asyan.org
добавить свой файл
1


В.І. Кавінська,

завідувач науково-методичного відділу

Наукової бібліотеки ЧНПУ імені Т. Г. Шевченка
Сучасні маркетингові орієнтири
«Кожна бібліотека, якою

маленькою вона б не

була, повинна вміти

рекламувати себе »

Н.К. Крупська
Соціальні зміни, які відбулися в останні десятиліття в Україні, викликали необхідність переосмислення ролі бібліотек у суспільстві, їх адаптації до нових соціально-культурних і економічних умов, визначення свого місця в системі інформаційно-бібліотечних закладів.

Бібліотека – найбільш демократичний інформаційний офіційний інститут, саме тут особистість є суб’єктом, який вільно здійснює свій вибір.

Ні для кого не секрет, що імідж і статус бібліотекаря і самої бібліотеки роками занижувався, викликав скептичне, а інколи і зневажливе ставлення з боку держави, тому ми постійно були змушені боротися за місце під сонцем. А особливо гостро постала ця проблема нині під час світової економічної кризи, під час тотального недофінансування бюджетної сфери, під час моральної деградації світової спільноти і, сьогодні, як ніколи, ми повинні заявляти про себе, пропагувати себе і ,якщо хочете, вміти «продавати» себе, інакше ми просто з вами не виживемо. Отже, як можливість повноцінно та ефективно працювати, ми маємо втілювати ринкові методи роботи, одним із таких методів є маркетинг бібліотечної діяльності.

На сьогодні висунуто більше 2000 визначень маркетингу, що пояснюється його багатоаспектністю, кожне з яких розглядає ту чи іншу його сторону або здійснює спробу дати йому комплексну характеристику. В основі терміну «маркетинг» лежить слово ринок (англійське слово market). Зміст маркетингу сьогодні більший, ніж чиста техніка продажу. Сутність визначається формулою: виробляти те, що знаходить збут, а не намагатися покупцю нав'язати продукцію, попередньо «не узгоджену» з ринком. Таким чином, в основу поняття поставлено попит, який є єдиним критерієм. Його потрібно вивчати і формувати.

«Маркетинг бібліотечний – це система різних видів діяльності бібліотеки, які охоплюють планування, ціноутворення, продаж, доставку товарів та надання послуг, у яких є потреба реальних та потенційних користувачів, бо бібліотека починається з користувача і закінчується ним же. Головне у бібліотечному маркетингу – двоєдиний і взаємодоповнюючий підхід. З одного боку – це ретельне і всебічне вивчення потреб, запитів, смаків, орієнтація на надання послуг у відповідності до цих запитів, їх адресність, а з другого   активний вплив на якісне виконання послуг та існуючий попит, на формування потреб. Цим визначається основа маркетингу для бібліотек, існує два його різновиди. Ф. Котлер, як засновник концепції маркетингу, чітко розділяє на комерційний і некомерційний.

Комерційний маркетинг – комплексна система організації виробництва і збуту на фірмовому рівні, орієнтована на повне задоволення попиту споживачів і отримання на цій підставі високих прибутків.

Некомерційний маркетинг здійснюється організаціями, які діють в громадських інтересах або виступають за якусь ідею і не прагнуть до отримання фінансового прибутку. Ф. Котлер першим вводить поняття соціального маркетингу, свідомо акцентуючи на негативних сторонах «чисто» економічних підходів до невиробничої сфери.

Практика доводить, що опанування маркетингом у вузівських бібліотеках розпочинається з комерційного – вводяться платні послуги і отримуються прибутки. Потім виникає потреба вивчення основ маркетингу, щоб прибутки збільшувати. Наданням платних послуг сьогодні, займається переважна більшість бібліотек, що свідчить про впевнене входження ринкових відносин в практику роботи. Умови життя та сучасний розвиток соціуму вимагає головні положення некомерційного маркетингу прийняти за основу. У нинішній економічній ситуації – це просто необхідно. Як залучити користувачів, які форми обслуговування вибрати, які послуги і на яких умовах надати потенційному і реальному користувачеві, щоб вони сподобались більш, ніж запропоновані іншими установами, тобто, як добитися максимуму ефективності, використовуючи обмежені людські, часові і фінансові ресурси. Практикою доведено, що соціальний маркетинг бібліотек дає змогу повніше задовольнити потреби користувачів. Отже, він повинен стати тим інструментом, який забезпечить мобільне реагування на їх запити, які дедалі урізноманітнюються, ускладнюються, бо цьому сприяють інтенсивні зміни в технології та наявних ресурсах бібліотек, вузів.

Досвід доводить аргументи на користь втілення маркетингу в життя вузівських книгозбірень.

Маркетинг дозволяє:

  • організовувати роботу на основі запиту користувача, формувати та стимулювати попит;

  • отримувати прибутки за рахунок надання платних послуг;

  • оптимізувати бібліотечну технологію, кардинально змінюючи підхід до справи, бо один з етапів реалізації маркетингової концепції – це збір внутрішньої та поза бібліотечної інформації, знаходження та усунення «вузьких» місць;

  • змінити стереотипи щодо бібліотеки навчального закладу як консервативної установи, бо маркетинг вимагає постійного аналізу та введення інновацій, щоб існувати серед конкурентів;

  • зберегти або навіть збільшити штат бібліотеки, шляхом введення структурних підрозділів з абсолютно новими функціями, щоб задовольнити зростаючі потреби і запити користувачів;

  • підняти престиж бібліотеки і вузу.

Націлює: на пріоритетний облік потреб користувачів в системі управління бібліотекою, на найбільш розумний розподіл і використання ресурсів (фінансових, кадрових, технічних), виходячи з того, що потрібно користувачеві.

Потребує: витрат, але й сприяє тому, щоб вони не витрачалися марно: комплексний аналіз діяльності бібліотеки допомагає знайти напрямки роботи, куди повинні вкладатись кошти і де їх витрати зайві.

Вимагає: інвестування, але без інформації від маркетингових досліджень жоден план не приведе до успіху, без нових технологій, техніки, реклами ефективність маркетингу знижується.

Допомагає: щоб зібрані та узагальнені дані сприяли уточненню оцінки роботи, причому по цілому ряду показників і функцій, які є вагомими аргументами в усіх дискусіях про користь конкретної бібліотеки, її необхідність.

З урахуванням цих доказів можна підсумувати, що маркетинг дозволяє вижити бібліотекам у кризові часи, він є соціально необхідним явищем, тому при його використанні виграють обидві сторони. Користь для бібліотеки полягає в тому, що її робота оцінюється певним рівнем, росте престиж, покращується матеріально-технічне забезпечення. Користувач теж здобуває тому, що бібліотекарі визначають його запити, бажання і надають послуги, які задовольняють ці потреби.

Основи маркетингу починаються з іміджу. Необхідною умовою його вдосконалення є готовність до цього колективу. Імідж – це загальне уявлення про бібліотеку, яке залежить від щоденної роботи і напрацьовується роками. Він передбачає розробку свого стилю, створення позитивного образу, який буде відрізняти її від інших і зробить невпізнанною та неповторною. Стиль складається з ряду елементів: індивідуальний знак – це оригінально оформлене графічне зображення, яким бібліотека супроводжує свою продукцію, логотип – символ бібліотеки, слоган – коротка фраза девіз, лозунг. Найбільш розповсюдженою формою інформаційної реклами є рекламні листівки, пам’ятки, путівники,буклети.

Науково – методичним відділом Наукової бібліотеки Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка спільно з художником було розроблено та оформлено фірмовий знак, який розміщується на всій друкованій продукції, зокрема на буклеті – «Навігатор першокурснику», читацьких квитках для заочного відділення, (денне – обслуговується за студентськими квитками), беджах для співробітників книгозбірні, листівках-пам’ятках з переліком послуг нашої бібліотеки.

На репутацію бібліотеки позитивно впливають телерепортажі про її діяльність, статті в пресі, озвучення цікавих подій із життя книгозбірні по радіо. Співпраця зі ЗМІ – важлива ланка рекламної та іміджевої політики сучасної бібліотеки. Як соціальні інститути, телебачення і бібліотека виконують споріднені інформаційні, освітні, рекреаційні та функції заповнення дозвілля. Знаходять зацікавленість у користувачів проекти «Телезірка у бібліотеці», «Бібліотека-телезірка» де запрошуються відомі тележурналісти, ведучі. Продуктивно, захоплююче пройшла година творчих міркувань з відомим тележурналістом Вахтангом Кіпіані, редактором журналу «Главред» Діаною Дуцик, в рамках зустрічі – літературний критик Дмитро Мамчур – презентував свої маргіналії. На високому рівні відбулася прем’єра книги поета Олега Карташа «Елегії острова Патмос». За участю автора. Завдячуючи знаменитим гостям наша бібліотека теж була телезіркою.

Але на превеликий жаль на сучасному етапі розвитку нашого суспільства – це дуже «дороге задоволення», тому бібліотеки намагаються давати не пряму, а другорядну інформацію у вигляді статей, заміток, інтерв’ю, прес-релізів, реліз-анонсів.

Поряд з новітніми видами реклами ідуть і традиційні – книжково-ілюстративні виставки: виставки-вікторини, виставки-кросворди, виставки однієї книги, виставки-знайомства. Наша бібліотека практикує перегляди та інформаційні огляди нової психолого-педагогічної літератури, що відображає нові освітні технології. Особливо ефективні після переглядові книжкові виставки, що служать науковою основою для проходження педагогічної практики. Саме таким виставкам літератури, студенти завдячують при підготовці методичних розробок для проведення уроків, бесід, виховних годин, батьківських зборів.

Актуальні та зближуючі вечори-зустрічі з цікавими людьми: «Важлива персона», «Сьогодні без краватки», куди запрошуються представники адміністрації міста, ректори вузів, директори закладів культури, художники, журналісти, педагоги, представники видавництв.

VIP-гостини з меценатами, благодійниками, спонсорами, міською елітою.

Презентації імен (поетів, композиторів, художників, бардів). Досить цікаво пройшли творчі фантазії з майстром незвичайного мистецтва – архітектура в мініатюрі – киянином Йосипом Осташинським, поетом Василем Буденним «В серцях злинялий помаранч» лауреатом премії імені Олеся Десняка, лауреатом премії імені Михайла Коцюбинського, авторський вечір з Іриною Єременко, лауреатом Міжнародного фестивалю бардівської пісні.

Різновидністю пропаганди є святкування ювілеїв бібліотек – теж свого роду реклама, бо дозволяє залучати до участі широкі і різноманітні соціокультурні організації, продемонструвати широкому загалу свої досягнення, перемоги. Сувенірна продукція (календарі: настінні, кишенькові, наклейки з символом бібліотеки), яка в основному присвячується ювілейним датам, визначним подіям із життя книгозбірні, відноситься до престижних видів популяризації бібліотеки і розповсюджується в основному безкоштовно, але може і продаватися, якщо є нагальна потреба.

Але основним напрямом пропаганди діяльності бібліотек залишається інформаційна реклама її ресурсів, інтелектуальної продукції і послуг. Тому в бібліотечній практиці широко застосовуються виїзні виставки, семінари, конференції, «Дні інформації», «Дні спеціаліста», електронні презентації, спільні заходи по обміну досвідом, святкові програми, благодійні акції.

Як річка починається зі струмочка, так і бібліотека починається від входу, від запису, від фойє, від каталогів. Одним із важливих аспектів, який відіграє роль у піднятті авторитету бібліотеки має її зовнішній та внутрішній дизайн. Для залучення ширшого кола користувачів приміщення бібліотек має бути світлим, просторим, витриманим у спокійній гамі кольорів із сучасними меблями, засобами новітніх технологій для обслуговування найвибагливішого користувача. Книгозбірня має бути конкурентоспроможною і затишною, щоб кожному відвідувачу, незалежно від вікової категорії, було комфортно і він зміг отримати вичерпні, повні відповіді на свої запити. Користувач у нас тепер примхливий і перебірливий і хоче ходити в найкращу і найсучаснішу бібліотеку. А є ще категорія користувачів, які з огляду на свій стан здоров’я або соціальну незахищеність, не можуть відвідувати бібліотеку, не можуть користуватися платними послугами – для них теж мають бути передбачені певні знижки або ж безкоштовне обслуговування вдома – це теж буде свого роду реклама.

Найважливішу зміну, яку вносить у діяльність бібліотек маркетингове мислення – це відмова від пасивної стратегії обслуговування і поворот до активної ринкової. Тому що ефективність роботи бібліотеки визначається перш за все кількістю користувачів, діапазоном послуг, кількістю звернень і повнотою використання інформаційних ресурсів. Саме тому наша бібліотека впроваджує додатковий сервіс: безкоштовне користування Інтернетом в електронному читальному залі, Wi Fi Zone – в традиційному.

Сьогодні бібліотека повинна УЖЕ про себе заявити, привернути увагу, зацікавити, переконати. І зробити це можна тільки колективом, бо саме він є обличчям організації, носієм її іміджу, провідником бібліотечних ідей. Одяг співробітників мав би (у перспективі) теж бути фірмовим і модним, який би в певній мірі сприяв позитивному образу сучасної книгозбірні.

А головне, що впливає на ставлення користувачів до бібліотеки – це якість обслуговування, якість послуг, які надає бібліотека, вміння своєчасно попереджати конфлікти між бібліотекою та користувачем, вміння залишити свої проблеми вдома і пам’ятати, що ми працюємо з людьми, які прийшли не тільки для того, щоб взяти документи, отримати інформацію, (зараз користувачу надається багато можливостей, щоб почерпнути інформацію поза бібліотекою), а ще й для того, щоб їх вислухали, порадили, просто посміхнулися. Як не банально звучить, але цього нам усім не вистачає. Отже, давайте будемо сучасними, мобільними, щирими, перспективними і нехай наша скромна, але потрібна праця знайде визнання у цьому непростому, суперечливому світі.

А ще ми б хотіли подякувати нашим партнерам   рекламно-поліграфічному центру «Іланта -друк», за рекламну продукцію бібліотеки, саме вони втілюють наші розробки і дають їм право на життя. Ми щиро вдячні за порозуміння і співпрацю, бо часто працюємо з ними авансово.
Список використаної літератури


  1. Брофи, Питер. Современная библиотека учебного заведения / Питер Брофи ; пер. с англ. А. Б. Лисица, Е. В, Малявский ; науч. ред. пер. Я. Л. Шрайберг.   М. : Омега-Л, 2009. – 307 с. : Доп. тит. л. англ.

  2. Горовий, В. М. Особливості розвитку соціальних інформаційних баз сучасного українського суспільства [Текст] / В. М. Горовий, О. С. Онищенко (наук. ред.). – К., 2005. – 297 с.

  3. Горовий, В. М. Процес вдосконалення бібліотечного обслуговування користувачів у контексті впровадження електронних технологій [ Текст] В. М. Горовий // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. – К., 2002. – Вип. 8. – С. 7-13.

  4. Дригайло, В. Г. Основы организации работы библиотеки вуза : научно-практ. пособ. – М. : ЛИБЕРЕЯ - БИБИНФОРМ, 2007. – 624 с.

  5. Елепов, Б. С. Библиотека в системе научных коммуникаций [Текст] / Б. С. Елепов, О. Л. Лаврик // Библиосфера. – 2005.   № 1. – С. 5-13.

  6. Копанєва, В. Бібліотека в системі наукової електронної комунікації [Текст] / В. Копанєва // Бібл. вісн. – 2007.   № 5. – С. 3-9.

  7. Корнієнко, А .П. Електронні інформаційні ресурси бібліотек – на розвиток суспільства [Текст] / А. П. Корнієнко // Бібл. планета.   2001.   № 4. – С. 4-5.