asyan.org
добавить свой файл
1
Тема уроку: Україна і світове господарство.

Зовнішні економічні зв’язки України.
План.



  1. Поняття про світове господарство та міжнародний поділ праці.




  1. Міжнародний поділ праці та світова торгівля.




  1. Фактори (чинники) міжнародної спеціалізації.




  1. Форми міжнародного співробітництва.




  1. Обсяги і структура зовнішньоекономічних зв`язків.




  1. Географія зовнішньої торгівлі України.




  1. Значення зовнішніх економічних зв`язків для господарства України.

Список товарів і послуг зі скриньки.
Вказати лише одну країну.


  1. Мандарини

  2. Кава

  3. Нафта

  4. Квіти

  5. Путівка на курорт

  6. Легковий автомобіль

  7. Рис

  8. Парфуми

  9. Шампанське

  10. Медичні послуги

  11. Годинник

  12. Мобільний телефон

  13. Суші

  14. Гроші

  15. Цифровий фотоапарат

  16. Офісний папір

  17. Чорний метал

  18. Сир твердий

  19. Вища освіта

  20. Ліс, як сировина


Поняття і терміни теми уроку.

  1. Світове господарство




  1. Міжнародний поділ праці




  1. Світова торгівля




  1. Експорт




  1. Імпорт




  1. Структура світової торгівлі




  1. Торговий обіг




  1. Торговельний баланс




  1. Інвестиції




  1. Кредити




  1. Позики


Пропозиції учнів щодо інтеграції
України до світового господарства.

1) На нашу думку, найбільш перспективним напрямом міжнародної спеціалізації України повинен стати туризм. Адже, на думку ООН, XXI ст. стане століттям туризму. Вже сьогодні туризм є найуспішнішою галуззю. Ті країни, які в останні десятиліття зробили ставку на туристичний бізнес, мають значні доходи.

Україна має багаті рекреаційні ресурси: в нас є теплі моря з обширними пляжами, є гори, можна розвивати гірськолижний туризм, є багато історичних пам'яток.

Останніми роками все більшої популярності набуває сільський туризм, що пов`язано із так званою хворобою міського способу життя
2) Ми не згодні. Ми вважаємо, що спочатку потрібно розвинути потужну промисловість, а потім вже "гратися" в туризм. В Україні для розвитку промисловості є все необхідне: різноманітна сировина, виробнича база, кваліфіковані трудові ресурси. Потрібно розвинути потужну металургію, енергетику, машинобудування. Саме ці галузі приносять найбільші прибутки.
3) Саме ці галузі найбільше забруднюють навколишнє середовище. А Україна і так вже відноситься до найбільш забруднених країн світу. А туризм – екологічно чиста і прибуткова галузь. Он живуть собі Бермуди без металургії і процвітають: ВВП $ 45 тис. на душу населення! Та ви погляньте, зараз всі розвинені країни переходять на чисті виробництва, а ви нам що пропонуєте?! Якщо в Україні будуть нормально працювати ті підприємства, які вже збудовані, то цього цілком досить.
4) А ми вважаємо, що в Україні найкраще розвивати сільське господарство. Тільки не таке, як зараз, а високопродуктивне, інтенсивне, таке як у США, Франції чи Нідерландах. Адже в Україні є для цього чудові умови: клімат, найродючіші у світі ґрунти, досвід, адже українська земля є колискою землеробства. Якщо створити інтенсивне сільське господарство, то Україна годуватиме не лише себе, а всю Європу. Але потрібно продавати не сировину, а краще вироби з неї. Тому що готову продукцію продавати завжди вигідніше, ніж сировину: не зерно, а печиво, не м'ясо; а ковбаси, консерви, не насіння соняшника, а олію.
5) А ми підтримуємо думку про туризм. Але, ми вважаємо, що одним туризмом така велика країна, як Україна, не проживе. Ми ж не Монако чи Андорра. А тому необхідно розвивати машинобудування. Адже ми знаємо, що рівень розвитку цієї галузі свідчить про рівень розвитку економіки країни. Однак потрібно розвивати сучасні високотехнологічні галузі машинобудування: літакобудування, електронне, радіотелеапаратури, випуск дисплеїв, автомобілебудування, суднобудування. В Україні для цього є сировина і кваліфіковані кадри. Ось, наприклад, Україна зберегла літакобудування і навіть зуміла вийти на світовий ринок, навіть стала членом міжнародного авіаклубу, до якого входить всього лише 12 країн світу. А ось суднобудування ми втратили.

Ми вважаємо, що майбутнє України не у вугільній та гірничодобувній промисловості, а в машинобудуванні. Бо інакше ми станемо сировинним придатком Європи або ще гірше — європейським смітником.
6) Я ще хочу сказати, що туризм, якщо його правильно організувати, не тільки екологічно безпечний, а ще й сприяє збереженню довкілля.

Адже туризм не тільки сам по собі дає прибутки, а ще й спонукає до розвитку ті галузі господарства, які його обслуговують: легку промисловість, харчову тощо.

Я б іще запропонувала таку різновидність туризму, як модельний бізнес. От у Франції, коли проводяться покази мод, туди з'їжджаються багаті люди з усієї Європи, а вони ж то залишають там свої гроші, бо вони живуть у готелях, п'ють, їдять, купують дорогі речі. І ось у нас в Україні теж вже є багато відомих модельєрів, які приваблюють глядачів і покупців з багатьох країн (Лілія Пустовіт, Діана Дорожкіна та інші), уже проходять міжнародні тижні показів моди. Я думаю, що це перспективний напрям, бо і українці дуже талановиті.

Крім того туристи завжди охоче купують старовинні речі, предмети декоративно-прикладного мистецтва, а в нас в Україні більшість його видів збереглися (вишивка, писанка, ковальство, килимарство, кераміка тощо). •
7) Так же само в наш час стає дуже популярним спортивний туризм, якщо так можна його назвати. Ось, наприклад, був чемпіонат світу з футболу в Німеччині. Щодня країна приймала мільйони туристів, а вони з'їли мільйони сосисок, і гамбургерів, випили мільйони літрів пива, купили мільйони кепок, майок і т. ін. Отже, принесли країні величезні прибутки.

Тому я вважаю, що краще в Україні збудувати кілька суперсучасних стадіонів, готелів, кемпінгів, ніж хімічних чи металургійних підприємств.

Стисла характеристика міжнародної
спеціалізації окремих країн
США — постіндустріальна наймогутніша країна світу, яка має багаті та різноманітні природні умови та ресурси. Експорт країни становить 700 млрд дол. на рік. Експорт країни різноманітний. Основні статті експорту — це продукція машинобудування, устаткування, транспортні засоби (вантажні автомобілі — І місце у світі), легкові авто, судна, комп'ютери, зброя, сировина, сільськогосподарська продукція, одяг, взуття, продукти харчування, кінопродукція, капітали, ліцензії на нові технології.

Японія — високо розвинута постіндустріальна держава. Має бідні природні ресурси при великій густоті населення. Однак є активним учасником світового ринку. Основні статті експорту Японії на світовий ринок такі: легкові автомобілі ( І місце ), морські судна (37 % світових - І місце), аудіо- відео-, телеапаратура (немає рівних), офісне устаткування, фотоапарати, годинники, напівпровідники, робототехніка, калькулятори, мідь, сталь, алюміній, інвестиції. Сума експорту становить 385 млрд дол.

Лівія — країна в Північній Африці, має бідні природні ресурси. Більша частина її лежить у межах тропічної пустелі. На світовому ринку вона відома як експортер нафти та нафтопродуктів. Експорт становить 12 млрд дол.

Гамбія — країна в західній Африці, природні ресурси бідні. Частина країни вкрита лісами, велика густота населення. Основна стаття експорту (90%) — арахіс. Продають також рибу, пальмові ядра. Сума експорту 138 млн дол. 161 місце за індексом якості життя.

Замбія — країна в центральній Африці на південь від екватора. Великі запаси рудних корисних копалин, ліси, немає виходу до моря. Основна стаття експорту (80%) мідь. Продають також кобальт, квіти, бавовну. Сума експорту — 709 млн дол. 153 місце за ІРЛП.

Уґанда — країна в Центрально-Східній Африці. Багаті ліси, є мідь, апатити, золото, вольфрам. На світовому ринку Уганда відома як постачальник кави (98 % експорту), також чаю. золота, квітів. Усього експорт складає 476 млн дол. 158 місце за ІРЛП.

Бермуди — острови в західній частині Атлантики. 45 тис. дол. доход на душу населення. Основна стаття експорту — туристичні послуги (90%.).

Багами — 3000 островів на заході Атлантики. 90 % експорту — туристичні послуги. Доходи на душу населення 15000тис. дол.
Визначення факторів формування

міжнародної спеціалізації країн

На дошці накреслена схема «Фактори формування міжнародної спеціалізації», яка поступово заповнюється.
До кожного фактора учні наводять прикладом країн, коротко пояснюють. (Якщо учні не зможуть назвати всі фактори, то тоді слово для узагальнення надається заздалегідь підготовленому експерту (випереджувальне завдання).
а) Географічне положення (приморські країни, як правило, мають

флот, ловлять рибу, континентальні — ні).
б) Природні умови (родючі ґрунти і сприятливий клімат — високо

розвинуте землеробство).
в) Природні ресурси (запаси рудної сировини — розвиток металургії;

багаті лісові ресурси — розвинута деревообробна промисловість).
г) Історичний розвиток (африканські країни довгий час були

колоніями, атому дуже бідні, вони відстали у своєму розвитку і

мають здебільшого моноспеціалізацію).
д) Традиції, вікові навички і знання (кожен народ володіє секретами

виробництва певних товарів з давніх часів і набув у цій галузі

високої кваліфікації й відповідних знань: наприклад: у Франції —

виробництво вин, у Швейцарії — сиру, у Німеччині — саксонського

фарфору, у Венеції — дзеркал, у Чехії — виробів з художнього скла,

у В'єтнамі — вирощування рису. Тобто: «що вміє робити китаєць —

не вміє папуас, і навпаки»).
є) Соціально-економічні умови: рівень розвитку продуктивних сил, що

склався історично, зовнішньоекономічна діяльність країни (а це

організація зовнішньоекономічного менеджменту країни, стратегія і

тактика зовнішньоекономічного маркетингу) на тому чи іншому

етапі (це означає, що якщо країна має висококваліфікованих

менеджерів із зовнішньоекономічних зв'язків та маркетологів, які

чудово знають кон'юнктуру світового ринку, то в неї буде правильна

стратегія і тактика дій - у входження у світовий ринок),

ж) Рівень інтенсифікації економіки (чим більший рівень

інтенсифікації, тим швидше країна може змінювати свою

спеціалізацію, у відповідності до потреб часу, адже нинішній світ

дуже динамічний — потреби змінюються швидко, а з ними і

світовий ринок, а тому, щоб не відстати в розвитку потрібні, гнучкі

технології, щоб швидко можна було змінити спеціалізацію).
з) Рівень розвитку сучасних технологій (якщо країна володіє

сучасними технологіями, то навіть при бідності природних ресурсів

вона може мати багатогалузеву спеціалізацію — Німеччина, Японія).
і) Розвиток транспортної системи (чим краще розвинута транспортна

система, тим більше можливостей у країни вдосконалити свою

спеціалізацію.
к) ЕГП (якщо поряд високорозвинуті країни — це вигідне геополітичне

положення. Якщо в сусідніх країнах є джерела напруженості, або йде

війна — це дуже небезпечно, негативно впливає на економіку

(наприклад, Ірак, Ізраїль, Палестина).)
л) Рівень науки та освіти (якщо в країні високий рівень розвитку науки

та освіти, то це означає, що вона володіє сучасними технологіями,

має висококваліфіковані кадри, а тому може випускати наукоємну

високотехнологічну продукцію, може спеціалізуватися на

забезпечення світового ринку професійними кадрами, науково-

технічною патентною інформацією, м) НТР (без детального

пояснення, тому що це частина домашнього завдання).

Заключне слово вчителя або при потребі експерта після того, як на дошці за допомогою учнів заповнюється схема, учитель демонструє заздалегідь підготовлену ілюстровану схему факторів спеціалізації.

Географічний практикум.
Завдання:
1. Опрацювати текст підручника ( ст. 181 – 182-перший абзац). Відповісти на питання:
а) Яким є співвідношення експорту-імпорту за даними 2008 р.;
б) Охарактеризувати експорт України:

- напрями,

- товарні види,

- структура.
в) Охарактеризувати імпорт України:

- склад імпортованої продукції,

- структура імпорту.
2. Робота з картами атласу:

1. Використовуючи тематичну карту шкільного атласу, випишіть назви п'яти держав, які є найбільшими експортерами, і назви п'яти держав, які є найбільшими імпортерами товарів у торгівлі з Україною. Порівняйте списки країн і зробіть висновки у письмовій формі.

2. Використовуючи тематичну карту шкільного атласу, проаналізуйте структуру експорту й імпорту України з однією із сусідніх держав. Зробіть висновки про особливості саме такої структури та чинники, якими вона визначена.

3. Ваші пропозиції щодо інтеграції країн до світового господарства.


Зовнішня торгівля товарами

Обсяг експорту зовнішньої тор­гівлі України товарами за січень — листопад 2006 р. становив 34676,7 млн дол. США і збільшився порівняно з січнем — листопадом 2005 р. на 11,4%, імпорту — і 39899,6 млн дол. і збільшився на 22,4%. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 5222,9 млн дол. (у січні — листопаді 2005 р.— 1469,7 млн дол.).

Зовнішньоторговельні операції з товарами Україна здійснювала з партнерами із 211 країн світу.

До країн СНД було експортовано 32,4 % усіх товарів, до інших країн — 67,6% (у січні — листопаді 2005 р.— відповідно 31,2% і 68,8%). З країн СНД імпортовано 45,5 % усіх товарів, з інших країн світу — 54,5% (у січні — листопаді 2005 р.— 48 % і 52 %).

До Італії, Туреччини, Польщі, Німеччини, США та Білорусі здійснювалось понад 26% експортних поставок. Надходження з Німеччини, Туркменістану, Китаю, Польщі, Італії та Білорусі разом становили третину від загального обсягу імпорту. Російська Федерація залишається найбільшим торговельним партнером України (22% експортних та 31 % імпортних надходжень).

Серед головних торгових партнерів у січні — листопаді 2006 р. експортні поставки найбільше зросли до Білорусі, Польщі, Італії, США, Туреччини та Російської Федерації. Одночасно зменшились обсяги експорту до Німеччини. Імпортні поставки з усіх найбільших країн-партнерів порівняно з відповідним періодом попереднього року збільшились.

Основу товарної структури зовнішньої торгівлі України, як і раніше, складають недорогоцінні метали та вироби з них, мінеральні продукти, І механічне та електричне обладнання, продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості, транспортні засоби та шляхове обладнання.

У загальному обсязі експорту товарів за січень — листопад 2006 р. порівняно з відповідним періодом 2005 р. збільшилась частка жирів та олій тваринного або рослинного походження, продуктів неорганічної хімії, чорних металів, виробів з чорних металів, електричних машин і устаткування. Натомість зменшилась частка молока та молочних продуктів, яєць, меду, зернових культур, руд, шлаків і золи, енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її перегонки, добрив, котлів, машин, апаратів і механічних пристроїв.

У загальному обсязі імпорту товарів збільшилась частка фармацевтичної продукції, полімерних матеріалів, пластмас, наземних транспортних засобів, крім залізничних. Зменшилась | частка руд, шлаків і золи, енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її перегонки, котлів, машин, апаратів і механічних пристроїв, електричних машин і устаткування.

За 11 місяців 2006 р. експорт української давальницької сировини становив 58,2 млн дол. США. імпортовано готової продукції, виготовленої з української давальницької сировини, на 56,1 млн дол.

За даними ДержкомстатуУкраїни