asyan.org
добавить свой файл
1
Тема. Працелюбність і ледарство.

В.О. Сухомлинський «Борщ із скибкою свіжого хліба».
школа 126

Організація учнів до уроку
школа 129

Ознайомлення із змістом твору

школа 130

Запитання від учнів до змісту твору
школа 132
Вибір запитань для обговорення

школа 135

Читання твору «Кожна людина повинна»
школа 138

Есе: твір - мініатюра

школа 139

Робота в групі
школа 142

Презентація роботи в групі
Тема. Працелюбність і ледарство. В. Сухомлинський « Борщ із скибкою

свіжого хліба».

Мета. Удосконалювати вміння міркувати критично, вміння аналізувати,

оцінювати, аргументувати, розвивати здатність толерантно

дискутувати над проблемою. Виховувати повагу до людей праці,

засуджувати ледарство.

Обладнання: цифрові картки, фломастери, казковий герой Сонячний Зайчик, малюнки двох вікон.

Хід заняття

І. Організаційний момент.

  • Посміхніться нашому Сонячному Зайчику і один одному.

ІІ. Сприймання і усвідомлення змісту твору.

  1. Бесіда.

– Погляньте на ці вікна (намальовано: одне вікно гарно оздоблене, сяють шибки, і друге перекошене, брудне). Сонячний Зайчик заглянув в обидва. А в яке віконце хотіли б заглянути Ви? Чому? Що змогли б там побачити?

  1. Читання оповідання Василя Сухомлинського «Борщ із скибкою свіжого хліба».

Борщ із скибкою свіжого хліба

В однієї матері було два сини – Працьовитий і Ледачий.

Одного разу поїхав Працьовитий у поле – землю орати. А Ледачий пішов у садок під грушею лежати…

Мати думає: «Що б його смачне на обід синам зварити?»

Зварила борщу зі свіжою капустою, зі сметаною, з кропом і буряками. А до борщу спекла хліба свіжого, пахучого.

Сіла мати біля столу, жде синів. Ось уже й сонце стало на вечірньому прузі, а Працьовитого немає. Ледачому вже під грушею не лежиться, хочеться їсти, та знає, що обідати мати дає обом разом.

Ось і приїхав Працьовитий. Умився, переодягся, сів за стіл. І Ледачий сів.

Насипала мати дві миски борщу, нарізала хліба. Запахло в хаті борщем і свіжим хлібом.

Їсть Працьовитий та дякує матері:

– Ой, смачного ж Ви борщу наварили.

Виїв Працьовитий миску й ще попросив.

А Ледачий з’їв одну ложку – скривився, другу – зажурився, а як третю з’їв, – на стіл схилився, ложку поклав і питає матері:

– Мамо, чого це борщ такий недобрий?

– Їдь, сину, завтра в поле, – каже мати, – то й борщ буде добрий, і хліб пахучий буде…

Василь Сухомлинський

  1. Запитання від учнів. Варіанти можливих запитань:

  1. Чому мати не послала Ледачого з братом поле орати?

  2. Чому Ледачому був несмачний борщ?

4. Голосування (цифрові картки).

5. Дискусія за відібраними запитаннями.

ІІІ. Творчі завдання.

  1. Вчитель:

– Яке з поданих прислів’їв найточніше відображає зміст твору? Доведіть чому?

Прислів’я:

  1. Від дощу земля зеленіє – від праці народ багатіє.

  2. Поки знайде, то й сонце зайде.

  3. Маленька праця краща за велике безділля.

  1. Асоціативні, просторові уявлення учнів про зміст твору в малюнках.

  2. Виставка і захист дитячих малюнків.

  3. Робота в групах:

- Уявіть, що ви йдете в дитячий садок. Чим порадуєте малюків?

- Зима. Тваринам холодно і голодно.

- Біля дверей вашої квартири нявчить маленьке кошеня. Додому ви його взяти не можете, а допомогти хочете. Як?

- Першокласники просять допомогу. Як ви думаєте, яку?
5.Читання оповідання В. Сухомлинського «Кожна людина повинна»
Кожна людина повинна

Мати з Петриком сіли у вагон і їдуть у далеке південне місто, на берег теплого моря, - відпочивати.

Вечоріло. Мати послала постіль на одній лавці собі, на другій - Петрикові. Хлопчик з’їв смачну булку з курячою лапкою і яблуко. Ліг на м’яку подушку й питає матір:

- Мамо, ви казали, що поїзди веде машиніст. А вночі хто?

- І вночі – машиніст, - каже мати.

- Як? – дивується Петрик. – Невже він уночі не спить?

- Не спить, синку.

- Ми спимо, а він ні? – ще більше дивується Петрик.

- Ні…

- Як же це так? – не може зрозуміти Петрик. Йому ж хочеться спати.

- Хочеться, але він повинен вести поїзд. Кожна людина п о в и н н а.

- І я п о в и н е н?

- І ти повинен.

- Що ж я повинен?

В. Сухомлинський

6. Твір – мініатюра «Людина відчуває радість, коли …»

«Кожна людина повинна …»

Людина відчуває радість коли в неї одержується якась справа. Радіє, коли гарна погода, коли ніхто не ображає, коли не сваряться батьки. Радість – це посмішка, гумор і гарний настрій. Коли я відчуваю радість, то хочеться, щоб усі були щасливі. (Ковальчук Станіслав, 9 років)

Кожна людина повинна допомагати меншим, піклуватися про стареньких, виконувати свої обов’язки в сімї, старанно вчитися. Намагатися поводити себе чемно, робити корисні справи. Дуже важливо, щоб батьки тобою пишалися, щоб їм не було соромно за твої вчинки. Я буду робити все для того, щоб мною гордилися рідні. (Попко Дмитро,9 років)
7. Авторське крісло. Читання учнівських творів.

ІV. Дебрифінг.

- Хто працював на уроці добре й отримав задоволення?

- Який висновок ви зробили для себе?

Дружно цілий день працюємо, ні хвилини не марнуємо.