asyan.org
добавить свой файл
1
Свято книги

МЕТА: показати значення книги в житті людини, зробити книгу супутником життя, а не тільки навчальних досягнень; прищеплювати любов до книги, навчати думати; виховувати потребу в читанні, культуру читання, бережливе ставлення до книги, ознайомити з професією бібліотекаря.

ХІД СВЯТА

1 ведучий. Дуже добре, коли у людини багато друзів. Поділишся з другом радістю – її стане вдвічі більше, поділишся бідою – її стане вдвічі менше. Справжній друг ніколи не підведе, завжди прийде на допомогу.

2 ведучий. Сьогодні ми поведемо мову про незвичайного друга, дуже мудрого, який не вміє говорити, але навчає нас різних наук, розповідає цікаві пригоди, описує навколишній світ – близький і далекий, веде нас до Країни знань.

1 ведучий. Я загадаю вам загадку. Правильно відгадавши її, ви зрозумієте, про якого друга йдеться.

Бачити – не бачить.

Чути – не чує,

Мовчки говорить,

Дуже мудрує… (Книга) (1 слайд)
Виходять учні та говорять слова:

Книги, книги на полицях,

Завше тихо поміж книг.

Та яку ти не розгорнеш –

То й легенда в кожній з них. (2 слайд)

То в одній синіє море,

В іншій – криється тайга.

А ось в тій – Північний полюс,

Де морози і пурга…
Все, що серце і що розум

Вік творили не один,

Повизбирувало людство

В книги – перли із перлин.

Ю. Ванаг
Книжка в тата, книжка в мами,

Книжка в мене і в Світлани.

З книжкою малий Тарас –

Книжко вечір нині в нас.

Книжковечір, книжко тиша…

Тільки чути: песик дише

Й сонно дивиться з-під ліжка,

Бо йому немає книжки!

Г. Літневський

2 ведучий. Діти, прочитайте народну приказку.

(На екрані 3 слайд) Дім без книги, як день без сонця.

Звучать фанфари, виходить Королева Книжка. (4 слайд)

Королева Книжка. Ось ми і зустрілися, мої маленькі добрі друзі! Рада вас вітати у своєму царстві. Огляньте мої володіння, поближче познайомтеся з його мешканцями. Якщо хочете дізнатися, як, коли і звідки я прийшла до людей, помандруємо разом зі мною. А допоможуть мені чарівні літери.

Вибігають діти в костюмах Літер.

1 Буква. Ліс – наше багатство. Із деревини виробляють тисячі видів продукції, тому її дуже чекають на фабриках і заводах. (5 слайд) Але ліси – це не тільки джерело сировини. Це окраса Землі, наш вірний помічник у боротьбі за врожай. (6 слайд)
2 Буква. Ліс допомагає нам бути здоровими. Він неначе величезний фільтр, очищує атмосферу від забруднення. (7 слайд)
3 Буква. Щороку лісники висаджують мільйони саджанців дерев. Вони ростуть 30 – 35 років до того часу, коли їх зрубують і розпилюють на колоди. (8 слайд)
4 Буква. Ви ніколи не бачили, як сплавляють ліс річкою? Це дуже цікаве видовище. Здається, ніби казкові риби-велетні пливуть за течією. Ви думаєте, колоди такі слухняні, що спокійно пливуть по річках? Зовсім ні. На допомогу їм приходять сильні і сміливі люди – сплавники.

(9 слайд)
5 Буква. Вони вміло розганяють колоди довгими баграми: «Не бийтеся, не штовхайтеся, пливіть спокійно, куди треба, шлях у вас попереду довгий.» А шлях у колод і справді довгий. Їм треба допливти до паперової фабрики. Як ви думаєте, чому вона так називається?

6 Буква. Бо на ній виготовляють папір. Тут із них знімають кору і перемелюють на стружку. Конвеєри завантажують її у великі резервуари, в яких вона змішується зі спеціальними хімічними речовинами і вариться. . (10 слайд)

7 Буква. Хімічні речовини руйнують природний клей, який зв’язує тканини дерева, волокна перетворюються на м’яку суміш – целюлозу – волокнисту масу.

8 Буква. Миюча машина видаляє з неї зайві хімічні елементи і перетворює на рідку суміш жовтого чи коричневого кольору, яку промивають і освітлюють.

9 Буква. Далі цю суміш фільтрують, тобто проціджують. Проте волокниста маса ще дуже волога. Її перетворюють на аркуш паперу, щоправда теж дуже вологий.

10 Буква. Цей аркуш пропускається через ущільнюючий каток і через дуже гарячі валки, які його висушують. Коли папір стає повністю гладеньким і сухим,його згортають у величезні рулони. Дивовижно!

Королева Книжка. Дякую, чарівні літери, школярі, я сподіваюся, зрозуміли, яка це нелегка праця – зробити папір. Кому ж треба подякувати за те, що люди мають можливість користуватися книгами, зошитами, альбомами?

Учні. Лісникам, лісорубам, водіям, сплавникам,вченим, інженерам, робітникам паперової промисловості.

Королева Книжка. А як же тепер з паперу зробити книжку?

Учень. Надрукувати на книжковій фабриці.

Учень. А чи знаєте ви, що Всесвітній день книги відзначається 23 квітня? Це свято прийшло до нас із Каталонії (є така провінція в Іспанії). Там, у день святого Георгія, був звичай дарувати близьким людям книжки і троянди. А з 1996 року День книги почали святкувати у багатьох країнах. (11 слайд)

Учень. А ось 2 квітня є Міжнародним днем дитячої книги. До речі, це день народження казкаря Ганса Христіана Андерсена. (12 слайд)

Учні.

Шелестять сторінки

В лункій тиші читального залу.

Крізь роки і віки

Ти нам, книго, шляхи прокладала

Від найбільших глибин

До вершини найвищих Монбланів.
Ти – відлуння доби,

Наших гордих сьогоднішніх планів.

До твоїх сторінок

Прагнуть всі – і дорослі, і діти.

Ти, як перший урок,

Книго! Друже найкращий у світі.
Кожен вищий щабель

Починається з першого класу.

…І зліта корабель,

Подолавши міжзоряну трасу!
Учень. У світі існує безліч різних книг. І постійно віддруковують все нові і нові. Чому так багато книг потрібно людям?
Учень. Різні книги по-різному слугують людям: одні – навчають, другі розважають, треті допомагають відшукати потрібну інформацію. В одних книгах можна прочитати про минуле, в інших – про майбутнє. Ця книга розкриває світ природи, а ця розповідає про космічні мандрівки. Скільки у людей потреб – стільки і книг. (13 слайд)

Учні.

З книгою мандруєш ти у незвідані світи

І за п’ять хвилин здолаєш сотні миль.

Побуваєш в хащах, пустелях,

В морі, на сущі, навіть на скелях,

І повіриш в казку феї й доброти.
Гей, нема то так нікому,

Як школярику малому:

Він не журиться ніколи,

Узяв книжечку – й до школи!

А в тій книжці – малюночки,

А в тій книжці – співаночки,

І наука. І забава,

Бо та книжечка цікава,

Бо та книжечка рідненька…

Тулить її до серденька,

Сторінки все оглядає,

Вірші радісно читає…
Нам книги - найкращі друзі.

Вони дають нам щастя,

А ця книга – і моя,

І твоя одночасно

Учень. Діти, читайте, не поспішаючи, щоб не втратити жодної краплі цінного змісту книг. Людина. Що «ковтає» книги, подібна до мандрівника, який знайомиться з країною з вікна вагона. Привчайтесь читати повільно, все вбираючи в себе, обдумуючи, уявляючи себе в гущі тих подій і обставин, що ними сповнена книга, стаючи немовби безпосереднім свідком і навіть учасником. Лише тоді перед вами відкриється створений письменником великий чарівний світ.
Учень. Що було б тоді, коли не могли б читати ми?

Мабуть, стало б дуже темно навкруги.

Не змогли б дізнатись про себе,

Що робить, а що не треба,

І чому не буде року без зими.
Що було б тоді, коли не могли б читати ми?

Мабуть, стало б дуже темно навкруги.

І не знали б ми, чому сонце

Заглядає рано у віконце

І чому так міцно дружим я і ти.
Пісня про дружбу
Учень. Тепер згадайте свою книжкову полицю. Яка книжка відрізняється за розміром серед усіх ? Гадаєте, більшої не буває? А от і ні! Найбільша книга в світі – «Суперкнига». Вона була надрукована В Америці у 1976 році. (14 слайд)
Учень. Її розміри – 2,74 метра завширшки, 3,07 метра завдовжки. Уявляєш, як не зручно її читати. Важить рекордсменка 252,6 кг – це приблизно вага тебе та ще 9 твоїх друзів.

Якщо є найбільша книжка, має бути і найменша, чи не так? Вам уже, мабуть, цікаво, яка ж вона? Найменше книга – «Хамелеон» А.П.Чехова – була надрукована в Росії. Спробуйте здогадатися, який розмір вона має? Сторінки у ній можна перегортати тільки за допомогою голки, а читати хіба що під мікроскопом. Адже сягає вона лише… 0,9 см! Але хвилюватися не варто: у вашій шкільній бібліотеці обов’язково знайдеться ця книжка звичайного розміру, і ви її неодмінно прочитаєте. (15 слайд)
В кожнім домі, в кожній хаті –

У містах і на селі, -

Хто навчився вже читати,

Має книжку на столі.
Все ми в книзі знайдемо,

Кращої не знаємо,

Доброї і вірної

Подруги малят!

Книгу зрозумілу,

Добру, чесну та сміливу

І дівчатка, й хлопчики,

Люблять всі читать!
Книги дружать з дітворою,

Полюби їх у житі –

І улюблені герої

Будуть друзями в путі.
Учень. Чи знаєте ви, скільки років буквареві? А справді, скільки? Хто б міг подумати, що перший слов’янський буквар було надруковано ще у 1574 році! Зробив це Іван Федоров – людина яку тепер знає увесь світ. А сталася ця знаменна подія у Львові! (16 слайд)

На сьогоднішній день надруковано сотні варіантів сучасних букварів. В різних країнах світу діти по ним опановують грамоту, вчаться добру та пізнають світ. (17 слайд)

Пісня про букварик.
«Тиждень книжки» - зазвучало

Серед міста, як сигнал.

За годину місто стало,

Мов один читальний зал.
Всі читають урочисто –

І без вусі, й вусачі.

Скільки мешканців у місті,

Стільки в місті читачів.
У тролейбусах читають,

Щось мугикають під ніс.

Сторінки перегортають

Під ритмічний стук коліс.
Лиш з малими читачами

В хаті клопіт вечорами6

Від книжок, хоч треба спати,

Їх ні як не відірвав ати!
За той тиждень розмаїті

Полюбились так книжки,

Що кладуть донині діти

На ніч їх під подушки.
Королева Книжка. А зараз поділимося на дві команди і почнемо наше змагання на звання кращого знавця книги.
Привітання команд.
1 команда

Дружба з книгою це свято,

Не було б його у нас –

Ми не знали б так багато

Про новий і давній час.

2 команда

Сторінки книжок завітних

Всіх нас доброго навчать –

Працювати, і учитись,

Вітчизну шанувать.
1 конкурс «З народної скарбнички» Учасники закінчують прислів’я.
Книга вчить,…(Як на світі жить).

Книга не розмовляє, а …(правду говорить).

Будеш книги читати - … (будеш все знати).

З книгою жити - … (з добром дружити).

Книгу читати - …(усе знати).

Розум без книги -…(мов птах без крил).

Книгу читай,…(розуму набувай).
2 конкурс «Ерудити» Кожній команді буде поставлено 10 запитань. Кожна правильна відповідь принесе 1 бал.

Запитання.

Як називається дитина, яка замість дитячого садка йде вчитися до інституту? (Вундеркінд.)

Що на світі найдорожче? (Здоров’я).

Місце, з якого спортсмени починають біг. (Старт.)

Математичний знак, який зарекомендував себе з позитивної сторони. (Плюс.)

Героїня казки Андерсена «Снігова королева». (Герда.)

Хто написав вірш «На зеленому горбочку»? (Леся Українка).

Велика плавуча льодова гора. (Айсберг.)

Власноручний підпис. (Автограф.)

Від чиєї ранкової пісні нечиста сіла тікає геть? (Півня.)

Ягоди або фрукти, зварені в цукровому сиропі. (Варення.)

Малюнки в книзі. (Ілюстрації).

Модель земної кулі. (Глобус).

Книга за якою навчаються грамоти. (Буквар.)

Солом’яний головний убір з широкими полями. (Бриль.)

Нічний хижий птах.(Сова.)

Спортивний кулачний бій. (Бокс.)

Що співали в давнину дівчата, закликаючи весну. (Веснянки.)

Хто ішов лісом в українській народній казці «Рукавичка». (Дід.)

Плетене коло з квітів. (Вінок).

Птах, який першим прилітає навесні. (Шпак.)

Хто є автором українських народних казок? (Народ.)

Рятівник Мухи-Цокотухи. (Комар.)

Пісні, які співає мама перед сном дитини. (Колискова.)

Що посадили дівчини Калина при дорозі? (Калину.)

Письменник, педагог, який написав багато творів про дітей і для дітей. (В.Сухомлинський.)

Вона починається з посмішки. (Дружба.)

Предмет, що вивчає те, як жили колись люди. (Історія.)

Чи дихає курчатко, коли воно ще в яйці? (Так.)
Учень. Кожна книжка – це мудрий, чесний друг. Книжки ведуть нас у дивовижний світ, знайомлять з прекрасними людьми. Читаючи книгу, ми стаємо розумнішими, сильнішими, добрішими. А де зберігаються книги?
Учень. Перша спеціалізована бібліотека для дітей в Україні була заснована 1909 року у Києві бібліотекарем-педагогом Дорою Доброю (сьогодні це Київська обласна бібліотека для дітей).

Державна бібліотека України для дітей - скарбниця дитячої літератури – заснована 1967 року. Нині у ній налічується 500 тисяч примірників книг. (18 слайд)
Учень. Важко знайти сім’ю, в якій не було б книжок, бодай невеличкої домашньої бібліотечки. Бібліотека, хай і домашня, створюється не за один день. І не за один рік.
Виступ бібліотекаря про книги, їх значення у житті людини, книжкову лікарню, яку влаштували учні напередодні свята, зустрічі з письменницями М. Пономаренко та

С. Соболевською, свято, присвячене пам’яті видатної землячки Лесі Українки «Співачка досвітніх вогнів». (19 - 22 слайд)

Зустріч із лікарем Книжчиндругом.

На дверях бібліотеки напис: «Книжчина лікарня».
Книжчиндруг. Незвичайна в мене лікарня, дорогі друзі. Я лікую не дітей, не звірів, а книжки. Так-так, не дивуйтеся. Книжки теж, на жаль, хворіють. Правда, вони не чихають, не кашляють. Вони якось непомітно починають бліднути, жовкнути, сохнути, розпадатись на окремі аркуші. Це терплячі пацієнти не плачуть, не стогнуть, не жаліються, але вони страждають. І ось тут на допомогу їм приходжу я і мої помічники!

Учні-помічники

Правила поводження з книгою.

  • Книгу потрібно брати чистими руками.

  • Книгу треба читати, акуратно гортаючи сторінки, не слинити пальці.

  • Для збереження книги її слід обгорнути.

  • Гортати сторінки потрібно, беручі їх за верхній куточок.

  • Щоб з книги не випали сторінки, під час читання не можна перегинати її.

  • Не слід закладати сторінки ручками, олівцями, іншими предметами.

  • Потрібно користуватися закладинами.

  • Не можна читати книгу під час їжі, малювати на ній, підкреслювати слова.

  • Любіть книгу, бережіть її. (23 слайд)


Лікар. Молодці! Ви добре знаєте привила поводження з книгою. Нічого мудрішого за книгу люди поки ще не придумали. Книги потрібні людям тому, що в них втілена пам'ять і досвід поколінь, а без цього жити не можливо. А зараз я нагадаю правили гігієни читання.
Правила гігієни читання

  • Не можна читати лежачи.

  • Не слід читати, коли темно.

  • Світло має падати зверху або зліва.

  • Книгу слід тримати на відстані не ближче 30 см від очей.

  • Щогодини слід давати очам перерву на 10 хв. (24 слайд)


Загадка Загадчина. Здрастуйте, хлопчики і дівчатка! Я теж хочу з вами подружитися. Я дуже люблю загадувати і відгадувати загадки. А ви любите загадки? А відгадувати ви їх умієте? Дуже добре! Перевіримо які ви кмітливі.
За вікном гуляла хуга,

Мороз пишався на вікні.

А ми в теплі з любим другом

Весь вечір провели одні.

А друг показує малюнки –

Дитячий табір, ліс, гора…

Взяв я чорнильну гумку в руки

И з друга плями постирав.

Тоді закладочку-мережку

Між сторінками я заклав.

Узяв я друга обережно

И на полицю спать поклав.

(Книжка.)

Що за хатка на узліссі?

Вся ворушиться, дрижить.

Де не взявсь – кабан біжить.

Тут і вовк іде, й ведмідь,

Й кожен в хатці хоче жить.

Так вже тісно їм усім –

Ось-ось-ось порветься дім.

Що за дім такий лежить,

І ворушиться, й дрижить?

(«Рукавичка».)
На голову глечик лисиця наділа,

Мерщій до річки поспішила,

Скоріше глечика сварити,

У річці жартуна втопити.

І не подумала лисиця,

Що може і сама втопиться.

(«Лисиця та глечик»)
Сидить півник на печі,

Їсть смачненькі калачі.

Тут лисичка прибігає,

Хутко півника хапає.

Біжить котик рятувати,

В лиски півника забрати.

(«Котик і півник)
Я- бичок-третячок,

Смоляний в мене бочок.

Із соломи дід зробив,

Бік смолою засмолив.

(«Солом’яний бичок)
Вигнав дід козу із хати,

Та й пішла вона блукати.

В зайця хатку відібрала.

Всі козу ту виганяла.

Рак козуню ущипнув –

Зайцю хатку повернув.

(«Коза-дереза»)
Виріс цей хлопчина

З малої деревини.

У печі зміючку спік,

Сам на дерево утік.

Його гусятко врятувало –

На крилечка свої узяло,

Принесло до тата й мами

Частуватись пирогами.

(«Івасик-Телесик»)

Учитель. З чарівної скриньки учасники команд по черзі діставатимуть картки, на яких зображені різні речі. Треба швидше впізнати, який казковий герой загубив цю річ.
Яйце – Курочка Ряба;

Човник – Івасик-Телесик;

Чоботи – Кіт у чоботях;

Буквар Буратіно;

Сир – жадібні ведмежата;

Колосок – Круть та Верть;

Стріла – Іван Царевич.
Учитель. А зараз наші учні перетворяться на акторів та покажуть вам фрагменти з цікавих

казок.
О. Асема «Як кіт Ярош друга шукав».
Автор. Жив собі кіт. Набридло йому самому блукати по степу. І сказав він.

Кіт. Недобре без друга жити.

Автор. А тут козенятко біжить, біленьке, як хмарка, лише на лобі між ріжками чорненька

цятка.

Кіт. Давай жити разом.

Козенятко. А що ти вмієш?

Автор. Ярош сів задні лапи, склав хвіст ковбаскою, та як занявчить…

Козенятко. (затремтіло, боязко озвалося). Котику любий не нявчи так, почує лисиця – живцем з’їсть.

Кіт. Ні з таким полохливим мені не по дорозі.

Автор. Іде він далі і бачить, що лисиця на пеньку курочку їсть.

Кіт. (до лисиці). Смачного вам, тітонько. Я хотів з вами жити.

Лисиця. А що ти вмієш робити? (Кіт нявчить). Не капризуй. Вовк недалеко ходить.

Кіт. І ця боїться. Піду я краще до хороброго вовка.

Автор. Та виявилося, що зубастий не менш полохливий, ніж лисиця та козенятко. Як тільки кіт занявчав…

Вовк (падає перед котом на коліна, ледве не плачучи). Благаю, залиш мене у спокої, бо як прийде мисливець, то з моїх штанів решето зробить.

Кіт. А хто такий мисливець?

Вовк. Це людина.

Автор. Тепер кіт Ярош вирішив твердо: якщо з ким товаришувати, то лише з людиною.

Зустрів її та й каже.

Кіт. Я хочу з тобою дружити.

Людина. А що ти вмієш робити?

Кіт. Нявчати.

Людина. І то добре, хоч дітей будеш розважати.

Автор. І людина прийняла гостя. Настала ніч… Полягали всі спати: людина на печі, кіт на припічку. Та не спиться людині, бо повилазили з-під підлоги миші та й нумо по хаті бігати, пищати, шкребти. А тут кіт Ярош як плигне на підлогу… Одну мишу за хвоста зловив, на другу лапою наступив. Так усіх переловив. Людини підійшла до котика й сказала.

Людина. Справжній хазяїн, а казав, що тільки нявчати вмієш.

Автор. З того часу кіт залишився з людиною назавжди.

«Золотий ключик, або Пригоди Буратіно»
Мальвіна чекає на Буратіно в саду за ляльковим столом з кавовим сервізом. Заходить Буратіно.

Мальвіна. Доброго ранку! Сідайте, будь ласка. Будемо снідати.(Буратіно схопив кавника та п’є какао прямо з носика. Мальвіна сплеснула в долоні.) Хто вас виховує, скажіть, будь ласка?

Буратіно: Коли тато Карло, а коли – ніхто.
Мальвіна. Тепер я візьмуся за ваше виховання, будьте певні.

Буратіно: (зітхає) . Оце вскочив.

Мальвіна. Артемоне, віднеси посуд, а Ви, Буратіно, покладіть руки перед собою. Не горбтеся. Займемося арифметикою. (Артемон приносить чорнильницю і прибирає зі столу чашки й кавник.) У Вашій кишені є 2 яблука...

Буратіно: Не правда, жодного!

Мальвіна. Я кажу, припустімо, що у Вашій кишені лежать 2 яблука. Хтось узяв у вас одне яблуко. Скільки яблук залишиться у Вас?

Буратіно: Два.

Мальвіна: Чому?

Буратіно: Я ж не віддам хтосеві яблука, хоч би він і бився!

Мальвіна: У Вас немає ніяких здібностей до математики. Займемося диктантом. Пишіть: «А роза упала на лапу Азора». Написали? А тепер прочитайте цю чарівну фразу навпаки – справа на ліво. (Буратіно засунув свій ніс у чорнльницю, з носа впала крапля на зошит.)

Мальвіна: Гидкий пустун, вас треба покарати! Артемоне, відведи Буратіно до темної комірчини. (Артемон, зойкуючи, потягнув Буратіно до комори. Мальвіна плаче від того, що тїй довелося покарати пустуна Буратіно.)
Учитель: Ну що ж, на цьому наше свято закінчується. Ми можемо подякувати книжці за те, що сьогодні зібрала нас на свято. За те , що знайомить нас з народною мудрістю, втіленою у казках, прислів’ях, приказках, та різними дивами, що є на світі. Єдине, про що ми не повинні ніколи забувати, це про дбайливе шанобливе ставлення до книги.
Учень:

Книжка сторінки розкрила

Нам назустріч з перших літ,

І несе нас, мов на крилах,

Облітає білий світ.
Учень:

Під вкраїнським небокраєм

Люблять бережно книжки.

З кожним роком хай зростає

дружба книг і малюків. (25 слайд)
Пісня

І

Книжчин тиждень

так привітно по країні промайне

наче передвістя січня

як вітання зимове.

Книжка сторінки розкрила

Нам на зустріч з перших літ,

І несе нас, мов на крилах,

Облітає білий світ.

ІІ

Під вкраїнським небокраєм

Люблять бережно книжки.

З кодним роком хай зростає

дружба книг і малюків.

Ми на ділі доведемо,

Що як добрий чарівник,

Книжчин тиждень приведе нам

За собою книжчин рік.

Закінчується свято, дітям роздаються посвідчення читача з пам’яткою, як працювати з книгою.