asyan.org
добавить свой файл
1
Це тема, для кожного з нас.

Багатьох з нас – ніхто не знає. Багато людей живуть у світі їх знають максимум дома, а якщо немає ні рідних ні близьких їх взагалі ніхто не знає, так ходить якась тінь, сусіди знають, що тут хтось живе ні імені. Нічого не знають

Багато людей – приглушені цим життям. Чи це молоді люди, чи середнього віку, чи старші – невідомі ні для кого і непотрібні нікому. Але Бог знає кожного з нас.

Давайте подивимось на одну історію, її знають напевно кожен хто увірував в Бога або навіть ті хто не торкався… Це історія про доброго самарянина. Цю історію з багатьма дійовими особами євангелист Лука описує у 10-му розділі.

Почалась вона з того, що Ісус 70 учнів послав у світ проповідувати Євангеліє спасіння. І промовив відомі слова –

2 І промовив до них: Хоч жниво велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб робітників вислав на жниво Своє.

3 Ідіть! Оце посилаю Я вас, як ягнят між вовки.

4 Не носіть ні калитки, ні торби, ні сандаль, і не вітайте в дорозі нікого.

5 Як до дому ж якого ви ввійдете, то найперше кажіть: Мир дому цьому!

(Лук.10:2-5)

З того часу пішло це християнське вітання «Мир дому вашому!» і ви як входите у будьякий дім, навіть у свій дім – кажіть «Мир дому цьому! Нехай Бог благословить цей дім!»

І далі написано

6 І коли син миру там буде, то спочине на ньому ваш мир, коли ж ні до вас вернеться.



9 Уздоровлюйте хворих, що в нім, промовляйте до них: Наблизилося Царство Боже до вас!

10 А як прийдете в місто яке, і вас не приймуть, то вийдіть на вулиці його та й кажіть:

11 Ми обтрушуємо вам навіть порох, що прилип до нас із вашого міста. Та знайте оце, що наблизилося Царство Боже!

(Лук.10:6-11)

Ісус описує принцип євангелізації, як нести Слово Боже

Перед цим був один випадок

51 І сталось, коли дні вознесення Його наближались, Він постановив піти в Єрусалим.

52 І Він посланців вислав перед Собою. І пішли вони, та й прибули до села самарянського, щоб ночівлю Йому приготовити.

(Лук.9:51-52)

Вони прийшли у «село самарійське»… Самарія, добрий самарянин, село самарійське… неначе Бог нас готує до чогось, щоб показати хто ж такі є ці самаряни, чи вони такі погані люди, чи що?

«Село самарійське» - так, вони не любили євреї і самаряни один одного, це були різні роди.

52 І Він посланців вислав перед Собою. І пішли вони, та й прибули до села самарянського, щоб ночівлю Йому приготовити.

53 А ті не прийняли Його, бо йшов Він у напрямі Єрусалиму.

(Лук.9:52,53)

Всі, хто навіть проходили через Самарію, тих не приймали…

54 Як побачили ж те учні Яків й Іван, то сказали: Господи, хочеш, то ми скажемо, щоб огонь зійшов з неба та винищив їх [Самарян], як і Ілля був зробив.

55 А Він обернувся до них, їм докорив та й сказав: Ви не знаєте, якого ви духа.

56 Бо Син Людський прийшов не губить душі людські, а спасати! І пішли вони в інше село.

(Лук.9:54-56)

І далі стається одна історія

Йде чоловік, на нього нападають грабіжники, його побили так сильно, що він втратив свідомість. І тут, по цій же дорозі проходить левит, ми якраз нещодавно читали всією Церквою по плану читання книгу Хронік, де описано хто такі левити, як заповів Бог про них – це дуже важливі персони у Храмі Божому, вони мали багато служінь. Це шановані люди. Левити.

Йшов левит, а також йшов тією дорогою і священик. Священики – служителі Божі, які несли Закон Божий до всього люду, які служили Господу у Храмі, відомі, публічні люди.

І вони всі прошли повз того чоловіка… ніхто не затримався, ніхто навіть не глянув, що з ним.

Як буває іноді, йдемо, лежить людина – два варіанти або погано стало або напився і ми приймаємо рішення «напився», чого до нього підходити.

Напевне, щось подібне і вони думали. Як і ми часто думаємо.

І тут йшов самарянин – учні Ісуса хотіли спопелити усю їхню місцевість вогнем з неба. Самарянин, який воював, ворогував весь час з євреями. І він зупинився, підійшов. Цю історію ми всі знаємо. Він дістав вино та оливу – основні лікувальні засоби того часу, промив рани його, змастив оливою, поклав на свій транспортний засіб – осла, відвіз його у готель, де той міг переночувати і про нього могли потурбуватися, гроші заплатив за нього і сказав «як буде требі ще дам» і пішов…

Як його звати? Про це Біблія мовчить. Хто він такий був? – «Самарянин», можна сказати «українець», «американець», «швед» - але це не визначення. Є «українець» - президент країни, є «українець» - людина, яка опустилася до смітників… «Українець» - це не визначення, «самарянин» - не визначення. Про нього просто сказано – самарянин, невідомий.

Якщо ми подивимося в Слово Боже – багато є людей, які невідомі.

Одна маленька дівчинка – 12-13 років, не більше, в їхній країні була війна, окупанти захопили їхню країну, що з її батьками було – невідомо, чи то вони були вбиті, чи то в полон взяті. Її взяли у полон. Так як вона маленька – на роботи її не ставили, бо сил ще немає її дали прислужувати до міністра оборони Сирії (це Сирія захопила Ізраїль) і ця дівчинка прислужувала дружині міністра оборони Сирії, його звали Нааман.

Він був другою людиною в своїй країні після царя, але він був хворий на проказу, дехто порівнює проказу з просоріазом, але з такими наслідками, що гниє усе тіло, відвалюються пальці. Страшна хвороба, яка є це і сьогодні.

Ніхто не міг вилікувати його і тут ця маленька дівчинка, нікому не відома, не відомо як її звали – вона сказала декілька слів своїй пані, вона сказала про Бога

«В Ізраїлі є такий пророк Божий, який помолиться за пана мого і Бог зцілить його». – Це було все свідчення цієї маленької дівчинки.

Нааман послухав її і пішов до свого царя – «Там у Ізраїлі є пророк, який може помолитися за мене». Цар бере і пише лист – «посилаю до вас свого міністра оборони, зціліть його». Цар Іудейський прочитав цей лист, роздер на собі одежу і сказав «Він хоче війни з нами! Він хоче винищити нас зовсім! Я, що Бог щоб зцілювати людей?»

І тут йому кажуть – є пророк.

Приїхав Нааман до будинку Єлисея пророка, стоять колісниці – на сьогоднішній день це напевно б був ескорт чорних машин з мігалками, вийшов слуга, навіть не господиня, не пророк просто слуга і сказав «Що тобі треба?» - «Та ось, прислали» - «Добре. Пророк сказав - отам річка, іди окунись 7 раз і будеш чистий»

В бачили річечки наші в карпатах? А він, скажемо, приїхав десь з Києва, у нього там Дніпро

Він каже – «Та яка ж різниця. Що між цією річкою брудною що між Дніпром – там би міг окунутись»

Його не пошанували, навіть не вийшли. Але він послухав і окунувся і чудо сталося, Бог зцілив його від прокази, тіло очистилось і коли він це побачив, щось стається з людиною коли Дух Святий її торкається, але часто люди хочуть одного.

Приходять люди до церкви і кажуть «Пастор, помоліться за мене, я хворий», «помоліться за оту людину, вона хвора»

Я питаюсь – «Ви вірите в Бога?» - «Та до чого тут Бог, ви просто помоліться»

Але що сказав потім Нааман, чоловік який увірував в Бога. Він зрозумів , що був зцілений Богом

Він хотів подарувати подарунки пророку, але той відмовився і тоді -

« І сказав Нааман: А як ні, то нехай буде дано твоєму рабові землі, скільки понесуть два мули…»

(2Цар.5:17)

Я над цим віршем багато раз роздумував, - навіщо йому стільки землі, що можуть підняти два мули – дві коняки? Скільки вони піднімуть? – 200 кг, 4 мішка землі

І далі тут написано, для чого йому ця земля

Раніше він поклонявся ідолам, поганському богу Ріммону разом зі своїм Царем, як і всі сирійці. Але коли він увірував у правдивого Бога… що робив колись Гедеон – він зруйнував старі жертівники і побудував жертівник Богу живому, і так робили всі мужі Божі. Я не знаю,може він хоті взяти святої землі, як сьогодні тради ція , святу землю беруть з Ізраїля везуть кудись, але написано -

бо твій раб не буде вже приносити цілопалення та жертву іншим богам, а тільки Господеві!»(2Цар.5:17)

Його зцілення мало наслідок увірування в Бога. Він увірував і відрікся від чогось старого. Але так як він був посадова особа то він розумів. Що хоче чи не хоче – йому потрібно бути разом із своїм президентом на різних прийомах, із своїм царем у капище ідольське ходити.

Розуміючи це він каже -

« Тільки оцю річ нехай простить Господь твоєму рабові: коли мій пан прийде до Ріммонового дому, щоб там поклонятися, і опиратиметься на мою руку, то й я схилюся в Ріммоновім домі. Коли я кланятимуся в Ріммоновім домі, то нехай простить Господь твоєму рабові цю річ!»

(2Цар.5:18)

Раніше Нааман також поклонявся разом з царем, тепер він каже – я просто стану з царем, бо я зобов’язаний там бути, схилюся – але я не поклоняюся тому ідолу.

Тут Бог нам показує дещо цікаве – цей міністр оборони – духовне немовля, він робить перші кроки у пізнанні Бога, але Бог його торкнувся і він вже прийняв 3 серйозних рішення – відрікся від старих богів-ідолів і вже дивиться вперед, як поклонятися Богу і як не грішити у тих місцях де він грішив раніше і все це починається з такого –

Ми почали з того, що була дівчинка, був невідомий самарянин

« як незнані, та познані, як умираючі, та ось ми живі; як карані, та не забиті; як сумні, але завжди веселі; як убогі, але багатьох ми збагачуємо; як ті, що нічого не мають, але всім володіємо. Уста наші відкрились до вас, коринтяни, серце наше розширене!»

(2Кор.6:9-11)

Як ті, що невідомі, але всі нас знають.

Хто сьогодні є міністром оборони Сирії? Як його звати?

Хто був міністром у минулій каденції? А 100 років назад? А 1000 років , 2000 ?

Ніхто не знає цих високих, великих людей…

А ось цей Нааман, був записаний у Слові Божому його знали тоді, його знали 100 років назад, знають тепер і будуть знати. Чому? - Він відрікся від ідолів і увірував в Господа, Бога живого.

Через кого? - Через маленьку дівчинку, яка просто засвідчила і сказала про великі Божі діла. Які Бог робить через мужа Божого.

Добрий Самарянин.

Він показав приклад Божої доброти, яку ми повинні проявляти і один до одного і до людей у світі.

А на закінчення Слово Боже:

Ми тільки що слухали, що відвернувся Нааман від ідолів до Бога і Новий Заповіт уже говорить майже ті самі слова –

Це заклик до нас, сьогоднішніх – кожен із нас жив своїм життям, мав якихось своїх ідолів, хоч ми і не хочемо зізнаватися у цьому. Кожен із нас вірив у щось своє, жив так як він хоче, як сам розуміє

9 Вони бо звіщають про нас, який був прихід наш до вас, і як ви навернулись до Бога від ідолів, щоб служити живому й правдивому Богові,

10 і з неба очікувати Сина Його, що Його воскресив Він із мертвих, Ісуса, що визволює нас від майбутнього гніву.

(1Сол.1:9,10)

Який висновок із того, що ми сьогодні почули?

Добрий самарянин, не єврей, підійшов до єврея і допоміг йому. Дівчинка нікому не відома сказала всього пару слів.

Сьогодні Стів розповідав про те, як його батько 25 років ходив у супермаркет і розповідав людям про Ісуса Христа.

Бог любить Вас! Є Бог який любить Вас!

Просто сказати людині, що є Бог, який любить Вас.

Може ви ніколи про це і не думали. Може вас ніхто не знає і не чує і не рахується з вами – є Бог, який любить вас.

Хто знав двох рибалок галілейських Симона та Андрія з глухого села. Хто їх знав? – неосвічених, які навіть говорити не можуть. – Їх ніхто не знав. Але одного дня вони зробили правильне рішення – вони пішли за Ісусом. Питання у мене до всіх – Чи ти вже пішов за Ісусом? Чи ти ще живеш, як той Нааман - «Подайте мені сюди пророка, щоб він вийшов та щось зробив. Я хочу по своєму бачити Бога. Я хочу по своєму Йому сужити, не на Його умовах»

Я хочу щоб ви познайомилися з цим Богом – невідомим, але написано, що Він робить людей відомими.

Може ти є маленька людина в своїх очах – Бог каже «Я зроблю тебе відомим»

Задумайтесь над цим віршем. Це як настанова. Висновок який Бог показує тепер

« відкрити їм очі, щоб вони навернулись від темряви в світло та від сатаниної влади до Бога, щоб вірою в Мене отримати їм дарування гріхів і долю з освяченими.»

(Дiї.26:18)

« відкрити їм очі» - ми всі потребуємо, щоб нам відкрилися очі, мудрість на певні справи

щоб вони навернулись від темряви в світло – це покаяння з кроком, поворот

та від сатаниної влади до Бога, щоб вірою в Мене отримати їм дарування гріхів і долю з освяченими -

даром по благодаті прощення гріхів – це вся Євангелія у одному вірші!