asyan.org
добавить свой файл
1 2 3


УКРАЇНА

ЛУЦЬКА МІСЬКА РАДА

ДЕПАРТАМЕНТ містобудування

43025 м.Луцьк, вул.Б.Хмельницького, 21, тел.(0332)720679,722383




15.06.2009 № 394/20.1-28

на № ______________________

Пояснююча записка

до проекту рішення Луцької міської ради

«Про затвердження Генерального плану міста Луцька»


На затвердження сесії міської ради надано матеріали містобудівної документації « Генеральний план м. Луцька», які виконані авторським колективом УДНДІПМ «Діпромісто» (м. Київ) за участю ДП «Львівський промбудпроект» та Інститут регіональних досліджень («Аналіз стану промислових територій м. Львова»). Авторський колектив роботи очолив начальник АПМ-5 та головний архітектор проекту А. Куделін, головний інженер проекту – Е. Шаповалов, головний економіст – Л. Акімова, спеціаліст базового центру Палеха Ю.М. Роботу ДП «Львівський промбудпроект» очолив керівник відділу генпланів і промвузлів Данилейко Б.Й.

Містобудівна документація розроблена згідно Договору від 10.02.2006 р. № 1290-01-2006 та додаткової угоди від 19.03.2007 р. № 1-2007 на замовлення Луцької міської ради відповідно до Завдання на проектування, погодженого та затвердженого в необхідних інстанціях. Склад проекту: графічні матеріали (16 креслень), пояснювальна записка на 225 стор. та Додатку на 16 стор. Генеральний план складається з аналітичної частини, обґрунтувань та пропозицій.

Робота базується на матеріалах Генерального плану міста (1977 р., «Діпромісто»), схеми планування території «Концепції господарського та територіального розвитку» (2007 р., «Діпромісто»), стратегічного плану економічного розвитку міста, програми розвитку малого підприємництва у м. Луцьку на 2007-2008 р.р., комплексної програми охорони навколишнього природного середовища м. Луцька на 2006-2010 р.р., генерального плану розвитку історико-культурного заповідника в м. Луцьку (інститут «Укрзахідпроектреконструкція», затверджений рішенням Луцької міської ради від 27.12.2006 р. № 923), інвестиційних проектів промислових підприємств м. Луцьк, які планувалося реалізувати у 2007-2008 р.р. та інших соціально-економічних програм Луцької міської ради.
Характеристика сучасного стану

Сучасний стан.

Луцьк - адміністративний центр області і один з важливих багатофункціональних економічних, культурно-освітніх центрів України, має вигідне географічне розташування. Територія міста становить 4161 га (з яких 2.5 % - природні та штучні водотоки, 12.8% - сільськогосподарські землі, 2.4 % - землі заболочені та без рослинного покриву), населення – 203.4 тис. жителів. Загальна кількість зайнятих у господарському комплексі становить 126 тис. чол. (майже 62 % населення).

Забудовані землі складають 72,8 % території міста, в т. ч. громадського призначення – 7.8 %, житлові території – 24.6 %, промисловості та транспорту – 24.4 %, комерційні – 3.8 %, інші землі – 12.2 %.

Провідна галузь промисловості – машинобудування, що представлена виробництвом автомобілів легкових, вантажних спеціальних і спеціалізованих автобусів, а також підшипників та ін.

У промисловості міста зайнято 38 % всього зайнятого населення міста Найбільшими діючими підприємствами є дві компанії – ВАТ «Автомобільний завод «Богдан» та ВАТ «СКФ Україна» (37.4 % зайнятих).

В будівельній галузі міста – зайнято 5.7 тис. чол. (4.7 % зайнятих), в харчовій промисловості зайнято 2.8 тис. чол. (15.3 % зайнятих).

В Луцьку зосереджено понад 50 % малих підприємств області, на яких працює 33.9 % загальної кількості зайнятих у господарському комплексі міста.

Питома вага інвестицій в місті становить 34 % обласних, 3040 грн. на 1 чол.
Місто Луцьк – важливий культурно-освітній центр України: має більше 20-ти вищих і середніх навчальних закладів, науково-дослідні інститути (до 87 % обсягів робіт в області), велику кількість бібліотек, музеїв, заповідників державного значення тощо.

Житловий фонд – 4 млн. кв. м загальної площі (18 % житлового фонду області), середня житлова забезпеченість – 19.9 кв. м /чол. 87.4 % житлового фонду забезпечено централізованим водопостачанням і 87.2 % - каналізацією. 79.1 % житлового фонду – це багатоквартирна забудова і 20.9 % - забудова садибного типу.

Кількість зелених насаджень на одного мешканця – 6.6 кв. м.

Місто має залізничний вокзал, автовокзал, аеропорт.

В структурному відношенні територія міста формується з трьох окремих планувальних утворень, розділених між собою долиною р. Стир та залізницею.

Резервом для подальшого розвитку міста можуть бути землі різного функціонального призначення – МО України, виробничі території, сільськогосподарські.

Транспортна інфраструктура у поєднанні з виробничою базою, науково-дослідними та проектними інститутами становлять реальний ресурс для подальшого розвитку економіки та інноваційної активності на території міста.

Природні умови, інженерно-будівельна оцінка,

інженерна підготовка та захист території

В досить стислому, але повному обсязі розроблено розділ «Природні умови та ресурси». Розгляд матеріалів природно-екологічного обґрунтування засвідчує, що у їх складі немає рішень, реалізація яких становила б екологічну небезпеку. Авторами проаналізовані гідрографічні та кліматичні умови, приведені геологічна характеристика та аналіз водних і мінерально-сировинних ресурсів. Природні умови території міста свідчать про допустимість втілення в життя проектних рішень, які будуть спрямовані на покращення стану навколишнього природного середовища в м. Луцьку і його зони впливу та зменшення негативного впливу від техногенної діяльності підприємств міста та його інженерної інфраструктури на довкілля.

Досить детально розроблено «Схему планувальних обмежень», рішення якої дозволили визначити переважну частину території міста за інженерно-геологічними умовами сприятливою для будівництва (пологі вододільні території з ухилами поверхні до 8-10% та глибиною залягання ґрунтових вод глибше 2.5-3.0 м.

Планувальні обмеження на «Схемі планувальних обмежень» представлені системою факторів інженерно-геологічного, санітарно-гігієнічного та природоохоронного значення. Авторами виявлені і графічно виражені наступні обмеження інженерно-геологічного характеру: затоплення паводковими водами р. Стир, близьке від денної поверхні залягання ґрунтових вод, заболоченість, ґрунти з низькою несучою спроможністю, ділянки крутосхилів. Визначена відмітка затоплення паводковими водами 1%, забезпечення – 181 м БС. Виходячи з цієї відміни видані рекомендації щодо проведення інженерної підготовки території на майданчиках перспективної забудови.

Виходячи з того, що загальна площа підтоплених територій в межах міста – 124 га і потенційно-підтоплених – 370.2 га, в розділі «Інженерна підготовка території» передбачено комплекс заходів, що включає: регулювання русел рік Стир, Сапалаївка, Омелянівка, Жидувка та струмків, розчистку та благоустрій існуючих водойм, ліквідацію заболоченості, протиповеневий захист, захист від підтоплення, протиерозійні заходи, протизсувні заходи, протипросідаючі заходи, рекультивація порушених територій.

Слід відзначити повноту і фундаментальність «Схеми планувальних обмежень» та «Схеми інженерної підготовки та захисту території».

Рекреаційний потенціал

Місто не має значного природного рекреаційного потенціалу (всього 135 га). Але сприятливий клімат, наявність водних просторів, природні ландшафти формують унікальні місця відпочинку – парк культури і відпочинку ім. Лесі Українки, парк « 900-річчя міста Луцька», Теремнівські ставки та інші невеликі сквери. Згідно оцінки природних рекреаційних ресурсів нові рекреаційні території можна організувати в районі річок прилеглих до міста Луцька територій – урочищ та лісових масивів. Близько 35 % лісових масивів мають особливий режим лісокористування, територію яких можливо використовувати як рекреаційну.

Природно-заповідний фонд міста становить 112 га – Гнідавське болото (76.9 га) пташиний гай (10 га), Теремнівські ставки (8.36 га) та інші пам’ятки.

Стан охорони навколишнього середовища

Забруднення атмосфери повітря зумовлене наявністю в місті стаціонарних організованих і неорганізованих викидів та транспорту. За даними Луцької міської санітарно-епідеміологічної станції від 27.12.07 р. джерелами негативного впливу на атмосферний басейн впливає 26 підприємств. Обсяг загальних викидів в атмосферу становить: з стаціонарних джерел - 1853.0 т, автотранспорту – 171825.5 т. Індекс забруднення повітря – 9.26%. З 2002 р. скид забруднених стічних вод майже припинився. Садибна забудова міста користується вигрібними ямами.

Забруднення р. Стир зазнає вище міста (від стоків р. Іква). Перевищили середньорічні концентрації іонів міді (в 3.6 ГДК), марганцю – 1.5, заліза – 3.2, хрому – 5.9. Потужним джерелом забрудненням підземних вод є військовий аеропорт.

Забруднення ґрунту зазнали землі промислових і комунальних підприємств, споруди транспорту та прилеглі до автодоріг території.

Джерелами екологічного впливу на територію міста є і кладовища та меморіальні комплекси.

Радіаційний фон не перевищує природного.

Джерелами акустичного дискомфорту є, в основному, автотранспорт та залізниця.

Електромагнітне забруднення в місті є локальне (в місцях розташування трансформаторних підстанцій).

Рівень загальної захворюваності в місті становить 249553 випадків на 100000 жителів. Вагомий внесок на захворюваність населення міста має якість питної води, яка містить хлорорганічні речовини в концентраціях, що перевищують ГДК у кілька разів.

Аналіз екологічної ситуації в місті свідчить, що її складність зумовлена нераціональним природокористуванням за техногенним навантаженням.
Аналіз реалізації генерального плану м. Луцька 1977 р.

У роботі в достатній мірі проаналізований сучасний стан розвитку економіки в місті, реалізація проектних рішень, що були закладені в попередній генеральний план міста (виконаний у 1977 р. інститутом «Діпромісто»).

Аналіз реалізації генерального плану м. Луцька 1977 р. («Діпромісто») свідчить про відхилення від показників генерального плану за останні 15років: населення на 33 % менше від запланованого, чисельність працюючих теж скоротилась на 29 %, причому у промисловості кількість зайнятих становить близько 75 % від наміченого, у будівництві понад 50 %, транспорті біля 34 %, в наукових та проектних організаціях – лише 20 %, у сфері послуг – близько 46 %. Збільшилась доля зайнятих в малих підприємствах та приватних підприємствах. Виділені земельні ділянки для розвитку промисловості та виносу підприємств з міста залишились не освоєні, але зберегли функцію резервних. Нове житлове будівництво виконано на 75 %, але житлова забезпеченість зросла майже на 9 % (19.6 кв. м на особу). Розвиток системи КПО теж не відповідає запроектованій нормі – від 20 % забезпеченості до 80 %, проте підприємства харчування, магазини зросли. Рівень обладнання квартир централізованими видами інженерних мереж, практично, не змінився. Відбулися незаплановані зміни і в структурі транспорту та розвитку магістральної мережі. Частково не виконані заходи по водопостачанню, на 30-50 % виконані заходи інших інженерних мереж.

Визначена роль та значення м. Луцька в системі розселення як центру обласної системи, з урахуванням рішень «Генеральної схеми планування території України».

ОЦІНКА ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ

Економічний розвиток міста

Населення м. Луцька становить 203.4 тис. осіб, площа міста – 4161 га, з них забудовані – 3425 га (82.3%). Луцьк – культурний та індустріальний центр Волині; провідна галузь – машинобудування. В підприємствах промисловості зайняті 12.9% від загальної чисельності працюючих в місті. В капітальному будівництві зайняті 4.5% від кількості зайнятих у господарському комплексі, в транспорті та зв’язку – всього 4.0%.

Житлова забезпеченість – 19.9 м2/люд., або на 5% нижче, ніж в середньому по міським поселенням України.

Демографічна ситуація в місті – одна з найкращих серед обласних центрів України. Якщо в деякі періоди відбувалось скорочення населення, то, по-перше, у відносно мінімальних значеннях, по-друге, в останні три роки динаміка чисельності населення була позитивною, що в цей період було характерним лише для 11 міст України з чисельністю населення понад 50 тис. жителів (Київ, Луцьк, Вінниця, Івано-Франківськ і ряд інш.).

В той же час чисельність населення, що була передбачена попереднім генеральним планом міста на 2005 р. в розмірі 300 тис. осіб, в зв’язку зі зміною суспільної ситуації в цілому, форм власності тощо не могла бути реалізована.

Зміни, що відбулися в місті в останні 10-15 років, дали позитивні результати. Так кількість зайнятих у всіх видах економічної діяльності становить 61% до чисельності населення міста проти 59.3%, що передбачались генеральним планом; зменшилась чисельність незайнятого населення – до 2% проти 3.5%, що були передбачені в попередньому генеральному плані на цей таки період. З’явилась категорія малих підприємств, де працевлаштовані 23% зайнятих у господарському комплексі міста (29 тис. осіб).

Промисловість, в т.ч. машинобудування, міста не набули того розвитку, який передбачався генеральним планом. Те ж саме стосується житлової та громадської забудови. Обсяги житлового будівництва, що були передбачені, недовиконані на 25%, громадської забудови – ще в більших обсягах.

Вирішальними чинниками до подальшого розвитку територіально-господарського комплексу міста є наявність кваліфікованих кадрів у промисловості, що являє собою одну з провідних галузей економіки міста, розвинена транспортна інфраструктура, резерви територій для розміщення підприємств і центрів промисловості, логістики, комунального та транспортного призначення, що включені в межі Луцька в розрахунковому періоді.

При цьому промисловість зберігає своє значення як основи територіально-господарського комплексу; пріоритет у розвитку має належати машинобудівній та хар- човій галузям.

Діяльність малих підприємств, що є основою ринкової економіки, по-перше, спрямована на власний ефективний розвиток, по-друге, на поступову переорієнтацію підприємств малого бізнесу на виробничу сферу, а також розширення мережі науково-містких підприємств та виробництв по наданню послуг населенню.

Передбачається також розвиток капітального будівництва, оптової торгівлі, посередництва в торгівлі, закладів вищої та професіонально-технічної освіти. Стабілізувати або обмежити чисельність персоналу передбачається в сфері транспорту, зв’язку, державному управлінні.

Чисельність зайнятих в промисловості на розрахунковий строк становитиме 18.3 тис. осіб проти 16.3 тис. осіб в 2006 р. (зріст не більше 10-12%).

До виносу за межі міста передбачаються Луцький цегельний завод, цегельні заводи №2 та «Будтрейд», птахофабрика. Підприємства в районі вулиць Івана Франка, Клима Савура, Стрілецької пропонується перемістити на територію промвузлів.

Розвиток промисловості передбачається в Північному та Південному промвузлах міста. Розвиток Східного промвузла незначний, в основному за рахунок інтенсифікації використання існуючих територій

Загальна кількість зайнятих у всіх видах економічної діяльності в Луцьку на розрахунковий період збільшиться в порівнянні з 2006 р., відповідно до розрахунків УДНДІПМ «Діпромісто» в межах 5-6% - зі 126 тис. осіб до 133-134 тис. осіб. Структура зайнятості по сферах господарства в місті на розрахунковий строк зберігається практично на рівні існуючої.

Суттєвий виняток становитимуть зайняті в малих підприємствах і працюючі фізичні особи, питома вага яких в загальній структурі зайнятості в перспективі може досягти 37% (проти існуючих 34%). «Інші» категорії зайнятих у господарстві міста також можуть скоротити в розрахунковому періоді своє значення – з 4% в 2006 р. до 1.5% в розрахунковому періоді.

Розрахункова чисельність населення міста Луцька на 01.01.2031 р. становитиме 220 тис. осіб, відповідно до розділу, що розроблений Радою по вивченню продуктивних сил України НАН України, тобто буде деяке збільшення проти існуючого стану, але дуже незначне – приблизно на 8%.

В структурі житлового фонду Луцька питома вага багатоквартирного житлового фонду становить 79.1%, садибної забудови – 20.9%.

Обсяг житла, що вибуватиме з експлуатації на протязі розрахункового періоду в місті - 67.7 тис.м2 загальної площі (ліквідація аварійного та ветхого фонду, знесення фонду на територіях вибіркової реконструкції).

Житлова забезпеченість на розрахунковий період прийнята в розмірі 30 м2/особу по багатоквартирній забудові. Середній розмір нового будинку на садибній території прийнятий 250 м2, коефіцієнт сімейності – 3 особи, розмір присадибної ділянки – 0.08-1.0 га.

Нормативні щільності населення на території житлового кварталу прийняті відповідно до ДБН 360-92**. Всього необхідно розмістити 2.8 млн.м2, з них – в багатоквартирній забудові – 1.9 млн.м2, в садибній – 0.9 млн.м2. З 2.8 млн.м2 житлового фонду – 68 % (1.9 млн.м2) передбачено розмістити на територіях, що реконструюються та ущільнюються, а 0.9 млн.м2 (32 %) – на вільних територіях.

Установи та підприємства сфери обслуговування міста розраховані згідно існуючих нормативних показників, місця м. Луцька в регіональній системі розселення України, рівня розвитку та розміщення об’єктів обслуговування в 2006 р., розрахункової чисельності населення міста на 2030 р.

Розроблений розділ «Баланс території». Для розвитку всіх видів забудови міста до перспективних меж міста Луцька пропонується включити додатково 1623 га за рахунок п’яти сільрад, що межують з містом.

Крім того, 230 га землі включно до перспективних меж міста за рахунок Ківерцівського району області – 50 га як резервна територія під житлову забудову та 180 га – під лугопарк.

Загальна площа під житловою забудовою на розрахунковий період збільшиться на 881 га (в 1.6 рази проти існуючої площі), під зеленими насадженнями загального користування – в 6.7 рази, мережа вулиць – в 1.5 рази.

Опрацьований розділ «Невідкладні заходи щодо реалізації першої черги будівництва», їх вартість визначена в сумі 9.5 млрд. грн., з них основна маса коштів передбачена на захист від підтоплення – 48.4%, протиерозійні заходи – 20.5%, розчистку русел малих річок і струмків – 20.2%.

Архітектурно-планувальна організація території

Місто Луцьк Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. № 878 «Про затвердження Списку історичних населених пунктів України» віднесено до історичних. «Генеральний план розвитку історико-культурного заповідника в м. Луцьку» («Укрпроектреставрація», 2005 р.), затверджений рішенням Луцької міської Ради від 27.12.06 р. № 923.

Даним проектом установлені межі історико-архітектурної зони центральної частини міста, яка одночасно є зоною регульованої забудови. В цих матеріалах розроблено проектну стратегію регенерації історико-архітектурної зони та приведено перелік пам’яток архітектури ХVІІІ ст.

В межах історико-архітектурної зони центральної частини міста сконцентровано основну масу об’єктів культурної спадщини та збереглося історичне планування. Межі зони проходять вздовж р. Стир (за рахунок створення нових парків та лугопарків) та р. Сапалаївка з каскадом Теремнівських ставків та р. Омелянівка з каскадом ставків. Планувальні рішення зони прийнято у відповідності до ЗУ «Про охорону культурної спадщини».

Описані плани формування планувальної структури і становлення містобудівних форм ХVІІІ ст., ХІХ ст. Найзначніші містобудівні заходи м. Луцька пов’язані з територіальним розвитком міста в 60-ті роки ХХ ст., де практично були закладені основи перспективного функціонального і територіального розвитку міста. Генеральний план 1977 р. розвиває архітектурно-планувальні ідеї 60-тих р. ХХ ст.

Пріоритетами соціально-економічного розвитку м. Луцька, що передбачається генеральним планом, є:

  • підвищення ефективності використання міських територій і територіальних резервів для здійснення містобудівної діяльності;

  • виявлення необхідних територіальних ресурсів для розміщення різних варіантів і типів житлового будівництва в комплексі з об’єктами обслуговування, озеленення, транспортного й інженерного забезпечення;

  • підвищення комфортності сформованої міської забудови (особливо загальноміського центру) за рахунок її реконструкції, відновлення і модернізації;

  • розвиток сформованого виробничого комплексу за рахунок реструктуризації, модернізації і технічного переозброєння діючих виробництв;

  • формування і розвиток спеціальних режимів інвестиційної та інноваційної діяльності з метою забезпечення сприятливих умов і залучення вітчизняних і іноземних інвестицій для створення і розвитку виробництв, заснованих на нових високих технологіях;

  • формування зон для розвитку підприємств малого та середнього бізнесу;

  • реконструкція та подальший розвиток транспортної мережі та інженерної інфраструктури;

  • розвиток мережі вищих і середніх навчальних закладів, науково-дослідних і проектних інститутів;

  • максимальне збереження історико-культурної спадщини і поліпшення сприйняття його естетичних, архітектурних і художніх якостей;

  • підвищення рівня забезпеченості населення зеленими насадженнями загального користування, установами і спорудами відпочинку та спорту;

  • формування динамічно урівноваженого стану навколишнього середовища, що буде сприяти недопущенню негативного впливу на підземні води, так як П та Ш зони санітарної охорони водозаборів міста розташовуються в межах сельбищної зони, а також забезпечувати екологічне санітарно-безпечне середовище для життєдіяльності населення.

Представлені матеріали генерального плану м. Луцька містять комплексні проектні рішення, містобудівні розрахунки та пропозиції щодо потреби в формуванні перспективної планувальної структури міста. Слід особливо відмітити обґрунтованість пріоритетних видів використання території, визначення принципів містоутворюючої композиції забудови, заходів поліпшення стану довкілля, покращання санітарно-гігієнічного та екологічного стану. Важливими є пропозиції обмеження параметрів забудови з урахуванням природоохоронних , санітарно-гігієнічних та інженерно-будівельних нормативів.

Функціонально-планувальна структура міста, передбачає збалансований розвиток природно-ландшафтного та урбанізованого каркасів, при цьому природний каркас виконує природоохоронну і рекреаційну функції, урбанізований – соціальну та виробничу.

Генеральним планом за видами переважного використання території передбачено сформувати наступні функціональні зони:

  • Загальноміського центру. Зона розглядається, як поліфункціональна планувальна структура і містить зону історичного ядра (адміністрація, торгово-комерційні установи, банки, заклади освіти та системи КПО, спортивно-рекреаційні території та Державний історико-культурний заповідник «Старий Луцьк»). Зона обмежена р. Стир, вул. Кондзелевича, Ковельською, Глушець, парковою алеєю. Передбачені транспортні розвантаження історичної зони м. Луцьк.

  • Сельбищна. Формування зони передбачається як за рахунок реконструкції історично сформованої забудови, так і за рахунок територіальних резервів міста та резервів інших землекористувачів. На даний час сельбищна зона міста розділена на три частини: Центральну (розвиток за рахунок реконструкції житлових територій - 49 %, Західну та Східну за рахунок освоєння нових територій.

  • Промислова зона сформувалась з промислово-виробничих і комунально-склад-ських об’єктів. Усього по місту виділено 3 промислових райони (Північний, Східний і Південний) та кілька груп підприємств за межами промислових утворень.

Землі сельбищної зони та виробничо-комунально-складської зони збільшаться на 1681 га (з 3958 га до 5630 га).

Ландшафтно-рекреаційна зона формується на базі існуючих зелених насаджень загального користування і створення нових масивів спортивно-рекреаційних комплексів. Сумарна потреба населення м. Луцька в рекреаційних територіях на перспективу складатиме близько 937 га. Рекреаційні зони розміщені вздовж р. Стир (за рахунок створення нових парків та лугопарків) та р. Сапалаївка з каскадом Теремнівських ставків та р. Омелянівка з каскадом ставків на території суміжних адміністративних районів.

Генеральним планом міста передбачається до перспективних меж міста включити 1623 га земель прилеглих до міста 5-ти сільських рад.

Потрібно відмітити, що архітектурно-планувальна структура м. Луцька розроблена досить детально, як в пояснювальній записці, так і в графічній частині генерального плану (представлені житлові, промислові і рекреаційні райони), визначені, крім головного центру міста, центри великих житлових утворень – центри житлових районів – Західний (5 житлових районів), Центральний (4 житлових райони), Східний (4 житлових райони) та промислових районів – Північний, Східний і Південний.

Головні планувальні осі історично склалися, як продовження «зовнішніх транспортних шляхів» на Львів, Володимир-Волинський, Ковель, Рівне-Київ, Дубно. Головна композиційна вісь – р. Стир, з нею зв’язані вісі по вул. Рівненьській, Ковельській, пр. Волі та вісь по вул. Ківерцівській, Карпенко-Карого (останні дві широтного та меридіонального напрямків) та вісь по вул. Проектній, пр. Соборності і пр. Перемоги. Практично визначені вісі композиційно об’єднують всю територію міста в єдиний територіально-функціональний планувальний елемент – обласний та міжрайонний центр системи розселення західної України.

Важливим елементом генерального плану міста є визначення його зони впливу та визначення проблем, та заходів щодо єдиного плану розвитку зони. Згідно проекту зона впливу бере активну участь у створенні соціально-економічних умов населення м. Луцька та у виконанні ним функцій адміністративного центру області, приймаючи на себе частину виробничих, управлінських і соціальних видів діяльності. Територія зони впливу становить 5149 кв. км – це 25.5 % території області, що об’єднані між собою інтенсивними виробничими, комунально-господарськими, трудовими, рекреаційними та іншими зв’язками. В зоні впливу м. Луцька сформована зелена зона міста.

В підрозділі „Територіальний розвиток міста” обґрунтування перспективного розвитку міста Луцька базується на ресурсних можливостях міста з урахуванням об’єктивно існуючих рубежів просторового росту. В розділі надані конкретні рішення і пропозиції щодо використання земель під розвиток житлового будівництва, соціальної сфери, територій вищих та середніх учбових закладів, промислових вузлів та озеленених територій.

На основі перспективної функціональної та архітектурно-планувальної структури території міста та прилеглих районів авторами сформована концепція його розвитку, що може здійснюватися в умовах стабільності структурної схеми протягом тривалого часу, а це вже нове методологічне бачення розвитку міста при збереженні параметрів його населення.

Транспортна інфраструктура

Розділ „Транспорт”, що розроблений у складі генерального плану м. Луцька, складається з пояснювальної записки та графічних матеріалів (три схеми). У розділі надається докладна характеристика існуючого стану транспортного комплексу міста, інфраструктура якого складається із споруд та обладнання зовнішнього транспорту (залізничного, автомобільного, повітряного), мережі зовнішніх транспортних артерій, магістральної вуличної мережі міста та мережі міського масового пасажирського транспорту. Виявлені основні проблеми, які постали на сьогодні в роботі транспортної системи в місті та в межах його зони впливу, надані пропозиції щодо її подальшого розвитку.

Зовнішній транспорт. Географічне положення м. Луцька, наявність на території області міжнародних транспортних коридорів, частково задіяні транспортні коридори, достатньо розвинена мережа комунікацій (водних, залізничних, автомобільних і авіаційних) створює сприятливі умови для пропуску через Волинський регіон транзитних потоків, для подальшого розвитку Луцького транспортного вузла, що обумовлює його стратегічне значення і місце у розвитку економіки країни.

Основні зовнішні автомобільні зв'язки м. Луцька в межах України забезпечує мережа автодоріг державного значення: міжнародна автодорога Балтійське море-Чорне море (Ягодин-Ковель-Луцьк-Тернопіль-Хмельницький-Вінниця-порти Чорного моря) та нова міжнародна магістраль Ягодин-Ковель-Луцьк- Хмельницький-Одеса. На сьогодні в місті існує 6-ть автотранспортних підприємств. Автотранспортом міста перевезено 2 млн. осіб (1.7 % загальних перевезень області).

Залізничний транспорт. Залізничним перевезенням місто забезпечує станція Луцьк Рівненської дирекції Львівської державної залізниці. Ст. Луцьк-вантажна І класу обслуговує 32 промислові підприємства. Ст. Луцьк-пасажирська має транспортні зв’язки з Києвом, Одесою, Сімферополем, Москвою, Брестом, Ковелем. У приміському сполученні курсують потяги до Львова та Ківерців. Наявність в м. Луцьку великої кількості під’їзних колій, магістральних залізничних ліній, з’єднувальних залізничних колій, залізничних переїздів негативно впливає на планувальну структуру міста і в той же час підвищує інвестиційний потенціал міста.

Автомобільні дороги. Місто Луцьк обслуговує мережа доріг державного і місцевого значення:

  • міжнародна М-10 (Є-85), траса якої проходить по обхідному півкільцю з півночі на південний схід;

  • національна Н-22, перетинає місто у широтному напрямку, в межах міста 9.2 км;

  • національна Н-17, до міста підходить з південного заходу, в межах міста 2.8 км;

  • регіональна Р-14, сполученням Луцьк-Ківерці-Дольськ.

Окрім доріг державного значення важливу роль виконують територіальні, обласні та районні дороги місцевого значення.

Пасажирські перевезення забезпечують Автовокзал № 1 І класу та автостанція № 2 ІV класу. Всіма категоріями перевізників перевезено 1524 тис. пасажирів. Пасажирські перевезення зросли на 12.5 % в порівнянні з 2006 р. Середня дальність перевезень в зоні впливу м. Луцька становить 43.5 км.

Міський транспорт. Територію міста пересікають траси автомобільних доріг та одноколійна частково електрифікована залізнична лінія. Загальна довжина всіх вулиць міста становить 259.7 км. Головними магістральними вулицями міста є пр. Волі, пр. Перемоги, вул. Винниченка, вул. Гордіюк, вул. Глушець, вул. Карпенка-Карого, пр. Соборності, вул. Набережна, вул. Боженка, вул. Єршова, вул. Конякіна, вул. Львівська, вул. Ковельська, вул. Володимирська, вул. Дубнівська, вул. Ківецівська. Ці вулиці складають основу транспортної структури міста. На сьогодні довжина магістральних вулиць становить 138 км, щільність 1.9 км/кв. км. На території міста існує 3-ри шляхопроводи та 18-ть мостів через річки.

Для задоволення потреб населення м. Луцька у пасажирських перевезеннях сформована розгалужена транспортна мережа на основі 13 маршрутів тролейбусів (62.3 % перевезень) та 14 маршрутів автобусів (25.9 % перевезень), а також велика кількість маршрутних таксі (11.8 % перевезень). Річний об’єм перевезень складає громадським транспортом 105.91 млн. пас. (88.2 %). Основними проблемами у роботі громадського транспорту є відсутність фінансової можливості оновлення рухомого складу міського електро- та автомобільного транспорту.

Структура перебудови транспортної системи м. Луцька полягає у здійсненні ряду взаємопов’язаних заходів технічного, технологічного, економічного характеру:

  • Збільшення інвестицій переоснащення транспортно-дорожнього комплексу;

  • Впровадження інтенсивних ресурсозберігаючих технологій, розвиток інформаційних технологій, модернізації рухомого складу і інфраструктури міжнародних перевезень;

  • Розбудова автомобільних доріг за напрямками наміченого міжнародного транспортного коридору «Балтійське море - Чорне море» з маршрутами Ягодин-Ковель-Луцьк-Хмельницький-Одеса та реконструкція транспортного коридору «Балтійське море – Чорне море» з маршрутами Ягодин-Ковель-Луцьк-Тернопіль-Хмельницький-Вінниця-Умань-порти Чорного моря;

  • Розвиток транспортних послуг;

  • Забезпечення міста транспортними розв’язками.

Проектом передбачається реконструкція комплексу залізничного вокзалу, залізничних колій та упорядкування малодіяльних під’їзних колій у промислових районах.

В автомобільному транспорті та автодорогах передбачається реконструкція міжнародної автодороги Балтійське море-Чорне море (Ягодин-Ковель-Луцьк-Тернопіль-Хмельницький-Вінниця-порти Чорного моря), будівництво нової міжнародної магістралі Ягодин-Ковель-Луцьк- Хмельницький-Одеса та будівництво транспортних розв’язок у різних рівнях на перетинах доріг державного значення з автодорогами і залізницею.

В м. Луцьку проектом передбачається будівництво нової західної ділянки обхідної дороги (22 км) і підключення її до автодороги М-19, а також будівництво нових ділянок національних доріг Н-17 та Н-22 за параметрами І технічної категорії, реконструкція доріг місцевого значення за параметрами ІІ-ІІІ технічних категорій. З метою розвантаження центральної частини міста від потужних транспортних потоків намічено будівництво нового автовокзалу та нової автостанції І класу. Передбачається розмістити логістичні склади на території північної промислової зони, а центри автомобільного сервісу уздовж траси міжнародного транспортного коридору.

Планується також розміщення водних станцій для зберігання човнів маломірного флоту та організація водних пасажирських прогулянкових перевезень.

Проектом також заплановано реконструкцію з переобладнанням військового аеропорту в м. Луцьку на міжнародний вантажопасажирський авіацентр.

На розрахунковий строк розвиток ліній громадського транспорту намічено з урахуванням потужності пасажиропотоків, основних напрямків розміщення нових ділянок багатоквартирного будівництва в районі вулиць Набережної, Стрілецької, Карпенко-Карого, пр. Перемоги, вул. Клима Савура, Огієнка, Островського, в районі східної обхідної дороги.

Генеральним планом передбачається розвиток тролейбусної мережі (до 61 км). Нові лінії пройдуть по вулицям Боженка, Мамсурова, Довженка, Ранковій. Передбачається також розвиток автобусних маршрутів, які будуть доповнювати тролейбусні лінії, зв’яжуть всі периферійні райони з центром міста та місцями роботи.

Загальна довжина транспортної мережі на розрахунковий період – 135 км.

Основними напрямками розвитку вулично-дорожньої мережі є: відведення транзитних потоків в обхід території міста, створення вуличної мережі в обхід центру міста, забезпечення умов для безпечного руху транспорту. Загальна довжина мережі магістральних вулиць буде становити - 165 км.

Проектом рівень автомобілізації прийнятий з розрахунку 300 авто на 1000 мешканців, що при чисельності населення 220 тис. чол. кількість легкових автомобілів становитиме 66 тис. од., в тому числі легкового індивідуального транспорту – 59.4 тис. од., розраховані території необхідні для зберігання легкового транспорту, визначена кількість СТО та АЗС.

В цілому розділ розроблено на хорошому професійному рівні.

Однак є ряд пропозицій та зауважень, а саме:

Інженерне забезпечення території



следующая страница >>