asyan.org
добавить свой файл
1
Святий Миколай
Ведучий.

Є в народу нашого чудові

традиції:

Колядки та щедрівки,

є і вечорниці.

Ось настав чудовий день,

Повний сонця

та пісень,

Повний пахощів для

друзів,

Що зібрав їх в дружнім

крузі.

Показати хоче нині, як

у нашій Україні

Ми святкуєм Миколая!

Ведуча.

Маємо чого радіти,

Добре знаєте ви, діти!

Долетіла до нас вість,

Що до нас в дорозі гість.

Хто це? Кожен пам'ятай.

Це святковий наш... Миколай!

Діточок він всіх згадає,

їм дарунки посилає,

Він вже близько, вже іде.

Наша пісня хай гуде!

(Пісня «Молитва»).


Вчитель.

Миколай-угодник — один з найулюбленіших народних святих, з іменем якого пов'язано безліч легенд та переказів. Купці, мореплавці та землепроходці бачи­ли у святому Миколаєві свого охоронця та заступника. Миколая шанували в Україні, вважаючи його покровите­лем війська Запорізького. Ще за життя його називали батьком сиріт, бідних, знедолених.

Народився він у місті Патарі, що в Південній Італії, біля 280 року. Це майже скільки років тому? (1720)

Після смерті батьків, 17-річний Микола роздав усе своє майно бідним людям і вирушив до Палестини вклонитися святим місцям. Повернувшись, він став священиком. Від­тоді Миколай допомагав усім, хто потребував його допомо­ги: зцілював хворих, рятував рибалок, запобігав стихійному лихові. Не зважаючи на високе становище в церкві, Мико­лай був людиною скромною, носив простий одяг, їв один раз на день, недосипав, віддаючи нічний час молитвам.

У грудні 343 р. Миколай помер.

Скільки йому тоді було?

Поховали його у соборному храмі міста Міри. У 1087 р. по Різдву Христовому мощі святителя були перенесені у м. Бар, що в Південній Італії. Це сталося після того, як іноземні варвари захопили місто Міри і спустошили йо­го. 9 травня мощі перенесли в церкву Іоана Предтечі. Звідси і походить свято весняного Миколая. Отже, є два Миколая: весняний та зимовий.

1-й учень. Про Святого Миколая пишуть, що він наро­дився у Малій Азії. Його батьки мали працьовиті руки і добрі серця. На жаль, вони рано померли, але залишили маленькому Миколі велику спадщину і священну за­повідь: «Коли робиш комусь добро, то нікому про це не хвались».

2-й учень. Хочу доповнити. Малий сирота багато допо­магав знедоленим дітям, людям та тваринам, яких спітка­ло лихо, робив дітям подарунки, але таким чином, щоб ніхто і не знав, від кого вони... Так він роздав свою спад­щину і залишився бідним.

3-й учень. А я чув, що Миколай жив під опікою свого дядька. Рано став учнем Ісуса Христа. Вивчився, став свя­щеником, а згодом єпископом у Мірах Лікійських.

4-й учень. Я уявляю собі доброго, щедрого хлопчика, а потім він вивчився і став єпископом.

5-й учень. А ще пишуть, що кожного ранку зі сходом сонця Миколай звертався до Бога з молитвами про допо­могу потерпілим. І Бог давав все більше і більше сили цілющої Миколаю для рятування людей.

6-й учень. Слава про Миколая, як народного цілителя, рятівника і заступника облетіла увесь світ. І понині його небесна сила допомагає тим, хто звертається до нього з молитвою врятувати життя собі або своїм рідним.

7-й учень. Після смерті Миколая Всевишній зарахував його до лік>' Святих, зробив його своїм заступником. Він вважається покровителем усіх земних вод, де він рятує людей у час негоди. Він — покровитель дітей, хліборобів, тваринників.

8-й учень. Художники пишуть з нього ікони.

9-й учень. На його честь будують храми, церкви.

10-й учень. Двічі на рік на йрго честь проводять свята. Це 19 грудня і 22 травня. 11-й учень. Якщо хтось потрапив у вели­ку біду, то звертаються до Святого Миколая з такою мо­литвою:

О, Святий Миколаю! В ім'я Отця і Сина, і Святого Ду­ха спаси мене від усіх бід, мук та зла. Допоможи нам ви­жити!

12-й учень.Всі знають, що Святий Ми­колай — покровитель дітей. Якщо хтось з дітей звертаєть­ся до нього з молитвою, він завжди допоможе:

На колінцях я молюся,

Всі гріхи мені прости,

Від лихого захисти.

Просвіти моє серденько,

Щоб у школі і вдома

Не робила зла нікому,

Щоб татуся поважала,

І матусі помагала,

Щоб були ми всі здорові,

Завжди в мирі і любові,

Допоможи нам, Святий Миколаю!
13-й учень.У цей нелегкий час багато людей звертаються до Святого Миколая з молитвою до­помогти рідній Україні:

О, Миколаю наш милий,

Україні дай волю і щастя, і силу.

Візьми під опіку знедолений край!

Ми тебе, всі люди, благаємо,

Проси в Бога ти їй долі і щастя, і раю,

О, Святий Миколаю! Допоможи нам!

Вчитель.

Діти, а які добрі справи робите Ви?

14-учень. Оберігаємо дерева, кущі, квіти, траву, щоб їх не ламали, не топтали. Збираємо насіння квітів і засі­ваємо клумби. А ще ми даруємо насіння тим, хто дасть квіточкам нове життя і врятує від вимирання.

15-й учень. Ми робимо годівниці і шпаківні, заготов­ляємо корм для птахів. Допомагаємо у біді тваринам.

Вчитель.

Молодці, діти! Найголовніше — ви зрозуміли, що служити Святому Миколаю, — це оберігані природу рідного краю і робити добро людям. Ми з Миколаєм пи­шаємося вами!

Діти.

Всі чекають Миколая,

Всі на світі — кожний край

Та не кожний, мабуть, знає

Хто ж то добрий Миколай.
Жив колись давно на світі

Десь у Азії юнак,

Роздавав дарунки дітям

Той багатий одинак.

Бідним дітям у потребі

Дарувати він любив,

Аж Господь все добрий в небі

Миколая полюбив.
Став єпископом всезнаним

Миколай і чемно жив.

Особливої пошани

Він у Бога заслужив.
Запитав Господь, що хочеш

За свої заслуги ти?

Хочу, Господи, я хочу,

Раз у рік на землю йти,
Завітати в кожну хату,

Всіх вітати знов і знов.

Чемним дітям роздавати

Подарунки за любов.
І отак щоразу, діти,

Вам щороку Бог дає:

Миколай мандрує світом,

Подарунки роздає.
Він за них не хоче плати,

Лиш, як то велить Господь,

Батька, матір шанувати,

Рідну церкву і народ!

Ведучий.

Ми давно його чекаємо, бо із дідом Миколаєм

Ми по колу дружно йшли,

Коляду із ним вели

Станьмо разом в коло дружно знов,

Поки він ще не прийшов,

Миколаю заспіваймо,

В гості Діда закликаймо!

(Пісня «Ой, хто-хто...»).

Вчитель.

Діти, а ви вмієте складати вірші? Я зараз перевірю.

Сорока, яку вчора я зустріла,

роз­повіла мені, як вміла.

Про жадану нині вість,

Що до нас в дорозі... гість.

Добрий, лагідний, м'який,

Справедливий, не лихий.

Корона в нього отака,

Ще сива довга... борода.

Він дарунки нам несе,

А в торбині є... усе:

Є там іграшки, цукерки,

і є печиво... смачненьке,

Є і яблука мочені,

є там книжечки... учені,

Олівці лежать в торбині:

червоні, жовті, білі, сині,

Є і з маком калачі,

кольоровії... м'ячі.

Лежать в торбі мармеладки

й ще свіжі... шоколадки.

Санчата є для дітвори

І ковзани кататися... з гори.

На гостя всі чекаймо

Й Миколая... зустрічаймо!

Ведуча.

А тепер послухаємо легенду «Капці для Святого Миколая»

У небі, в райському саду, був великий рух. Сьогодні день, коли святий Миколай сходить на землю, щоб обдарувати чемних дітей. Це його обов'язки від давнього часу.

Миколині санки стояли перед дверима, а два олені нетерпляче потрясали головами. Янголики напакували два повнісінькі мішки і з галасом тягнули їх до санок.

Один янголи став сумний з боку, його до роботи не залучали, бо вважали, що він ще малий.

А святий Миколай натягав свої великі чоботи. Він перевірив мішки, погладив малого янголина по голівці і сів у сани.

Малий янгол вирішив щось подарувати доброму святому. Він побіг до комірки, де зберігали райдугу взимку, витягнув з неї кілька ниток і закрився у своїй комірці. Довго він працював.

Багато годин проминуло, поки святий Миколай повернувся назад до себе. Він був стомлений та замерз. Коли він зняв важкі чоботи, то побачив біля ліжка красиві м'які капці, які з радістю взув.

Зібравши всіх янголиків, святий їм подякував. Всі дивувалися, а маленький янголи почервонів. Тоді святий покликав його до себе і сказав:

  • Спасибі тобі, янголину, лети до людей і нехай твоє добре серденько сіє любов до небі і на землі.

Вчитель.

Давайте ми всі разом пообіцяємо Миколаю, що:

будемо гарно вчитися (діти хором відповідають: «Обіцяємо» після кожного рядка);

будемо добрими та чесними;

будемо допомагати друзям та іншим незнайомим людям;

не будемо вживати лихих слів;

не ображати молодших;

поважати старших;

поважати та слухати вчителів;

шанувати батьків, бабусь, дідусів;

будемо просто добрими та хорошими людьми. Тоді Миколай дарує вам всім подарунки з надією, що виконаєте свої обіцянки і в наступному році принесе вам кращі подарунки.


Сьогодні на адресу учнів класу прийшов лист від святого Миколая. Прослухайте його.

Усім добрим дітям у ваш край

Пише святий Миколай!

Ти, дитино, пам’ятай

Те, що пише Миколай!

Якщо добра ти і мила,

То лиш ніч візьме на крила,

Гарну ляльку чи забавку

Покладу тобі під лавку,

Ти, дитино моя мила,

Маєш те, що заслужила.
Як не слухала ти тата,

Ані мами, ані брата,

Тому різку, як той гай,

Дає святий Миколай.

Різка та на знак дитино,

Що за зле завжди карають

А горішки, що в торбині

Щось тобі сказали мають.
Як ядро те солоденьке

Завжди є в твердій лушпині.

Так і щастя тільки трудом

Можеш ти здобути нині.

  • Тож чому святий Миколай не всі бажання виконує? (Тому, що ми не заслужити своєю поведінкою).

  • Чи завжди ми маємо надіятись на чужі подарунки? (Ми маємо надіятись на свій розум і працьовитість).

Чудотворець
Протягом багатьох століть з уст в уста передається історія про подорож отця Миколая до Палестини – землі, де народився Ісус Христос.

Шлях туди далекий і нелегкий, багато днів потрібно було плисти кораблем. На цьому кораблі плив отець Микола. Він сказав своїм супутникам, що скоро почнеться буря, хоча йому ніхто не довірив, бо стояла чудова тиха погода.

Однак не минула і година, як небо вкрилося чорними хмарами і подув сильний вітер.

Мандрівники страшенно перелякалися. А отець Миколай сказав, щоб не падали духом, не впадали у відчай і надіялися на Божу допомогу, а сам почав молитися. Несподівано море заспокоїлося і настала велика тиша.

Люди раділи і дякували Богу та Святому Миколаю з чудесний порятунок. Ніхто не міг зрозуміти, як Миколаєві вдалося передбачити бурю, а ще більше її утихомирити.

З того часу всі подорожуючі просять благословення у святого Миколая. Тож і ви, коли вирушаєте у мандрівку, зверніться до Святого Миколая, хай випросить він у Господа вам щасливої дороги.

Гра «Добавлянка»

Замерзла річка,

Став біленький гай,

Зійшов у темну нічку

На землю (Миколай).
Від хати і до хати,

Снігами через лід

Спішить до нас завзято

Старенький сивий (дід).
У шапці-невидимці,

У теплім кожушку,

Приніс усім гостинці

У чарівнім (мішку).
І небо помагає,

І санки чарівні,

А навколо нього

(Ангелики) малі.