asyan.org
добавить свой файл
1
Практичне заняття

ТЕМА 4: Захист населення від надзвичайних ситуацій.
Мета: - ознайомити студентів з основним заходами щодо захисту населення, заходів колективного захисту;

- формування морально-психологічної готовності та спроможності студентів виконувати покладені на них завдання, переборювати труднощі та небезпеку у надзвичайних ситуаціях, витримувати навантаження;

- підвищити компетентність студентів під час евакуації та перебування в укриттях.

Навчальні питання:

  1. Спостереження і контроль. Пост радіаційного і хімічного спостереження (РХС)

  2. Класифікація засобів захисту людей. Укриття населення в захисних спорудах.

  3. Евакуаційні заходи.

Студенти мають знати:

  • основні заходи і засоби захисту населення в надзвичайних ситуаціях;

  • порядок використання інженерних споруд для захисту населення.

Студенти повинні засвоїти терміни і поняття:

Сигнали оповіщення, Пост радіаційного і хімічного спостереження, відкриті і перекриті щілини, Протирадіаційні укриття і сховища, Евакуація,

Місце заняття: клас захисту Вітчизни.

Час: 80 хв.

Метод проведення заняття: лекція

Обладнання: наглядні посібники (комплект плакатів), підручники «Захист Вітчизни», «Допризовна підготовка».
Структура заняття

  1. Організаційний момент - 2 хв.

  2. Актуалізація опорних знань і умінь студентів - 8 хв.

  3. Вивчення нового матеріалу – 50 хв.

  4. Закріплення нових знань і умінь студентів – 10 хв.

  5. Підсумок заняття – 5 хв.

  6. Домашнє завдання – 5 хв.

Хід заняття

  1. Організаційний момент – 2 хв.

    1. Шикування групи в одну (дві) шерен­ги черговим групи, перевірка за списком та зовнішнього стану студентів, віддача рапорту викладачу, привітання викладача (тренування декілька раз – в разі потреби ).

2. Оголошення теми, мети та порядку вивчення матеріалу.
II. Актуалізація опорних знань і умінь студентів – 8 хв.

1. Перевірка вивчення і виконання домашнього завдання:

III. Вивчення нового матеріалу – 50 хв.
1. Спостереження і контроль. Пост радіаційного і хімічного спостереження (РХС).

ПОСТ РАДІАЦІЙНОГО І ХІМІЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ

Пост радіаційного і хімічного спостереження (РХС) створю­ються на кожному об'єкті народного господарства і є основними джерелами інформації про об­становку для начальників цивільної оборони, об'єктів та начальників штабів. Завдання поста РХС ставить на­чальник штабу об'єкта народного господарства, а началь­ник поста організовує його виконання: доводить завдан­ня до відома підлеглих, визначає порядок обладнання поста, перевіряє справність приладів, організовує зв'язок з пунктом управління об'єкта, встановлює поря­док спостереження і керує діями спостерігачів.

Пост складається з трьох чоловік. Це — начальник поста, розвідник-дозиметрист і розвідник-хімік.

Основні завдання поста (мал.):

  • визначення місця та інших параметрів ядерного вибуху;

  • визначення радіоактивного, хімічного і бактеріологічного зараження;

  • фіксація годин початку і закінчення випадання радіоактивних речовин і напряму руху радіоактивної хмари чи хмари зі СДОР;

  • подача сигналів оповіщення; визначення типу ОР, СДОР;

  • уточнення концентрації ОР, СДОР, рівня радіації;

  • метеорологічні спостереження.



На посту мають бути: фільтрувальні протигази, засо­би медичного захисту (ПІП-8, АІ-2), засоби захисту шкіри, прилади радіаційної та хімічної розвідки і дози­метричного контролю опромінення, а також журнал спо­стережень, компас, годинник, схема орієнтирів, таблиця сигналів оповіщення, бінокль, засоби подачі сигналів і зв'язку.
Актуалізація мислення студентів

- За допомогою яких засобів люди можуть себе захистити від наслідків застосування ЗМУ: ядерної зброї; хімічної і біологічної зброї; бомбових ударів противника?
Класифікація засобів захисту людей


Захисні споруди

Захисні споруди призначені для захисту людей від наслідків аварій, катастроф і стихійних лих, а також від уражальної дії ЗМУ і звичайних боєприпасів великої потужності. Вони можуть бути зведені завчасно або швидко; бути вбудованими або відокремленими; розташовані в метро­політені або у гірських виробках. За захисними можливостями виділяють найпростіші, протирадіаційні укриття (ПРУ) і стаціонарні сховища.

Укриття найпростішого типу - це споруди, які забезпечують захист людей від світлового випромінювання й уламків зруйнованих будинків, а також понижають дію ударної хвилі вибуху, проникної радіації і радіоактивних випромінювань на зараженій місцевості.

Щілини (відкритого або перекритого типу). Зменшує потужність удар­ної хвилі у 2-3 рази; світлового випромінювання — повністю; від про­никної радіації — у 200-300 разів.

Місткість: 10-15 осіб. Коли є час, щілину перекривають колодами, шпалами або плитами, насипають шар землі (гідроізоляція), перекрива­ють вхід (входи з двох боків).
Протирадіаційні укриття (ПРУ)

ПРУ — негерметичні захисні споруди (спеціально побудовані споруди або будівлі (погреби, підпілля, овочесховища, звичайні житлові будівлі), пристосовані під укриття, що забезпечують захист людей в умовах надзвичайних ситуацій, добре захищають людей від радіоактивного опромінення (проникної радіації), у тому числі й від нейтронного, а також від потрапляння радіоактивних речовин в органи дихання, на шкіру та одяг. Крім того, вони здатні частково захищати людей від ударної хвилі вибуху, від безпосереднього потрапляння на шкіру й одяг крапель отруйних речовин і аерозолів бактеріальних засобів.

У ПРУ (на 50 осіб і більше) повинно бути не менше двох виходів розміром 80 х 80 см під кутом 90° один до одного.

ПРУ повинне мати фільтр — вентиляційну систему, якщо ж міст­кість ПРУ менш ніж 50 осіб — провітрюватися природною вентиля­цією через припливний і витяжний короби (висота в межах 1,5-2,0 м).

Забезпечується запас води (3-4 л на одну людину на добу); виносний туа­лет або люфт-клозет з вигрібною ямою; нари (лавки) для відпочинку; сте­лажі для продуктів харчування; освітлення (бажано автономне).

Після аварій на АЕС і наземних вибухів ядерних боєприпасів рівні радіації на місцевості знижуються і доходять до безпечних для людини значень.

Рівень радіації після наземного вибуху через 2 год. зменшується майже вдвічі, через 3 год. — у 4 рази, через 7 год. — у 10 разів, через дві доби — у 100 разів.

Коефіцієнтом захисту ПРУ:

- підвали у деревинних будинках послаблюють радіацію у 7-12 разів,

- у кам'яних будівлях — у 200-300 разів,

- а середня частина підвалу кам'яної будівлі на кілька поверхів— у 500-1000 разів,

- перші поверхи двоповерхових кам'яних будівель послаблюють радіацію у 5-7 разів.
Сховища

Сховище є найбільш надійним захистом від усіх уражальних чинни­ків ЗМУ. Воно обладнане комплексом інженерних споруд, що забезпечує умови життєдіяльності протягом певного часу. Вони підготовляються заздалегідь у мирний час. За місткістю сховища поділяють на: малі (150-300 осіб); середні (300-600 осіб); великі (понад 600 осіб).

У сховищах має бути забезпечено:

систему водопостачання або запас води;

• систему каналізації для відводу фекальних стоків і санвузол з перего­родкою і витяжкою;

• систему опалювання;

• систему автономного освітлення;

• систему фільтрування (очищення) повітря;

• запас продуктів харчування не менш ніж на дві доби для кожної людини у сховищі;

• санітарні пости і медичний пункт;

• комендантську службу.

Актуалізація мислення студентів

— Для чого потрібно організовувати комендантську службу у схови­щах?

Правила перебування у захисних спорудах

• заходити швидко, організовано і без паніки;

• розміщуватись групами (призначати старшого);

• літніх і хворих перемістити ближче до вентиляційних труб;

• мати свої засоби індивідуального захисту;

• не приносити громіздких або з різким запахом речей;

• не приводити тварин;

не ходити без потреби, галасувати, курити, виходити назовні без доз­волу коменданта (чергового).

3. Евакуаційні заходи

Евакуаційні заходи — евакуація або розосередження населення у заміську зону. Це організоване виведення (вивезення) з міст і розміщення в заміській зоні робітників і службовців підприємств для продовження праці в умовах НС, а також населення, яке перебуває у зонах можливих руйнувань, затоплення або зараження.

Для швидкого виходу (виїзду) населення евакуацію проводять комбінованим способом.

Комбінований спосіб евакуації полягає в тому, що населення покидає місто різноманітними засобами (метро, автомобілі тощо).

Для організованої евакуації облаштовують:

1) збірні евакуаційні пункти (ЗЕП) — у місцях, звідки відбувається евакуація;

2) евакоприймальні комісії — у сільській місцевості, куди вивозить­ся населення (поблизу залізничних станцій, морських або річних причалів);

3) прийомні евакуаційні пункти (ПЕП) — безпосередньо у населе­них пунктах або тимчасових таборах.

У всіх цих підрозділах організується комендантська служба.

Також в установі, навчальному закладі, домоуправлінні заздалегідь складаються евакуаційні списки, які потім разом з паспортами є основ­ними документами для обліку, розміщення та забезпечення усім необхід­ним у районах розселення.

Під час евакуації необхідно взяти: засоби індивідуального захисту; АІ-2; ІПП-8; ППІ; паспорт; військовий квиток (приписне свідоцтво); сві­доцтво про народження, освіту, спеціальність; трудову книжку; продукти харчування на 2-3 доби; одяг, взуття, речі особистої гігієни. До сумки, рюкзака або валізи прикріпити бирку (ярлик), на якій зазначити пріз­вище і кінцевий пункт евакуації. Дітям подібний ярличок пришивають до одягу.
IV. Закріплення нових знань і умінь студентів – 10 хв.

1. Які основні завдання поста радіаційного і хімічного спостереження?

2. Які види захисних споруд ви знаєте?

3. Від яких уражальних засобів захищає відкрита щілина? Перекрита щілина?

4. Що таке протирадіаційні укриття та які в них захисні властивості?

5. Як обладнується сховища, від яких факторів ураження вони захищають?

6. Що таке евакуація?
V. Підсумок заняття – 5 хв.

Наголошення темі та % досягнення поставленої меті заняття.

Оголо­шення оцінок, особисті зауважен­ня, щодо відповіді студентів та термін усування недоліків.
VI. Домашнє завдання – 5 хв.

Підручник «Захист Вітчизни» ст..249-254, 270-274, 287-288.

Підручник «Допризовна підготовка» ст..308-312, 344-349, 353-355.