asyan.org
добавить свой файл
1 2 ... 4 5

2000L0076 – UA – 8.12.2000 – 000.001 –


Цей документ слугує виключно як інструмент документації і його укладачі не несуть жодної відповідальності за його зміст

В
ДИРЕКТИВА 2000/76/ЄC ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ

від 4 грудня 2000 року

про спалювання відходів
(ОВ №L 332, 28.12.2000, С. 91)
Виправлено:













С1 Виправлення, ОВ L 145, 31.5.2001, С. 52 (2000/76/ЄC)


В

ДИРЕКТИВА 2000/76/ЄC ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ

від 4 грудня 2000 року

про спалювання відходів
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ ТА РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СПІВТОВАРИСТВА,
Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства, та, зокрема, його статтю 175(1),

Беручи до уваги пропозицію Комісії (1),

Беручи до уваги висновок Економічно-соціального комітету (2),

Беручи до уваги Висновок Комітету Регіонів (3),

Діючи згідно з порядком, встановленим у статті 251 Договору (4), та в світі спільного тексту, затвердженого Погоджувальним комітетом 11 жовтня 2000 року,
Оскільки:

  1. П’ята програма дій з охорони довкілля: Відносно стійкості — Програма Європейського Співтовариства з політики та дій стосовно довкілля та стабільного розвитку, доповнена Рішенням № 2179/98/ЄC в її перегляді (5), встановлює ціль, що критичне навантаження та рівні певних забруднюючих речовин, таких як оксиди азоту (NOx), діоксид сірки (SO2), важкі метали та діоксиди не повинні перевищуватися, тоді як у контексті якості повітря ціллю є, що всі люди повинні бути ефективно захищені від визнаних ризиків для здоров’я людини через забруднення повітря. Ця Програма далі встановлює ціль зменшити на 90% викиди діоксину із встановлених джерел до 2005 року (до рівня 1985 року) та зменшити, щонайменш, на 70 % з усіх каналів викиди кадмію (Cd), ртуті (Hg) та свинцю (Pb) в 1995 році.

  2. Протокол про стійкі органічні забруднюючі речовини, підписаний Співтовариством у межах Економічної Комісії Об’єднаних Націй для Європейської (UN-ECE) Конвенції про довгострокове транскордонне забруднення повітря встановлює юридично обов’язкові граничні величини для викидів діоксину та фуранів в розмірі 0,1 нанограма/м; ТЕ (Токсичні еквіваленти) для обладнання, яке спалює більше, ніж 3 тони на годину міських твердих відходів, 0,5 нанограма/м; TE для обладнання, яке спалює більше, ніж 1 тону на годину медичних відходів, та 0,2 нанограма/м; TE для обладнання, яке спалює більше, ніж 1 одну тону на годину небезпечних відходів.

  3. Протокол про важкі метали, підписаний Співтовариством в межах UN-ECE Конвенції про довгострокове транскордонне забруднення повітря встановлює юридично обов’язкові граничні величини для викиду пилу в розмірі 10 мг/м3 для спалювання небезпечних та медичних відходів та для викиду ртуті в розмірі 0,05 мг/м3 для спалювання небезпечних відходів та 0,08 мн/м3 для спалювання міських відходів.

  4. Міжнародна агенція з дослідження онкологічних захворювань та Всесвітня організація охорони здоров'я звертають увагу, що деякі поліциклічні ароматичні


_________________________

(1) OВ № C 13, 17.1.1998, С. 6 та

OВ № C 372, 2.12.1998, С. 11.

(2) OВ № C 116, 28.4.1999, С. 40.

(3) OВ № C 198, 14.7.1999, С. 37.

(4) Висновок Європейського Парламенту від 14 квітня 1999 року (OВ №C 219, 30.7.1999, С. 249),Спільна позиція Ради від 25 листопада 1999 року (OВ № C 25, 28.1.-2000, С. 17) та Рішення Європейського Парламенту від 15 березня 2000 року (ще не опубліковане в Офіційному Віснику). Рішення Європейського Парламенту від 16 листопада 2000 року та Рішення Ради від 20 листопада 2000 року.

(5) OВ №C 138, 17.5.1993, С. 1 та

OВ № L 275, 10.10.1998, С. 1.
В

вуглеводні є канцерогенними. Отже, державам-членам дозволяється встановлювати граничні величини викидів для поліциклічних ароматичних вуглеводнів між іншими забруднюючими речовинами.

  1. Згідно з принципами субсидіарності та пропорційності, як встановлено в статті 5 Договору, існує необхідність вжити заходів на рівні Співтовариства. Принцип обережності забезпечує основу для подальших заходів. Ця Директива обмежується мінімальними вимогами до станцій спалювання та спільного спалювання відходів.

  2. Крім того, стаття 174 передбачає, що Політика Співтовариства з охорони довкілля повинна сприяти захисту здоров’я людини.

  3. Отже, високий рівень охорони навколишнього середовища та охорони здоров’я вимагає встановлення та підтримування суворих умов експлуатації, технічних вимог та граничних величин викидів для станцій, які спалюють, або спільно спалюють відходи в межах Співтовариства. Встановлені граничні величини повинні запобігати або обмежувати, наскільки можливо, негативний вплив на довкілля та утворюваний ризик для здоров’я людини.

  4. Повідомлення Комісії з перегляду Стратегії Співтовариства щодо організації збору та видалення відходів призначає запобігання утворенню відходів першочерговим, за яким іде повторне використання та утилізація відходів та, зрештою, безпечне знищення відходів; в своїй Резолюції від 24 грудня 1997 року про Стратегію Співтовариства щодо організації збору та видалення відходів (1), Рада знову підтвердила свою переконаність в тім, що запобігання утворенню відходів повинно бути першочерговим будь-якої доцільної політики поводження з відходами по відношенню до мінімізації виробництва відходів та небезпечних властивостей відходів.

  5. В своїй Резолюції від 24 грудня 1997 року Рада також підкреслює важливість Критеріїв Співтовариства щодо використання відходів, необхідність придатних норм викидів для застосування до обладнання, на якому спалюються відходи, необхідність моніторингу заходів, які повинні бути передбачені для існуючого устаткування для спалювання відходів, та необхідність для Комісії врахувати законодавство Співтовариства, яке вносить поправки стосовно спалювання відходів з отриманням енергії, щоб уникнути великого перевезення відходів для спалювання або спільного спалювання в Співтоваристві.

  6. Необхідно встановити суворі правила для всіх станцій спалювання або спільного спалювання відходів з метою уникнути транскордонного перевезення до станцій, які експлуатуються за більш низькою ціною з причини менш жорстких норм з охорони навколишнього середовища.

  7. Повідомлення Комісії/енергія майбутнього: поновлювані джерела енергії/Біла книга щодо Стратегії Співтовариства та план дій беруть до уваги, зокрема, використання біомаси для виробництва енергії.

  8. Директива Ради 96/61/ЄC (2) викладає комплексний підхід до запобігання забруднень навколишнього середовища та контроль, в якому всі аспекти екологічних показників обладнання розглядаються на всебічній основі. Обладнання для спалювання міських відходів з потужністю, яка перевищує 3 тони на годину, та обладнання для знищення або утилізації небезпечних відходів з потужністю, яка перевищує 10 тон на день, включені в сферу дії зазначеної Директиви.

  9. Відповідність граничним величинам викидів, встановленим цією Директивою, повинна бути розглянута як необхідна, але недостатня умова для відповідності вимогам Директиви 96/61/ЄC. Така відповідність може включати більш суворі граничні величини викидів для забруднюючих речовин, розглянутих у цій Директиві, граничні величини викидів для інших речовин та інших середовищ, та інших придатних умов.

_________________________________

(1) OВ № C76, 11.3.1997, С. 1.

(2) OВ №L 257, 10.10.1996, С. 26.

В

  1. Промисловий досвід в імплементації технологій зменшення забруднюючих викидів із обладнання для спалювання був набутий протягом періоду десяти років.

  2. Директиви Ради 89/369/ЄЕС (1) та 89/429/ЄЕС (2) про запобігання та зменшення забруднення повітря зі станцій спалювання міських відходів сприяють зменшенню та контролю викидів в атмосферу зі станцій спалювання відходів. Більш суворі правила повинні бути прийняті зараз та ті Директиви повинні бути, відповідно, скасовані.

  3. Різниця між небезпечними та безпечними відходами базується, головним чином, на властивостях відходів перед спалюванням або спільним спалюванням, але не на різниці у викидах. Одні й ті самі граничні величини викидів повинні застосовуватися до спалювання або спільного спалювання небезпечних та безпечних відходів, але різні технології та умови спалювання або спільного спалювання та різні заходи моніторингу під час отримання відходів повинні бути дотримані.

  4. Держави-члени повинні враховувати Директиву Ради 1999 /30/ЄC від 22 квітня 1999 року, що стосується граничних величин для діоксиду сірки, діоксиду азоту та оксидів азоту, твердих часток та свинцю в атмосферному повітрі (3), під час імплементації цієї Директиви.

  5. При спалюванні небезпечних відходів із вмістом більше ніж 1% галогенизованих органічних речовин, які виражені як хлор, повинні відповідати певним умовам експлуатації з метою зруйнувати стільки органічних забруднюючих речовин, таких як діоксини, скільки можливо.

  6. Спалювання відходів, які містять хлор, спричиняє залишки димового газу. З такими залишками треба поводитися таким чином, який мінімізує їх кількість та шкідливість.

  7. Можуть бути підстави, які передбачають обумовлені виключення з граничних величин викидів для деяких забруднюючих речовин протягом заданих часових меж та із врахуванням специфічних умов.

  8. Критерії для певних сортованих займистих фракцій безпечних відходів, які не підходять для переробки, повинні бути розроблені з метою дозволити зменшення частоти періодичних вимірювань.

  9. Єдиний текст про спалювання відходів поліпшить правову визначеність та позовну силу. Повинна бути одна Директива для спалювання та спільного спалювання небезпечних та безпечних відходів, повністю приймаючи до уваги зміст та структуру Директиви Ради 94/67/ЄC від 16 грудня 1994 року про спалювання небезпечних відходів (4). Отже, Директива 94/67/ЄC також повинна бути скасована.

  10. Стаття 4 Директиви Ради 75/442/ЄEC від 15 липня 1975 року про відходи (5) вимагає від держав-членів вжити необхідні заходи, щоб забезпечити, що відходи утилізуються або знищуються без загрози для здоров’я людини та без шкоди для довкілля. З цього приводу, статті 9 та 10 цієї Директиви передбачають, що будь-яка станція або підприємство, які переробляють відходи, повинні отримати дозвіл від компетентних органів стосовно, між іншим, застережних заходів, які повинні бути вжиті.

  11. Вимоги до утилізації тепла, яке утворюється в результаті процесу спалювання, або спільного спалювання, та до мінімізації та переробки залишків, які утворюються в результаті функціонування станції спалювання або



___________________________

(1) ОВ № L 163, 14.6.1989, С. 32. Директива із останніми змінами, внесеними Актом про приєднання від 1994 року.

(2) ОВ № L 203, 15.7.1989, С. 50. Директива із останніми змінами, внесеними Актом про приєднання від 1994 року.

(3) OВ № L 163, 29.6.1999, С. 41.

(4) OВ № L 365, 31.12.1994, С. 34.

(5) ОВ № L 194, 25.7.1975, С. 39. Директива із останніми змінами, внесеними Рішенням Комісії 350/96/ЄC

(ОВ №L 135, 6.6.1996, С. 32).

В

спільного спалювання будуть сприяти досягненню цілей статті 3 про ієрархію відходів Директиви 75/442/ЄЕС.

  1. Станції спалювання та спільного спалювання, які переробляють тільки відходи тваринництва, які регламентуються Директивою 90/667/ЄЕС (1), виключені зі сфери дії цієї Директиви. Комісія має намір подати пропозиції щодо перегляду вимог Директиви 90/667 з наміром надати високі стандарти охорони навколишнього середовища щодо спалювання та спільного спалювання відходів тваринництва.

  2. Дозвіл станціям спалювання або спільного спалювання відходів повинен також відповідати будь-яким придатним вимогам, встановленим у Директивах 91/271/ЄЕС (2), 96/61/ЄC, 96/62/ЄC(3), 76/464/ЄЕС (4), та 1999 31/ЄC (5).

  1. Спільне спалювання відходів на станціях, які спочатку не були призначені для спалювання відходів, не повинне дозволятися, щоб не призвести до більш високих викидів забруднюючих речовин в цій частині об’єму відпрацьованого газу, який утворюється в результаті такого спільного спалювання, ніж ті, дозволені для призначених для спалювання станціях, та, отже, повинні врахувати належні обмеження.

  2. Для контролю за викидами необхідні високоякісні методи вимірювання, щоб забезпечити відповідність граничним величинам викидів для забруднюючих речовин.

  3. Впровадження граничних величин викидів для зливання стічних вод з очищення відпрацьованих газів із станцій спалювання та спільного спалювання відходів буде обмежувати перенесення забруднюючих речовин із повітря в воду.

  4. Повинні бути встановлені Положення для випадків, коли перевищуються граничні величини викидів, а також для технічно неминучих зупинок, несправностей або відмов очисних пристроїв або вимірювальних пристроїв.

  5. З метою забезпечити прозорість процесу отримання дозволу у всьому Співтоваристві, громадськість повинна мати доступ до інформації з наміром дозволити їй бути залученою до рішень, які повинні бути прийняті після подання заяв на нові дозволи та їхні наступні оновлення. Громадськість повинна мати доступ звітів про функціонування та моніторинг станцій, які спалюють більше ніж три тони на годину, з метою бути поінформованою про їх потенціальний вплив на довкілля та здоров’я людини.

  6. Комісія повинна представити звіт як до Європейського Парламенту, так і до Ради, базуючись на досвіді застосування цієї Директиви, нових отриманих наукових знаннях, стані розвитку технології, прогресі, досягнутому у методах контролю викидів, та досвіді, здобутому у збиранні та видаленні відходів, та експлуатації станцій, та у розвитку вимог до охорони навколишнього середовища, з наміром зробити пропозицію, належним чином, адаптувати пов’язані положення цієї Директиви.

  7. Заходи, необхідні для імплементації цієї Директиви, повинні бути прийняті згідно з Рішенням Ради 1999/468/ЄC від 28 червня 1999 року, що встановлює процедури щодо


__________________________

(1) Директива Ради 90/667/ЄEC від 27 листопада 1990 року, що встановлює ветеринарні правила щодо утилізації та переробки відходів тваринництва для їх продажу на ринку, та для запобігання патогенним мікроорганізмам у кормах тварин або рибного походження та про внесення змін до Директиви 90/425/ЄЕС (ОВ №L 363, 27.12.1990, С. 51). Директива із останніми змінами, внесеними Актом про приєднання від 1994 року.

(2) Директива Ради 91/271/ЄEC від 21 травня 1991 року щодо поводження з міськими стічними водами (ОВ №L 135, 30.5.1991, С. 40). Директива із змінами, внесеними Директивою 98/15/ЄC (ОВ №L 67, 7.3.1998, С. 29).

(3) Директива Ради 96/62/ЄC від 27 вересня 1996 року про оцінку якості та регулювання навколишнього повітря (ОВ №L 296, 21.11.1996, С. 55).

(4) Директива Ради 76/464/ЄEC від 4 травня 1976 року про забруднення, спричинені певними небезпечними речовинами, які скидаються у водне середовище Співтовариства (ОВ №L 129, 18.5.1976, С. 23). Директива із останніми змінами, внесеними Актом про приєднання від 1994 року.

(5) Директива 1999 /31/ЄC від 26 квітня 1999 року про звалище відходів (ОВ №L 182, 16.7.1999, С. 1)

В

здійснення повноважень на виконання, наданих Комісією (1).

(34) Держави-члени повинні викласти правила покарання, що застосовуються до порушень положень цієї Директиви, та забезпечити, що вони імплементуються; ті покарання повинні бути ефективними, пропорційними та переконливими.

УХВАЛИЛА ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

Стаття 1



следующая страница >>