asyan.org
добавить свой файл
1 2 3




Рубрика „Історія дебатів”
Дана рубрика буде присвячена цікавим подробицям з історії дебатів. Перші матеріали будуть присвячені історії виникнення та розвитку окремих форматів дебатів – Політичні дебати, Дебати Лінкольна-Дагласа, Парламентські дебати, Дебати Карла Поппера.
ПОЛІТИЧНІ ДЕБАТИ
У форматі Політичних дебатів (інша назва – Дебати перехресних опитувань у перекладі з англ. Cross-Examination Debate) змагаються дві команди (Стверджуюча і Заперечуюча), що складаються з двох промовців. Кожен з промовців має по дві промови – конструктивну та підсумкову („ребатл”). Кожен із гравців піддається перехресному опитуванню з боку одного зі своїх опонентів. Упродовж року дебатується одна, заздалегідь визначена, резолюція. Важливою особливістю цього формату дебатів, яка власне і дала йому назву, є те, що дебати відбуваються навколо детальних пропозицій (плану) Стверджуючої команди, які спрямовані на зміну існуючої політики у певній сфері суспільного життя.

Виникнення формату Політичних дебатів пов’язується з окремими міжуніверситетськими змаганнями, які відбулися у США наприкінці ХІХ ст. – дебати між Гарвардським та Йельским університетами (1892), дебати між коледжем Бостона та Джороджтаунським університетом (1895), дебати між Університетом Уейк Форест та коледжем Трініті (1897). Варто зазначити, що David Zarefsky, тренер дебатних команд з Північно-західного Університету, один з найкращих тренерів в історії Політичних дебатів США, колишній директор Національного Дебатного Турніру (National Debate Tournament), пов'язує виникнення Політичних дебатів з міжуніверситетськими дебатами за участю Чиказького університету та Північнозахідного університету, що відбулися в 1872 році, тобто на 20 років раніше. А перші дебатні товариства в університетах США виникли взагалі всередині ХІХ ст. – Університет Уейк Форест (1854), Північно-західний університет (1855).

Важливим етапом у становленні та розвитку Політичних дебатів стало утворення всеамериканських організацій, які опікувались проведенням змагань за даним форматом. Першою подібною організацією стала створена у 1931 році NFL (National Forensic League). Після Другої світової війни у 1947 році зароджується інша подібна організація – NDT (National Debate Tournamet). 1951 року була заснована NCFL (National Catholic Forensic League). У 1971 році створюється Southwest Cross Examination Debate Association, яка в 1974 році трансформується у всеамериканську CEDA (Cross-Examination Debate Association). У 1985 році було засновано ADA (American Debate Association). І, нарешті, у 1994 році було утворено NEDA (National Educational Debate Association). ADA, NFL та NCFL організовують змагання з Політичних дебатів серед школярів, а NDT, NEDA та CEDA – серед студентів. З 1996 року NDT, ADA та CEDA спільно визначають резолюцію для дебатування упродовж сезону.

Формат постійно еволюціонував. При чому в багатьох аспектах. Наприклад, поступово зростав темп мовлення гравців. Так, середня швидкість промови сучасного американського дебатера становить 318 слів на хвилину (для порівняння – у 1949 році швидкість становила 200 слів на хвилину). Це призвело до суттєвого збільшення конструктивного матеріалу, який висловлюють команди упродовж конструктивних промов. У зв’язку з цим було внесено зміни до регламенту промов – ребатли були збільшені на 1 хвилину, щоб забезпечити більш якісний аналіз гри. Найбільше ж змінювалася т.зв. дебатна теорія. Наприклад, якщо в 1940-их роках контрплан не використовувався командами Заперечення, то в 1970-их роках він стає чи не найголовнішою їхньою стратегією, а в 1990-их роках теорія контрплану зазнає радикального оновлення (багато з її положень у 1970-их роках вважалися б неприпустимими).

Упродовж розвитку Політичні дебати невпинно збільшується роль таких навичок промовців, як вміння логічно мислити, робити надзвичайно ґрунтовну підготовку до гри, використовувати різноманітні тактики ведення гри. Водночас зменшується увага до комунікаційних навичок. Такий стан речей час від часу викликав спротив з боку частини американських тренерів. Так, CEDA спочатку сформувалася як організація, що перебувала в опозиції до головної тенденції розвитку Політичних дебатів. Упродовж багатьох років на турнірах, які проводились даною організацією, дебатувалися не політичні, а ціннісні резолюції. У 1990-их CEDA повернулася до Політичних дебатів, щоправда зумівши переконати інші організації модифікувати їх. Зокрема, саме за ініціативою CEDA у Політичні дебати було привнесено перехресні опитування. Наприкінці 1980-их – на початку 1990-их років відбулася інша спроба повернути розвиток американських дебатів в інше русло. У цей період як альтернатива Політичним дебатам створюється Американський формат Парламентських дебатів, орієнтований на риторичні та комунікативні навички. Пізніше група тренерів з Міннесоти (Minnesota Debate Teachers Association) спробувала „очистити” Політичні дебати від специфічного дебатного сленгу, надмірного темпу мови і складної теорії, створивши формат Класичних дебатів (або Policy Lite). Однак, незважаючи на все, Політичні дебати залишаються найпопулярнішим форматом дебатів у США.
Костянтин Задоя
КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕБАТНА ЛІГА: РЕЗУЛЬТАТИ
ЧЕМПІОН КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕБАТНОЇ ЛІГИ – ФОРС-МАЖОР-2 (МАРІЯ ДМИТРУК та ОЛЬГА ДЕМ’ЯНЕЦЬ)
ВІЦЕ-ЧЕМПІОНИ ЛІГИ – ЛЕБЁТКА (ТЕТЯНА ОПАНАСЮК та АНДРІЙ ДОВБЕНКО); ШШШШШ (ТАМАРА БАБАКОВА та ТАМАРА ДАВИДЕНКО); FABULOUS (ГАННА ОВЧАР та АНТОН ДВОРЄНКОВ)
НАЙКРАЩИЙ УРЯД ЛІГИ – ЛЕБЁТКА (ТЕТЯНА ОПАНАСЮК та АНДРІЙ ДОВБЕНКО)
НАЙКРАЩА ОПОЗИЦІЯ ЛІГИ – FABULOUS (ГАННА ОВЧАР та АНТОН ДВОРЄНКОВ)
НАЙКРАЩИЙ ПРОМОВЕЦЬ ЛІГИ – ВІКТОР ЄФІМЕНКО (НОЧНЫЕ УТКИ)
ДРУГИЙ ПРОМОВЕЦЬ ЛІГИ – ІРИНА ПОНОМАРЕНКО (ШЕНКЕЛЬ)
ТРЕТІЙ ПРОМОВЕЦЬ ЛІГИ – РОМАН МЕЛЬНИК („WHISPER OF WISDOM”)
ЧЕТВЕРТИЙ ПРОМОВЕЦЬ ЛІГИ – ОЛЬГА ДЕМ’ЯНЕЦЬ (ФОРС-МАЖОР-2)
П’ЯТИЙ ПРОМОВЕЦЬ ЛІГИ – ТЕТЯНА ОПАНАСЮК (ЛЕБЁТКА)
НАЙКОРИСНІШИЙ ПРОМОВЕЦЬ ЛІГИ – ГАННА ОВЧАР (FABULOUS)
НАЙКОРИСНІШИЙ ПРОМОВЕЦЬ ФІНАЛЬНОГО ТУРНІРУ – ОЛЬГА ДЕМ’ЯНЕЦЬ (ФОРС-МАЖОР-2)


І ВІДБІРКОВИЙ ТУРНІР
НАЙКРАЩА КОМАНДА – TERTIUM NON DATUR (КІРА ШИМАНСЬКА та ВІТАЛІЙ ТРУШИН)
ФІНАЛІСТИ ТУРНІРУ – ЗОРЯНИЙ ШЛЯХ (ОЛЕКСІЙ ПОБЕРЕЖНИЙ та ОЛЕКСІЙ ЯЦЕНКО);FABULOUS (ГАННА ОВЧАР та АНТОН ДВОРЄНКОВ); MOTUS TELLURI (МАРТА ЯЦИШИН та ВІТАЛІЙ КОЗІН)
НАЙКРАЩІ ПРОМОВЦІ ТУРНІРУ – ВІКТОР ЄФИМЕНКО та ОЛЕКСІЙ ЯЦЕНКО



ІІ ВІДБІРКОВИЙ ТУРНІР
НАЙКРАЩА КОМАНДА – FABULOUS (ГАННА ОВЧАР та АНТОН ДВОРЄНКОВ)
ФІНАЛІСТИ ТУРНІРУ – ЛЕБЁДКА (ТЕТЯНА ОПАНАСЮК та АНДРІЙ ДОВБЕНКО); НОЧНЫЕ УТКИ (ВІКТОР ДАСЮК та ВІКТОР ЄФІМЕНКО); ШЕНКЕЛЬ (ІРИНА ПОНОМАРЕНКО та ОЛЕНА КОЛОМІЄЦЬ)
НАЙКРАЩИЙ ПРОМОВЕЦЬ ТУРНІРУ – АНДРІЙ ДОВБЕНКО


ІІІ ВІДБІРКОВИЙ ТУРНІР
НАЙКРАЩА КОМАНДА – ШШШШШ (ТАМАРА БАБАКОВА та ТАМАРА ДАВИДЕНКО)
ФІНАЛІСТИ ТУРНІРУ – FABULOUS (ГАННА ОВЧАР та АНТОН ДВОРЄНКОВ); ЛЕБЁТКА (ТЕТЯНА ОПАНАСЮК та АНДРІЙ ДОВБЕНКО); ФОРС-МАЖОР-2 (МАРІЯ ДМИТРУК та ОЛЬГА ДЕМ’ЯНЕЦЬ)
НАЙКРАЩИЙ ПРОМОВЕЦЬ ТУРНІРУ – ТАМАРА БАБАКОВА


ІV ВІДБІРКОВИЙ ТУРНІР
НАЙКРАЩА КОМАНДА – ЛЕБЁТКА (ТЕТЯНА ОПАНАСЮК та АНДРІЙ ДОВБЕНКО)
ФІНАЛІСТИ ТУРНІРУ – ФОРС-МАЖОР-2 (МАРІЯ ДМИТРУК та ОЛЬГА ДЕМ’ЯНЕЦЬ); TERTIUM NON DATUR; (КІРА ШИМАНСЬКА та ВІТАЛІЙ ТРУШИН); СВІТЛО/ШЕНКЕЛЬ; (МАРІЯ КРАВЧУК та ІРИНА ПОНОМАРЕНКО)
НАЙКРАЩИЙ ПРОМОВЕЦЬ ТУРНІРУ – МАРІЯ КРАВЧУК




КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕБАТНА ЛІГА:ОФІЦІЙНО
Усі турніри в рамках КМДЛ обслуговували одні й ті самі судді, об’єднані в Суддівську колегію. Після трьох відбіркових раундів Колегія зібралася на нараду для обговорення загальних тенденцій у грі команд. Підсумком обговорення стало прийняття Резолюції, текст якої публікується нижче.
РЕЗОЛЮЦІЯ

СУДДІВСЬКОЇ КОЛЕГІЇ

КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕБАТНОЇ ЛІГИ
Суддівська колегія Київської міської дебатної ліги (надалі - Ліги), виходячи із завдань, покладених на неї Регламентом Ліги, прийняла наступну резолюцію:
Параграф 1. Про реакцію команд на рішення суддів.
Колегія відзначає, що в окремих випадках реакція команд на рішення, які приймаються суддями, є не повною мірою коректною. Колегія закликає команди толерантно ставитись до рішень, які приймаються суддями. Колегія наголошує н тому, що у випадку, коли команда хоче отримати від судді додаткові коментарі, окрім зроблених ним після оголошення рішення, вона повинно звернутися до судді у приватному порядку. Обсяг усних коментарів визначається суддею на власний розсуд.
Параграф 2. Про загальний рівень гри команд.
Колегія відзначає загальний прогрес у грі команд.
Параграф 3. Про структурованість промов.
Колегія відзначає, що структурованість промов гравців поступово поліпшується.
Параграф 4. Про манеру гравців.
Колегія відзначає, що стиль більшості гравців, які беруть участь у Лізі, є неяскравим, одноманітним, проте, в цілому, прийнятним. Колегія рекомендує командам використовувати вербальні та невербальні засоби впливу на аудиторію, які свідчать про індивідуальність стилю промовця.
Параграф 5. Неточне цитування.
Колегія констатує, що проблема неточного цитування командами їхніх опонентів є поширеною проблемою серед команд, які беруть участь у змаганнях. У зв’язку з цим Колегія рекомендує командам уважніше слухати їхніх опонентів, більш коректно оперувати фразами опонентів, які можуть мати неоднозначне розуміння, використовувати пункти інформація для уточнення думок опонентів.
Параграф 6. Про останніх промовців.
Колегія констатує, що у значній більшості випадків гра останніх промовців є такою, що відповідає вимогам, які висуваються до промов такого типу.
Параграф 7. Про інтерпретування резолюцій.
Колегія відзначає, що у значній кількості випадків, інтерпретації резолюцій, які пропонуються для дебатування 1 Урядом, об’єктивно не мають належного зв’язку з резолюцією раунду. В окремих випадках у слова, вжиті в резолюції, вкладається невластивий їм зміст.
Параграф 8. Про помилки у грі Опозиції.
Колегія звертає увагу, що команди Опозиції досить часто вдаються до відбиття ідей Уряду, які не мають вирішального значення для конкретної гри. Колегія наголошує, що обвинувачення команди 1 Уряду в представленні для дебатування інтерпретації, що не відповідає імперативним вимогам, які висуваються до неї, не може бути основним аргументом Уряду, якщо таке обвинувачення відбувається не в процесі заміни інтерпретації 1 Уряду.
Параграф 9. Про другі промови перших команд.
Колегія звертає увагу на недостатню ефективність промов других гравців перших команд. Часто такі промови або являють собою суцільне відтворення ідей, висловлених першим гравцем команди, або не містять належної реакції на контраргументи команди опонентів, або містять тези, що ставлять під наявність у команди цілісної позиції.


КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕБАТНА ЛІГА: ПОГЛЯД УЧАСНИКА
Вітаю шановне панство! Вибачайте, не можу втриматися від цієї фрази, дуже полюбляю починати з неї свої промови. І цю статтю, мабуть, я напишу у формі хроніки й власних вражень від побаченого, почутого й зіграного…
Одного не дуже цікавого весняного (якщо бути точною, березневого) вечора у своїй зазвичай порожній віртуальній скриньці я знайшла повідомлення, яке зіграло величезну роль у становленні мого… вільного часу на всю весну! Починалося все дуже просто: «Оргкомітет проекту „Київська міська дебатна Ліга” з радістю запрошує Вас взяти участь у серії дебатних турнірів, що відбуватимуться у рамках проекту». Із такою ж радістю я дозволила себе запросити, адже дуже скучила за дебатами, пошуковою роботою та спілкуванням. От з цього й почалось моє веселе нічне життя перед монітором під звуки принтера, що час від часу жує папір…

Отже, перший відбірковий турнір відбувся 31 березня в НАУКМА (Могилянці) із загальною темою «Права людини». Що б його таке цікаве згадати… Ну, найперше й найприємніше, що в проекті брали участь дебатери з КНУ імені Тараса Шевченка, КНЕУ імені Вадима Гетьмана, НАУКМА, Університету економіки і права „КРОК”, НТУУ КПІ, Київського університету права НАН України, КНУ культури і мистецтв, НПУ імені Михайла Драгоманова, Харківського НПУ імені Г.С. Сковороди. По-друге, темою фіналу було: «Ця Палата вважає, що національна безпека важливіша за громадянські свободи», коли згадали всіх і вся: уряди та їхню політику, дискримінованих індивідів… Переможців першого етапу нагороджували самі представники Української Гельсінської Спілки. А багатотомні подарунки нести було не так вже й легко!

Другий турнір відбувся 14 квітня в КНЕУ ім. Вадима Гетьмана під загальною темою «Енергетика». Пам’ятаю лише статтю про біогаз та дебати з приводу того, що розумний дебатер не стане президентом, бо його легко затруїти, а от на деяких політиків і вантажівки отрути не вистачить… Тема фіналу була «Ця Палата повинна диверсифікувати джерела енергопостачання». Така кількість версій та варіацій, як це зробити, не снилася навіть генію економіки…

21 квітня учасники дебатували в приміщенні університету економіки і права „КРОК” на загальну тему «Попередження негативних явищ у суспільстві». Цього разу фіналісти намагалися зупинити дегуманізацію. Ніколи не здогадувалася, що живу в такому страшному й негуманному світі… І що «дегуманізацію не спинити!»…

Останній відбірковий турнір у рамках проекту відбувся 12 травня в приміщенні бібліотеки НТУУ КПІ. (Особисто від себе: перше – теж хочу мати ТАКУ бібліотеку! Друге: там можна зняти безліч фільмів – від жахів до фантастики!). За темою «Екологія». Найбільше запам’ятався фінал турніру. «План дій на випадок глобальної екологічної катастрофи» відкрив схильність дебатерів не лише до аналітики та вміння передбачати майбутнє, а й до расизму! Якщо не зраджує пам’ять, опозиція не хотіла переселяти австралійців до Антарктиди, надаючи перевагу англійцям. Чому?...

Фінальний турнір відбувся 26 травня в Університеті економіки й права „КРОК”. У ньому взяло участь вісім найкращих команд Ліги. Згадується, що судді сміялися до сліз, слухаючи дебати про те, що перший уряд не хоче грати перший уряд. Виявляється, що й дебатери мають проблеми із самореалізацією в такій «рольовій» грі, як дебати.

Підбиваючи підсумки, тішуся з того, що цього року „Київська міська дебатна Ліга” відбуватиметься восени (кінець вересня – початок грудня). Мабуть, це найкращий час, бо такі заходи не лише піднімають настрій (який зазвичай так псується восени) та пробуджують бажання працювати й змагатися, а й подовжують життя (сміхом), нагороджують учасників великою кількістю нових яскравих вражень, знайомств та корисної і цікавої інформації. Приєднуйтеся, шановні, і ви дізнаєтеся, почуєте й побачите таке… про що в звичайному житті навіть не підозрюють!
Щиро ваша й повністю своя, Я О:)
КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕБАТНА ЛІГА: КОМАНДИ
У Київській Міській Дебатній Лізі взяли участь 17 команд. Чимало з них заслужили на те, щоб стати героями окремої розповіді. Надалі мова піде про дві такі команди – „Форс-мажор-2” (Марія Дмитрук та Ольга Дем’янець) та „Лебётка” (Тетяна Опанасюк та Андрій Довбенко). Чому саме ці дві команди? Є кілька пояснень такого вибору. По-перше, успіхи цих двох команд в Лізі. Команда „Форс-мажор-2” стала Чемпіоном Ліги, а команда „Лебётка” – Віце-чемпіоном. По-друге, збалансованість цих двох команд (команди складаються з двох сильних гравців). По-третє, ці команди мають свій яскравий стиль дебатування. І саме останній аргумент, значною мірою, зумовив мій вибір.


следующая страница >>