asyan.org
добавить свой файл
1
Функціональне зонування території міста
Генеральним планом передбачається удосконалення всієї системи функціонального зонування міста.

В основу функціонального зонування території взято такі основні положення:

  • виділення функціональних зон повинно бути чітким, взаєморозміщення їх раціональним: житлових комплексів – в сельбищній зоні, промислових та комунально-складських об’єктів – у виробничій зоні;

  • формування транспортно-планувального каркасу здійснюється на основі мінімізації витрат часу на пересування населення між місцями розселення, прикладення праці та рекреації, установами громадського обслуговування;

  • оздоровлення та охорона навколишнього середовища, створення санітарно-захисних зон, визначення територій природно-заповідного фонду, забезпечення екологічного балансу природно-ландшафтних та урбанізованих територій.

Функціональне зонування території, як суттєвий елемент планувальної організації території міста багато в чому визначено містобудівною ситуацією, а також взаємозалежним розміщенням місць розселення, праці і відпочинку, що вже склалося.

Територія міста Луцьк за функціональним призначенням і характером використання поділяється на сельбищну, промислову, комунально-складську, загальноміського центру і ландшафтно-рекреаційну зони.
Сельбищна зона - територія, де розташовуються житлова забудова ( садибна, багатоквартирна та ін.), громадські центри, об’єкти культурно-побутового обслуговування, зелені насадження загального користування, учбові заклади, нешкідливі місця прикладення праці, спортивні комплекси, магістральна та вулична мережа, автостоянки, а також площі, парки, сквери, бульвари, інші об’єкти зеленого будівництва та місця загального користування.,

Генеральним планом передбачається упорядкування забудови усієї сельбищної зони міста, зокрема, реконструкція існуючої житлової забудови, а також будівництво кварталів багатоквартирної та садибної забудови, з подальшим синхронним розвитком системи обслуговування, будівництво сучасних інформаційних, бізнес центрів з готельними комплексами, конференц-залами та ін., винос ряду промислово-складських і комунальних об’єктів із зони житлової забудови, а також ліквідація деяких з них.
Визначення можливих масштабів розвитку міста і необхідних для цього ресурсів багатоцільового призначення базується на таких положеннях:

  • вирішення найважливішої задачі покращання житлових умов населення, яке мешкає у непридатному і морально застарілому житловому фонді;

  • винесення з центральних районів міста, де найвища ціна землі, підприємств, складів та баз, в санітарно-захисні зони яких попадає існуюче житло, шкільні та дошкільні заклади;

  • раціональне використання територій переданих місту міністерством оборони;

  • удосконалення інженерно-транспортної інфраструктури.


На даний час сельбищна зона міста розділена на три частини: Центральну, що розташована між заплавою р.Стир на заході та залізницею на сході, Західну, що знаходиться на лівому березі р.Стир та Східну, що розташована за смугою відводу залізниці.

Розвиток сельбищної зони міста передбачається в основному за рахунок реконструкції (49%) та розміщення нової житлової забудови на вільних територіях (45.5%). Сельбищна зона розширюється за рахунок освоєння відведених на даний час територій під садибну забудову в Східній та Західній частинах, виносу за межі сельбищної зони ряду об’єктів виробничого призначення.

Досвід передових зарубіжних країн, результати соціальних опитувань жителів міст свідчать про бажання людей мати комфортабельний односімейний будинок. З цього випливає необхідність максимально можливого закріплення в плані міста зони одноквартирної забудови і збільшення її ваги в структурі майбутнього будівництва. На користь такого рішення говорить і те, що одноквартирні будинки об’єднують функції основного і дачного житла, забезпечуючи економію територіальних і матеріальних ресурсів у порівнянні з варіантом багатоквартирної забудови. Це площадки №28, 29, 30, 31, 32.

Генеральним планом передбачається завершення формування житлових кварталів багатоквартирною забудовою до яких підведені всі інженерні мережі. Це квартали центральної частини міста – площадки № 5,6,7,8,9,10,11,12,14,15,16, східної - площадки № 19, 20; західної – площадки № 22,23,24,25,26.

Генпланом передбачено реконструкція садових товариств, під територію індивідуальної житлової забудови. Але формування вулично-дорожньої мережі, що відповідала би параметрам згідно ДБН, процес дуже „болісний” та довгий для власників садових ділянок. На розрахунковий строк передбачено під реконструкцію 10% території товариств.

Резервні території для житлового будівництва за межами розрахункового строку, передбачаються за рахунок територій, що на сьогодні знаходяться в незадовільному екологічному стані. Це території в районі вулиць Щедріна, Руданського, Вишківський провулок.
Зона загальноміського центру Міський центр розвивається як поліфункціональна система, що містить громадську, ділову, культурно-освітню, видовищну діяльність, торгівлю, громадське харчування, житло.

Загальноміський центр історично склався з двох частин. В західній частині зосереджена цінна архітектурна, історична і культурна спадщина - територія Державного історико-культурного заповідника „Старий Луцьк”, що обмежена річкою Стир, вул.Конзелевича, вул.Ковельська, вул.Глушець (до вул.Медведєва), парковою асфальтовою алеєю (паралельно вул.Замковій). Тут знаходиться Луцька міська рада, прокуратура, банки, готелі, Волинський державний університет імені Лесі Українки, обласний академічний музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка, обласна філармонія та театр ляльок.

Генеральним планом передбачається збереження масштабу історичної частини загальноміського центру, його оточуючого середовища, збереження пам’яток історії, архітектури, археології, культури, а також доповнення та відтворення порушених пам’яток забудовою чи функціональним використанням.
З урахуванням тих обставин, що магістрально-вулична мережа в зоні історичного центру на даний час в значній мірі вже сформована, але витримує великі транспортні нагромадження в генеральному плані надаються пропозиції щодо її розвантаження.

Простягнувшись вздовж просп.Волі, територія загальноміського центру продовжує свій розвиток на схід в напрямку Київського майдану, що забудовувався в 70 роки ХХст. Тут знаходиться Волинська обласна державна адміністрація, Волинська обласна рада, обласне управління юстиції, Державна податкова інспекція Луцька, торгівлі, офісні приміщення, заклади громадського харчування, багатоквартирна житлова забудова.

В кварталі між вул.Глушець-Дубнівська- Бринського проектується розміщення значного архітектурного ансамблю - Ділового центру „Бізнес-сіті”, який стане логічним завершенням центральної частини міста.

Функціонально дану територію (14га) пропонуються розділити на 4 підзони:

  • ділову;

  • культурно-розважальну;

  • спортивно-розважальну;

  • паркінги.

Ділова підзона включає готельно-офісний комплекс , кредитно-фінансові установи, телекомунікаційний центр та ін.

Культурно-розважальну буде сформовано виставочним комплексом з конференц-залами, новим театром, кінотеатром, підприємствами торгівлі, громадського харчування.

Спортивно-розважальна складається із спортивного комплексу, дискотеки, боулінг, більярд клубу та ін.

Паркінги багатоповерхові, підземні забезпечують місцями тимчасового збереження машин всю розрахункову чисельність перебуваючих у центрі.

По вул.Рівненська також передбачається будівництво Бізнес центру та комплексу багатоповерхових паркінгів.

Виробнича зона На початок 90-х років у м. Луцьку були практично сформовані такі територіальні промислові утворення: Північний промвузол, Східний промвузол, Південна промзона, а також підприємства, що розташовані за межами територіальних промислових утворень.

На сьогоднішній день економічний потенціал промисловості Луцька формує обробна промисловість, зокрема машинобудівна, хімічна, текстильна, харчова, переробна.

Продукція багатьох підприємств названих галузей користується попитом: ТзОВ «Вікі», ВАТ «Луцькпластмас», ВАТ «Волинська обласна друкарня», ПП «Тигрес», ВАТ «СКФ Україна», магазин-салон «Волинський сувенір», ДП «Волиньстандартметрологія», ВАТ «Волиньголовпостач», ТзОВ «ТЕКС ЗССК», Луцький комбінат хлібопродуктів №2, ВАТ „Волинь-Холдінг" (майонези, кетчупи, соуси, гірчиці під ТМ «Торчин»), ВАТ „Луцьк-фудз" (підприємство є власником торгових марок «Руна», «Маселко», «Кетча», «Томаті», «Гарячий соус», «Джерело здоров'я», «Лучеська» і виготовляє томатні соуси, томатну пасту, аджику, легкі масла, оцет столовий та натуральний, мінеральні води, та безалкогольні напої), Луцький державний спиртогорілчаний комбінат (виробляє 34 вид горілки та горілчаних виробів, а також етилового спирту трьох сортів якості).

В географічній структурі товарного експорту та імпорту підприємств і організацій м. Луцьк протягом 2002-2006 рр. переважали Російська Федерація, Німеччина та Польща. Торгівля і громадське харчування. Позитивна динаміка розвитку споживчого ринку м. Луцьк є наслідком постійного зростання доходів населення. За підсумками 2006 року обсяг роздрібного товарообороту в м. Луцьк у розрахунку на одного мешканця у 2 рази перевищив середній показник по країні.

Таким чином, дуже важливо для розвитку підприємств знайти резервні території. Вільних територій в межах міста на сьогодні немає. Генеральним планом передбачено приєднання вільних територій Ківецівського та Луцького районів. Інтенсифікація територій промвузлів, винос екологічно небезпечних підприємств, що знаходяться на території промвузлів та груп підприємств, також вивільняють території для розвитку.

Північний промвузол
Площа Північного промвузла на сьогодні складає 207 га. Тут знаходяться ЗАТ „Волинський шовковий комбінат”, ЗАТ „Едельвіка”, ТОВ фірма „Продтрансервіс”, ВАТ «Волиньобленерго» (12,767 га) і ТзОВ «Енергетична компанія, Луцьктеплоенерго» (6,7 га), ТзОВ «Каскад-Продакшн» ЛТД, ВКФ «Віта-Авто» та ін.

Проектується збільшення площі до 265 га. Окрім резервних територій в межах промислової зони генеральним планом передбачається територіальний розвиток промислової зони міста за рахунок включення до її складу нових вільних від забудови територій, розташованих в північній частині міста в районі вул. Гущанська, Наливайка. Зарезервовано за розрахунковий строк (2031р.) території на півночі від існуючих приблизно 160 га. Передбачається розміщення комплексів логістики та інших транспортних та складських підприємств.

Східний промвузол

До найбільших промислових підприємств Східного промвузла відносяться ВАТ "Луцький автомобільний завод" (здійснює складальне виробництво легкових автомобілів різних модифікацій дальнього та ближнього зарубіжжя та підготовку виробництва під випуск автобусів різного призначення; ВАТ "Луцькпластмас" (випускає поліетиленову плівку, вироби із пластмас); СП "Луцькхiм" (випускає та реалізує полімерну плівку); СП ЗАТ "Терiхем-Луцьк" (випускає поліпропіленову плівку), ВАТ "Енко" (виготовляє будинки мобільні побутові та укриття металеве для борових вишок), ПП "Модерн-Експо" (виготовляє сучасне торгівельне обладнання європейських стандартів, надає дизайнерські послуги)

Проектується не значне збільшення території з 174 га до 199га.

Південна промзона

Площа Південного промвузла на сьогодні складає 277 га. Тут знаходяться ТОВ „Підшипник-енергоремонт”, ЗАТ „Сяйво”, меблева фабрика, ТОВ „Волиньзовнішторгхліь” та ін.

Проектується збільшення площі до 347 га. Окрім резервних територій в межах промислової зони генеральним планом передбачається територіальний розвиток промислової зони міста за рахунок включення до її складу нових вільних від забудови територій, розташованих від вул.Боженка до існуючої території промвузла.

Підприємства, що розташовані за межами територіальних промислових утворень.

На даний час вздовж залізничних ліній ряд крупних промислових підприємств, складів і комунальних підприємств міста, які сформувались в значні промислово-складські і комунальні зони. В північно-західній частині міста вздовж вул. Авіаторів та Гнідавська сформувалась значна промислово-комунальна зона. Генеральним планом передбачається упорядкування цих промутворень відносно їх організації і функціональної орієнтації.

Окрім зон з концентрованим розташуванням промислово-складських і комунальних підприємств значна їх кількість розташована і на сельбищній території безпосередньо серед житлової забудови. Більшість таких підприємств, особливо ті, що знаходяться в центрі міста, планується винести на резервні території промзон.

Ландшафтно-рекреаційна зона Важливим елементом композиції є зелені насадження, що являють собою безперервну систему, пов'язану з ландшафтами, що охороняються. Прийняте архітектурно-планувальне рішення забезпечує розвиток і нарощування всіх структур у перспективі.

Основа ландшафтно-рекреаційної зони м. Луцька – її природний каркас: р. Стир з заплавою, р.Сапалаєвка з каскадом Теремнівських озер, р.Омелянівка також з каскадом озер. Масиви садівницьких товариств, зелені насадження загального користування –парки, сквери.

.

Найбільш значними об’єктами цієї групи озеленених територій є парк культури і відпочинку ім. Л. Українки (площа 70 га), Меморіальний комплекс – сквер «Вічна слава» (5 га), парк «900 річчя міста Луцька» (15 га), Теремнівські ставки з прибережними насадженнями (7 га), сквер «Дубовий гай» (1 га), сквери на вулицях Кафедральній, Л. Українки, Кривий вал («Мисливець»), на пр-кті Молоді та інші.

Зелені насадження загального користування території забудови міста – це парки, сквери, бульвари займають площу на цей час 135 га, що становить 41% нормативної площі 325 га для існуючої чисельності населення. При цьому, на 1 чол.*/ нормативна площа становить 16 м2, існуюча на цей час – 6,6 м2.

Частину території (10 га) центрального парку ім. Л. Українки оголошено орнітологічним заказником місцевого значення («Пташиний гай»). Гідрологічним заказником місцевого значення оголошені Теремнівські озера – привабливе місце відпочинку мешканців Луцька. Загально-дендрологічним заказником місцевого значення оголошений «Дубовий гай», ботанічною пам’яткою природи місцевого значення оголошено сквер Меморіалу Вічної Слави. Віднесені до об’єктів природно-заповідного фонду також окремі екзотичні і пам’ятні дерева, це пам’ятки природи ботанічні місцевого значення «Лесин жен», «Дуб плакучої форми», «Платан». Перелічені території і об’єкти природно-заповідного фонду збаг Частину території (10 га) центрального парку ім. Л. Українки оголошено орнітологічним заказником місцевого значення («Пташиний гай»). Гідрологічним заказником місцевого значення оголошені Теремнівські озера – привабливе місце відпочинку мешканців Луцька. Загально-дендрологічним заказником місцевого значення оголошений «Дубовий гай», ботанічною пам’яткою природи місцевого значення оголошено сквер Меморіалу Вічної Слави. Віднесені до об’єктів природно-заповідного фонду також окремі екзотичні і пам’ятні дерева, це пам’ятки природи ботанічні місцевого значення «Лесин жен», «Дуб плакучої форми», «Платан». Перелічені території і об’єкти природно-заповідного фонду збагачують зелену зону міста, сприяють привабливості місць відпочинку, потребують всебічної охорони.

Генеральним планом передбачається значний розвиток ландшафтно-рекреаційної зони міста за рахунок створення нових парків, лугопарків на заплаві р.Стир, озеленених територій в кварталах нової забудови. Нормативна площа елементів цієї групи насаджень для перспективної чисельності населення становить 357 га, проектом передбачена площа 361 га, забезпеченість 101%, 16,2 м2/чол. Площа нових об’єктів становить 226 га.

Створення охоронних зон ставків та їх озеленення передбачається для збереження водних об’єктів від забруднення, покращання їх санітарного стану та благоустрою берегів.

Від промислово-складських територій до житлової забудови передбачається організація санітарно-захисних зон. Розміри зон встановлюються у відповідності з діючими санітарними нормами.

В зонах санітарних розривів від промислових підприємств до житлової забудови вільна від забудови територія озеленяється. Повинні озеленятись також розриви між територіями промислових підприємств та 15% території самих підприємств.

*