asyan.org
добавить свой файл
1
Зачіски за допомогою косичок, джутиків і вузлів
ЗМІСТ

І. Зміст

ІІ. Укладка довгого волосся.

ІІІ. Колосок і напівколосок.

ІV. Французька коса.

V. Грецький вузол.

VІ. Укладання волосся джутами.

VІІ. Плетіння волосся в афростилі.
УКЛАДАННЯ ДОВГОГО ВОЛОССЯ

Довге волосся в усі часи було важливою складовою еталону жіночої вроди, символом краси, ніжності, жіночості. Маті предки високо цінували довге волосся. Коси вважали даром неба, ознакою щасливої долі, їх підносили до рівня культу.

Довге волосся потребує особливого догляду, мас свої специфічні прийоми розчісування, миття, висушування і, звичайно, укладання Для укладання частково застосовуються методи, запропоновані вище, проте не завжди ними можна скористатись. Своєрідною ознакою зачісок з довгого волосся (їх елементами) є плетіння кіс, скручуван­ня, формування валиків, «мушлі», джгути тощо. Для досягнення вираженого ефекту, певної оригінальності, в одній зачісці нерідко застосовуються декілька технік.

Плетіння в три прядки. Масу волосся розчісують щіткою назад. Ділять на три рівні частини, умовно позначають їх цифрами 1, 2, 3. Між першою і другою прядками вміщують третю, потім — першу між третьою і другою, другу між третьою і першою. І знову — третю між першою і другою і т. д. У результаті отримують звичайну косу (рис. 7.52). її закріплюють гумкою, стрічкою, бантом, зати­скачем тощо.

Плетіння в чотири прядки. Волосся поділяють на чотири прядки (рис. 7.53). Кожній із них умовно присвоюють кольори: 1 — зелена: 2 — червона; 3 — рожева: 4 — жовта. Плетіння починають із правої прядки. Зелену кладуть на червону, рожеву — на зелену, а жовту — під зелену. Продовжують плетіння: червону — на рожеву, жовту — на червону, зелену — під червону, рожеву — на жовту, зеле­ну — на рожеву, червону — під рожеву.

Плетіння коси з п'яти прядок. Волосся ділять на п'ять прядок. До умовного позначення плетіння в чотири прядки додають ще од­ну прядку — білу (5).

Плетіння починають із правої прядки (рис. 7.54). Зелену прядку кладуть на червону, рожеву — на зелену, жовту — під зелену, білу — на зелену, червону — на рожеву, жовту — на червону, білу — під чер­вону, зелену на червону, і до кінця.

Плетіння коси із шести прядок. До умовного позначення плетіння у п'яті) прядок додають ще одну прядку — блакитну (6).

Плетіння ділять на етапи (рис. 7.55).

1 етап: зелену прядку кладуть на червону, зелену -- під рожеву, зелену - па рожеву, зелену — під білу, блакитну — під зелену.

2 етап: червону — па рожеву, червону — під жовту, червону — на білу, червону — під блакитну, зелену — під червону.

3 етап: рожеву — на жовту, рожеву — під білу, рожеву — на бла­китну, рожеву — під зелену, червону — під рожеву, і до кінця.

«Мережана коса». Плетіння починають як і при звичайній косі з трьох прядок (рис. 7.56). Далі за допомогою «хвостика» гребінця відділяють із правого (або лівого) боку частину пасма, відтягу­ють убік, переміщують «хвостик» за утворену пет­лю. Знову відтягують у бік, ще раз переміщують «хвостик» за утворену петлю.

«Колосок». Застосовують для волосся за­вдовжки 10-15см.

Волосся розчісують, відділяють три перших прядки над лобом. Плетуть як звичайну косу, приплітаючи маленькі пасма волосся з боків. При плетінні від потилиці до лоба кінці волосся викла­дають над лобом (рис. 7.57 (І).

Можна плести «напівколосок». Плетення волосся цією техні­кою передбачає додавання до основних пасом коси маленьких па­сом не з обох боків, як у «колоску», а тільки з одного боку. Напівко­лосок можна плести від крайової лінії росту волосся, від проділу (рис. 7.57 о), від маківки вниз до крайової лінії росту волосся, обплітаючи голову спіралеподібно. Кінець коси ховають під попе­реднє плетіння або фіксують декоративними заколками.

Зачіски зі звичайних косичок і кіс. Волосяний покрив роз­поділяють на квадрати площею 6-8 см2 залежно від густоти во­лосся. Потім волосся кожного квадрата заплітають у звичайну ко­су з додаванням кольорової стрічки. Коси укладають у плоску спіраль при голові, непомітно закріплюють тонкими шпильками. Деякі спіралі оформляють декоративним мереживом. Взагалі у слов'ян та інших народів є дуже багато зачісок із кіс (рис. 7.58).
Французька коса. Ця зачіска має декілька варіантів виконання: 1-й варіант:

1. Плетіння починають з центру тім'яної зони. Відділяють три пасма, плетуть як звичайну косу, але поперемінне, з правого, а потім з лівого боків, приплітають додаткові пасма;



2. Кінець коси закріплюють заколкою, стрічкою або прогумова­ною тасьмою (рис. 7. 59).

Рис. 7.60. Французька коса (2-Й варіант)

3-й варіант — французька коса комбінована (рис. 7. 61):

Верхню частину коси плетуть, як звичайну «французьку» із підплетенням з обох боків, а нижню — як косу колосок.

Волосся укладають обручем так:

1. Розчісують волосся;

2. Відділяють пасма з обох боків голови за вухами на рівні моч­ки вуха і заплітають у коси;

3. Обертають коси навколо голови через тім'яну зону, кінці закріплюють на нижньопотиличній зоні (рис. 7.62).

Коса з двох плетінь. Технологія виконання зачіски:

1. Розчісують волосся;

2. Розділяють волосся центральним вертикальним проділом;

3. Від центру чола плетуть косички з трьох пасом при кінцях во­лосся;

4. З'єднують обидві коси над центральним проділом, заколюють шпильками і прикрашають (рис. 7.63).

Коса-шапочка. Технологія виконання: 1. Розчісують волосся за допомогою щітки;

2. Відділяють зону маківки з радіусом 3 см;

3. Починають плетіння звичай­ної коси у три пасма від центру маківки;

4. Праною рукою відділяють не­велике пасмо волосся з одного боку від коси і підплітають його до неї;

5. Продовжують плетіння коси за спіраллю з однобічним підплетенням на всій поверхні голови;

6. Кінець коси закладають під пасмо і закріплюють шпилькою (рис. 7.64).

Коса-змійка. Технологія виконання зачіски:

1. На праній скроневій зоні відділяють пасмо волосся і запліта­ють його звичайною косою;

2. При кожному наступному накладанні лівого пасма коси на се­реднє підплітають нове пасмо з лівого боку;

3. Потім змінюють напрям коси, підплетення до коси вико­нується з правого боку;

4. Кількість змін напряму коси залежить від довжини волосся (рис. 7.65).

Плетіння волосся з просмикуванням прядок, стрічок або тасьми. Для виконання зачісок у ціп техніці потрібні плоска пластмасова голка або англійські булавки, в які заправляють стрічку чи пасмо.

Ширина пасом довільна. Окремі з них МОЖУТЬ бути пофарбова­ними в різні кольори, меліронаними.

Плетіння здійснюють у шаховому порядку за типом виконання штопання з кроком стібків у 1,5-2 см (рис. 7.66). Лінію стібків фор­мують по рядках, під кутом, «ялинкою» тощо.

Зачіска з волосся, закріпленого прогумованою тасьмою.

Технологія виконання:

1. Розчісують волосся;

2. У центрі тім'яної зони відділяють пасмо завширшки 2 см, яке закріплюють прогумованою тасьмою;

3. Над чолом від крайової лінії росту волосся відділяють з пра­вого та лівого боків по три пасма.

4. На центральне пасмо накладають з кожного боку по одному пасму і закріплюють тасьмою;

5. На певній відстані з'єднують з центральним пасмом другу та третю пари пасом;

6. Центральне пасмо закріплюють далі, приплітаючи по черзі1 пасма скроневих зон зліва та справа;

7. Фіксують волосся вздовж пасма тасьмою на однаковій відстані (рис. 7.67).

Зачіска з комбінованим плетінням.

Технологія виконання:

1. Розчісують волосся;

2. Відділяють по п'ять паєм з обох скроневих зон;

3. Збирають волосся нижньопотиличної зони;

4. Перші пасма накладають одне на одне з праної та лівої скро­невих зон;

5. Продовжують плетіння, чергуючи положення пасом; одне — зверху, друге — знизу у шаховому порядку;

6. Кінці пасом після завершення плетіння закручують у джгути (рис. 7. 68).

«Шнурок». Волосся поділяють на дві частини, кожну скру­чують навколо осі в один бік, потім перевивають між собою (рис. 7.69).

«Батіг». Плетуть як звичайну трипрядну косу, проте пасма формуються особливим способом. Волосся розподіляють на дві ве­ликі частини (два пасма). Третє тоненьке пасмо відділяють почергово від кожного великого пасма і перекладають почергово в ліве, а потім у праве пасмо (рис. 7.70).

Грецький вузол. Технологія виконання:

1. Все волосся збирають на потиличному виступі і закріплюють прогумованою тасьмою;

2. Отриманий хвіст вивертають навиворіт за вказаною схемою;

3. Хвіст поділяють на три частини, підчісують, вплітають срібну або золоту тасьму;

4. Кінчики волосся залишають у вигляді китичок (рис. 7. 71).

Грецький вузол з двома валиками. Технологія виконання:

1. Волосяний покрив голови розділяють на три частини (дві бічні і центральну);

2. Волосся з бічних частин закручують валиками у напрямі від обличчя;

3. Потім з'єднують все волосся разом і закріплюють його прогу­мованою тасьмою;

4. Хвіст поділяють на частини і заплітають дрібні кіски;

5. На кінні кісок надівають намистинки;

6. Вузол прикрашають постижерними виробами (рис. 7. 72).




Укладання волосся джгутами. Волосся розчісують, проділами виділяють пасмо завширшки 4-5 см. Туго скручуючи пасмо, форму­ють валик. Волосся вирівнюють «хвостиком» гребінця.

Скручене пасмо закріплюють «невидимками». Джгут закручу­ють не сильно, але рівно, без утворення каракулевих завитків, і тим­часово підколюють затискачем. Проділами відчісують друге, третє і всі наступні пасма, закручують аналогічно, викладають у зачіску, закріпляють «невидимками» та шпильками (рис. 7.73).



Джгут із підплітанням. Технологія виконання:

1. Волосся відчісують з правого боку наліво;

2. Починають плетіння з пасом, відділених на праному боці нижньопотиличної зони;

3. Рухаючись догори з правого і лівого боків, до джгута підплітають нові пасма;

4. Кінець джгута закріпляють шпилькою. Зачіску доповнюють декоративними елементами (рис. 7. 74).

Джгути з вузлом. Технологія виконання:

1. Розчісують волосся;

2. На скроневих зонах з правого і лівого боку відділяють по три пасма;

3. Кожне пасмо заплітають у джгут;

4: Усі джгути збирають на потиличній зоні у вузол. Зачіску до­повнюють декоративними елементами (рис. 7. 75).

Джут — коси. Технологія виконання: Технологія виконання:

2. Усе волосся збирають у хвіст на по­тилиці і поділяють на багато пасом шири­ною 1 см;

3. Кожне пасмо окремо поділяють навпіл, зміщують кінці отриманих пасом на 1,5 см один щодо одного, закручують у джгут:

4. Джгут перегинають навпіл, вільний кінець джгута закріплюють шпилькою або невидимкою під плетінням (рис. 7. 76).

Джгути з волосся «каракуль». Скручувати пасма волосся можна повністю на всій його масі або використати джгут як елемент зачіски (рис. 7.77). Пасмо прочісують, закручують в один бік так сильно, щоб джгут утворив петлю, кільце, вісімку або перетворив форму на інший візерунок, схожий на завитки каракулю.

Мушля” з довгого волосся. Волосся прочісують, заводять убік, зашпилюють «невидимками». Пасмо закручують у «мушлю», зашпилюють (рис. 7.78).

Волосся для збільшення об'єму можна начесати, застосувати прокладку з пористого матеріалу або шиньйон.

Вузли з довгого волосся. Виділяють пасмо волосся з квадрат­ною основою. Пасмо прочісують, утворюють хвіст, закріплюють гумкою, тасьмою або обробляють спреєм і розрівнюють. Кожний хвіст завивають легким вузлом, прикріплюють шпилькою, «неви­димкою» (рис. 7.79).

Зачіска типу “валик” (для довгого волосся). Сухе волосся ретельно розчісують. Потім у нього біля коренів утирають мус. Волосся з двох боків підкручують у «валик» до потилиці та закріп­люють заколкою. По краю валик заколюють шпильками. Для збіль­шення об'єму під «валик» можна підкласти шиньйон (рис. 7.80). Вільні кінці загорнути у «валик» і закріпити зверху шпильками або оформити локони.

ПЛЕТІННЯ ВОЛОССЯ ТА ЗАЧІСОК В АФРОСТИЛІ


Поряд зі слов'янськими традиціями актуальним напрямом створення зачісок є афростиль, який значно поширився у Європі і припав до смаку багатьом українкам. Під афростилем розуміють виконання африканських косичок і дредін. В одній зачісці можуть бути понад 200 косичок, що потребує значного часу на їх плетіння. Зачіски викопують на довгому і короткому волоссі (рис. 7.81).

Якщо власного волосся для потрібного об'єму або довжини не­достатньо, то застосовують доповнення з натурального чи штучного волосся, хімічного волокна. Промисловість пропонує різноманітні матеріали для афрозачісок:

— волокно для «швидкого» плетення афрокосичок;

— «поні» — синтетичне волокно для плетення косичок з ефектом «гладень­ких кінців»;

— капіколоп — хімічне волокно для плетення афрокосичок широкої кольо­рової палітри ( рис. 7.82).

Формуючи косички шляхом наро­щування, подовжують волосся, завдяки чому збільшується його об'ємність і пишність.

Нарощування волосся завойовує дедалі більше прихильників. Сучасна теорія та практика пропонує все нові і нові технологічні варіанти цієї перу­карської послуги. В їх основу покладене подовження природного волосся зрізаним натуральним або штучним волоссям. За допомогою спеціальних кап­сул або кератинової смолі і тонкі пасма нарощувального матеріалу скріплюються з природним волоссям клієнта (рис. 7.83).

Окрім звичайних пасом, фірми-виробники пропону­ють різні прикраси для наро­щування — стрази, гребінці, шпильки, пов'язки, заколки (рис. 7.84).

Колір штучних пасом .мож­на підбирати в тон натурально­го власного волосся, па 1-2 топи світлішими або контрасті 111.ми.

Вплетеним кольорових до­повнень дозволяє підкреслити або посилити ефект від колорування власного волосся та урізноманітнити колористичні варіанти зачіски. Оригіналь­ності та декоративного оздоб­лення зачіскам надає вплетення вовняної пряжі, ниток1 муліне, тонких шпурів, стрічок, тасьми.

Для створення зачісок в афростилі використовують та­кож штучні косички і шиньйо­ни з косичок різної довжини (рис. 7.85).

Вихідна довжина волосся повинна бути не менше 7 8 с.м, опти­мальна — до плечей. Довжина додаткових пасом мас бути рівною або довшою власного волосся.

Для афростилю найбільше підходять ступінчасті та градуйовані стрижки.

Не рекомендується плести косички на базі стрижок типу «каре» з чіткою лінією окантування нижнього зрізу. Кращий вигляд мають нарощувані косички з кучерявого волосся. Завдяки здатності кіннім волосся м'яко обвиватись навколо косички місце вплетеним штуч­них пасом у природні стає менш помітним, ніж на прямому волоссі.

Способи плетення афрокосичок. Перед плетенням продумують розподіл волосяного покриву на міні-ділянки, на кожній з яких заплітається косичка (рис. 7.86). У процесі плетення важливо до­тримуватись чітких проділів, особливо на лобно-скроневій та тім'яній зонах.

Косички починають плести якнайближче до коренів волосся. Натягнення пасом має бути несильним, щоб не подразнювати шкіру та не порушувати кровообіг.

Залежно від стану, густоти та довжини волосся застосовують два способи плетення з доповненням штучних пасом:

— перший передбачає наявність двох пасом власного волосся та одного додаткового зі штучного волосся, тасьми або стрічки. Кінцем додаткового пасма (3) охоплюють пасма власного волосся (1, 2) і плетуть як косу з трьох прядок (рис. 7.87 а).

— другий спосіб рекомендується для рідкого волосся або отри­мання максимальної кількості косичок. Він полягає в тому, щодо од­ного пасма власного волосся приплітають два додаткові (рис. 7.87 б).

Виконання дредів. Дреди, або расти, це пухнасті пасма - ков­баски, виконані по всій поверхні голови або на окремих ділянках наприклад, скронях, потилиці (рис. 7.88).

Початкова довжина волосся для утворення дредів має бути не мен­шою 8-10 см. Волосяний покрив го­лови перед початком плетіння дредів поділяють на рівні квадратики пло­щею 1-2 см2. Кожне пасмо сильно начісують і плетуть звичайну косич­ку. Кінець косички закріплюють нит­кою.

Сплетена косичка завдяки начесуванню схожа на йоржик. П обмоту­ють вовною, змащують воском і ката­ють долонями для надання округлої форми (рис. 7.89).

Збільшувати об'єм дредів і змінювати їхній колір можна дода­ванням повни та штучного волокна різних відтінків.

Змінити зачіску, розплести дреди неможливо, волосся просто зрізають біля їх основи.