asyan.org
добавить свой файл
1
СЦЕНАРІЙ

ВЕЛИКДЕНЬ

«СВЯТО ПИСАНКИ»
Зал прикрашений вишиванками. Посередині зали на стіні образ Божої Матері в обрамленні вишитого рушника. На столах в кошиках розкладені писанки, крашанки, баранчики, прикрашені рушниками.
Я-писанка, писана житнім вогнем.

Проціджена через вузеньку кирстку,

Мене ще леліятимуть у любистку,

Абись-те любити, любили мене.

Котитимуть легко з голодних верхів

В хустині оранжевій, у вишиванці,

Де барви, мов, звуки флоярині з ранку,

Глибокі, терпкі, мов, не з наших віків…
1: Сьогодні важко знайти людину, яка б лишалась байдужою і не захоплювалась красою українських писанок, цих справжніх шедеврів, цих крихких виробів, людських сердець і рук. Писанки ще в древні часи розписували деякі слов‘янські племена. У своїх писанках наші пращури відображали світ, у якому вони жили, свої погляди і вірування, вшановували сонце як джерело тепла і весняного пробудження, а саме яйце-писанка було символом зародження життя.

2: Звичаї, вірування та ігри, пов‘язані з писанками, що зберігаються в народі по сей день, указують, що писанки своєю традицією сягають глибоко в дохристиянські часи.

1: Яйце було знаком Сонця, Весни. Птиця – це вісник весни, радості, сонця. Птахи починають нести яйця й виводити пташенят лише навесні із сонцем. Яйце було амулетом, за допомогою якого людина заворожувала в собі та з‘єднувала добрі сили, а лихі – відвертала.

Виводить мама дивним писачком

По білому яйцю вискові взори.

Мандрує писанка по мисочках

Із цибулини золотим узваром.

З настоями на травах і корі,

На веснянім і на весняннім зіллі –

І писанка оранжево горить

У філігранному сплетінні ліній.

То вже вона, як дивовижний світ,

То вже дзвенить, як згусток сонця,

Буяють буйно квіти у росі,

Олені бродять в березневім сонці.

І стилізовані сплітаються сади

У маєві густих обрамлень.

Мереживом найтоншім мерехтить

Космацьких пращурів орнамент.

Квіти, ялички

І разом їх на Великдень,

Поміж діточки.

Я братові маленькому

Дам писанки дві,

Щоб качав він по зеленій

Шовковій траві.
1: Іще з дохристиянських часів люди дарували один одному варені розписні яйця, які треба було їсти, бо інакше вважалося кровним ворогом. Іще живуть у народі перекази, що з писаночки почався світ. І вся лихі та злі духи ведуть запеклу війну проти писанкарства.

2: Живе у темнім ізворі злий дух, прикований до скелі дванадцятьма ланцюгами. Посилає він на землю своїх слуг і питає: «Чи пишуть люди писанки, чи ні?» - «Пишуть усі люди, - кажуть йому слуги. – Люди живуть мирно». Тоді шаленіє злий дух, зривається з ланцюгів, а ковалі ще міцніше заковують його.

Доки ковалі заковують, доти він не розірве ланцюгів, а люди писатимуть писанки. А поки пишуть писанки, доти буде світ.

Ой, на свята Великодні

Вихвалялись всі, хто годні.

Вихвалялась писанка:

«Я смачна і красна.»

Обізвались писаночки,

Невилички крашаночки:

«Хоч хвалитися – це гріх,

Ми таки, найкращі всіх!»

Аж на диво, рідна нене,

Поросят очко печене

Скочило на рівні ноги:

«Уступайтеся з дороги!»

Аж тут хрін із бородою

Вже готується до бою:

«Маю з гички я корону

Зараз вас усіх розгоню».

Аж нарах прийшло кропило,

Насварило, покропило:

«Мир хай буде всім сьогодні,

Бо це свято Великоднє».
1: А зараз запрошуємо подивитися виставу «На Великодень».

(Дія відбувається в кошичку на столі перед святковим сніданком).

Яйце:

Хтось тисне щохвилини,

Не чую рук вже й ніг,

Затерпла всенька спинка

Й болить вже правий бік!

Гей, хто тут? Озовися!

Наліг, що все тріщить.

Ти чуєш? Піднімися,

Не можу більш терпіть!

Хрін:

Хто ниє біля мене

У цей святковий день?

Яйце:

Це я, яйце свячене…

Хтось душить, наче пень.

Хрін:

То шинка, друже милий,

Обабіч розляглась…

Спить, бач, як знахабніла.

(Хрін відсовує шинку).

Шинка:

А вам до того зась…

Яйце:

Тепер уже вільніше

Тай біль вже не такий….

Хрін:

І вигляд веселіший.

Яйце:

Ти – добрий, хоч гіркий.

Хрін:

Що за такого, мабуть,

Мені не дивина…

Проте всі поважають,

Як прийде лиш весна.

Сьогодні свято-Пасхи…

Я незамінний тут.

Який смачний я з м‘ясом…

Ковбаса:

Хвалько ти, шалапут!

Смачна всіх на світі

І найситніша – я,

Мене їдять і діти,

І вся людська сім‘я.

Беруся радо в боки –

Гей, гоп, са-са, са-са.

Червоні в мене щоки –

Танцює ковбаса. (Танцює)

Масло:

Я теж потрібне людям,

Їм ситності даю…

Мене і страві люблять,

І хворі з маслом п‘ють.

Без мене свято Пасха

Не може обійтись.

Сир:

Скажи мені, буди ласка,

Чи гірший я, ніж ти?

До мене дай сметани –

Хоч пальці оближи.

А вареники із мене

Чи ж не смачні, скажи?

Пасха:

Та що там говорити!

Важливіша я тут!

Без мене вас святити

До церкви не підуть!

Я – голова над вами.

Мій рід йде з давнини,

Шанують нас віками

І славлять щовесни.

Та й Паскою Великдень

Звуть люди на землі…

Тоді і день великий,

Як паска на столі

З родзинками і медом…

Їдять мене на свято

Із м‘ясом, молоком…

Крейда:

Я теж, як ви – свячена,

Лиш з церкви принесли,

На дверях, хоч не вчена,

Малюю я хрести.

Хрін:

То шинка, друже милий,

Обабіч розляглась…

Спить, бач, як знахабніла.

(Хрін відсовує шинку).

Писанка:

Я писанка, красуня,

Вся в рисах і квітках.

Красу митців несу я,

Їх славлячи в віках.

Мене кладуть у свято

На пишному столі,

Щоби моїм убранством

Втішалися малі.

Шинка:

«Краса», «любов» - всі трублять…

Давно я знаю вас!

Однак мене всі люблять

Без всяких там прикрас.

Писанка:

Без мене наше свято

Не буде тим, чим є,

Бо писанка багато

Всім радості дає.

Хрін:

В цій писанці вкраїнська

Душевна глибина:

Живе блакить барвінку

Й хода весни красна.

Свічка:

О, знати ми повинні

Ціну собі та іншим,

Любов, як ту святиню,

Нести до серця всім.

Свята – це дні єднання

З родиною родин,

Це наше спільне знам‘я,

Бо ми – народ один!

Ми знаєм тільки чвари

І множимо роздор…

Вкраїнці, досить сварок –

Єднаймось під прапор!

Так, нашому народу

Франко давно казав.

Будуймо дім із згоди,

Бо слушний час настав.

Розмову припинімо…

Вже йдуть Господарі.

Христос воскрес! – скажімо

У мирі і добрі.
(Пісня «Христос Воскрес» співають усі).

Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Земленька зі сну збудись,

З трави, цвіти замаїлась.

Чути голос із небес:

Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Звір і пташки веселяться,

Миром Божий мир краситься.

Люди! Мир дав Бог з небес:

Христос Воскрес! Христос Воскрес!