asyan.org
добавить свой файл
  1 ... 4 5 6 7 8

Чергування 1-Й, 3-31(30)13

Правила, що характеризують ці чергування,

аналогічні правилам чергувань У-В.




ВПРАВИ І ЗАВДАННЯ

Вправа 30. Запишіть текст, обираючи правильний варіант написання й розставляючи пропущені розділові знаки.

Рідну Батьківщину (у,в) (усі.всі) віки порівнювали (з,із,зі) матір..ю бо не/має ні/чого най/доро..ого (в,у) людини як мати (і,й) рідна з..мля. Окрема людина не/ві(д,дд)іл..на (від,од) народ(а,у) а народ не/ві(д,дц)іл..ний (від,од) Батьківщини (в,у) ц..ому сила народ(а,у) (і,й) міц.. його не/вм..рущ(и,і)ст.. (і,й) бе(з,с)смерт..я.

Ч..рпаюч(и,і) (із,зі,з) скарбниц.. ус..ної народної творч(о,і)сті що сягає (у,в) пр(о,а)давні часи пересві(тч,чч,дч)уємо(ся.сь) якою вірніст..ю (і,й) не/зрадливіст..ю шанували наші предки рідну землю зах..щаюч(и,і) її (від,од) ворогів на ратн(ому.ім) полі. З давн..о/ру(с,сс)..ких літо/писів легенд (і,й) переказів (з,зі,із) г..роїчних дум та пісен.. постає (перед,переді) нами та любов.. гартова(н,нн)а (у,в) битвах (з,із,зі) ст..повими ордами половців (і,й) п..ч..нігів турків татар ляхів. Мабу(дь,ть) (нема,немає) такої піс..ні чи думи де (би.б) народ не/оспівав своєї рідної з..млі (Є. Гуцало).

Вправа 31. Запишіть текст, обираючи правильний варіант написання й розставляючи пропущені розділові знаки.

О/пів/дні ми сідали снідати (і,й) обідати за/разом а по/обіді (і,й)шли на/прогулянку або до саду шукати опалі піз..ні яблука (у,в) листі під/снігом або (у,в) старий чудовий парк не/далеко від/будиночка Григорій казав що (у,в) тому парку народився не/один розділ (В,в)иру або на/леваду до (Б,б)угу який чорнів згори звив(е,и)стою смугою ще не/змерз.

Та най/улюбленішими нам були вечори коли ми гомоніли (у,в) мансарді не/вмикаючи світла пр.лулившис.. спинами до/теплого кахля(н,нн)ого комина (у,в) якому затишно по/сільському потріскували дрова а по/стінах шастали червоні відблиски від/полум..я. (У,В) один (з,із,зі) таких вечорів я (і.й) наважився сказати Григорієві що хотів/би прочитати йому своє оповіда(н,нн)я. До/пів/ночі оповіда(н,нн)я було прочита(н,нн)о.

Другого/дня з/ранку погода була пр..чудова білів сніг (в,у)далеч.. за чорний Буг сяяло сонце омела на деревах як гайвороняч(иД) гнізда а тиша стояла св..ята. Ми вирішили що сидіти (у,в) такий ранок (у,в) хаті гріх (і,й) позичили (у,в) школі лижі (і,й) рушили садом на/леваду.

А в/літку Григорій пр..ї(здж.ждж,жж)ав на/відпочинок (в,у) Шилівку хоч відпочинок то був дещо умовний (у,в) селі йому либонь най/краще працювалося. Здебільшого Григорій працював удома за/хатою (у,в) холодку де росла бузина (і,й) затуляла його від людей що проходили вуличкою або (у,в) хліві де л..жало пал..во й містилися ластівки. Одного разу я пр..йшов до/н..ого раніше ніж ми домовилися (і,й) почув що (у,в) хліві клацає машинка. Я ліг (у,в)/дворі на/спориші (і,й) став ч..кати поки він закінчит.. роботу (Григір Тютюнник).
Практичне заняття 6
ПУНКТУАЦІЙНИЙ ПРАКТИКУМ Розділові знаки при вставних і вставлених конструкціях
Вставні слова або словосполучення - це синтаксичні конструкції, що ускладнюють просте речення та виражають ставлення мовця до повідомлюваного; виражаються переважно модальними словами, рідше - прислівниками; в усному мовленні виділяється спеціальною інтонацією (паузами та порівняно швидкою вимовою), а на письмі комами. Вставні слова та словосполучення не є членами речення, граматично не залежать від інших членів речення.

Семантично вставні слова та словосполучення поділяються на групи, що виражають:

      1. Емоційну оцінку: на щастя, на жаль, дивна річ, як не дивно тощо.

      2. Джерело повідомлення: по-моєму, по-нашому, за словами, як кажуть, як відомо тощо.

      3. Упевненість: звичайно, безперечно, насправді, без сумніву, певна річ тощо.

      4. Невпевненість: напевно, здається, вірогідно, може, принаймні тощо.

      5. Оцінку стилю висловлювання: іншими словами, образно кажучи, за висловом, прямо кажучи, чесно кажучи

тощо.

      1. Привернення уваги до повідомлення: розумієте, уявіть собі, послухайте, знаєте тощо.

      2. Порядок думок: по-перше, по-друге, по-третє тощо.

      3. Відношення між частинами висловлювання: наприклад, до речі, таким чином, нарешті, зокрема тощо.

      4. Ступінь звичайності фактів: буває, як годиться, як завжди, зазвичай тощо.

Залежно від позиції в реченні вставні слова та словосполучення відокремлюються на письмі так:

        1. Препозитивні - комою: Звісно, я міг би написати цілу повість життя, але цей шлях дуже далеко завів би... (М.К.). Вс. сл.,.,...

        2. Інтерпозитивні - подвійною комою: ... я і так боюся, що подав вам багато зайвого й уже, напевно, нецікавого (М.К.). ..., вс. сл., ...

        3. Постпозитивні - комою: Ну й сом, я вам скажу! (О.В.). ..., вс. реч.!

        4. Не є вставними словами, а отже, комами не відокремлюються: до того ж, ніби, наче, неначе, нібито, начебто, буцімто, неначебто, мовби, немовби, немовбито, адже, майже, як-не-як, при цьому, притому, навіть, все-таки, якраз тощо.

        5. Сполучники, що стоять перед вставними словами, від них комою не відокремлюються, якщо становлять тісний смисловий зв'язок зі вставним словом (відкинувши вставне слово, буде порушено семантично-структурну організацію речення): Відступати нам, по-перше, пізно, а по-друге, немає підстав (В.Соб.). ..., а вс. сл., ... . Або відокремлюються комою, якщо сполучник входить до структури речення (відкинувши вставне слово, структурно-семантичну організацію речення порушено не буде): Коло творчих пошуків Володимира Івановича Вернадського таке, що з плином часу його ідеї не застарівають, а, навпаки, стають ще актуальнішими (з підр.). ..., а, вс. сл.,....

        6. Залежно від структури речення деякі вставні слова можуть виступати як синтаксичні омоніми: в одному випадку вони є вставними, тоді відокремлюються розділовими знаками, в іншому - є членом речення, тоді комами не відокремлюються: Здається, завтра буде дощ (вставне слово). Та вежа здалеку здається гігантом (напівповнозначна зв 'язка складеного іменного присудка).

Вставлені конструкції - це синтаксичні конструкції, що ускладнюють просте речення, містять додаткове повідомлення, зауваження тощо та різко переривають синтаксичні зв'язки речення: В усному мовленні виділяються специфічною інтонацією, а на письмі найчастіше - дужками та тире, рідше - іншими комбінаціями розділових знаків:

Подвійне тире при вставлених конструкціях:

1. Якщо вставлена конструкція тісно пов'язана зі змістом речення (в усному мовленні вимовляється з такою ж інтонацією, як і основна частина речення):

Хутір Вишневий - двадцять п 'ять хат - примостився в голому степу кілометрів за п 'ятнадцять від Троянівки (Г.Т.).

Дужки при вставлених конструкціях:

1. Якщо вставлена конструкція містить додаткове повідомлення стосовно основного змісту речення (в усному мовленні вимовляється з пришвидшеною інтонацією, ніж основна частина речення):

До короля щодня приходять скарги (ти знаєш, люди стали непокірні)... (Л.У.).

Кома та подвійне тире при вставлених конструкціях:

1. Якщо вставлена конструкція тісно пов'язана зі змістом речення (в усному мовленні вимовляється з такою ж інтонацією, як і основна частина речення), при цьому далі речення продовжується синтаксичною конструкцією, яка потребує відокремлення:

Про літературу кажуть - нехай не буде це прийнято як тривіальність,- що література є дзеркалом життя (Ю.С.).

Подвійна кома та подвійне тире при вставлених конструкціях:

1. Якщо вставлена конструкція тісно пов'язана зі змістом речення (в усному мовленні вимовляється з такою ж інтонацією, як і основна частина речення), при цьому вона являє собою синтаксичну конструкцію (типу підрядного речення), яка потребує відокремлення з обох боків або перша частина речення закінчується, а друга - починається синтаксичними конструкціями, що потребують відокремлення:

Але ось зі скреготом і брязкотом у двір, - якщо те, що залишилося, можна назвати двором, - заїжджають два бульдозери (О. Д.).

Розділові знаки при вставлених конструкціях, що є прямою мовою:

1. Якщо вставляється пряма мова без слів автора, то вона береться в лапки й виділяється дужками:

Григорій умів слухати, цінувати почуте («Ні! Ти тільки послухай. Цей народ геніальний!») тай сам під настрій не проти був розіграти когось, як і його дядьки (Гр. Т.).

2. Якщо, крім прямої мови, є ще слова автора, то лапки не ставляться:

Виявляється вони встають нерано (Валеріан пізно працює! - пояснила товаришка Підмогильна), але пообіцяла зараз же Валеріана збудити (Ю. С.).
ВПРАВИ І ЗАВДАННЯ
Вправа 32. Перепишіть речення, поставте розділові знаки та пропущені орфограми. Підкресліть вставні слова та напишіть схеми-постановки розділових знаків при них.

1. Ви ж самі подумайте по/перше пр..красна ведмежа шинка (і,й) знамените ведмеже м..ясо а по/друге ведмежа шкура (О.В.). 2. Женя відвернувшись так щоб не/бачив реж..сер усміхнувся о(д,т)же йому повірили (Є.Г.). 3. Не/бе..пека крилася (у,в) тому що ворог з усіх боків мав цілком бе..печні (і,й) дуже зручні підступи до/замку а монастир навп.ки стояв на крутій висок..й ганівн.й над містом горі (Я. Кач.). 4. До/речі знайомся це (К,к)лава (О. Кол.). 5. Але як тіл..ки (В,в)ізантія виникла так (і,й) породила собі на/противагу нові держави то (А,а)гарян то (П,п)ерсів то (Б,б)олгар то (Г,г)ерманців то нарешті (Д,д)ержаву (Р,р)уську (11.3.). 6. Оце що від мене л..шилос.. то власне (у,в)же не/я (Л.К.). 7. Коні гр..млять копитами свині квичуть торговці шваркочуть с..ляни гойкають одним словом клекіт такий якого наш Микита уві/сні не/бачив (і,й) в г..рячці не/чував (І.Ф.). 8. Піс..ню утни голосну не/смутну щоб мовляв засміялося лихо (Л. У.).
Вправа 33. Запишіть речення, поставте розділові знаки та пропущені орфограми. З'ясуйте, в яких випадках однакові за написанням слова є вставними, а в яких є членами речення (останні підкресліть відповідно до їх синтаксичної функції).

1. Все бути може може буде (Б.Л.). Може мати плач(а,у)т.. що не/має з/ними Васил..ка може бат..ко жур(я,ю)..ся та сумні/сумні сидять край/стол., й не/їдять вечері (М.К). 2. Біл..ше мене влаштовували оцінки бат..кові мати ж здавалося висловлювала свої в/супереч бат..кові (В.Ш.). Профе(с,сс)орові здавалося що вони ні/коли ні/куди не/прийдуть (П.З.). 3. Вони поглядали на розжеврілий від призахідного со..нця гор..зонт (і,й) здає..я сумували (Ю.С.). Св..ятковим здає..я вечір коли добре тобі працювалося в/день (О.Г.). 4. Його дії часом бували смішні півникарс..кі трохи надума(н,нн)і але душа ця с/правді була ясна (В.Ш.). Липнева ніч., с/правді була г..ряча й задушна (Ю.С.). 5. Конюшина луч..на має цікаві пристосував(н.нн)я. Так перед дощем її листки опускаю..я (і,й) складаю..я як парасол..ка прикр..ваюч(і,и) квіткові голівки (з журн.). Огляд порядку (у,в) с..лі не/проходив без пригод. Так трапилося (і,й) ц..ого разу (Гр.Т.). 6. Мудрі люди кажут.. доки плечі гріє со..нце не/забуд.. утеплити віконце (з журн.). Кажут.. (у,в,вв)есь поміст (у,в) пеклі з добрих замірів зложився! (Л.У.).
Вправа 34. Запишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть вставлені конструкції. Схематично поясніть постановку розділових знаків.

1. На/валах здавалося що/то мушкетні постріли тріскався закутий (у,в) кригу гострокіл (Я.Кач.). 2. (У,В)сі бійці (і,й) командири а їх було (у,в) землян..ці чоловік трвдцят.. раптом заворушилися (і,й) ро..ташувавшис.. для довгого приємного слуха(н,нн)я пр..тихли (О.Д.). 3. М..щан..с..ка дітвора чи то їй зважати на якіс.. заборони вис..пала (у,в)/ранці проти сонця як завжди на ковзанку (Я.Кач.). 4. Є люди на землі а то б не/варто жити що кріз.. щоде(н,нн)ий труд (у,в)міют.. (і,й) любити (і,й) усміхатися.. (і,й) мислити (і,й) шукати (М.Р.). 5. Подумайте шумит.. гр..мит.. столиця Гогол.. щос.. подібне говорив а над/осін.. пр..л..тає птиця (з,із,зі) північних сивих чагарів (М.Р.). 6. Коли гасло світло (у,в) післявоє(н,нн)і роки часто гасло світло вона приносила до моєї кімнати лампу (В.Ш.). Дід Родим замішував круто глину кидав добрий вальок на д..р..в..я(н,нн)е вичовга(н,нн)е коло перед тим розкрутивши його пристрій для ро..кручува(н,нн)я кола ногою був для Сивоока не/з/багне(н,нн)ою рі(ч,чч)ю (з,із,зі) (у,в)с..ого що діялося обережно набл..жав до шматка глини свої широкі долоні (і,й) глина тяглася в/гору вивищувалася ож..вала з в..селою покірливіс..т..ю йшла за долонями (П.З.). 7. Якас.. гостра цікавіс..т.. пр..тягала її увагу до тої людини яка їй здавалос.. наві(д,т).. дихає сьогодні інакше ніж завжди (М.К). 8. Я пішов звернувши від колій (у,в) ту довгу вулицю (і,й) то була як оповідала мені потім мати вулиця її дитинства (В.Ш.).

З 'ясуйте значення виділених слів.



ОРФОГРАФІЧНИЙ ПРАКТИКУМ Подвоєння та подовження приголосних в українських та іншомовних словах
Подвоєння приголосних в українській мові відбувається на межі морфем, тому є процесом морфологічним. Подовжуються приголосні після голосного перед я, ю, є та і, що обумовлено фонетичними особливостями мови. Необхідно розрізняти подовження і подвоєння приголосних в українських та іншомовних словах: подвоєння - процес морфологічний, а подовження - фонетичний.


Подвоєння приголосних в українських словах

Подовження приголосних в українських словах

1. Подвоєні приголосні маємо при збігу однакових приголосних:

1. Приголосні д,т,з,с,н,ж,ш,ц,ч подовжуються (а на письмі позначаються двома літерами), коли вони стоять після голосного перед наступним голосним:

1.1. Префікса й кореня: ввічливий, віддати, роззброїти.

1.1. Перед я,ю,є,і в усіх відмінках іменників середнього роду II відміни (крім родового множини з нульовим закінченням): збіжжя, збіжжю, у збіжжі; піддашшя, піддашшю, на піддашші. відкриття, відкриттю, відкриттів; але: знань, облич, піддаш.

1.2. Кінця першої й початку другої частини складноскорочених слів: юннат, військкомат.

1.2. Перед я,ю в усіх відмінках деяких іменників І відміни (за винятком родового множини з закінченням - ей): суддя судді. суддю; стаття, статті, статтю (але статей), Ілля, Іллю. Іллі, Іллею, рілля, ріллі, ріллею, ріллів

1.3. Кореня або основи на -н- та суфікса -н-: день - денний, осінь - осінній,

електрон - електронний.

1.3. Перед ю в орудному відмінку іменників жіночого роду однини III відміни, якщо в початковій формі їх основа закінчується на м'який або шиплячий: мазь - маззю, розкіш - розкішшю, тінь - тінню, але: нехворощю: радістю, вістю, молодістю тощо.

1.4. Основи дієслова минулого часу на с і постфікса -ся: виніс + ся = винісся, тряс + ся = трясся.

1.4. У деяких прислівниках типу: навмання, спросоння, попідтинню.

2. Буквосполучення -нн- пишеться:

1.5. Перед ю,є у формах теперішнього часу дієслова лити: ллю, ллєш, ллють, ллється, виллю, наллються.

2.1. У суфіксі прикметників із збільшувано-підсилювальним суфіксом -енн- та прикметниках дієприкметникового походження, якщо наголос падає на суфікс: здійснéнний, непримирéнний, нескінчéнний.




2.2. У похідних прислівниках та іменниках, що походять від прикметників, у суфіксах яких пишеться -нн-:




2.2. У прикметниках на -енн- церковнослов'янського походження: блаженний, священний, благословенний. Але: хрещений.




3. За традицією приголосні подвоюються у словах: бовван, Ганна, лляний, овва, ссати, а також у похідних.






<< предыдущая страница   следующая страница >>