asyan.org
добавить свой файл
1





Колісник О.П.

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ДУХОВНОГО САМОРОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ

Постановка проблеми. Самоефективність особистості великою мірою залежить від ступеня духовного розвитку особистості. Мета – розглянути психологічні чинники самоефективності особистості, які пов’язані із даховним саморозвитком особистості. Об’єктом розгляду у нас є психологія особистості. Предметом нашого розгляду виступає ступінь духовного розвитку особистості. За гіпотезу нам слугує припущення про пряму залежність самоефективності життя особистості від ступеня її духовного розвитку.

Розгляд проблеми. Особистість постає в ході персоналізації людського індивіда шляхом привласнення нею цінностей. Поняття «духовність» в широкому розумінні покриває психічну реальність привласнення особистістю будь-яких цінностей, трансформацію їх у провідні сенси ієрархії смислів особистості та породження відповідних цим сенсам життєвих актів. Обсяг поняття «духовність» в узькому значенні терміну покриває реальність привласнення надособистісних цінностей, таких як Свобода, Справедливість, Відповідальність; Добро, Любов, Турбота; Краса, Істина, Творчість; Космос, Надсмисл, Бог, перетворення їх у провідні сенси ієрархії смислів особистості та породження наднормативних та над ситуативних життєвих актів у смузі ризику та персональної відповідальності.

Буденна свідомість як вища форма психіки опосередковує взаємодію людини із світом символами і знаками, на оперті яких творяться усвідомлені поняття, судження, висновки, конструкції та концепції, на оперті яких здійснює цілеспрямовані дії. Змінений стан психіки, в якому психіка пробуджується від свого буденного стану та просвітлюється континуально-інтуїтивним розумом, є дійсною природою людини, в якій відсутня свавільна усвідомлена цілеспрямована дія із застосуванням вольового зусилля. В зміненому стані психіки активність особистості спрямовується не у зовнішній примарний світ, в якому людський досвід закодований у слова, поняття та теорії, а у внутрішній духовний світ особистості, який здатний безпосередньо, без опосередкування знаковими системами і логікою, взаємодіяти із зовнішнім світом. У просвітленої чи, іншими словами, пробудженої особистості цілісна психіка дисциплінована і цілком підвладна вершинній природі людини, яка наближає спонтанну психіку особистості до осягнення континуального порядку у світі, тому вона є безпомилково досконалою, ненасильницькою та безкорисливою.

Цілісна континуальна психіка інтуїтивно схвачує засади, побудови та напрямки розвитку зовнішнього та внутрішнього світів, тому регуляція породження дій особистістю відбувається із без особливих зусиль, спонтанно. Спонтанна дія особистості у зміненому стані психіки, яка регулюється континуально-інтуїтивним розумом, не порушує неперервного порядку у природі, тому ніколи їй не шкодить, а також не суперечить природі самої людини. Спонтанна дія відбувається на оперті континуально-інтуїтивного розуму, який не планує усвідомлено, опосередковано та логічно, не порушує законів природи, відповідний реальним обставинам, не витрачає марно зусиль. При відсутності опосередкованої свідомої егоїстично-вольової мотивації та регуляції, коли немає посередників, таких як усвідомлене бажання, роздум і розрахунок, внутрішній і зовнішній світи для людини стають однією цілісністю, в якій немає суб’єкт-об’єктного протиставлення.

В зміненому стані психіки особистість осягає відсутність здвоєння світу, яке у буденній свідомості нав’язують особистості суб’єкт-об’єктне протиставлення та мовні дихотомії типу «добре-зле», «корисне-шкідливе». Породження дії відбувається спонтанно, а її неусвідомлений смисл, який спирається на безпосереднє сприймання обставин тут-і-тепер, реалізується коротким шляхом. Спонтанна дія, яка відбувається у зміненому стані психіки та внутрішньо підтримується піковими переживаннями, узгоджується із законами природи, співмірна її природнім ритмам, відповідна мінливим обставинам. Особистість у зміненому стані психіки робить лише те, що вимагає природа та що відповідає її власним здатностям.

Інтренсивна (внутрішня) мотивація, яку відмобілізовує пікове переживання у зміненому стані психіки, міняє напрямок витрачання психічної енергії із буденності на духовний саморозвиток особистості, який органічно пов’язаний з цілісним функціонуванням тіла і психіки та із способом буття особистості у світі. В зміненому стані психіки у особистості зникає усвідомлення «Я-концепції», тому зникають закладені в ній залежності особистості, які є завадами особистісному духовному зростанню. Особистість в такому стані зберігає переживання «Я-тотожності» і залишається здатною адекватно діяти у зовнішньому світові. З втратою усвідомлення «Я-концепції» втрачаються егоцентричні провідні сенси в ієрархії смислів, які проявляються прагненням підняти свою самооцінку шляхом оволодіння певним кінцевим результатом, який цінується соціальним контролем еталонних груп і особистостей, а провідною стає внутрішня процесуальна мотивація, яка має могутню внутрішню підтримку піковими переживаннями. В зміненому стані психіки особистість є сама собою, тобто стає природною, автентичною, конгруентною, впевненою в своїх можливостях та відповідною спонтанності світу.

Висновок. Самоефективність особистості великою мірою залежить від ступеня її духовного саморозвитку.



Егодинамічний ступінь духовного розвитку


Психосоціальний ступінь духовного розвитку


Психопрактичний ступінь духовного розвитку


Психотранспер-сональний ступінь духовного розвитку


Психогуманний ступінь духовного розвитку


Психоіндивідуальний ступінь духовного розвитку










Психоментальний ступінь духовного розвитку


Психоонтичний ступінь духовного розвитку


Психоархетипний ступінь духовного розвитку


Психофізіологічний ступінь духовного розвитку








Схема засад саморозвитку особистості за О.П.Колісником

Кожен ступінь духовного розвитку характеризується своїм смисловим полем; своїм переломним переживанням; своєю принципово новою метою як новим ідеальним смислом, який ще не увійшов у ієрархію смислів і тому має нестачу спонукання для породження життєвого акту; своїм психічним механізмом саморозвитку особистості; своїм набором методик і технік для цілеспрямованої постановки потрібного психічного механізму саморозвитку; своєю концепцією особистості.


Психогностичний ступінь духовного розвитку



Психохолістичний ступінь духовного розвитку






Егодинамічний ступінь духовного розвитку


Психосоціальний ступінь духовного розвитку


Психопрактичний ступінь духовного розвитку


Психотранспер-сональний ступінь духовного розвитку


Психогуманний ступінь духовного розвитку


Психоіндивідуальний ступінь духовного розвитку










Психоментальний ступінь духовного розвитку


Психоонтичний ступінь духовного розвитку


Психоархетипний ступінь духовного розвитку


Психофізіологічний ступінь духовного розвитку








Психогностичний ступінь духовного розвитку



Психохолістичний ступінь духовного розвитку