asyan.org
добавить свой файл
1 2 ... 5 6
Лебедєв О. Про здоров’я для пенсіонерів України та Росії. –
ISBN 978-966-1510-00-4
Широкому колу читачів представлена книга відомого лікаря-санолога Олександра Лебедєва «Про здоров’я для пенсіонерів України й Росії», що входить до серії книг «Як бути здоровим в Україні», «Як бути здоровим в Україні й Росії» і «Як бути здоровим». Матеріал надано у книзі доступною й простою мовою. Розглянуті теми дуже актуальні й злободенні. Сподіваємося, що ця книга допоможе тим, хто хоче бути здоровим і змінити своє життя на краще. Усі права захищені. Ніяка частина даної книги не може бути відтворена без письмового дозволу власника авторських прав.


© Лебедєв О., 2009

Зміст
Чому в Україні й Росії люди старіють рано,

і як цього уникати?
Як поліпшити здоров’я пенсіонерам України й Росії
Резерви здоров’я
Сімейні розлучення, здоров’я й проблеми
Уявна старість і трохи про шахтарів
Позбавлення від паління, алкоголізму. Будова людини. Допомога всиновленим дітям
Сварки в родині, хвороби й злі духи
Хвороба - Погане Життя,

як її позбутися
Гріхи, хвороби й нечесне багатство
Для чого вам жити?

Чому в Україні й Росії люди

старіють рано, і як цього уникати
Чоловікові сорок дев’ять років, але виглядає на всі шістдесят. Має гіпертонію, болі в серці, безсоння, простатит, знижений зір. У голові повно різних страхів, тривог, образ, проблем. Останнім часом зловживає алкоголем, багато курить. Прийшов на консультацію, просить допомогти йому вибратися з «життєвого болота».

Розповідає, що разом із хворобами почалися сварки в родині. Порушилися, і це м’яко сказано, взаємини з партнерами по бізнесу, владою, силовими структурами. Здається, що всі «ополчилися» проти нього. Здоров’я здає, сильно посивів і як бути далі не знає, закінчив він.

У процесі подальшої бесіди з’ясувалося, що його сьогоднішні проблеми й хвороби викликані звичайною людською гордістю, жадібністю, нечесністю й блудом. Таке можливо тільки у нас, це наш менталітет, наш спосіб життя. Ну, не вчили нас, що будь-яка нечесність і невдоволення - це причини, які погіршують здоров’я, знижують якість і тривалість життя.

Задавши ще кілька додаткових питань сьогоднішньому пацієнтові, я довідався, що в його у родині дідусі й бабусі були віруючими у Бога людьми.

Його хвороби й проблеми розвивалися так. Кілька років тому він разом зі своїми друзями зайнявся бізнесом. Поступово грошей ставало більше, він почав ходити у дорогі ресторани, завів собі коханок. Зрозумів, що деяким своїм партнерам, з якими починав бізнес, можна нічого не давати. Перестав з ними спілкуватися. Ті намагалися різними способами забрати у нього свої гроші, але у них нічого не вийшло.

Робітникам на своїх підприємствах він обіцяв платити високу заробітну плату, але платив низьку, так ще й затримував її. Навчився добре брехати. Перед черговими виборами обмовляв владу, потім щось не поділив із «силовиками». Вони завели на нього справу. Дружина почала підозрювати його у зв’язках «на стороні». Поступово у його житті ставало усе більше негативу. Кожен день приносив щось погане, думки були зайняті рішенням проблем. Все це й послужило основою для розвитку хвороб і передчасного старіння. Давно відомо, що наші думки - магніт. Чим більше людина думає про погане, нечесно поводиться стосовно інших, тим більше вона виділяє негативної енергії. Її біополе поступово руйнується, вона починає хворіти, передчасно старіти й «притягувати» у своє життя нові проблеми. До того ж ще зловживання алкоголем і нікотином змінюють мислення людини, спотворюють сприйняття життя й сприяють утворенню хвороб і проблем.

Ніде у світі, крім України й Росії, так багато не курять і не п’ють алкоголю. Ніде у світі люди так погано не ставляться один до одного, як у наших країнах. Все це тому, що ніде у світі так сильно не знищувалися Духовні цінності як у наших країнах, починаючи з революції 1917 року. Нам силою нав’язували неправильні погляди на життя, а тих, хто намагався думати або жити інакше, просто знищували.

Але не буває худа без добра. Знаючи механізм розвитку хвороб і проблем, у багатьох випадках можна допомогти. Якщо ця людина знайшла в собі сили прийти на прийом і не посоромитися розповісти (висповідатися, озвучити, вивести із себе й т.д.) про проблеми й хвороби, значить усе ще можна виправити. Головне, що в його родині були віруючі в Бога люди й він про це знає.

У процесі першої консультації, на тлі його хвороб і проблем, ми запланували поліпшення у всіх сферах його життя: здоров’я, взаємини в родині, з партнерами, робітниками, владою, «силовиками», у бізнесі.

Є маленька таємниця. Якщо людина в період кризи, хвороб або невдач у своєму житті планує успіх, то через деякий час проблеми закінчуються, починається стабілізація, потім приходить успіх.

Більшість людей не знає цієї таємниці. Тому коли їхнє життя погіршується з якихось причин, вони починають ображатися, висловлювати своє невдоволення. Тим самим роблять своє здоров’я й життя тільки гіршими. Не можна ображатися на Життя. Не треба сподіватися, що хтось буде допомагати, завжди треба починати діяти самому.

Основа будь-якого успіху - Смиренність, але не всім вдається упокоритися, сил і знань не вистачає.

Після смиренності йде покаяння. От чому я загострюю увагу на тому, чи є в роду людини предки, що вірують у Бога? Їхня віра дає силу людині, що потрапила в біду. Вони «допомагають» їй.

Взагалі кожній людині бажано знати про життя своїх предків, свого роду. Тоді багатьох проблем і хвороб можна було б уникнути.

Мої консультації - це звичайний діалог між двома людьми. Один розповідає про свої хвороби й проблеми, інший намагається знайти їхні причини й дати правильні поради для їхнього усунення. У процесі декількох зустрічей-консультацій ми стаємо «командою однодумців». Попереду стає ясна мета, а це половина рішення проблеми. Більшість людей не знає точно, чого вона хоче від життя. Знають загалом - бути здоровими, мати гроші й т.д.. Але потрібно знати конкретно.

Наприкінці першої консультації я рекомендував цьому молодому хлопцю переглянути своє життя. Знайти ті моменти, у яких він учинив нечесно, зробив щось погане, й подумки попросити прощення у тих людей, яких образив. Якщо ж він сам на когось ображався, то подумки попросити прощення у тих людей, на яких ображався. За свою образу попросити. Потім я рекомендував йому подумки побажати всім своїм недоброзичливцям того, чого собі бажає, і сходити до церкви висповідатися й покаятися за свої гріхи. Після цього прийти на другу зустріч.

Шановні читачі, я розумію, що пишу про чисто духовні й моральні аспекти. Але інакше не можна, адже на них засноване здоров’я, радість, щастя, любов. Саме духовність і є тою підставою для моралі, тим наріжним каменем, що відкинули «будівельники» у 1917 році.

Пацієнтові, про якого йде мова, доводилося несолодко. Він подумки переглянув своє життя, попросив прощення в усіх, кого скривдив і на кого ображався. Побажав всім своїм недоброзичливцям того, чого собі бажає. Сходив до церкви, висповідався й покаявся за свої гріхи. Молився й просив допомоги у Бога. Але життя стало покращуватися не відразу. Його продовжували «діставати» конкуренти й колишні партнери. Були моменти, коли за ним полювали в прямому значенні цього слова. Життя висіло на волоску, він змушений був ховатися. Довго не розумів моїх порад, чому ж він повинен просити прощення у своїх ворогів, та ще думати про них добре, а головне - молитися за них.

Місяці три я з ним «працював», іноді зустрічі проходили в режимі великої таємності в іншому місті або країні. Це була вже інша людина. Якщо раніше на агресивні дії у свій бік він, не замислюючись, відповів би тим самим, то зараз намагався не відповідати на підступи своїх ворогів. Молився за них. Намагався думати й говорити про них добре, принаймні в моїй присутності.

Одного разу, коли наступив дуже серйозний момент у його житті, я вирішив допомогти йому, застосувавши старий, але дуже діючий метод «лікування». Взяв у пацієнта триста гривень, розміняв їх на дрібні купюри й у неділю пішов на ранкову службу до церкви. Перед храмом сиділи злиденні. Кожному з них я непомітно поклав по 5-10 гривень. Трохи осторонь сиділа злиденна жінка із трьома дітьми. Я дав їй 50 гривень. У той момент, коли я давав їй гроші, вона дуже ясним і приємним голосом запитала у мене - за кого молитися? Я назвав їй ім’я пацієнта. Вона спокійно мені відповіла: «Не хвилюйтеся, у нього все буде добре».

Потім я зайшов до церкви, помолився за свого пацієнта, поклав трохи грошей у ящик для пожертвувань. Коли вийшов із церкви й пішов до автобусної зупинки, зустрів трьох дітей, тої жебрачки, якій давав 50 гривень. Поруч був продуктовий магазин. Я запропонував хлопцям купити їм поїсти, зайшли в магазин. Діти вибрали цукерки, печиво, сік, солодощі, булочки, я ще додав кожному по кільцю ковбаси, сиру, хліба й мінеральної води. Розрахувався грішми, що залишилися від трьохсот гривень, залишилося навіть мені на проїзд.

Наступного дня, ранком, на черговій консультації, пацієнт, про якого йде мова, радісно повідомив, що в його житті почалися покращення. Учора ввечері йому зателефонували й сказали, що один з головних його ворогів згодний на переговори.

Поступово молитви, покаяння робили свою справу. У нього покращилися взаємини в родині, примирився з партнерами й конкурентами. Улагодив відносини з «силовиками», владою.

Паралельно я навчив його деяким психофізичним і дихальним вправам. Він почав займатися собою й таємно робити добрі справи іншим. Здоров’я, природно, стало поліпшуватися. Помітно помолодів, сивина майже зникла, зникла гіпертонія, болі в серці, безсоння, простатит. У голові немає страхів, тривог, образ і проблем. Відмовився від всіх своїх коханок і любить тільки свою дружину. У родині панує радість і любов.

Зараз цьому чоловікові за 60 років, він здоровий, почувається молодим, виглядає набагато молодшим за свій вік. Має бізнес, намагається жити чесно, а якщо десь і згрішить, то кається й просить прощення у Бога. Займається собою, робить зарядку, ходить пішки, відвідує церкву й дякує Богу, що допоміг йому вибратися з «життєвого болота».

Зі свого досвіду, а також із багатьох інших джерел, мені відомо, що певними факторами здоров’я, якості й тривалості життя є вміння людини радуватися життю, бути задоволеним і жити чесно. Всі ці якості можуть «вирости» тільки на духовній основі. Всі ці якості є у дітей. Без духовної основи дорослим у матеріальному світі їх досягти неможливо.

Зараз Україна й Росія переживають не кращі часи, але й не найгірші. У нашій історії було різне, а попереду - покращення життя. Люди ж у нас прекрасні й щиро хочуть радіти життю, тільки забули, як вони це вміли робити в дитинстві.

У цьому розділі я описав як метод лікування «Молитву злиденних».

Здавна у наших предків вважалося доброю справою допомагати жебракам, і вони помітили, що тим, хто допомагає іншим, часто щастить. Тільки допомагати потрібно без вигоди, таємно. Серед жебраків бувають люди, що володіють даром «Сильної молитви», здатної зцілити або допомогти в чомусь людині. У своїй практиці, саме в медичній практиці, я застосовував цей метод кілька разів і завжди відзначав гарний результат. Але діє він тоді, коли людина починає сама щось для себе робити й змінює погляди на життя. Потрібно ще пам’ятати, що добрі справи теж мають прекрасний лікувальний ефект. Особливо при депресіях і зневірі. Але про це як-небудь іншим разом.

Я знаю чимало випадків, коли люди, що змінили свій спосіб мислення й життя, поліпшували здоров’я, вирішували численні проблеми. Так само відбувається і з процесами старіння організму. Їх можна загальмувати, у ряді випадків можливо й омолодження, але тільки на духовній основі й при зміні деяких своїх поглядів і дій.

У колишній країні у більшості людей було відбите бажання самостійно мислити, а тим більше діяти. Нав’язували «штампи» мислення, а будь-яка нова думка або дія, не санкціонована «зверху» - припинялася. Ми зараз поки вчимося самостійно мислити, тим більше діяти. Процес цей нелегкий, про що говорить здоров’я, якість і тривалість життя більшості людей наших країн. Але інакше не можна, так що будемо вчитися далі.

Нещодавно я консультував сімейну пару. Вони прожили разом 50 років. Виростили дітей, мають онуків. Одержують гарну, як на теперішній час, пенсію. Живуть удвох, моляться Богу, ходять до церкви, по можливості роблять добрі справи й не ображаються на життя. Йому 75 років, часто бувають болі у серці, кілограмів п’ятнадцять зайвої ваги, глаукома, є проблеми в роботі травного тракту й сечостатевої системи. Часто лікувався в лікарні, у процесі життя кілька разів оперували із приводу грижі й онкопатології. Одержував радіаційне й хімічне лікування. Зараз теж п’є багато різних ліків, призначених лікарем.

Їй 73 року. Кілька років тому був інсульт, у результаті параліч правої руки й ноги. Лікарі навіть говорили, що вона ніколи не буде ходити. Були у неї ще проблеми зі здоров’ям. І він і вона вважали себе вже старими й про можливе поліпшення свого здоров’я навіть не підозрювали. Мене вони знайшли після того, як прочитали одну з книг.

Чоловік вирішив порадитися із приводу хвороби дружини. Поступово я почав працювати з цією сімейною парою. Зустрічалися ми у їхньому будинку. Кожна зустріч-заняття тривало близько двох годин. Я розповідав їм про можливості людського організму, про те, що вони можуть поліпшити своє здоров’я. Для цього потрібно поставити попереду гарні цілі й перестати вважати себе старими.

Хоча вони глибоко віруючі в Бога люди, але деякі свої переконання їм довелося переосмислити. Наприклад, він іноді ображався на тих або інших людей, засуджував їхні дії, часто був незадоволений. З посиланням на Біблію, я їм пояснив, що є один Суддя - Господь. Він творить правду й суд всім скривдженим. Всім скривдженим, а не тільки комусь окремо. Нам не дано право засуджувати інших людей. Ми можемо висловлювати свою думку, але не засуджувати. Нам би зі своїми думками та діями розібратися, а не інших засуджувати.

У процесі наших зустрічей-консультацій вони переглядали своє минуле, знайшли там чимало моментів, за які попросили у Бога прощення. Подумки вибачилися перед тими людьми, на кого ображалися, кого засуджували, ким були незадоволені.

Не поспішаючи, поставили попереду гарні, чисті цілі, які спочатку здавалися нездійсненними. Багато з людей не знають своїх можливостей, але я вже звик на семінарах, консультаціях, зустрічах переконувати людей ставити попереду у своєму житті чесні, гарні цілі, не обмежувати себе сьогоднішніми можливостями. Ніхто з нас не знає, що буде завтра, але думати добре про своє майбутнє нам ніхто не забороняє. А якщо ще все це «підкріпити» молитвами та фізичними вправами, результат буде завжди.

Мої нові пацієнти у свої сімдесят з «хвостиком» років, почали робити фізичні вправи. Займалися по можливості без напруги із хребтом і суглобами. У нього виходило спочатку не дуже добре. Був неповороткий, усе давалося важко, особливо важко йому було полежати на спині на підлозі. Але це тільки спочатку було важко. Тижня за два почались перші гарні результати. Я додав їм ще вправи з очами й деякі психофізичні вправи для сечостатевої системи. Вона займалася сидячи на ліжку, потім через деякий час - стоячи. Працювала з тими частинами тіла, з якими могла. По будинку пересувалася за допомогою спеціальної «рамки», але через деякий час відмовилася від неї. Спочатку ходила дуже повільно, але поступово виходило швидше. Проконсультувавшись додатково з лікарем лікувальної фізкультури, вона почала два рази на тиждень відвідувати зал лікувальної фізкультури. Там вона займалася на спеціальних тренажерах по одній годині. На заняття її возив у своєму автомобілі чоловік.

Поступово у нього й у неї почало поліпшуватися здоров’я. Я продовжував з ними працювати. Читав лекції про харчування, про те, що з їхніми хворобами потрібно відмовитися від м’ясних і молочних продуктів, що вони не поспішаючи й зробили. Більшість людей завжди вірять фактам. Так і ці мої пацієнти вірили мені, тому що пішли результати - факти.

У нього почала знижуватися вага, поступово зникла аритмія, перестав почувати болі в серці, зір настільки покращився, що він знайшов свої перші окуляри, які одягнув у сорок років. Щоранку почав ходити пішки. Починав з 500 метрів, зараз легко без задишки, іноді вистрибом, проходить 5 км. Окуляри майже не одягає. Намагається робити легкі пробіжки, хоча останній раз бігав ще у школі.

Всім своїм пацієнтам я рекомендую не поспішати збільшувати фізичні навантаження. Потрібен час, щоб тіло та й свідомість звикли до нового або вірніше вернулися до вже забутого почуття радості й здоров’я.

У процесі наших занять-консультацій я навчив їх також деяким дихальним і психофізичним вправам. Навчив смиренності й терпінню при роботі із собою. Вони перестали називати й уважати себе старими, поступово ставали такими, якими хотіли.

На кожній нашій зустрічі я давав їм завдання протягом 1-2-х хвилин згадувати гарні, приємні, веселі моменти з дитинства. Хоча їхнє дитинство потрапило на період голодомору, потім війни, але однаково у своєму дитинстві кожний з них знайшов багато легкого, радісного й безтурботного. Коли вона навчилася згадувати гарні моменти з дитинства, пов’язані з водою, у неї пройшло безсоння.

Через деякий час вони навчилися згадувати на кожній зустрічі гарні, чисті, веселі, приємні моменти з юності, потім сімейного життя.

Фахівці в області здоров’я розуміють про що я пишу - вони насичували себе сьогоднішніх енергією дитинства, енергією юності й молодості. Наші заняття майже завжди проходили весело. Справа була на початку весни й займалися ми майже до літа. Іноді бували деякі проблеми, але вони швидко проходили. Здоров’я моїх пацієнтів неухильно поліпшувалося, особливо у неї. Схудла, на щоках з’явився рум’янець, стала як дівчинка. Удома ходить без палички, сама готує, пере пральною машиною, доглядає за квітами, які недавно посадила.

Наприкінці листопада ця сімейна пара поїхала у круїз на теплоході святкувати п’ятдесятиліття свого подружнього життя. Приїхавши, він мені подзвонив, подякував і сказав: «Це фантастика. Ми знову провели медовий місяць». Для нього фантастика, а для мене звичайний результат. Коли люди починають собою займатися, правильно ставитися до життя, їхнє здоров’я поліпшується.

Попереду у цієї пари ще багато чудових планів.


следующая страница >>