asyan.org
добавить свой файл
1
ЧУДЕСА БЕЗ ЧУДЕС

Вечір з фізики для 5—7 класів

У вечері беруть участь: школярі, чародій У-Бу-Сен, великий маг Квінті-Твінті.

На столі необхідне обладнання.

У-Бу-Сен. Я великий чарівник. Речі підкоряються руху моєї чарівної палички, і тому я можу творити чуде­са. Так, так, дійсно чудеса.

1-й учень. Хіба чудеса бувають на світі? Показуй скоріше свої фокуси!

У- Бу- Сен. Ти не віриш мені? Тоді скажи, можеш ти розрізати дерево картоном?

1-й учень. Цього ніхто не зможе зробити!

У-Бу:Сен. Може, хто-небудь з вас спробує. Бажаю­чих немає. Тоді дивіться, як я це зроблю. (Бере картон­ний круг з отвором посередині і тонку дерев'яну планку. Потім надіває круг на вал електродвигуна, махає чарів­ною паличкою, вмикає двигун і притискає до круга план­ку, картонний круг ріже дерево.) Ось бачите, діти, я пе­рерізав дерев'яну палицю картоном, а зміг я це тому, що я їх зачарував. (Учні сміються.) Ви смієтесь? Тоді я вам дам друге завдання. На стіл кладу дерев'яну ліній­ку так, щоб один її кінець виступав за край столу. Необ­хідно зламати лінійку, вдаривши її по кінцю, що висту­пає. Ідіть, спробуйте,

2-й учень (намагається це зробити, але в нього не вихо­дить). У такий спосіб лінійку зламати лінійку не можна.

У - Б у - С є н. Ви не можете, а я можу! Дивіться (кладе лінійку, ту її частину, яка лежить на столі, накриває га­зетою і швидким ударом залізного стрижня по краю ліній­ки, що виступає, ламає її). Ось бачите, я зламав!

2-й учень. Ти ж накрив лінійку газетою, ось вона і притримала лінійку.

У-Бу-Сен. Хіба газета так багато важить?

2-й учень. Справа тут зовсім не у вазі. Газета має ве­лику площу, тому сила тиску повітря на неї велика. При швидкому ударі лінійка не може підняти газету і злама­ти її. Твоє диво зовсім не дивл. Воно базується на зако­нах фізики.

У-Бу-Сен. Ти маєш рацію. Скажи, а чому ти не ви­користав свої знання раніше, тоді, коли я пропону­вав тобі виконати завдання? Очевидно, ти не завжди вмієш застосувати їх на практиці! Зараз ви побачите дійсно чудеса.

Чи можете ви підняти чарку долонею, не затискаючи ! її? (Діти пробують це зробити.) А я підніму її, і не по­рожню, а повну води. (Наливає води і прикриває її ру­кою. Потім ставить пальці під кутом до долоні і швид­ко випрямляє їх. Чарка при цьому ніби «присмоктується»

до долоні, тепер її можна легко підняти.) Що ви тепер скажете? Хіба це не диво? А хто з вас може носити воду в ситі? (Діти пробують це зробити.) Бачу, що моя за­дача вам не під силу. Дивіться (бере спеціальне сито, намазане парафіном). Я кладу на дно сита аркуш па­перу так, щоб його край трохи виступав над боковою стінкою, акуратно наливаю воду й обережно витягую папір. Бачите, вода тримається в ситі. А хочете, я дам команду, і вона почне виливатися? (Торкається дна паличкою, і в тому місці вода починає витікати.) Вода мене слухає!

А ось ще одна задача. Ставлю на стіл електричну лампу, вкручену в патрон, а на неї кладу пластмасову лінійку. Додаю до цього комплекту пляшку. Пропоную вам ски­нути лінійку з патрона, не торкаючись до неї руками і не дмухаючи на неї. Хто хоче це зробити? (Діти пробують, але в них не виходить.) Ось бачите, і тут не обійдеться без чародійства. (Бере пляшку, швидко натирає її шовко­вою тканиною, а потім обережно піднесу збоку до ліній­ки. Лінійка притягується до наелектризованої пляшки. Ча­родій обертає пляшку навколо патрона з лампою спочатку повільно, потім швидше до тих пір, поки лінійка не втра­тить рівновагу і не впаде.) Я ж казав вам, що речі мене слухаються!

На сцені з'являється другий чародій — Квінті-Твінті.

Квінті-Твінті. Ти тільки з речами можеш творити чудеса, а я людей можу зачарувати. А ну, йди звідси. (Звертається до учня) Ось, ти... умієш стояти на од­ній нозі? Тоді йди сюди. Стань лівим плечем до стіни, ліву ногу від ступні до стегна вільно притули до сті­ни, а праву пристав до лівої. Приготуйся! (Каже за­клинання.) Тепер, не відриваючи плеча від стіни, під­німи праву ногу і постій трохи на лівій дозі. Швидко! Ось ти не можеш? (Звертається до другого учня.) Ати, якщо я захочу, і з місця підвестися не зможеш. Іди сюди. Сядь на стілець зовсім прямо, ступні постав ра­зом, коліна — під прямим кутом до стегна, лікті при­тули до тіла. Не схиляючись вперед і не розриваючи рук, попробуй підвестися. Не можеш? А ти сміявся і не вірив у мою могутність!

А тепер я зроблю деяких із вас сильними, і ви зможете пальцем підняти людину. Йдіть сюди (5учнів). Будемо підіймати Михайла. Прошу на сцену. Стань, Михайло, посередині, притули лікті міцно до тіла, а руки від лік­тів витягни вперед і тримай їх горизонтально. Ви ж (звер­тається до інших учасників досліду) пальці стисніть у ку­лак, залишивши вільним тільки вказівний палець. Нехай двоє з вас підсунуть свої вказівні пальці під Михайлові туфлі, двоє підведуть свої пальці під його лікті, а один І підтримує його під підборіддя. На рахунок «Три!» починаємо підйом. (Говорить заклинання, дає команду.) Ось я й зробив вас сильними! Хіба це не диво?

3-й у ч є н ь. Ти і сам, о великий маг, знаєш, що чудес на світі не буває. Для своїх досліді в ти використовуєш знан­ня фізичних закономірностей. Наприклад, хлопця зараз підняли пальцями. Всі невеликі сили хлопців були спря­мовані в одну сторону, і тому їх сума —рівнодіюча сила — була достатньою для того, щоб подолати вагу Михайла. Учень не міг підвестися, а другий не міг підняти ногу тому, що в цих випадках вертикальна пряма, проведена із цент­ра тяжіння учнів, не проходила через площу опори.

Квінті-Твінті. Які всі стали розумними! Як люди багато знають! Магам тепер і робити нічого!

У-Бу-Сен. Здається, твої чари одразу розкрили. Так тобі і треба, ти ж мене прогнав. (Квінті-Твінті тікає зі сцени.) А в мене в запасі є ще одне чудо.

4-й учень. Твої чудеса теж не дуже хитрі. Але все ж по­казуй, подивимось, чим ти нас хочеш здивувати.

У-Бу-Сен. У полум'ї все згоряє, а я не горю. Ось я ставлю на стіл дві свічки. (Між ними він ставить скло, не пояснюючи своїх дій.) Запалюю свічку. (Запалює свічку, яка стоїть перед склом, і робить вигляд, що запалює другу свічку.) Обидві свічки горять? Я вношу в полум'я свіч­ки свій палець. Бачите, він не обгорів. Вношу в полум'я свій одяг — він не горить! (Гасить обидві свічки одним ру­хом.) Старі бабусі розповідають, наче пророк Мойсей ба­чив одного разу, як куш горів і не згоряв, так це наче бог являвся. Ось і вам таке ж диво показав.

4-й учень. Твоє диво зовсім не диво — друга свіч­ка, та, що стояла за склом і в «полум'я» якої ти вносив свій палець, не була запалена. А бачили мі відображен­ня полум'я першої свічки в склі. Скло діяло, як плос­ке дзеркало.

5-й учень. Я можу також пояснити одну твою чародій­ну дію. Пластмасову лінійку ти скинув з лампи, раніше наелектризувавши пляшку. На ближньому кінці лінійки завдяки електризації з'явився заряд, різнойменний із за­рядом пляшки. Тому лінійка притягнулась до пляшки; Рух пляшки спричинив і рух лінійки, при цьому рівно­вага порушилась, і лінійка впала.

6-й учен ь. У такому випадку я хочу подивитися сито, в якому ти тримав воду. Тут, мабуть, є також який-не-будь пристрій. (Дивіться?) Так! Сито вкрите шаром па­рафіну, вода його не змочує, і дірочки сита затягнуті во­дяною плівкою, яка й тримає налиту воду.

1-й у ч є н ь. А ось як тобі вдалося втримати чарку до­лонею, я все ж таки не розумію.

Інші. Ми також.

У-Бу-Сен. Значить, диво все ж таки сталося?

3-й учень. Відгадка його дуже проста. Коли У-Бу-Сен зігнув пальці, а потім їх швидко випрямив, то над водою в чарці утворився розріджений простір. Зовнішній атмо­сферний тиск і притиснув долоню до чарки.

У - Б у - С є н. Я показав вам деякі цікаві досліди, зробити їх я зміг не тому, що володію «секретом», а тому, що ви­користовував свої знання про закони природи. Та в де­яких чудесах ви зуміли й самі розібратися. Різні явища, які б незвичайними вони не були на перший погляд, за­вжди можна пояснити і зрозуміти. «Чудеса» відступають перед знаннями.