asyan.org
добавить свой файл
1
Шановні колеґи!
На мою думку, книга Кірюхіна Д.І. Вступ до філософії релігії Гегеля. Філософія як спекулятивна теологія. – К.: ПАРАПАН, 2009. – 204 с. заслуговує на участь у конкурсі на здобуття премії імені В.Табачковського за кращу друковану роботу молодого дослідника (до 35 років) з декількох причин:

  1. Це перша не лише в Україні, але й загалом на пострадянському просторі праця, присвячена гегелівській філософії релігії. Не зважаючи на значну кількість публікацій, в якому розглядається вчення Гегеля, ані за радянських часів, ані за часів Російської імперії не було жодного окремого дослідження (за виключенням однієї кандидатської дисертації, що була захищена в Москві у 70-ті рр.) його розуміння релігії та філософії релігії. Д.І. Кірюхін пояснює, чому так склалося і, прагнучи заповнену зазначену прогалину вітчизняної історії філософії, проводить системне дослідження розвитку гегелівського розуміння релігії. Я особисто ознайомився з концепцією книги ще в процесі її написання. Дискусії з автором довели надзвичайну грунтовність його підходу. Книга докладно обговорювалась на засіданні відділу соціальної філософії, рекомендована до друку Вченою Радою Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України;

  2. Книга Д.І. Кірюхіна продовжує київську гегелієзнавчу традицію, втілену в працях В.І. Шинкарука, М.О. Булатова, Ю.В. Кушакова, А.М. Лоя з урахуванням й значущих досліджень гегелівської філософії, що існують на сьогоднішній день в європейських країнах та США. Адже Д.І. Кірюхін спирається як на дослідження вітчизняних істориків філософії, так і на сучасних західних гегелієзнавців — перш за все німецьких (В. Єшке та ін.), французьких (Ж. Іполіт), англійських (Р. Вільямс) та американських (Т. Пінкард).

  3. Водночас «Вступ до філософії релігії Гегеля» є самостійним і вагомим авторським дослідженням. Д.І. Кірюхін, до певної міри, представляє читачам іншого Гегеля, не такого, як у більшості вітчизняних, а також багатьох західних праць. Головна увага в книзі зосереджена на проблемі особистості в філософії Гегеля. Звідси й такі теми, що розглядаються в книзі — проблема визнання (Кірюхін детально аналізує розвиток концепту визнання в творах німецького філософа, виявляючи три інтерпретації «визнання» у Гегеля), тема смерті Бога (в книзі демонструється еволюція цієї теми від лютеранських хоралів до сучасної філософії та теології, особлива увага приділяється тому, як тлумачиться смерть Бога в гегелівській філософії, в чому відмінність Гегеля від Ніцше), феноменологія релігійної свідомості (окрім виявлення її структури, як вона розуміється Гегелем, автор виявляє помилку ототожнення релігійної свідомості та релігійного відношення, яка часто-густо трапляється у вітчизняних дослідженнях).

  4. Вивчення гегелівської спадщини виконане на високому теоретичному рівні. Автор працює лише з німецькомовними виданнями усіх ключових гегелівських творів. Більше того, коли автор звертається до таких праць як «Феноменологія духу», «Філософія права» чи «Лекції з філософії релігії», він порівнює оригінал та існуючи переклади. Зокрема, у випадку тексту «Феноменології духу» йдеться про порівняння оригіналу із перекладами на англійську, російську та українську мови.

  5. Особливої уваги заслуговує додаток в книзі під назвою «Політичні експлікації гегелівської діалектики панування та рабства: свобода та боротьба за визнання». Адже в ній автор демонструє як гегелівські теми знаходять своє відтворення в сучасній політичній філософії. Тут Д. І. Кірюхін виходить за межі свого дослідження (саме тому цей текст подано як додаток), але ця обставина робить його книгу значимою не лише для розвитку історії філософії в Україні, але й для розвитку політичної філософії.


Науковий співробітник

відділу соціальної філософії

Інституту філософії імені Г.С. Сковороди

НАН України

кандидат філософських наук

А.Є. Фінько