

Спостерігається також тенденція щодо зменшення чисельності неповнолітніх громадян на обліку у службі зайнятості: порівняно з 2006 р. питома вага їх у загальній чисельності молоді на зареєстрованому ринку праці скористалися з 0,8 до 0,5 %

Чисельність безробітної молоді віком до 35 років, яка перебувала на обліку в державній службі зайнятості станом на 1 січня 2008 р. характеризується певною нерівномірністю. Найбільша кількість безробітних серед молоді зареєстровано у Балакліївському (656 осіб), Великобурлуцькому (289), Борівський (391), Вовчанський (688), Лозівському (1045) районах. Найменша кількість безробітних спостерігається у Валківському (97), Печенізькому (57) районах. Досить значна частка безробітної молоді, що мешкає в сільській місцевості у Зміївському (120), Красноградському (208), Первомайський (308) районах. Звісно, така тенденція пояснюється відсутністю галузевої структури сільського господарства, занепадом соціальної інфраструктури тощо.

Слід сказати, що найбільш сприятливу ситуацію мають економічно розвинуті райони області, а саме Харківський, Дергачівський, Вовчанський, Куп’янський, Чугуївський, Ізюмський райони (0-35%). Найгірша ситуація в прикордонних, віддалених від обласного центра районах Харківської області, що мають переважно сільськогосподарську спеціалізацію: Зачепилівський, Дворічанський, Краснокутський райони, де рівень молодіжного безробіття більше 66% від загальної кількості безробітних.

До соціальних послуг на молодіжному ринку праці належать працевлаштування молоді, соціальний захист молоді, що не здатна на рівні конкурувати на молодіжному ринку праці, професійна орієнтація молоді, професійне навчання, підприємницька діяльність, професійне навчання.

Із загальної чисельності молоді, яка перебувала на обліку, працевлаштовані 28,3 тис. чол. Рівень працевлаштування порівняно з 2007 роком зріс на 5,1% і становив 50,2%. Найбільша кількість молоді, що працевлаштована зафіксована у віддалених від обласного центра районах. Це пов’язано з тим, що частина молоді все ж таки не переїжджає до м. Харкова, а працевлаштовуються в районних центрах особливо відзначаються Куп’янський, Балаклійський, Ізюмський, Первомайський райони. Кількість працевлаштованих тут від 1100 до 1580 осіб.

Висновки. Молодь є значною та перспективною частиною економічно активного населення. Ця вікова група характеризується високим ступенем адаптації до умов життя, ініціативності, активності, опори на власні сили і складає наймобільнішу частку робочої сили, що володіє новітніми знаннями і здатна забезпечити складний процес прогресивного розвитку суспільства. Функціонування молодіжного ринку праці залежить від наступної групи факторів, серед яких особливо виділяються виробничі, демографічні, соціально-економічні, освітні, культурні та інші.

Причиною відсутності ефективного механізму залучення молоді до виробництва та закріплення її у сфері економічної діяльності є недостатність теоретичних розробок з проблем зайнятості молоді. Це у свою чергу призводить до зниження рівня соціальної захищеності молоді, спричиняє недостатнє використання її трудового та творчого потенціалу і становить серйозну перешкоду на шляху його підвищення тощо. На конкурентоспроможність молоді на ринку праці негативно впливають наступні чинники: недостатність практичної підготовки, відсутність практичного досвіду роботи, погіршення здоровя, низький рівень доходів, більша схильність до соціально обумовлених хвороб та антисоціальної поведінки.

Проблемами молодіжного ринку праці є також збереження на високому рівні молодіжного безробіття, залучення молоді у тіньову сферу зайнятості, соціальна незахищеність тощо. Негативною для молодіжного ринку праці є також внутрішньо-регіональна міграція “село – місто”. Причинами цього явища виступають незадовільні соціально-культурні і побутові умови життя, низький рівень заробітної плати, погіршення освітнього рівня і, як наслідок, старіння села.

До шляхів регулювання соціально-економічних процесів у селі належать перш за все фінансове та інвестиційне забезпечення, поліпшення побутових умов життя, відтворення існуючих закладів соціальної сфери та створення нових, розробка і реалізація спеціальних програм для безробітних, регулювання відпливу молоді із сільської місцевості .

Реалізація описаних вище заходів має покращити стан молодіжного ринку праці у сільській місцевості. Якщо ж терміново не вжити відповідних рішень, то стан молодіжного ринку праці у сільській місцевості суттєво загостриться. Відплив умів – ще одна серйозна проблема молодіжного ринку праці.

Причинами його можуть бути незатребуваність професійних знань, малопрестижність певних професій, недосконала політика стосовно заробітної платні, низький рівень життя, неможливість самореалізації і таке інше. Для подолання цього явища необхідна особистісна орієнтація освіти, розвиток системи безперервної освіти, забезпечення економічних та соціальних умов професійної самореалізації молодих науковців, національний моніторинг якості освіти, покращення компютерного облаштування вищих навчальних закладів та наукових установ, інтеграція української освіти в міжнародний освітній простір.
Література

  1. Державна служба зайнятості – виконавча дирекція Фонду загальнообов’язкового державного страхування України на випадок безробіття: три роки на страхових засадах. – К., 2004. – 106 с.

  2. Заволока Ю.Ю. Особливості відтворення та формування трудового потенціалу (на прикладі Харківської області) / Ю.Ю. Заволока // Часопис соціально-економічної географії. Випуск 2. – Харків, 2007. – С. 169-175.

  3. Офіційний сайт Харківської обласної державної адміністрації. – Режим доступу: http://kharkivoda.gov.ua.

  4. Ринок праці Харківської області в 2007 році. – Харківський обласний центр зайнятості. Аналітично-статистичний збірник. – Харків, 2006. – 185 с.