asyan.org
добавить свой файл
1 2 3

  1. Рослини, у яких гомозиготний тип організму:

перехреснозапильні;

самозапильні;

ентомофільні;

анемофільні.

  1. Рослини, у яких гетерозиготний тип організму:

факультативно самозапильні;

перехреснозапильні;

облігатно самозапильні;

клейстогамно запильні.

  1. Сільськогосподарські культури, що належать до гомозиготних типів організму:

вишня, квасоля, огірки;

перець, горох, баклажани;

ячмінь, помідори, овес;

цибуля, пшениця, жито.

  1. Культури, що належать до гетерозиготних типів організму:

горох, квасоля, помідори, кукурудза;

капуста, цибуля, огірки, жито;

салат, перець, баклажани, просо;

боби, патисони, сорго, ячмінь.

  1. Технологією вирощування зумовлюється наступна мінливість у рослин:

комбінативна;

мутаційна;

онтогенетична;

модифікаційна.

  1. Сукупність усіх генів та їх алелей певної популяції, яка розмножується статевим способом, це:

генотип;

генетичний тягар;

генофонд;

гібрид;

фенотип.

  1. Із названих органоїдів клітини мають власну ДНК:

апарат Гольджі;

лізосоми;

рибосоми;

ядро;

клітинні мембрани.

  1. Процес, за перебігу якого гомологічні хромосоми можуть обмінюватися своїми ділянками та генами:

мутація;

кросинговер;

рекомбінація;

гетероплоїдія.

  1. До прокаріотів відносять живі організми за:

їх розмірами (одноклітинні);

відсутності хлоропластів;

вегетативного розмноження;

відсутності чітко відмежованого мембраною від цитоплазми ядра.

  1. Каріотип – це:

набір хромосом соматичної клітини, типовий для даного виду;

гаплоїдний набір хромосом;

сукупність хромосом соматичної клітини, їх форма (локалізація центромер, наявність вторинної перетяжки);

локус хромосоми.

  1. Видатний селекціонер України, іменем якого названо Миронівський селекційний центр:

Ф.Г. Кириченко;

П.Х. Гаркавий;

В.М. Ремесло;

О.С. Мусіяка

  1. Екотип вихідного матеріалу, якому віддають переваги в селекції на посухостійкість:

лісостеповий

степовий

лісовий

поліський

  1. Головний принцип добору батьківських пар під час схрещування:

за висотою батьківських форм

еколого-географічний

добір пар за кількістю зерен у суцвітті

добір пар на основі відмінностей у стійкості сортів проти захворювання

  1. Класифікація сортів за походженням:

дефіцитні сорти

перспективні сорти

місцеві сорти

екстенсивні та інтенсивні сорти

  1. Класифікація сортів за способом виведення:

гібридні і мутантні сорти

дефіцитні сорти

перспективні сорти

вітчизняні і зарубіжні сорти

  1. Класифікують сорти за новизною, значенням:

сорти місцеві та селекційні

гібридні і мутантні сорти

перспективні і дефіцитні сорти

вітчизняні і зарубіжні сорти

  1. Теоретичною основою селекції є:

ботаніка

генетика

фізіологія рослин

рослинництво

  1. Головна вимога виробництва до сортів польових культур:

великовагове, вирівняне і виповнене зерно

придатність до механізованого вирощування і збирання

стійкість проти хвороб і шкідників

висока і стабільна урожайність за роками

висока продуктивність, кущистість і відсутність недогонів

  1. Головна ознака моделі сорту майбутнього:

набір ознак

генетичний потенціал

адаптована цілеспрямованість

стійкість до факторів довкілля

  1. Вихідний матеріал, що ввозять із-за кордону:

мутантні форми

поліплоїдні форми

гібридні форми

інтродукційні зразки

  1. Вперше сформулював основні закономірності успадкування ознак за внутрішньовидової гібридизації:

К. Корренс

Г. Мендель

Г. де Фріз

Ч. Дарвін

  1. Інтродукція рослин, це:

будь-яка робота, пов’язана з перенесенням рослин із місця на місце

перенесення рослин з їх батьківщини в місце, де вони раніше не вирощувались, для використання

вирощування рослин у захищеному ґрунті

пересадка рослин із розсадника в поле

  1. Визначення, яке характеризує першу форму інтродукції рослин – натуралізацію:

пристосування популяцій рослин до нових умов середовища за рахунок генетичних змін на основі природного і штучного доборів спонтанних мутантів

переселення рослин у нові райони з близькими умовами середовища

пристосування популяцій рослин до нових умов середовища за рахунок генетичних змін на основі природного добору спонтанних мутантів

пристосування популяцій рослин до нових умов середовища за рахунок генетичних змін на основі штучного добору спонтанних мутантів

  1. Визначення, яке характеризує другу форму інтродукції рослин – акліматизацію:

пристосування популяцій рослин до нових умов середовища за рахунок генетичних змін на основі природного і штучного доборів спонтанних мутантів

переселення рослин у нові райони з близькими умовами середовища

підвищення врожайності за ввезення культури

поліпшення якості продукції

  1. Аналітична селекція грунтується на:

доборі кращих рослин із мутантних популяцій

доборі родоначальних елітних рослин із природних популяцій місцевих сортів методом розкладання (аналізу) їх на окремі лінії

використанні для добору вихідного матеріалу, створюваного методом гібридизації

  1. Автор вчення про чисті лінії:

В. Іогансен

М.І. Вавилов

Ч. Дарвін

Гуго де-Фріз

  1. Назвати природну гібридизацію:

внутрішньовидова

міжвидова

спонтанна

міжродова

  1. Гібрид і його покоління позначається:

зМ, зТ

F0, F1, F2, F3, Fn

М0, М1, М2, М3, Мn

М, С, Т

МВ, СВ, ТВ

І0, І1, І2, І3, Іn

  1. Прості схрещування:

міжгібридні

парні

насичуючі

конвергентні

  1. Важлива особливість внутрішньовидової гібридизації:

зимостійкість

формотворчий процес

засухостійкість

імунітет

  1. Найкращий спосіб запилення:

нанесення пилку на приймочку маточки

нанесення пилку на верхівку квіткової луски

нанесення пилку на квітку

нанесення пилку на бутон



  1. Материнська форма позначається:

АхВ

ВхА





F1

F2

(АхВ)хА або (АхВ)хВ

(АхВ)хС або (АхВ)х(СхД)

АхВ і ВхА

  1. Бекрос, це:

багаторазові схрещування гібрида з материнською формою

багаторазові схрещування гібрида з батьківською формою

схрещування гібрида з однією із батьківських форм

насичуючі схрещування

  1. Бекрос позначається:

АхВ

ВхА

(АхВ)хА або (АхВ)хВ

(АхВ)хС або (АхВ)х(СхД)

F1

F2

х

АхВ і ВхА

1.(АхВ)хА, 2.((АхВ)хА)

((АхВ)хА))х А





  1. Реципрокні схрещування:

схрещування материнської форми з батьківською і навпаки

насичуючі схрещування

складні схрещування

конвергентні схрещування

  1. Цитоплазма успадковується у гібриді:

за батьківською формою

за материнською формою

за обома батьківськими формами

  1. Конвергентні схрещування:

схрещування двох батьківських форм

схрещування гібрида паралельно з обома його батьківськими формами

схрещування гібрида з материнською формою

схрещування гібрида з батьківською формою

  1. Віддалена гібридизація:

гібридизація різних сортів

схрещування різних видів і родів

бекросні схрещування

внутрішньовидове схрещування

  1. Основне призначення методів посередника:

підвищити продуктивність

подолати несхрещуваність

підвищити якість

підвищити зимостійкість

  1. Міжвидовий гібрид тритікале був створений у:

Інституті рослинництва імені В. Юр’єва НААН України (м. Харків)

Селекційно-генетичному інституті – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення (м. Одеса)

Миронівському інституті пшениці ім. В.М. Ремесла НААН України (м. Миронівка)

Інституті зернового господарства НААН України (м. Дніпропетровськ)

  1. Схема створення подвійного гібрида:

[(АхВ)хА]хС

[(АхВ)хВ]хС

[(АхВ)хС]хД

(АхВ)х(СхД)

  1. Тритікале отримують шляхом:

схрещування м’якої пшениці з житом і поліплоїдія

схрещування пшениці з пирієм

схрещування твердої пшениці зі спельтою

схрещування пшениці з ячменем

  1. Мутагенез:

вплив на рослину агротехнічних заходів

утворення нових форм за інцухти

гібридизація сортів, гібридів, диких форм

спадкові зміни, зумовлені змінами генетичного матеріалу

  1. Яке схрещування не можна назвати бекросним:

багаторазові схрещування гібрида з материнською формою

багаторазове схрещування з батьківською формою

схрещування гібрида з однією із батьківських форм

просте, пряме

  1. Назвати метод одержання мутантів:

штучний добір

штучна гібридизація

штучне випромінювання

штучне запилення

  1. Адаптивний потенціал рослин – це:

здатність протистояти критичним температурам і умовам вологозабезпечення

здатність забезпечувати стійкість до біотичних факторів на рівні нижчому від порогу шкодочинності

здатність протистояти умовам вологозабезпечення

здатність їх пристосуватись до умов середовища за рахунок як онтогенетичної, так і генетичної мінливості

  1. Мутантне покоління позначають:

зМ, зТ

І0, І1, І2, І3, Іn

F0, F1, F2, F3, Fn

М, Т, С

МВ, СВ, ТВ

М0, М1, М2, М3, Мn

  1. Зміни, які характерні для геномних мутацій:

число хромосом

структура хромосом

структура гена

плазменні зміни

  1. За характером змін ядерного матеріалу до геномних мутацій належать:

структурні мутації хромосом

зміна нуклеотидів у ДНК

вставка нуклеотидів у ДНК

поліплоїдія

  1. Мутації, пов’язанні із зміною кількості хромосом у ядрі:

нейтральні

генні

геномні

соматичні

  1. Метод, що застосовують для створення мутаційних популяцій:

спонтанний мутагенез

інбридинг

гібридизація

імпульсне лазерне опромінення

  1. Мутації, що забезпечують синтез речовин:

морфологічні

фізіологічні

генні

біохімічні

  1. Мутації, що призводять до загибелі рослин:

корисні

нейтральні

шкідливі

летальні

  1. Мутації, від яких залежить життєдіяльність рослин:

геномні

фізіологічні

макромутації

рецесивні

  1. Загальна адаптивна здатність – це:

здатність протистояти критичним температурам і умовам вологозабезпечення

здатність генотипу давати постійно порівняно високий урожай за різних умов вирощування

здатність забезпечувати стійкість до біотичних факторів на рівні нижчому від порогу шкодочинності

стійкість генотипу до дії конкретних умов середовища (екстремальних температур, посухи, ураження хворобами, пошкодження шкідниками тощо)

  1. За якої дози мутагенних факторів отримують найбільшу кількість мутацій?

критичної

оптимальної

максимальної

мінімальної

  1. Напрям експериментального мутагенезу в селекції на імунітет:

виведення карликових сортів

виведення сортів стійких до хвороб і шкідників

виведення сортів стійких до несприятливих умов

виведення скоростиглих сортів

  1. Поліплоїдія, це:

вплив на спадковість мутагенних факторів

аналогічне інбридингу

кратне і спадкове збільшення набору хромосом у клітині

схрещування форм із різним набором хромосом

ступінчаста гібридизація гаплоїдів і диплоїдів

  1. Зміни хромосом у поліплоїдів:

зміни структури хромосом

збільшення кількості хромосом

зниження кількості хромосом

зміна каріотипу хромосом

  1. Розмістіть послідовно етапи селекційного процесу у разі створення гетерозисних гібридів польових культур:

Виробництво гетерозисного насіння на ділянках гібридизації;

Одержання самозапильних ліній;

Випробування самозапильних ліній на комбінаційну здатність;

Підбір вихідного матеріалу для створення самозапильних ліній.

  1. Збалансовані поліпоїди:

2 n

3 n

4 n

5 n

  1. Належить пшениця м’яка (T. Aestivum) до поліплоїдного ряду:

тетраплоїдного (2n=28

гексаплоїдного (2n=42)

октаплоїдного (2n=56)

диплоїдного (2n=14)

  1. Виділити тетраплоїд жита:

2 n = 14

2 n = 28

2 n = 36

2 n = 16



следующая страница >>