asyan.org
добавить свой файл
1

Сучасний стан природних комплексів водоохоронних територій малих річок України та шляхи їх відновлення (на прикладі модельних річок різних природних зон)


Автор: Леся Зуб, к.б.н., Інститут екології НЕЦУ


 









Дослідження здійснені за підтримки Фонду Дж. і К. Макартурів

 

Кризовий стан більшості малих річок України не потребує ніяких доказів. Особливо гостро постає ця проблема для густонаселених регіонів України, де малі річки зазнають значного антропогенного впливу. Оранка і забудова заплав, надмірне випасання худоби, витоптування - все це призводить до деградації рослинного покриву річкових долин. Як наслідок - неминуча ерозія схилів, замулення річища, заболочення чи пересихання річки і, врешті-решт, зменшення біотичного різноманіття, спрощення та деградація екосистеми.

Межа тисячоліть в Україні ознаменувалася активізацією природоохоронного громадського руху, в тому числі й у царині охорони та відновлення малих річок. Шириться кількість організацій та їхніх членів, що ставлять за мету зберегти або відродити ту чи іншу річку, конкретними діями охоплюються сотні річок та річечок.

Одним із найпопулярніших природоохоронних заходів є посадки дерев та чагарників уздовж річки. Відтворюючи рослинний покрив, ми не тільки формуємо природний бар'єр на шляху поверхневого стоку, але і відновлюємо природну систему "річка-берег", функціонування якої визначає водність річки, її самоочисну здатність, якість води в ній.

Аби допомогти активістам природоохоронного руху на малих річках, ми поставили собі на мету розробити наглядні або типові "Плани дій" щодо відновлення рослинності на водоохоронних територіях різних природних зон України.

З цією метою в рамках роботи над проектом Фонду Дж. і К. Макартурів (2003-2004 рр.) для досліджень були вибрані 12 малих річок України (по 2 для Полісся, Степу, гірських Карпат і Криму та 4 для Лісостепової зони - 2 правобережні та 2 лівобережні). Основними критеріями відбору стала їхня типовість (характерність) даній природній зоні та збереження в басейні значної частки природних комплексів. З метою розробки заходів щодо відновлення природного стану прирічкових земель, досліджувалися ландшафтні комплекси долин річок та рівень їхнього антропогенного освоєння. Показником змін вважався стан рослинного покриву долини (співвідношення видів рослин природної флори та бур'янів, біотична різноманітність тощо). За станом природних комплексів та характером господарювання у долині, річки розбивалися на однорідні (типологічні) ділянки. Для останніх розроблювалися типові схеми реконструкції ландшафтних комплексів, що є прикладами комплексних водоохоронних заходів, рекомендованих для проведення на всьому протязі річки. Результати досліджень у вигляді 12 Планів дій і пропонуються Вашій увазі.

 

На Поліссі досліджувалися дві річки - Турія (притока р. Прип'яті, західне, Волинське Полісся) та Здвиж (притока р. Тетерев, центральне, Київське Полісся).

Р. Турія (pdf файл, 15 681 Kb) Сьогодні найгострішими проблемами річки є: повна руйнація природоохоронних комплексів витоків річки; повсюдне порушення водоохоронного режиму в населених пунктах середніх ділянок річки; деградація луки в пониззі річки через надмірну кількість великої рогатої худоби, що випасається в заплаві. Наголос в Плані дій щодо збереження річки робиться на необхідність реабілітації витоків шляхом створення водоохоронних лісонасаджень.

Р. Здвиж (pdf файл, 7005 Kb) Головна проблема річки - масштабна меліорація її долини в 70-80-х роках минулого сторіччя. Сьогодні річка на переважній більшості ділянок перетворена на магістральний канал міжгосподарського призначення великої меліоративної системи. План дій щодо реабілітації річки має бути направлений на "екологічно дружнє" господарювання. Головним завданням фітореконструкції має стати збільшення біотичного різноманіття прирічкових ландшафтів, які були спрощені та уніфіковані внаслідок осушення заплави.

 

Лісостеп. Оскільки Дніпро поділяє Україну на дві частини: правобережну та лівобережну, що різняться за фізико-географічними, кліматичними та економічними особливостями, ми досліджували чотири річки цієї природної зони, по дві з кожного берегу. До правобережної ділянки басейну Дніпра належать Тарган (притока р. Рось) та Стугна, до лівобережної - Ільта та Альта (притоки р. Трубіж).

Р. Тарган (pdf файл, 6019 Kb) План дій щодо відновлення річки має включати в себе, насамперед, оцінку доцільності існування ставків на річці та її притоках з подальшою їх реконструкцією або спусканням. Необхідними є громадська експертиза дотримання режиму прибережних захисних смуг вздовж річки та проведення заходів щодо натуралізації водоохоронних зон великих ставків. Необхідним також є відновлення рослинного покриву на прибережних ділянках пониззя річки.

Р. Стугна (pdf файл, 98 Kb) План дій щодо відродження річки має починатися заходами щодо рекультивації витоків і натуралізації земель меліорованої заплави у пониззі. Необхідно також провести оцінку доцільності існування ставків на річці у верхніх її ділянках.

Р. Альта (pdf файл, 8494 Kb) Сьогодні річка на верхніх ділянках повністю втратила течію через замулення річища та меліоративне осушення витоків. Головними завданнями Плану дій щодо відновлення річки має бути пошук грошей на проектування та проведення робіт із розчищення річища. Заходи щодо фітореконструкції мають бути направлені на створення біологічного бар'єру на шляху стічних вод.

Р. Ільта (pdf файл, 5307 Kb) Головна проблема річки - надмірна меліорація її долини. План дій з реабілітації має бути направлений на збільшення біорізноманіття прирічкових ландшафтів, які були уніфіковані через осушення. Необхідними є заходи щодо фітореконструкції (натуралізації) прибережної зони як самої річки, так і численних меліоративних каналів у її заплаві.

 

Степові річки України досліджені на прикладі р. Боровик (східний регіон України, басейн Сіверського Дінця) та р. Берди (південний степ, басейн Азовського моря).

Р. Боровик (pdf файл, 2787 Kb) Головною проблемою річки є повсюдне порушення режиму водоохоронних територій рільництвом та городництвом. План дій для річки має включати заходи щодо вилучення земель прибережної захисної смуги із вжитку та відновлення природної рослинності на них.

Р. Берда (pdf файл, 6423 Kb) План дій, насамперед, має передбачати ренатуралізацію територій витоків та пониззя річки. Крім того, сюди варто включити оцінку доцільності існування численних ставків на річці, вилучення із землекористування територій прибережних захисних смуг та відновлення на них природної рослинності.

 

Гірські Карпати. Досліджувалися річки двох основних басейнів регіону - Уж (притока р. Тиси, Дунайський басейн) та Малий Серет (притока Серету, басейн р. Прут).

Р. Уж (pdf файл, 8941 Kb) Головною проблемою річки є порушення водоохоронного режиму городами та ріллею на нижніх ділянках. Основні заходи Плану дій мають бути направлені на вилучення із ужитку земель прибережної захисної смуги (або хоча б 10-метрової прибережної смуги), закріплення берегових схилів лісосмугами в пониззі річки та проведення екологічної освіти серед населення.

Р. Малий Серет (pdf файл, 7697 Kb) Річка вирізняється підвищеною активністю ерозійних процесів вздовж русла. Всі водоохоронні заходи Плану дій мають бути направлені на захист ґрунтів та узбережжя. Необхідно також проводити просвітницькі екологічні кампанії серед місцевого населення.

 

Кримські річки. Досліджувалися дві річки в західному (р. Чорна) та центрально-східному (р. Салгир) регіонах Криму.

Р. Салгир (pdf файл, 10493 Kb) "Кризові" ділянки річки зосереджені в середньому передгірському та центральному степовому районах. Верхні ділянки характеризуються значним поверхневим змиванням забруднюючих речовин із господарсько-освоєних берегових схилів і потребують створення буферних насаджень. Другі - повсюдним порушенням водоохоронного режиму річки та необхідністю вилучення із ужитку земель прибережної захисної смуги з подальшою ренатуралізацією

Р. Чорна (pdf файл, 6333 Kb) План дій річки повинен включати систему заходів, направлених на відновлення "буферних" насаджень на межі "річка-поле", а також створення ґрунтозахисних насаджень на ерозійно-небезпечних ділянках берегових схилів. Потребують ренатуралізації прибережні ландшафти Чорнорічинського водосховища.

 

Маємо надію, що запропоновані нами схеми стануть вам у нагоді при плануванні роботи на малій річці. Ми будемо щиро вдячні за Ваші зауваження та побажання. Запрошуємо до співпраці!

Адреса для листування: 01025, Київ-25, а/с 79, ІНЕКО

E-Mail: maltsev@fm.com.ua або на адресу Української річкової мережі