asyan.org
добавить свой файл
1
Криворізька спеціалізована школа

І – ІІІ ступенів №70

Інтегрований урок

світової літератури та економіки

у 10 класі

Гроші: добро чи зло?

Гроші. Їх функції та види.

Підготували:
Крамська Ольга Борисівна,

вчитель світової літератури

КСШ №70, ІІ категорія
Басова Ірина Вікторівна,

вчитель математики та економіки

КСШ №70, вища категорія

2011-2012 н. р.

Анотація уроку. Розробка побудована з використанням інтерактивних технологій. Клас поділено на дві групи. Перша група отримує випереджальні завдання з світової літератури та економіки – детально опрацювати текст повісті, виділити ключові питання для обговорення, створити мультимедійні презентації. Використання такої форми роботи, як урок – суд, дає можливість під час рольової гри кожному учню самостійно (або під час групового обговорення) працювати з текстом, знаходити цитати для характеристики образу, аналізувати відповіді своїх товаришів, приймати участь у дискусії.
Тема уроку: Гроші: добро чи зло? Гроші. Їх функції та види.
Мета уроку:

  • забезпечити належний рівень знань учнів, формувати творчу особистість з глибоким критичним мисленням, яка може зробити правильний вибір у житті; поглибити знання учнів з історії виникнення грошей, розглянути вимоги до товару-еквіваленту, види та функції грошей, показати формулу для знаходження грошової маси;

  • розвивати творчі здібності учнів, логічне та самостійне мислення, вміння пояснювати, аналізувати, робити висновки;

  • сприяти вихованню в учнів загальнолюдських, духовних цінностей на основі особистого усвідомлення, виховувати вміння практичного застосування набутих знань.


Вид уроку: урок – суд (рольова гра).
Тип уроку:

    • зарубіжна література – урок узагальнення і систематизації знань – системно-узагальнюючий модуль;

    • економіка – урок вивчення нового матеріалу – змістовно-пошуковий модуль.

Дидактичне забезпечення: комп’ютерні презентації, мультимедійний

проектор, відеофільм, фрагмент художнього

фільму, ноутбук, картки з опорним конспектом.

Хід уроку.

  1. Організаційно - установча частина.

Вчитель світової літератури. Створений Бальзаком образ Гобсека – це втілення глибокої філософської проблеми – влади грошей в суспільстві. В таємничій могутності Гобсека є щось магічне, як з рештою і в самих грошах – золотому ідолові, вигаданому людьми в якості умовного еталону матеріальних цінностей. В ході судового засідання сьогодні ми повинні з’ясувати: хто такий Гобсек? В чому ми його звинувачуємо?

Вчитель економіки. Гроші називають одним із найбільших винаходів людства. Саме з ними здавна пов'язували могутність, владу, багатство. Ні для кого не секрет, що економіка і гроші знаходяться між собою в тісному зв’язку. Економіка без грошей – все одно, що мисливець без рушниці, корабль без руля, пастух без кнута, кондитерська без цукерок і пирожних. Гроші – добрий и злий геній економіки, її радості та її печалі. Сьогодні ми дізнаємося, які існують види грошей, які функції вони виконують.


  1. Хід судового засідання.

Секретар. Шановні учасники судового процесу, сьогодні судом присяжних буде заслухана справа № 299 за обвинуваченням пана Гобсека. Суд просить доповісти про присутність сторін у судовій залі.
Прокурор. Державне обвинувачення готове для початку судового засідання.
Адвокат. Захист готовий до початку судового засідання.
Секретар. До залу запрошуємо присяжних: називає прізвище та ім’я кожного учня, який заходить до залу (Заходять присяжні). Заявлені свідки присутні у повному складі. Встати, суд іде. (Заходить суддя).
Суддя. 20 грудня 2011 року Криворізьким спеціалізованим економіко-правовим судом Дніпропетровської області у складі головуючого судді – ПІБ учня, при секретареві – ПІБ учениці, за участі державного обвинувачення – прокурорів ПІБ учня та ПІБ вчителя світової літератури, захисту у складі адвокатів – ПІБ учня та ПІБ вчителя економіки розглядається у відкритому судовому засіданні на базі КСШ № 70 кримінальна справа за обвинуваченням Жана-Естера ван Гобсека, 1740 року народження, що постійно проживає за адресою м. Париж, вулиця Де-Гре, неодруженого, дітей не має, що займається лихварством в скоєнні злочинів, передбачених ст. 318 Морального кодексу (утискування прав громадян), ст. 222 (махінації у банківській сфері), ст. 212 (ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах), ст. 191 (незаконне привласнення чужого майна), ст. 120 (доведення до самогубства) Кримінального кодексу. Підсудний, встаньте. Чи зрозуміле вам обвинувачення?
Гобсек: Так, ваша честь!
Суддя. Судовий процес оголошується відкритим. Суд переходить до судового слідства. Слово для участі у судовому слідстві надається державному обвинуваченню.

Виступ сторони обвинувачення

проходить під супроводження ДОДАТОК 1.

Прокурор. Шановний суд, шановні присяжні, сьогодні ми маємо розглянути справу Гобсека, людини, яка не потребує нічого людського. Він не лише лихвар і накопичувач, а й дзеркало сучасного суспільства. «В золоті все є в зародку» - міркує підсудний. Гобсек уміє лише мати. У цьому вся сутність його істоти. Він отримує насолоду, лише відбиваючи в оточення пристрасті та силу, натомість спонукаючи їх стати або соціальними (чи й фізичними) мерцями, або такими самими визискувачами. У будь-якому разі Гобсек їм і Бог, і суддя, і кат. Обплутавши незримим павутинням душі людей, він мимоволі знекровлює і власну душу, до краплі висушуючи в ній співчуття, милосердя, повагу до інших, довіру і любов. Лихвар надто часто зіштовхується з найпідлішими людськими вчинками, виявами найогидніших інстинктів і забаганок. Не випадково його життєвим кредо стали слова «Золото – найгірша з отрут для людської душі»
Вчитель світової літератури. Уся історія людства невід’ємна від жаги до збагачення, а звідси і від мрії володіти душами і серцями людей. Саме із золотом пов’язане все найстрашніше, що є в житті: горе, ненависть, зради, вбивства. Не можна не погодитися зі словами невідомого мудреця, що сказав: «Золота доба людства була тоді, коли золото ще не панувало.» «Золоті справи» вже розглядалися в інших судових засіданнях, як-то: справа Плюшкіна, дріб’язкового скнари, побутового типу, жадібність якого призвела до втрати будь-яких моральних якостей, пана Гарпогена, що з головою поринає у стихію золота, прагнучи збагатитися, та не знаходить спокою – лише розбрат і одвічну нерівність та самотність, Скупого лицаря, який мріє про владу, а гроші використовує як засіб її досягнення. Для Гобсека гроші, багатство замінили все – родину, друзів, кохання, людські чесноти. Процес накопичення багатства стає рушійною силою людських стосунків. Проблема влади грошей є й досі невирішеною. Для чого потрібні гроші Гобсекові – зясуємо в процесі судового засідання.
Прокурор. Той, хто має гроші, править світом, незважаючи від віку, сили та розуму. На думку лихваря, сила грошей непорушна і незмірна, бо все у світі має свій грошовий еквівалент. Саме з цього витікають обвинувачення, пред’явлені підсудному. Своїми діями Гобсек отримуючи мільйони від своїх діянь, сплачував до державного бюджету лише 1 золотий, тим самим ухилявся від сплати податків у особливо великих розмірах. Своїми злочинними діями на професійному підґрунті Гобсек довів молоду дівчину-клієнтку, особисті даної якої не будуть розголошуватися у судовому засіданні, до крайнього зубожіння – результатом якого стало самогубство. Інкримінація незаконного присвоєння чужого майна витікає з оборудок із придбання-продажів діамантів, векселів. Слідчими органами було встановлено, що Гобсек причетний до махінацій у особливо великих розмірах – незаконних біржових операціях, махінаціями із виплати спадку родині де-Ресто. На підставі пред’явленого обвинувачення просимо визнати Гобсека винним.
Суддя. Дякую, шановні прокурори. Слово надається стороні захисту.
Виступ сторони захисту

проходить під супроводження ДОДАТОК 2.

Адвокат. Шановний суд, шановні присяжні!

Погляньте на нашого підсудного – це розумний, проникливий, тонкий психолог, який карає одних і робить добро іншим. Золото зробило його своєю жертвою, своїм філософом, своїм рабом. Справжньої свободи Гобсек так і не отримав, тому що не тільки не зміг звільнитися від влади грошей, але й став філософом і поетом цієї влади, що й призвела його до моральної смерті. Гобсек вважає, що гроші – це товар, який можна зі спокійним сумлінням продавати – дорого або дешево, залежно від обставин. Він вважає себе таким же капіталістом, як і будь-який учасник прибуткових угод, і його роздуми про людську натуру далекі від спекуляцій. Поза цими справами він найчесніша людина в усьому Парижі. Ви вірите всьому, а він нічому не вірить. З усіх земних благ, на його думку, є лише одне, яке було б варте гонитви – це золото. Потоки золота. Усі людські пристрасті проходять повз нього, а він лише робить їм огляд. Золото панує світом…
Вчитель економіки. Пане суддя! СЛАЙД 2. «Гроші зачаровують людей. Гроші мучать людей, які в поті чола заробляють їх. Люди вигадують найоригінальніші способи, щоб роздобути їх, і найрізноманітніші способи, щоб їх розтратити… Люди зроблять майже все заради грошей… Гроші зроблять майже все для людей. Гроші – це загадка, яка змінює людей, приваблює і зачаровує…» СЛАЙД 3. Спробуємо розгадати разом цю загадку.

СЛАЙД 4. Протягом майже 3 млн. років, в умовах існування первісного ладу, людство не знало грошей. На ранніх етапах розвитку людського суспільства відбувався безпосередній обмін товару на товар. Горщики обмінювались на топори, риба – на шкіру, вівця – на козу. Ніхто в ті часи і не марив про те, що це все можна обмінювати на якісь кружечки з металу, а тим більше «папірці», що мають назву «грошових знаків». З часом один товар ставав універсальним об’єктом обміну – товаром-еквівалентом. СЛАЙД 5. Вимоги, що до нього висувало суспільство:

  • подільність;

  • однорідність;

  • збережуваність;

  • портативність.

СЛАЙД 6. Невипадково грошима стали виступати різні метали, та незабаром ця функція цілком закріпилася за металами благородними – золотом та сріблом. Саме вони мали всі властивості, необхідні для того, щоб виконувати роль грошей. Спочатку люди розраховувались золотими та срібними зливками. Потім з них стали карбувати монети. Близько 500 р. до н. е. перський цар Дарій здійснив економічну революцію, увівши в обіг монети. СЛАЙД 7. Паперові гроші з’явилися відносно недавно: уперше вони були випущені в обіг у Китаї у ХІІ ст. У ХХ ст. паперові гроші остаточно витіснили з обігу золоті. Проте еволюція грошей не завершилася, і в наш час цей процес триває.

СЛАЙД 8. Існує декілька визначень, що таке гроші? Гроші – це

- економічна категорія, що позначає специфічний товар, який у певному суспільстві виступає в ролі загального еквівалента;

- певний запас коштів (активів), що забезпечують здійснення різноманітних економічний угод;

- товар, що виступає в ролі загального еквівалента, який відображає вартість усіх інших товарів.

Якщо узагальнити всі означення, то можна стверджувати, що гроші – це те, які функції вони виконують. СЛАЙД 9.

  • засіб обігу – гроші є посередником при обміні товарів та послуг;

  • міра вартості – засіб кількісного виміру та порівняння відносних вартостей товарів на ринку;

  • засіб платежу – засіб відкладених платежів, які повинні здійснитися в майбутньому, при сплаті боргових зобов'язань, величина яких установлюється в грошовій формі;

  • засіб нагромадження – засіб накопичення купівельної спроможності, яка може бути використана на купівлю товарів у майбутньому.

СЛАЙД 10. Давайте разом проаналізуємо таблицю «Види грошей».

Готівкові

Реальні (повноцінні) мають власну внутрішню вартість

  • Монети з коштовних металів;

  • Золоті зливки.

Грошові знаки (не мають внутрішньої вартості)

  • Банківські білети (банкноти) – гроші, що випускаються в обіг банком і забезпечуються його активами;

  • Казначейські білети – гроші, що випускаються державою від свого імені й забезпечуються державною власністю;

  • Розмінна (білонна) монета.

Безготівкові

Депозитні

  • Банківські рахунки – вклади, що передані власником грошей банку й використовуються останнім для кредитування інших суб’єктів економіки;

  • «Електронні гроші» - гроші на банківських рахунках, використання яких є можливим із допомогою електронної техніки.

Кредитні (без фізичної передачі грошових знаків)

  • Чек – письмове розпорядження власника банківського рахунку перерахувати зазначену суму грошей на користь пред’явника чека;

  • Вексель – письмове грошове зобов’язання боржника щодо сплати зазначеної суми грошей власникові векселя в зазначений час.

СЛАЙД 11. У кожній країні є певний обсяг грошей, представлених їх різними видами – грошова маса – уся сукупність запасів грошей у всіх їх формах, які перебувають у розпорядженні суб’єктів грошового обігу в певний момент. Для обчислення обсягу грошової маси використовують формулу Фішера, де М – грошова маса, V – швидкість обігу грошей, P – загальний рівень цін, Q – обсяг товарів і послуг, що реалізуються.
Адвокат. Отже, Ваша честь, наш підсудний – жертва, жертва великого і могутнього монстра, ім’я якому – гроші.
Суддя. Дякую, слово надається підсудному. Пане Гобсек, просимо вас за трибуну.
Гобсек. Коли мені було 10 років, мати влаштувала мене юнгою на кораблі, що відпливав у голландські володінні в Ост-Індії. Там я промандрував 20 років. Перенесений голод, розтоптане кохання, набуте, втрачене і знову набуте багатство, безліч смертельних небезпек, коли життя, що висіло на волосинці, рятували рішучими і жорсткими заходами. Я усе перепробував, щоб розбагатіти. Жодна людина, маючи хоч який-небудь кредит у банку, не прийде в мою крамничку, бо перший крок від моїх дверей до мого письмового столу свідчить про розпач, про відмову кредиту в усіх банкірів і близьке банкрутство. Отже, мені доводилося бачити тільки зацькованих оленів, оточених зграєю кредиторів. Невипадково, моїми клієнтами ставали здебільшого марнотратці, що піддалися власним найнижчим потягам і пристрастям (гордощі, ревнощі, прагнення до втіх, до світської марноти). До мене йшли люди, з якими сталося лихо, серед них були і знедолені, загнані бідністю, я їм завжди ставав на поміч. Хоча нишком подумував: «Плати за свою розкіш, за свій титул, плати за своє щастя, за свої привілеї, якими ти користуєшся…»
Суддя. Займіть, будь ласка ваше місце. Судове слідство оголошується закритим. Суд переходить до допиту свідків. Задля встановлення істини у судовому засіданні слово надається експерту-криміналісту. Шановний, секретар судового засідання, просимо продемонструвати відеозапис.
(відео-ролик – опитування про гроші)
Прокурор. Ваша честь. Державне обвинувачення клопоче про долучення до матеріалів справи відеозапису із місця проживання підсудного.
Суддя. Адвокат, ви не маєте заперечень?
Адвокат. Ні, ваша честь.
Суддя. Клопотання прокуратури про відео мат до матеріалів справи відеозапису задоволено. Шановний, секретар, ввімкніть у судовому засіданні відео матеріал.

(Транслюється фрагмент фільму «Гобсек»)

Прокурор. Ваша честь, просимо запросити першого заявленого обвинуваченням свідка для участі у судовому засіданні.
Суддя. У судову залу запрошується свідок від обвинувачення Анастазі де-Ресто. Будь ласка, пройдіть за кафедру, представте себе.
Анастазі. Моє ім’я Анастазі де Ресто, одружена з графом де-Ресто, проживаю на Гельдерській вулиці у місті Парижі, маю 4 дітей.
Суддя. Чи знайомі ви з паном Гобсеком? Якщо так, то за яких обставин ви познайомилися?
Анастазі. Я прийшла до Гобсека, щоб отримати позичку для розрахунку з боргами мого коханого, Максима де Трея. Прийшовши до нього я побачила як в його обличчі превалюють кольори срібла та золота (обличчя його схоже на місяць, його жовтувата блідість нагадувала колір срібла, з якого злізла позолота. За його зовнішнім спокоєм крилося щось лиховісне. Його очі легко порівняти з тхорячими, очима злого і підступного хижака. Відчуття прихованої небезпеки в тому, що Гобсек ховає очі під козирок старого картуза. У його житлі панує гнітюча атмосфера, а сам лихвар хворий на паталогічну скупість. Це людина – вексель, людина-апарат, якому не притаманно нічого людського. Він розорив мене, позбавив спадку моїх дітей. Я вимагаю справедливості!
Прокурор. Розкажіть, що ж трапилося, коли ви мусили віддавати кошти.
Анастазі. Будучи неплатоспроможною, я мусила приймати Гобсека з більшою пошаною, ніж рідного батька. З солоденького голосову покоївки він зрозумів, що платити мені нічим. Я запропонувала йому почекати зі платою, однак тоді, хтось постукав у мої двері. Я глянула на нього і зрозуміла: я стала його рабинею. Він зруйнував моє життя, моє щастя. А я лиш брала в позичку 1000 франків…
Госбек. Чому ж її ясновельможність графиня підписала вексель, юридично недійсний, але практично цілком надійний? Що за цим стоїть: глупство, нерозважливість чи примарне злочинне кохання? Яку ж вона комедію ламала через 1000 франків!!! Аби врятувати коханця від сплати, а себе від ганьби. А я – це Невідворотність, кара, докір сумління. Для вас, людей, що сплять на шовку і шовком укриваються існують інші тортури: докори сумління, скреготіння зубів, що ховається за посмішкою…
Суддя. Підсудний, дотримуйтесь дисципліни у залі! У вас все, пані де-Ресто?
Анастазі. Так, ваша честь!
Суддя. Чи будуть запитання до свідка?
Прокурор. Ні, ваша честь, запитань немає.
Прокурор. Ні, ваша честь, запитань також не маю.
Суддя. Присядьте, будь ласка, на своє місце у судовому залі. За кафедру запрошується свідок від захисту пан Дервіль.
Дервіль. Звати мене Дервіль, працюю я стряпчим, проживаю у кімнаті, яку винаймаю у Госбека. Тому єдиною людиною, з якою він підтримував стосунки, був я. Він зазирав до мене попросити вогню, взяти книгу або газету. Іноді ми спілкувалися. Це плоди чотирирічного знайомства. Пізніше він доручив мені вести свої справи. До останньої хвилини його душа залишалася для мене таємницею. Був бідним чи багатим? Я ніколи не бачив грошей у його руках. Статки, якщо такі були в нього, певно зберігалися у підвалах банків, він сам визискував за векселями, бігаючи по всьому місту. Так, він є людиною-загадкою, але й людиною-парадоксом: іноді крізь безсердечність стяжателя і байдужість до чужого болю банкіра, проступає романтик-тираноборець, що намагається встановити свою справедливість у світі.
Суддя. Чи всі його угоди були законними?
Дервіль. Так, маючи юридичну освіту, я запевняю, що усі угоди Гобсека були законними. В приклад тому є угода із купівлі-продажу діамантів. З точки зору моральності питання неоднозначне, але буквою закону справедливе. Пан Госбек купив діаманти дуже вигідно для себе, але угода не може вважатися незаконною, я засвідчую це. Але, якщо ви, пані графине, захочете займатися судовою тяганиною, то її результат буде доволі сумнівним. Адже засоби, якими ви керувалися аби заволодіти спадком чоловіка, звичайно, були нечесними, але я розумію, все це ви робили через материнську любов. Тому раджу вам вирішити ваші питання із паном Гобсеком мирним шляхом.
Суддя. У вас все?
Дервіль. Так, ваша честь!
Суддя. Просимо вас зайняти місце у залі судових засідань. Допит свідків оголошується закритим. Суд переходить до судових дебатів. Слово для виступу надається державному обвинуваченню.
Прокурор. Шановний суде, шановні присяжні. Сьогодні у судовому засіданні ми побачили справжню сутність людини, яка не нехтувала нічим задля отримання власної вигоди. Безчестя, зради, жорстокість – звичайні методи, котрими користувався підсудний у своїй професійній практиці. Любов до наживи перевищувала у ньому всі загальнолюдські чесноти, скупість призводила до тяжких наслідків, а антигуманістичні погляди, сформували пана Гобсека не тільки як розмірного лихваря, але й як безсердечного тирана. Спектр, вчинених ним злочинів, при тому із такою віртуозністю, не може не вразити. Тут тобі й ухилення від сплати податків, і банківські махінації, а головне це постійне пригнічення своїх клієнтів, нелюдські умови, які сьогодні ми спостерігали у залі судових засідань. Особисто моя місія – убезпечити людство від подальших злочинних дій цього махінатора та не допустити подальший розвиток морального розброду та хаосу. На підставі вище викладеного та представленого мною у сьогоднішньому судовому засіданні, прошу визнати Жана-Естера ван Гобсека визнати винним, у всіх інкримінованих йому статтях та призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі і 3 років заборони займатися господарською діяльністю. Сподіваюся, що ви, шановні присяжні, ще раз задумаєтесь над тим, яку анти мораль Гобсек уніс у суспільство, а від так зробите правильні висновки. Дякую, ваша честь.
Вчитель світової літератури. Дійсно, страшно жити в суспільстві, де цінуються лише гроші, бо люди відкрито топчуть будь-які моральні цінності: щастя, вірність у коханні, материнські й дочірні почуття. Людина почуває себе лялькою в руках божевільних циніків. Гобсек є гарним аналітиком, що вміло розраховуючи вчинки людей, грається з їх долями, неначе в шахи. Близький процес того суспільства, в якому гімн співається егоїзму і золоту. Подумайте над цим, шановні присяжні. Служіння золотому ідеалові віддано життя Гобсека. Страшні не самі гроші, а їх вплив на людину, яка в гонитві за все більшого їх кількості, втрачає себе. Чи не абсурдно смерть від голоду посеред незлічених багатств? Боячись втратити свої надбання, непомітно Гобсек у фізичному розумінні знищив їх: коштовні тканини, посуд, картини – все зіпсувалось. Золото не терпить ніякого закону – воно саме народжує закон егоїзму, особистої влади, що забезпечує людину в свої тенета, гублячи її душу. І перед нами вже не просто обиватель, а злочинець, душогуб. Чи винен він? Вирішувати присяжним. Тому кожен для себе повинен вирішити одне питання: гроші – життєва необхідність чи саме буття?
Суддя. Дякую, слово надається адвокату.
Адвокат. Шановний суд, шановні присяжні багато сказано в цій судовій залі про золото та його владу над людством. При цьому пан обвинувачуваний розумна людина, яку досить «побило життя», тому в життєвій позиції мого підзахисного має місце філософія: «гроші сильніше над усе». Він сам створив собі пастку і є жертвою ситуації. Насправді, при усіх його недоліках, пан Гобсек здатен симпатизувати людям і навіть бути щедрим, милосердним, та буденність загострила його розум, хитрість, здатність пристосовуватися і виживати в цьому суспільстві і натомість приглушила совість, душевні порухи. Та не честь! Свої почуття про неї має обвинувачений, та вона є! будуючи свій капіталом на сльозах і горі інших чи був він щасливий? Золото, гроші звели мого підзахисного надто далеко. Та сподіваюсь на вашу справедливість, шановний суд.
Вчитель економіки. Шановний, суде! Кому б не хотілося бути багатою людиною? Питання майже риторичне. Проблема в іншому: як здобувати кошти, скільки їх потрібно і для чого вони будуть використані. На кожне запитання є по дві відповіді. Можна отримувати гроші чесним шляхом, а можна – нечесним, можна прагнути здобути їх стільки, скільки потрібно для здійснення благородної мети, а можна мріяти про безмежну кількістю – чим більше, тим краще, мета одного – просто стати найбагатшим, іншого – зробити щось корисне для людей. Вибір, як бачимо, залежить від людини, і тут можливі варіанти.
Суддя. Дякую, шановний захист. Останнє слово надається підсудному пану Госбеку.
Гобсек. Я чинив правильно, справедливо. Людина – ница істота, що не важить нічим у житті, ні словом, ні почуттям, ні щирими вчинками заради інших, крім власної вигоди. Не я створив цей світ таким, де людина живе за вовчими законами. Я багато бачив у цьому світі – і крізь те саме. Ніщо не міняється… якщо я злочинець, то хто ж такі, як пані де Ресто? Вірна дружина (про людське око), яка зраджує чоловіка, принципами моралі, дітей і чатує на смерть і багатство. «Як та польова комаха, що сидячи на дні своєї нірки, чекає на неминучу здобич…» Я лиш намагався встановити справедливість, навчити людей знати ціну грошей, воздати кожному по заслузі! Чому ж не багата Фанні? Бо треба вміти це багатство втримати, а з доброю душею і відкритим серцем – багатим не будеш. Тож одне з двох: живи багато і утискуй, або існуй у злиднях, але з чистою совістю. Чи я не правий?
Суддя. Дякую. Суд видаляється до нарадчої кімнати.
Секретар. Встати, суд іде.
Суддя. Проголошується вирок. Іменем України визнати Жана-Естера ван Гобсека, обвинуваченого у скоєнні злочинів, передбачених ст. 318 Морального кодексу, ст. 222, ст. 212, ст. 191, ст. 120 Кримінального кодексу невинним у махінаціях у банківській сфері, незаконному привласненні чужого майна, доведенні до самогубства, але визнати винним в утискуванні прав громадян, ухиленні від сплати податків у особливо великих розмірах та призначити покарання у вигляді 3 років громадських робіт та штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів. Вирок є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя. Засуджений, вам зрозуміло рішення суду?
Госбек. Так, ваша честь.
Суддя. Судовий процес оголошується закритим!

  1. Заключна частина. Підведення підсумків уроку. Домашнє завдання.

Вчитель світової літератури. Отже, перед нами постав надзвичайно складний образ. Учні, які були сьогодні головними дійовими особами, представили нам своє бачення. Вони гарно попрацювали, проаналізували матеріал, винесли свій вирок герою. Шановні присяжні, завдання для вас: написати твір – роздум на тему «Золото – ось духовна суть всього сучасного суспільства».

Вчитель економіки. Шановні присяжні! Сьогодні на уроці ми познайомились з історією виникнення грошей, означенням грошей, їх видами та функціями, які вони виконують. Ви всі отримуєте опорний конспект уроку [ДОДАТОК 3] і прошу звернути увагу на питання для обговорення. Поміркуйте над ними, і на наступному уроці кожен буде мати можливість повідомити нам власну думку.


ДОДАТОК 3
Гроші. Їх функції та види.
Вимоги до товара-еквівалента

  • Подільність.

  • Однорідність.

  • Збережуваність.

  • Портативність.

Функції грошей

  • засіб обігу – гроші є посередником при обміні товарів та послуг;

  • міра вартості – засіб кількісного виміру та порівняння відносних вартостей товарів на ринку;

  • засіб платежу – засіб відкладених платежів, які повинні здійснитися в майбутньому, при сплаті боргових зобов'язань, величина яких установлюється в грошовій формі;

  • засіб нагромадження – засіб накопичення купівельної спроможності, яка може бути використана на купівлю товарів у майбутньому.


ВИДИ ГРОШЕЙ

Готівкові

Реальні (повноцінні) мають власну внутрішню вартість

  • Монети з коштовних металів;

  • Золоті зливки.

Грошові знаки (не мають внутрішньої вартості)

  • Банківські білети (банкноти) – гроші, що випускаються в обіг банком і забезпечуються його активами;

  • Казначейські білети – гроші, що випускаються державою від свого імені й забезпечуються державною власністю;

  • Розмінна (білонна) монета.

Безготівкові

Депозитні

  • Банківські рахунки – вклади, що передані власником грошей банку й використовуються останнім для кредитування інших суб’єктів економіки;

  • «Електронні гроші» - гроші на банківських рахунках, використання яких є можливим із допомогою електронної техніки.

Кредитні (без фізичної передачі грошових знаків)

  • Чек – письмове розпорядження власника банківського рахунку перерахувати зазначену суму грошей на користь пред’явника чека;

  • Вексель – письмове грошове зобов’язання боржника щодо сплати зазначеної суми грошей власникові векселя в зазначений час.


Питання для обговорення

  • Як держава визначає оптимальний обсяг грошової маси? Чому не можна надрукувати будь-яку кількість грошей, для того щоб усі громадяни задовольнили власні потреби?

  • Наведіть конкретні приклади виконання грошима різних функцій.

  • Чи згодні ви з твердженням, що через кілька десятків років електронні гроші стануть основними засобами платежу? Відповідь обґрунтуйте.

  • В яких літературних творах розглядається проблема грошей?



ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА


  1. Бицюра Ю. В. Інтеграція економіки з іншими предметами в проекті «Інтегрована система навчання у фінансовому ліцеї» / Ю. В. Бицюра //Економіка в школах України. – 2011. – С. 5 – 8.




  1. Застосування інтерактивних технологій – один із напрямків удосконалення навчального процесу на уроках економіки [електронний ресурс] / Л. Крикунова // Освіта. ua. – Режим доступу: http://osvita.ua//school/technol/334.




  1. Кучборская Е. П. Творчество Бальзака / Е. П. Кучборская. – М, 1970.




  1. Назаренко В. П. Інтеграція економіки та споживчих знань у базові шкільні дисципліни / В. П. Назаренко // Економіка в школах України. – 2011. - №4. – С. 19 – 24.




  1. Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання / О.Пометун, Л. Пирошенко. – К.: А. С. К., 2006. – 192 с.




  1. Пронкевич О. В. Художній твір у запитаннях та завданнях / О. В. Пронкевич // Всесвітня література. – 1998. - №8.




  1. Сорока Г. І. Сучасні виховуючи системи та технології: [навчально-методичний посібник] / За ред. Г. І. Сороки. – Харків: Ранок, 2002. – 128 с.




  1. Султанов Ю. И. Проницательные наблюдения человеческих характеров/ Ю. И. Султанов // Зарубіжна література в школі. – 2000. - №2.




  1. Хроменко І. А. Ігрові та творчі завдання на уроках зарубіжної літератури / І. Хроменко. – Тернопіль: Мандрівець, 2008.- 172 с.




  1. Челомбічко Т. Л. Мовленнєвий розвиток учнів за допомогою методу проектів / Т. Л. Челомбічко // Зарубіжна література в школі. – 2011. - №10.