asyan.org
добавить свой файл
1
Розділ 2.

Характеристики і вимоги до інформації. Якісні характеристики. Кількісні характеристики.

Ціннісні характеристики.

Семантична теорія інформації. Тезаурус споживача інформації. Перевірка достовірності інформації.


Інформаційна потреба





потреба, яка виникає, коли мета,

що постає перед користувачем у

процесі його професійної діяльності або у його соціально-побутовій

практиці, не може бути досягнута

без залучення нової інформації



Сутнісні особливості інформаційних потреб:


− представляють собою потреби у знаннях, яке одер-

жує індивід шляхом звертання до наявної інформа-

ції;


− невизначеність інформаційних потреб, зумовлена

необхідністю вирішення фахівцями нових нестанда-

ртних завдань, отже складністю формулювання на-

прями пошуку інформації, якої не вистачає;


− суб’єктивність оцінювання користувачами якості

інформаційних продуктів та послуг



Інформаційний запит
записаний природною мовою текст, який виражає певну інформаційну потребу

ХАРАКТЕРИСТИКИ ІНФОРМАЦІЇ
Якісні характеристики
Достовірність інформації
властивість відображати реально існуючі

об’єкти з необхідною точністю
Релевантність інформації
ступінь відповідності документа запиту

користувача; розрізняють змістову і

формальну релевантність
Пертинентність

відповідність одержаної інформації

інформаційній потребі користувачів
Адекватність (об’єктивність)інформації
певний рівень відповідності створюваного за

допомогою одержаної інформації образа

реальному об’єкту, процесу, явищу


Кількісні характеристики
Достатність (повнота) інформації
вміст мінімального, але достатнього для прийняття правильного рішення набору показників
Точність інформації
ступінь близькості одержуваної інформації реальному стану об’єкта, процесу, явища
Ціннісні характеристики
Своєчасність інформації
надходження інформації не пізніше зазначеного моменту часу, узгодженого з часом вирішення поставленого завдання
Актуальність інформації
ступінь збереження цінності інформації у момент її використання

Причини, за якими релевантна видача оцінюється користувачем негативно, тобто не вважається ним пертинентною:
− надання користувачу вже відомих йому з інших джерел або попереднього досвіду повідомлень;
− не авторитетність, непереконливість інформації для користувача;
− неспівпадання характеру наданих відомостей і ступеню їх докладності „системі очікування” користувача;
− невідповідність рівня складності повідомлення і підготовленості користувача, його компетентності.
У процесах інформаційного обміну часто виникають ситуації, у яких цінність інформації, яка сприймається її одержувачем, залежить від того, наскільки він підготовлений до її сприйняття.



Достовірність окремо взятого факту або судження ще не гарантує об’єктивності інформації, хоча без такої достовірності говорити про об’єктивність не доводиться



Семантична теорія інформації





Кількість семантичної інформації, яка міститься у тексті,

характеризується ступенем зміни тезауруса користувача

під впливом тексту. Відбувається шляхом оцінки семан-

тики (змісту) інформації, осмисленням (усвідомленням)

одержуваного повідомлення




Фундаментальне поняття теорії


Прагматична цінність теорії


Подається у тезаурусі. Тезаурус – це знання одержувача інформації про зовнішній світ, його здатність сприймати ті або інші повідомлення. Тезаурус може змінюватись, поповнюватись залежно від одержуваних повідомлень


призводить до необхідності враховувати цінність, корисність, ефективність, економічність та інші якісні характеристики інформації, які впливають на поведінку біологічних, соціальних та ін. систем


.

Запитання для самоперевірки:

1. Які якісні вимоги висуваються до інформації?

2. У чому полягає сутність семантичної теорії інформації?

3. Дати визначення поняття «релевантність». Які існують форми реле-

вантності?

4. У чому полягає сутність поняття «пертинентність»?

5. Які кількісні вимоги висуваються до інформації?

6. Які з вимог до інформації можна визначити як прагматичні?

Завдання для самостійної роботи:

1. Навести приклади недодержання вимог до якісних характеристик ін-

формації (наприклад, у ЗМІ).

2. Пояснити різницю між змістовою і формальною релевантністю.

3. Назвати способи перевірки достовірності інформації.


Документ як джерело інформації


Визначення документа. Електронний документ. Документні джерела інформації.

Види документів. Первинні документи: опубліковані, неопубліковані, непублікуємі документи. Вторинні документи. Основні функції вторинних документів.

Документний інформаційний потік. Структурно-якісний склад документального потоку. Закон Бредфорда.

Властивості недокументних повідомлень. Переваги і недоліки недокументних повідомлень. Чутки як не документальні джерела інформації. Визначення документа
Документ


це передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання й поширення інформації шляхом фіксації її на

папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або на іншому носії.



Електронний документ


документ на машинопрочитуваному носії, для використання якого необхідні засоби обчислювальної техніки (ГОСТ 7.83-2001 Межгосударственный стандарт

СИБИД. Электронные издания. Основные виды и выходные сведения).



Електронний документ

документ, інформація у якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити доку-

мента (Закон України «Про електронні доку-

менти та електронний документообіг»)


Документні джерела інформації


сукупність творів наукової, виробничої, навчальної, довідкової та науково-популярної літератури, призначені як для суцільного читання, так і для вибіркового аналізу з метою пошуку необхідних даних.




ДОКУМЕНТНІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

Первинні документи

фіксують результат будь-якого виду людської діяльності (наукової, виробничої,суспільної та ін.).

опубліковані

Видання.

Класифікація:

за структурою (монографічні, збірники),

за цільовим призначенням і змістом інформації (наукові, навчальні, масово-політичні, науково-популярні, виробни-чі);

за періодичністю (неперіодичні, періодичні, продовжувані).

неопубліковані


звіти про науково-дослідні, дослідно-конструкторські роботи, дисертації, автореферати дисертацій, описи алгоритмів, програм, проекти та ін.


не підлягають публікації


призначені для прийняття конкретних управлінських рішень: адмінітративно-господарська, організаційно-розпорядча, планово-економічна, фінансово-бухгалтерська,технологічна та ін. документтація.




Вторинні документи

виникають у результаті аналітико-синтетичної переробки первинних документів. Основна функція: оперативно інфор-

мують про появу первинних документів і у стислому виді викладають основний їх зміст

Інформаційні видання.

Бібліографічні видання.

Реферативні видання.

Оглядові видання.




Документний інформаційний потік



множина первинних і вторинних документів, а також джерел інформації, які цілеспрямовано передаються інформаційними каналами від відправника до споживача.


Документальний потік, крім релевантної інформації, може містити надлишкову інформацію (інформаційний шум, викривлення, нерелевантну інформацію)


Надлишкова інформація

інформація, що недоречна (небажана) у даній інформаційній системі, але може виявитись корисною (і навіть необхідною) у іншій інформаційній системі


Інформаційний шум


сукупність виданих нерелевантних (не відповідних запиту користувача) документів



Старіння інформації


об’єктивний процес втрати соціальною

інформацією і документами, які фіксують

цю інформацію, ціннісних властивостей з

появою нових, більш повних і достовірних

відомостей.





Актуалізація

інформації


це повернення до активного використання

публікацій минулих років, яке відбувається

у зв’язку з переоцінкою суспільством пев-

них концепцій, ідей, методів, способів виро-

бництва, усвідомлення помилковості обра-

них шляхів розвитку у соціальному житті

або науці




Закон розсіювання інформації у множині джерел

Розсіювання публікацій це факт опублікування статей певної тематики у непрофільних журналах, тобто журналах, які не мають відношення до даної області культури, науки або галузі промисловості.
Закон Бредфорда



якщо наукові журнали розташувати у порядку зменшення кількості вміщених у них статей з певного предмету, то в одержаномусписку можна виділити ядро журналів, присвячених цьому предмету, і кілька груп або зон, кожна з яких містить стільки ж статей, що і ядро. Тоді кількість журналів у ядрі і наступних зонах буде співвідноситись як 1:n:n2.




НЕДОКУМЕНТНІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

Переваги

Недоліки

оперативність, адресність,

відсутність механізмів об’єктивного контролю і оцінки достовірності інформації


вибірковість,





швидкий зворотній зв’язок






Чутки як недокументні джерела інформації

Особливий різновид неформальної комунікації – чутки відображають соціально-психологічну, соціально-політичну, соціально-економічну, соціально-культурну ситуацію в суспільстві. За певних обставин, можуть бути активним засобом модифікації суспільної свідомості, перетворювачем дійсності.
Чутки

специфічна форма недостовірної або частково достовірної інформації, що надходить від однієї особи або групи про певні події чи ситуації.


КЛАСИФІКАЦІЯ ЧУТОК

За змістом


політичні;

економічні;

екологічні

та ін.

За орієнтацією в часі


відносно

минулого;

теперішнього;

майбутнього

За типом

походження


спонтанні;

навмисні


За відношенням до

реальності

абсолютно

недостовірні;

недостовірні

з елементами правдоподібності;

правдоподібні


За відповідністю

емоційним потребам

адресатів

чутка-мрія (відбиває надії і прагнення людей, у середовищі яких вона циркулює);

чутка-«лячник» (виражає розповсюджені в суспільстві страхи і тривоги, в тому числі і негативні забобони щодо певних соціальних груп)


Запитання для самоперевірки:

1. З якою метою і для яких видань застосовується Міжнародний стан-

дартний книжковий номер ISBN?

2. В чому полягає різниця між первинними і вторинними документами?

3. За якими ознаками здійснюється класифікація видань?

4. В чому полягає різниця між неопублікованими і непублікуємими до-

кументами?
Завдання для самостійної роботи:

1. Навести перелік первинних видань у галузі міжнародних відносин.

2. Навести приклади вторинної інформації.

3. Оцінити важливість періодичних видань для інформаційного забез-

печення системи міжнародних відносин.

Властивості документних джерел інформації

Атрибутивні, прагматичні, динамічні властивості документальних джерел інформації. Показники якості джерел інформації. Визначення відносної цінності різних джерел інформації з точки зору їх використання у системі інформаційного забезпечення. Контроль достовірності інформації.


ВЛАСТИВОСТІ ДОКУМЕНТАЛЬНИХ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ



атрибутивні


Формальні ознаки: автор, назва, знакова система, місце видання, видавництво та ін.;

Зовнішні ознаки: форма і розмір документа, носій інформації, спосіб запису, елементи оформлення;



прагматичні


компактність

- відношення інформаційного обсягу документа до його фізичного обсягу;

Інформаційна ємність - реальна кількість інформації, вкладена її автором у фізичний обсяг;

Інформаційний обсяг - довжина всіх записів, виражена в умовно-видавничих аркушах, кількістю рядків або знаків

динамічні

Можливість переміщення документа у часі та просторі у відриві від автора;

Застарівання як фізично, так і морально, коли частота звертання до документа зменшується).



ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

Оперативність
поява і розповсюдження інформації у короткі терміни;

Повнота
наявність всіх найбільш суттєвих даних, які характеризують предмет повідомлення у всіх можливих аспектах;
Новизна
наявність максимальної кількості нових відомостей, що не були відомі раніше;
Достовірність
наявність мінімуму викривлень (спотворень) порівняно з реально одержаними результатами або фактичним станом справ;
Стислість
представлення інформації у мінімальному знаковому обсязі з максимальним збереженням змісту.
Документів, які мають повний набір ціннісних властивостей, не існує.
Деякі властивості виключають одна одну. Так, достовірність інформації (перевіреність) суперечить оперативності, яку розуміють як передачу відомостей у момент їх одержання і фіксації.
Оперативності суперечить і повнота опису об’єкта, яка передбачає тривалу процедуру збирання, аналізу, співставлення і узагальнення всіх відомостей з даного питання.
Повнота залежить від мети створення повідомлень, ступеню секретності тематики, професійний рівень того, хто складає документ.


КОНТРОЛЬ ДОСТОВІРНОСТІ ІНФОРМАЦІЇ
порівняння фактичного матеріалу, встановлення частоти його використання іншими джерелами;
локалізація альтернативних джерел інформації;

з’ясування статусу документа;
одержання інформації про компетентність і статус автора матеріалу та ін.
Запитання для самоперевірки:

1. Які основні види властивостей джерел інформації?

2. Які основні атрибутивні властивості характеризують джерело інфор-

мації?

3. Які основні прагматичні властивості характеризують джерело інфо-

рмації?

4. Які основні динамічні властивості характеризують джерело інфор-

мації?

5. Які існують основні показники якості джерел інформації?

Завдання для самостійної роботи:

1. Навести приклади динамічних джерел інформації.

2. Виконати аналіз якісних властивостей джерел усної інформації (зок-

рема, чуток).

3. Виконати порівняння документальних і не документальних джерел

інформації з точки зору їх якісних характеристик (оперативності, но-

визни, достовірності та ін.).

ІНФОРМАЦІЯ ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ РЕСУРС РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА.
Критерії відбору інформації. Поліментність, активність, евристичність, достатність (оптимальний мінімум).

КРИТЕРІЇ ДОБОРУ ІНФОРМАЦІЇ
Інформаційний потік


документальна інформація, яка знаходиться

у впорядкованому русі за заданими напрям-

ками з фіксованими початковими, проміж-

ними та кінцевими точками (Словарь терминов

по информатике на русском и английском язы-

ках/Под ред. А.И.Михайлова)




Поліментності
визначає відбір інформації, яка викликає в людському

мозку найбільшу кількість думок, призводить до вини-

кнення кількох варіантів рішення завдання і створює

значну вірогідність правильного і швидкого вибору

найкращого варіанту розв’язання завдання

Активності
визначає значущість інформації не з наукової або тех-

нічної точки зору, а з точки зору психології мислення,

обумовлює народження нових думок, активно впливає

на творче мислення користувача інформації
Евристичності
пов’язаний з критерієм активності, але є якісно вищим

– спонукає людський мозок при її осмисленні створю-

вати таку нову інформацію, яка дозволяє знаходити

найкоротші шляхи вирішення проблеми, що стоїть пе-

ред користувачем інформації. За критерієм евристич-

ності відбирають таку інформацію, яка спрямовує хід

думок користувача інформації до вирішення заданої

проблеми
Прогресивності
визначає виділення інформації, яка веде до знань, що

розкривають шляхи руху вперед у вирішенні даної

проблеми
Достатності
визначає кількість інформації, достатньої спеціалісту

для оптимального вирішення завдання

Вимоги до інформації у системі управління

Відповідність і

своєчасність

інформації

здатність впливати на прийняття рішення користува-

чем і задовольнити його інтереси у потрібний момент

або у певний термін.

Достовірність

інформації

гарантія об’єктивності і правдивості наданих даних;

передбачає необхідність зазначення методів, проце-

дур одержання, щоб користувачі могли правильно

розуміти її призначення і, за необхідності, перевіри-

ти її.

Порівнюваність

інформації

можливість порівняння показників (наприклад, звіт-

ності), що потребує застосування набору визначень,

одиниць вимірювання, методики опрацювання даних.

Доступність і

зрозумілість

інформації

подання інформації у зрозумілій для сприйняття фо-

рмі. Форми надання звітності (поняття, які аналізу-

ються, бази даних та ін..) повинні відображати сут-

ність питання, бути чіткими, без зайвої деталізації,

правильно перекладеними з іноземної мови тощо.

Конфіденційність

інформації

надання користувачам лише тієї інформації, яка не

завдасть шкоди організації з боку конкурентів.

Основні характеристики інформаційного потоку

напрям;
періодичність виникнення і передачі (раз на тиждень/місяць/рік та ін.);
ступінь сталості (проміжок часу, протягом якого інформація зберігає своє

значення);
структура (офіційна, неофіційна тощо);
обсяг

(кількість документів за період часу);
За формою (візуальна, документальна, звукова) та ін.
Інформаційний

бар’єр

перешкода, яка заважає опти-

мальному перебігу інформацій-

них процесів.
Типи інформаційних бар’єрів

об’єктивні виникають незалежно від людини

суб’єктивні створюються джерелом (передавачем) інфо-

рмації

суб’єктивні виникають за рахунок приймача інформації

Види інформаційних бар’єрів

Мовний (національно-

мовний) інформаційний

бар’єр

зумовлений незнанням або слабким знанням мов

Економічний

інформаційний бар’єр

зумовлений відсутністю або дефіцитом фінансо-

вих коштів для виробництва, передавання та ви-

користання інформації

Технічний інформаційний

бар’єр

зумовлений нестачею або технічною несумісніс-

тю обладнання або технічних засобів, необхідних

для оптимізації інформаційних процесів

Семантичний

(термінологічний)

інформаційний бар’єр

зумовлений неспівпаданням тлумачень одних і

тих самих слів, термінів і символів різними лю-

дьми

Бюрократичний (відомчий)

інформаційний бар’єр

зумовлений розгалуженою, ієрархічною структу-

рою системи управління, яка подовжує шляхи

проходження документів

Часовий (історичний)

інформаційний бар’єр

виникає у зв’язку з розділенням у часі джерела та

приймача інформації. чим більшим стає це відда-

лення, тим більш суттєвим стає інформаційний

бар’єр і тим важче він долається

Режимний інформаційний

бар’єр

обмежує доступ до документованої інформації,

яка містить державну таємницю або має конфі-

денційний характер

Ідеологічний

інформаційний бар’єр

виникає між окремими людьми або соціальними

групами через наявність у них різних систем по-

глядів на оточуючу дійсність, різне віросповідан-

ня тощо. Ідеологічні інформаційні бар’єри мо-

жуть бути причиною гострих соціальних конфлі-

ктів

Державно-політичний

інформаційний бар’єр

виникає у зв’язку з тим, що різні держави по-

різному регулюють інформаційно-

документаційні процеси


ІНФОРМАЦІЙНІ ПРОДУКТИ І ПОСЛУГИ

Основні терміни і визначення

(джерело: Закон України „Про інформацію”)

Інформація як товар

Інформаційна продукція та інформаційні по-

слуги громадян та юридичних осіб, які за-

ймаються інформаційною діяльністю, мо-

жуть бути об'єктами товарних відносин, що

регулюються чинним цивільним та іншим

законодавством. Ціни і ціноутворення на ін-

формаційну продукцію та інформаційні по-

слуги встановлюються договорами, за виня-

тком випадків, передбачених Законом.
Інформаційна

продукція

матеріалізований результат інформаційної

діяльності, призначений для задоволення

інформаційних потреб громадян, державних

органів, підприємств, установ і організацій.

Ринок інформаційних

продуктів та послуг

система економічних, правових, орга-

нізаційних відносин з торгівлі інформацій-

ними технологіями, інформаційними проду-

ктами і послугами

Інфраструктура

інформаційного ринку

сукупність секторів, кожен з яких об’єднує

групу людей або організацій, які пропону-

ють однорідні інформаційні продукти і по-

слуги.
ЗАХИСТ ІНФОРМАЦІЇ

Інформаційна безпека

Безпека

це відсутність загрози або мож-

ливість надійно захиститися від

неї. Небезпечним слід вважати

такий інформаційний вплив,

який має дестабілізуючі наслід-

ки, утискає інтереси особистості,

суспільства, держави.

Інформаційна безпека

людини, суспільства,

держави

такий стан їхньої інформаційної

озброєності (духовної, інтелекту-

альної, морально-етичної, полі-

тичної), за якого ніякі інформа-

ційні впливи на них неспроможні

викликати деструктивні думки і

дії, що призводять до негативних

відхилень на шляху стійкого

прогресивного розвитку назва-

них суб’єктів.

Інформаційна війна”

масоване просування вигідної

інформації і замовчування неви-

гідної, цілеспрямована інтерпре-

тація поточних подій.

Об’єкти інформаційної безпеки





Зміст

Джерела загроз

Параметри

інформаційної безпеки


Соціальний об’єкт


Людина,

суспільство,

держава

Частина інформа-

ційного середови-

ща суспільства, яка через низку причин

неадекватно відо-

бражає світ, який

оточує людину


- забезпечення свободи

слова та доступу грома-

дян до інформації;

- збереження системи

цінностей, духовного та

фізичного здоров’я осо-

би, суспільства;

- запобігання маніпулю-

ванню громадською

думкою з боку держав-

ної влади, фінансових

та політичних кіл


Ресурсний об’єкт


Інформаційні

ресурси,

інформаційна

інфраструктура


Комп’ютерна зло-

чинність, фізичне

руйнування інфор-

маційної інфра-

структури, в т.ч. в

результаті дій при-

родних факторів


- захищеність інформа-

ційних мереж, систем

управління транспор-

том, енергетичної та

банківської сфер, дер-

жавного управління,

військових формувань

та ін.;

- захист великих масивів

конфіденційної інфор-

мації про особу, що на-

копичуються у держав-

них та недержавних

структурах
















КЛАСИФІКАЦІЯ ДЖЕРЕЛ НЕБЕЗПЕК РЕСУРСНИХ ОБ’ЄКТІВ

Джерела небезпек
Навмисні -умисні заборонені дії людей, спрямовані на доступ до відомостей, що зберіга ються в інформаційній системі
Випадкові - помилки в діяльності персоналу, збої у

роботі обладнання та стихійні лиха

За способами реалізації

Активні- відбувається контакт джерела загроз з елементами інформаційної системи шляхом певного впливу

Пасивні -без порушення цілісності системи та впливу на її елементи
За впливом
загроза перехоплення інформації

викривлення або руйнування інформації

блокування

доступу до інформації

конфіденційності

загроза цілісності

загроза доступності

Режим доступу до інформації

передбачений правовими нормами порядок отримання, використання, розповсюдження і зберігання інформації
Класифікація інформації за видами доступу

Відкрита інформація

Інформація з обмеженим доступом
Таємна інформація

містить відомості, котрі становлять державну та

іншу передбачену законом таємницю, розголо-

шення якої завдає шкоди особі, суспільству і дер-

жаві

Конфіденційна інформація

Громадяни, юридичні особи, які володіють інфор-

мацією професійного, ділового, виробничого, бан-

ківського, комерційного й іншого характеру, оде-

ржаною за власні кошти, або такою, що є предме-

том їх професійного, ділового, виробничого, бан-

ківського, комерційного та іншого інтересу і не

порушує передбаченої законом таємниці, само-

стійно визначають режим доступу до останньої,

включаючи належність її до категорії конфіден-

ційної, і встановлюють для неї систему (способи)

захисту.

Види таємниць

Державна таємниця

це вид таємної інформації, яка охоплює відомості

у сфері оборони, економіки, зовнішніх відносин,

державної безпеки і охорони правопорядку, розго-

лошення яких може завдати шкоди життєво важ-

ливим інтересам України і які визнані Законом

державною таємницею та підлягають охороні з

боку держави.

Службова таємниця

це вид таємної інформації, що містить відомості

економічного характеру (про дислокацію підпри-

ємств та їх виробничу діяльність, про запаси про-

довольства, пропускну здатність шляхів сполу-

чення, корисні копалини та їх розробку тощо); ві-

домості науково-технічного характеру (про від-

криття, винаходи, наукові і технічні результати

тощо); інші відомості (про заходи у сфері громад-

ської безпеки і громадського порядку, охорони

здоров'я, про кадрову політику держави тощо
Комерційна таємниця

відомості, пов'язані з виробництвом, технологіч-

ною інформацією, управлінням, фінансами та ін-

шою діяльністю підприємства, що не є державною

таємницею, розголошення (передача, витік) яких

може завдати шкоди його інтересам. (Закон Укра-

їни „Про підприємства”)

Загрози інформаційній безпеці

антропогенні;

техногенні;

стихійні
КАНАЛИ ВИТОКУ ІНФОРМАЦІЇ

Зовнішній

безпосередня діяльність недобросовісних конкурентів або злочинних елементів. Їх дії можуть бути спрямовані на:

− одержання інформації за допомогою підслуховуючих пристроїв;

− викрадення або зняття копій з документів та інших носіїв інформації, що містять комерційну таємницю;

− одержання інформації у процесі її проходження через комунікаційні мережі;

− знищення інформації або пошкодження її носіїв;

− підкуп, шантаж співробітників підприємства з метою одержання інформації, яка містить комерційну таємницю;

− переманювання провідних спеціалістів на конкуруюче під

приємство.

Внутрішній

пов’язаний з непорядністю окремих співробітників підприємства, незадоволених платнею або відносинами з керівництвом. Вони можуть видати комерційну таємницю конкурентам або знищити важливу інформацію. Іншим внутрішнім джерелом може бути балакучість співробітників, які ведуть службові розмови у невідповідних місцях.

Об’єкти забезпечення інформаційної безпеки

споруди, приміщення і території, на яких розташовані автоматизовані інформаційні системи і де можуть проводитись переговори і обмін конфіденційною інфор-

мацією;

технічні засоби автоматизованих інформаційних систем – комп’ютерне обладнання, обладнання локальних мереж, ка-

бельна система, телекомунікаційне обладнання;

програмні засоби автоматизованих інформаційних систем;

інформація, яка зберігається і опрацьовується у автоматизованій інформаційній системі; автономні носії інформації (компакт-диски, дискети та ін.);

співробітники організації, які працюють з автоматизованою інформаційною системою і є носіями конфіденційної інформації про захист системи.
Запитання для самоперевірки:

1. Які відомості становлять службову (комерційну) таємницю?

2. Які суб’єкти можуть здійснювати злочинні посягання на інформа-

цію?

3. Які існують канали витоку інформації?
Завдання для самостійної роботи:

1. Назвати об’єкти забезпечення інформаційної безпеки.

2. Обґрунтувати співвідношення понять «інформаційна безпека» та

«комп’ютерна безпека».

3. Виконати аналіз поняття «інформаційна безпека особистості».