asyan.org
добавить свой файл
1 2 3


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ


Пясковський Вадим Валерійович


УДК 343.977


МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ


12.00.09 – кримінальний процес

та криміналістика; судова експертиза
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Київ – 2004

Дисертацією

є рукопис

Робота виконана

в Національній академії внутрішніх справ України, МВС України
Науковий керівник

кандидат юридичних наук, доцент Весельський Віктор Казимирович,

Національна академія внутрішніх справ України, заступник начальника кафедри криміналістики
Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України Іщенко Андрій Володимирович, Національна академія внутрішніх справ України, вчений секретар;
кандидат юридичних наук, доцент Цимбал Петро Васильович, Національна академія державної податкової служби України, м. Ірпінь, завідувач кафедри кримінального права, процесу та криміналістики.
Провідна

установа Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Захист відбудеться “16квітня 2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.01 у Національній академії внутрішніх справ України (03035, м. Київ-35, Солом’янська площа, 1).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії внутрішніх справ України (03035, м. Київ-35, Солом’янська площа, 1).

Автореферат розісланий “4березня 2004 р.


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.І. Казміренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ



Актуальність теми дослідження зумовлена потребами практики протидії злочинності та криміналістичної науки у комплексному вивченні та розв’язанні проблем методики розслідування торгівлі людьми. Важливість наукової розробки цієї теми викликана тим, що комплексне її дослідження на підставі вивчення даних судово-слідчої практики у поєднанні з досягненнями вітчизняних та зарубіжних наук правового циклу дозволить запропонувати практиці нові прийоми боротьби з цією групою злочинів, що відповідатимуть сучасному рівню розвитку науки та повинні стати практичним інструментарієм для слідчих та оперативних працівників.

З часу визнання торгівлі людьми самостійним злочином в Україні було порушено кримінальних справ: у 1998 році – 2; у 1999 році – 11; у 2000 році – 42; у 2001 році – 90; протягом 2002 року – 1691. Ці показники свідчать про те, що органами внутрішніх справ вже накопичено певний практичний досвід щодо виявлення, документування та розслідування торгівлі людьми.

Аналіз слідчої практики свідчить, що розслідування торгівлі людьми в Україні пов’язане з низкою серйозних труднощів, до яких відносяться: неадекватне фінансування діяльності правоохоронних органів в галузі боротьби з торгівлею людьми, неадекватна законодавча база, недостатнє міжвідомче співробітництво на національному та міжнародному рівнях і відсутність пропозицій для покращення діяльності по боротьбі з цими злочинами. Більш того, через негативне суспільне ставлення до проституції, що нерозривно пов’язана з торгівлею людьми, потерпілі відмовляються давати показання, а батьки не заявляють про зникнення своїх дочок. Дається взнаки також і практика створення сприятливої статистики, коли співробітники правоохоронних органів прагнуть забезпечити кількісні показники, а не якість роботи і бояться допустити помилки (часто цілком обґрунтовано, оскільки затягування з розслідуванням або закриття справи за реабілітуючими обставинами може привести до службових стягнень співробітникам правоохоронних органів). Тому, з 314 кримінальних справ про торгівлю людьми, порушених протягом 1998-2002 років, лише за 217 закінчено досудове розслідування.

Більшість опитаних правоохоронців скаржаться на недостатність розробок з методики розслідування торгівлі людьми в науковій літературі (91,6% слідчих та 85,5% оперативних працівників). Відповідно 81,1% та 80,3% опитаних вважають за потрібне формування окремої методики розслідування торгівлі людьми.

Проведеним дослідженням встановлено, що 97,9% опитаних слідчих та 97,4% оперативних працівників вказують на те, що саме жінки в основному стають жертвами торгівлі людьми. Проведене опитування підтверджується даними вивчення кримінальних справ про торгівлю людьми, в відповідності до яких, з усієї кількості потерпілих, повнолітні жінки складали 83,9%.

Крім того, опитуванням встановлено, що найбільш поширеною метою вчинення торгівлі людьми є сексуальна експлуатація – 97,9% опитаних слідчих та 93,4% оперативних працівників, потім – використання в порнобізнесі (відповідно 51,7% та 44,1% опитаних). Ці дані підтверджуються результатами вивчення кримінальних справ про торгівлю людьми, в відповідності до яких самою поширеною метою вчинення торгівлі людьми є сексуальна експлуатація (100% випадків вчинення торгівлі людьми).

Саме тому дисертаційне дослідження направлене на розробку методики розслідування торгівлі людьми через дослідження такої її форми як торгівля жінками з метою їх сексуальної експлуатації та (або) використання в порнобізнесі, в зв’язку з тим, що вона є найбільш розповсюдженою і домінуючою в структурі торгівлі людьми на Україні.

Узагальнення практики та аналіз стану наукових криміналістичних досліджень свідчать, що актуальність наукової розробки проблем методики розслідування торгівлі людьми викликана потребами практики. Саме ці аргументи, на думку автора, повною мірою свідчать про актуальність обраної теми дослідження, про її науково-теоретичну та практичну значущість.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертаційного дослідження базується на основних положеннях Програми запобігання торгівлі жінками та дітьми, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 25 вересня 1999 року, №1768; Комплексної програми протидії торгівлі людьми на 2002-2005 роки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2002 року, №766; Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 рр., затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 р., №1376/2000; Указу Президента України “Про невідкладні заходи щодо посилення боротьби зі злочинністю” від 21 липня 1994 року №396/94, зі змінами, внесеними згідно з Указами Президента України від 27 січня 1999 року №70/99, від 11 лютого 2000 року №228/2000, від 18 лютого 2002 року №143/2002. Про актуальність теми свідчить також її зв’язок з пріоритетними напрямами наукових досліджень у галузі криміналістики. Проведення цього дослідження передбачене планом науково-дослідної роботи Національної академії внутрішніх справ України.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження – на основі аналізу вітчизняної судово-слідчої практики, а також узагальнення позитивного зарубіжного досвіду сформулювати теоретичну систему знань про торгівлю людьми та розробити методику розслідування даних злочинів в Україні.

Відповідно до мети дослідження сформульовано такий комплекс завдань:

  • на основі положень кримінального права, кримінології та криміналістики з урахуванням сучасного стану наукової думки та практичних потреб сьогодення, визначити концептуальне поняття торгівлі людьми, що надасть можливість більш предметно та цілеспрямовано проводити наукові дослідження, конкретизувати об’єкт вивчення, виробити єдині критерії оцінки цього явища та результатів боротьби з ним;

  • на базі сучасних уявлень про поняття криміналістичної характеристики та дослідження судово-слідчої практики виявити та розкрити зміст основних елементів криміналістичної характеристики торгівлі людьми;

  • визначити зміст та види способів підготовки і вчинення злочинів як “ключових” структурних елементів їх криміналістичної характеристики, специфіку схем злочинної діяльності;

  • встановити особливості та типологію злочинців та злочинних груп, показати особливості їх дій, що зумовлюють запропоновану класифікацію, визначити типові сліди та ознаки торгівлі людьми;

  • конкретизувати особливості особи потерпілого, яка відіграє важливу роль як джерело фактичної інформації, що має організаційне і тактичне значення для виявлення та розкриття зазначеної категорії злочинів;

  • визначити особливості виявлення злочинів, проведення попередньої перевірки та порушення кримінальної справи, обставини, що підлягають встановленню, виділити типові слідчі ситуації та версії, розробити відповідні програми дій слідчого на початковому етапі розслідування;

  • розкрити особливості організації і тактики проведення окремих слідчих дій, окреслити специфіку одержання інформації з матеріальних та ідеальних джерел, визначити основні форми протидії розслідуванню;

  • визначити особливості взаємодії слідчих та оперативних апаратів у процесі виявлення, розкриття та розслідування торгівлі людьми.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, пов’язані з торгівлею людьми, а також слідчою, судовою та оперативно-розшуковою практикою.

Предметом дослідження є закономірності механізму вчинення торгівлі людьми; особливості початкового етапу розслідування і провадження окремих слідчих дій; напрями підвищення ефективності виявлення, розкриття та розслідування розглянутих злочинів.

Методи дослідження. Теоретичним фундаментом дисертаційного дослідження є діалектико-матеріалістичний метод наукового пізнання соціально-правових явищ і основані на ньому загальнонаукові та спеціальні методи. Цей метод застосовувався для аналізу взаємозв’язків у механізмі вчинення торгівлі людьми.

В процесі дослідження використовувались такі загальнонаукові методи як: історико-правовий – з метою аналізу становлення поняття „торгівлі людьми”; формально-логічний – з метою з’ясування структурних елементів криміналістичної характеристики торгівлі людьми; статистичний – для дослідження ефективності діяльності правоохоронних органів у боротьбі з цими злочинами. Під час аналізу міжнародно-правових актів з питань боротьби з торгівлею людьми використовувались історичний, логіко-юридичний та порівняльно-правовий методи.

Для вирішення окремих теоретичних і прикладних завдань застосовувалися конкретно-соціологічні методи: аналіз, анкетування, опитування, узагальнення, які забезпечили емпіричну базу дослідження.

Наукові висновки і рекомендації, що містяться у дисертації, базуються на методі системного аналізу положень Конституції України та відповідних міжнародно-правових актів, законів та постанов Верховної Ради України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, відомчих наказів та інструкцій, статистичних та аналітичних документів МВС України.

Сформульовані у дисертації теоретичні висновки, практичні рекомендації та інші результати дослідження ґрунтуються на працях вчених у галузі психології, кримінології, криміналістики, кримінального процесу і права України та інших держав: Т.В. Авер’янової, Ю.П. Аленіна, О.Я. Баєва, В.П. Бахіна, Р.С. Бєлкіна, В.Г. Гончаренка, А.В. Дулова, А.В. Іщенка, Н.І. Клименко, О.Н. Колесніченка, В.О. Коновалової, В.М. Кудрявцева, О.М. Ларіна, В.К. Лисиченка, І.М. Лузгіна, В.Г. Лукашевича, Г.А. Матусовського, В.О. Образцова, М.І. Порубова, М.В. Салтевського, М.І. Хавронюка, В.Ю. Шепітька, В.І. Шиканова та ін.

Емпірична база дослідження. Для досягнення мети в роботі використані результати емпіричних досліджень правоохоронної практики, зокрема:

  • узагальнення статистичного матеріалу Управління оперативної інформації МВС України про торгівлю людьми;

  • аналіз за розробленими анкетами 52 архівних та таких, що знаходяться у провадженні, кримінальних справ про торгівлю людьми за період 1998-2003 рр.;

  • опитування в якості експертів з цієї проблеми за розробленими анкетами 143 слідчих, які займаються або займалися розслідуванням кримінальних справ про торгівлю людьми, 152 оперативних працівників підрозділів по боротьбі зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми та 117 громадян, які обізнані з проблемою торгівлі людьми в Україні;

  • аналіз оглядів судово-слідчої практики, офіційних звітів та довідок, а також іншого практичного матеріалу підрозділів системи МВС України, апарату Генеральної прокуратури України, судових органів всіх ланок;

  • використання власного досвіду слідчої роботи дисертанта, який працював в слідчому відділі Мінського РУ ГУ МВС України в місті Києві.

Інформація вбачається достовірною, оскільки, по-перше, емпірична база включає дані з усіх регіонів України, по-друге, охопила репрезентативну кількість джерел. Це дозволило простежити за усіма вивченими процесами, забезпечити переконливість одержаних результатів та сформульованих на їх основі висновків.

Здійснені під час дослідження узагальнення та аналіз емпіричного матеріалу широко використані у дисертації, а їх результати є основою висновків та пропозицій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що за характером та змістом розглянутих питань дисертація є одним із перших монографічних досліджень в Україні у якому зроблена спроба розробити методику розслідування торгівлі людьми. В ній розглянуті основні компоненти криміналістичної характеристики та методики розслідування злочинів цієї групи.

Теоретична цінність дослідження, висновків та пропозицій полягає в тому, що вони є істотним внеском у загальну теорію методики розслідування злочинів у якості її окремого розділу.

В дисертації пропонується ряд концептуально нових у теоретичному плані та важливих у практичному відношенні положень:

  • визначене загальне поняття торгівлі людьми та його основні ознаки;

  • розкриті основні елементи криміналістичної характеристики торгівлі людьми;

  • визначена розгорнута структура способу вчинення злочинів, виділені та типізовані відомості про “слідову картину” торгівлі людьми;

  • визначена особа злочинця та потерпілого в системі елементів криміналістичної характеристики торгівлі людьми;

  • конкретизовані типові слідчі ситуації та основні напрямки розслідування, характерні для початкового етапу;

  • розроблено типові версії початкового етапу розслідування цих злочинів;

  • вказані особливості тактики проведення окремих слідчих дій (допиту свідків, потерпілих і підозрюваних, обшуку і виїмки);

  • визначені напрями та засоби вдосконалення діяльності органів розслідування щодо виявлення, розкриття та розслідування злочинів;

  • визначені фактори, які під час взаємодії слідчого та органу дізнання позитивно впливатимуть на розслідування торгівлі людьми.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що в дисертації сформульовані та обґрунтовані теоретичні положення, висновки і пропозиції, які сприятимуть підвищенню ефективності правоохоронних органів щодо виявлення, розкриття та розслідування торгівлі людьми, а також вносять певний вклад у розвиток криміналістики, оскільки розширюють і поглиблюють знання про методику розслідування торгівлі людьми.

Методичні рекомендації та пропозиції, що містяться в роботі, можуть бути використані:

а) у практичному плані – для організаційного, методичного, інформаційного забезпечення діяльності правоохоронних органів та інших недержавних організацій, зацікавлених у протидії торгівлі людьми;

б) у науково-дослідній роботі для подальшої розробки науково обґрунтованих положень і рекомендацій щодо вдосконалення методики розслідування торгівлі людьми;

в) у методичному плані – для розробки навчально-методичних посібників;

г) у навчальному процесі – для написання підручників, навчальних посібників з курсу криміналістики та під час підготовки лекцій з розділу “Методика розслідування окремих видів злочинів”, а також під час викладання курсу криміналістики у вищих навчальних закладах та у межах професійної підготовки практичних працівників правоохоронних відомств.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданні кафедри криміналістики Національної академії внутрішніх справ України. Основні теоретичні положення дисертації доповідалися на: міжнародній науковій конференції студентів і аспірантів “Актуальні проблеми правознавства очами молодих вчених” (Хмельницький, 29-30 квітня 2002 р.); міжнародній науковій конференції “Україна: шляхами віків” (Київ, 17 травня 2002 р.); міжнародній науковій конференції “Методологічні проблеми правової науки” (Харків, 13-14 грудня 2002 р.); регіональному круглому столі “Актуальні проблеми кримінального і кримінально-процесуального законодавства та практики його застосування” (Хмельницький, 21-22 лютого 2003 р.); загальноакадемічній підсумковій науково-теоретичній конференції, присвяченій дню науки “Конституційна реформа в Україні” (Київ, 16-17 травня 2003 р.).

Окремі положення дисертації були використані: у навчальному процесі Національної академії внутрішніх справ України при викладанні спеціалізованого курсу “Актуальні проблеми та організація розкриття та розслідування злочинів” (акт впровадження від 11.06.2003 р.); в якості методичних рекомендацій для поліпшення діяльності органів внутрішніх справ України по виявленню та розслідуванню торгівлі людьми Відділом дізнання МВС України (лист №24/660 від 22.10.2003 р.).

Публікації. Наукові результати проведеного дисертантом дослідження знайшли відображення в семи публікаціях: три наукові статті без співавторів у фахових виданнях, затверджених ВАК України, а також тези чотирьох доповідей на конференціях.

Структура дисертації визначається метою та завданням дослідження, відповідає логіці наукового пошуку та вимогам ВАК України і композиційно складається зі вступу, трьох розділів, що поєднують десять підрозділів, висновків, списку використаних джерел (188 найменувань) та 6 додатків на 16 сторінках. Повний обсяг дисертації становить 225 сторінок.



следующая страница >>