asyan.org
добавить свой файл
  1 ... 3 4 5 6 7 8

Складні випадки наголошення. Уживання звуків [г] та [ґ]
Вправа 24. Запишіть слова, поставте наголоси.

        1. Середина, вимова, вимога, ознака, випадок, показ, приріст, сільськогосподарський, гуртожиток, літопис, чорнослив, рукопис, одинадцять, чотирнадцять, сімдесят, вісімдесят, щелепа, феномен, каталог, диспансер, бюлетень, феноменальний, зняла, три дуби, було, щавель, цемент, центнер, кілометр, полиця, бурштиновий, квартал, приятель, дощенту, натщесерце, зубожіти, ненависть, ненависний, подруга, дрова, прошарок, терези, бородавка, три чани. яшма.

        2. Донька, дочка, розмах, кропива, горошина, курятина, русло, тигровий, пурпур, фарфор, псевдонім, листопад, вряди-годи, визвольний, джерело, вірші, вітчим, мережа, два професори, вичерпний, ідучи, перепис, перепустка, гучний, мармур, перелісок, алфавіт, довідник, доповідач, босоніж, жевріти, дрімота, звемо, черствий, водночас, фаховий, несемо, веселенький, беручи, ув'язнити, феєрія, фірмовий, маркетинг, менеджмент, індустрія, цідити, чагарник, юродивий, яшмовий.


Вправа 25. Запишіть слова, поставте наголоси. З 'ясуйте, у яких словах наголос не змінює значення слова. З'ясуйте значення тих слів, де місце наголосу впливає на його значення.

Весняний, вовняний, характерний, атлас, торочити, замок, зав'язка, також, зокрема, разом, лютневий, становий, запальний, марний, первісний, вигода, вітряний, бережений, білизна, гладкий, договір, юрмитися, ядерний, туманити.
Вправа 26. Запишіть слова, поставте літеру г або ґ, поставте наголоси. З'ясуйте значення незнайомих слів.

валт, ..азда, ..лобалізм, ...лузій,..лина, ..аблище, ..винтокрил, ..устотрав'яний, ..уманізм, ..о..ель/мо..ель, ..аптувати, ..роно, ..утір, ..ел..іт, ..рли..а, ..ала..ан, ..уний, ..умор, ..ешефт, ..лісер, ..уща, ..данськ, .. 'юстон, ..ельсінки, ..уральня, ..ратчастий,

..ардувати, лін..вістичний.

Практичне заняття 5



ПУНКТУАЦІЙНИЙ ПРАКТИКУМ Розділові знаки при звертаннях та словах-реченнях

Звертання - це слово або словосполучення, що вживається для привернення уваги того, до кого звертаються з мовленням. Звертання не є членом речення, вони не залежать від інших слів. За структурою звертання поділяються на поширені та непоширені. Непоширені - це ті звертання, що виражаються формою кличного відмінка іменника, при цьому не мають залежних слів: Так ми, панове, подорожуємо в абсолют між Галицьким ринком і коридорами бібліотеки Стефаника (В. Неб.). Поширені звертання також виражаються формою кличного відмінка іменника, але при цьому мають залежні слова, виражені прикметниками або займенниками: Південний краю! Як тепер далеко лежиш від мене ти! (Л. У.).

Залежно від місця в реченні та інтонації звертання відокремлюються на письмі такими розділовими знаками:

          1. Якщо звертання препозитивне та вимовляється з неокличною інтонацією, то воно виділяється комою, а якщо з окличною - то знаком оклику, при цьому наступне після звертання слово пишеться з великої літери:

Чоловіче мій, запрягай коня! (В.K). Зв.,....!

Місяченьку! Наш голубоньку!Ходи до нас вечеряти. (Т.Ш.). Зв! Зв! Ходи....

          1. Якщо перед препозитивними звертаннями є вигуки у функції підсилювальної частки о, ой, то після них кома не ставиться, а відокремлюється лише звертання:

О полини, сиві полини! Хто посіяв вас на нашій землі? (І.Ц.).

О зв., зв! Хто... ?

Ой мій упадоньку! Що ж ти робила? (Л. У.). Ой зв! Що... ?

          1. Якщо перед препозитивними звертаннями є інші вигуки (гей, ах, ох, ну та под.), крім вигуків о, ой, то коми ставляться після них перед звертанням і після нього:

Ах, розбійнице! Тепер білка знищить не одне гніздо (O.K.). Ах, зв! Тепер.... • ? .

Гей, Орфею, небораче! Де ти змандрував від нас? (Л. У.). Гей, Зв, зв! Де... ?

          1. Інтерпозитивне звертання відокремлюється з обох боків комами:

Чом ти, березо, така журлива? (Л. У.'). ..., зв.,.... ?

Опустіться, тихі зорі, синові під вії (В.Сим.). ..., зв.,

          1. Постпозитивне звертання відокремлюється комою, а після нього, залежно від інтонації, ставиться крапка, знак . оклику або знак питання:

Що скажеш ти, безумче?! (І.К.). ..., зв.?!
Слова-речення - це неподільні на члени речення синтаксичні конструкції, які виражаються службовими словами, найчастіше вигуками. За значенням слова-речення поділяються на такі групи:

            1. Стверджувальні: так, авжеж, аякже, добре, точно і т.ін.

            2. Заперечні: ні, небагато, навпаки тощо.

            3. Етикетні: спасибі, добридень, дякую, будь ласка, на добраніч, до побачення й под. ,

            4. Питальні: ну, невже, хіба, та ну, що ж, а що і т.д.

            5. Спонукальні: гей, геть, агов, цить, ура, стоп тощо.

            6. Емоційно-оцінні: ох, ах, тьху, овва, от тобі й на, ех, отакої і т.ін.

Слова речення, як правило, знаходяться на початку та виділяються:

              1. Якщо слово-речення за семантикою питальне, то після нього ставиться знак питання, а наступне слово, якщо речення продовжується, пишеться з великої літери:

На дівчат він дуже ласий. - Невже? А з вигляду такий непоказний (Г.Т.).... Сл.-реч.? А з ... .

              1. Якщо слово-речення за семантикою заперечне, емоційно-оцінне, етикетне або спонукальне, що вимовляється з окличною інтонацією, то після нього ставиться знак оклику, а наступне слово пишеться з великої літери:

Ану! Бо як бухну, так і очима блимнеш. (П.З.). Сл.-реч.! Бо... .

              1. Але переважно слова-речення, крім питальних, відокремлюються комою: ,

Ну, що ж, нехай хлопець змалку звикає до правди. (І.Ц.). Сл.-реч., сл.-реч., .... .

              1. Якщо слова-речення повторюються, то між ними ставиться кома:

Смерті рало крізь них пройшло, глухе, жахне... Ні, ні, цього не може бути! (B.C.). ... Сл.-реч., сл.-реч.,....

              1. Дуже часто слова-речення входять до конструкцій з чужим мовленням (прямої мови, діалогу), тоді розділові знаки ставляться відповідно до правил їх постановки в цих конструкціях (див. практичне заняття 17).


ВПРАВИ І ЗАВДАННЯ

Вправа 27. Перепишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки та орфограми. Підкресліть звертання, схарактеризуйте його структуру (поширені чи непоширені) та морфологічний спосіб його вираження (іменники-звертання поставте у відповідній відмінковій формі). Запишіть схеми- постановки розділових знаків при звертаннях у кожному реченні.

1. Але/ж мабу(д,т).. ми правди не/зурочим що світ (у,в)же так заміша(н,нн)ий на злі що як платити злочином за злочин то як/же жити (люди) на землі? (Л.К.). 2. Співуча солов.лна (мова/мама) перед тобою соняч..ні мости (Н.Ш.). 3. Ти постаєш., (у,в) ясній обнові як піс..ня лин..ш.. рідне слово. Ти наше диво кал..нове коха(н,нн)а мат..рин..с..ка (мова) (Д.Б.). 4 Пр..ймай мене мій ярий (світ) (у,в) свою журу чи благодат.. що/б разом плакати радіти (і,й) все що буде розділять (В. Кр.).5. О слово рідне (орел) скутий Чужин..цям кинуте на/сміх! Співочий грім батьків моїх діт..ми безпам..ятно забутий (О. Ол.). 6. Ой (сонечко/батечко) догоди догоди а ти (земля/матінка) уроди уроди! (О. Ол.) 7. Боюс.. твоїм очам відкрити душу ти чорно/бривий пил..но не/дивис..! Тепер (з,із,зі) бол(лю,ем) забуват.. я мушу того хто так як ти дививс.. колис.. (В.Т.).
Вправа 28. Запишіть речення, розставляючи пропущені орфограми та пунктограми. Підкресліть слова-речення та з 'ясуйте їх значення.

1. Що/ж хай/надходить мене навіть радує душного літа кінец.. про весни не/хай не/нагадує дощик дрібнен..кий холодний вітрец..! (Л. У.) 2. Так думав Тимко посмоктуюч(и,і) само/крутку (і,й) пускаюч(ид) повз/плечі густий димок Жити на/світі не/солодко (у,в)се на жи(т,тт)я сподіває..я а не/доля по сер..цю б..є (Г.Т.). 3. Еге й до неба бли.че стаєш.. почу(т,тт)я такі іноді та/й не/доказала почервоніла кахикнула (у,в) хаті (у,в) неї саме сварка (з,ж,с)чинилася (А. Т.). 4. Ні мій учителю (й,і) друже про мене все це не/байдуже жи(т,тт)я з його скаже(н,нн)им шалом з погон..ю за ідеалом з його стражда(н,нн)ям (і,й) болі(н,нн)ям (і,й) не/вгамованим сумлі(н,нн)ям жи(т.тт)я це дві противні сили що між собою (у,в) бій вступили (В. Вор.). 5. Ні це не/роки боро(д,т)..би змага(н,нн)я пориву горі(н,нн)я. Це роки людс..кої ган..би це роки люде..кого паді(н,нн)я (О. Ол.). 6. А що (і,й) я (з,с)почину на хвилинку сама собі запалю ялинку лі(г,х)тарики не/хай зам..р..(г,х)тять сніжиночки не/хай собі л..тять (Л.К.).
Вправа 29. Перекладіть речення українською мовою, поставте розділові знаки та наголоси в словах. Підкресліть слова-речення та з 'ясуйте їх значення.

1. Нет позвольте мне не послушаться вашего совета я целый месяц жил здесь только затем чтобы дождаться случая видеть дело и вы хотите чтобы я пропустил его (Л.Т.). 2. Да сказал я мне кажется что в каждой опасности есть выбор и выбор сделанный под влиянием например чувства долга есть храбрость а выбор сделанный под влиянием низкого чувства трусость (Л.Т.). 3. Нет отчего же Мне показалось что вы слишком откровенны а есть вещи которые мы все знаем но которых никогда не надо говорить (Л.Т.). 4. Ну что мы ему сделали Чем виноваты мы что только на палубе кусок хлеба можем свой заработать? (А.Гр.) 5. Нет нет я говорю серьёзно и вы скоро это увидите. Как всякий художник я честолюбив и желаю иметь последователей (А.Гр.). 6. Что же вполголоса проговорил мужчина он попал на каторгу (А.Гр.).
ОРФОГРАФІЧНИЙ ПРАКТИКУМ Евфонічні чергування та їх орфографічне відображення
Для української мови, як і будь-якої іншої, характерна милозвучність або евфонічність. Евфонія - це галузь фоностилістики, що вивчає здатність фонетичної організації мови до мелодійного звучання, створення звукозображання у висловлюванні відповідно до його змісту і художнього призначення. Милозвучність української мови досягається природним чергуванням окремих голосних і приголосних, використанням паралельних форм слів (фонетико-граматичних синонімів).

До засобів милозвучності (евфонів) української мови належать:

                  1. Приставні голосні і,в,г на початку слова: іржа. імла, вузол, він, вівця, гайда, гарба.

                  2. Вставні голосні о,е між приголосними: вихор, капель, сосон, свекор, вітер.

                  3. Евфонічні чергування звуків, що полягають в усуванні збігу двох і більше приголосних (голосних) за допомогою фонетичних варіантів самостійних і службових слів. До евфонічних чергувань відносять такі: у-в, і-й, же-ж, би-б, з-зі(зо)-із, хоч-хоча, чом-чому, над-надо(наді), під-підо(піді).

                  4. Фонетико-граматичні синоніми - це звукові варіанти повнозначних слів, однакових за значенням, але відмінних за емоційно-експресивним забарвленням і стилістичним уживанням.

Серед синонімів цього типу виділяють такі групи:

  • пари слів, що відрізняються кінцевими звуками: на білому - на білім, та - тая, гуляє - гуля;

  • варіанти власних імен: Фекла - Векла - Текля, Євгенія - Ївга, Оксана - Ксеня;

  • ряди слів, що включають літературні та діалектні синоніми: огірок - гурок - гірок, отрута - трута, орати - горати, шафа - шахва;

  • евфонічні повтори: добрий-добрий, ледве-ледве, ген-ген;

  • співвідносні слова з повноголоссям і не повноголоссям: порох - прах, ворота - врата, володар - владар.

    1. Спрощення середнього приголосного у групах -ждн-, -здн-, -стн-, -стл-, -стл-, -зкн-, -скн-.

Евфонічні чергування звуків і спрощення груп приголосних регулюються в писемному мовленні орфографічними правилами, порушення яких призводить до орфографічних помилок.
Чергування У-В


Умови вибору орфограми

Приклади

ПрУПр

Наш учитель; десь у хлібах.

У Пр

Увійшли до хати; у лісі стояв гамір.

У В, Ф, Льв, Св, Хв тощо

Сидимо у вагоні; велике значення у формуванні характеру має самовиховання.

Після довгої паузи У перед Пр

Стоїть на видноколі мати - у неї вчись.

Гол В Гол

Була в Одесі; у нього в очах.

В Гол

В Антарктиді; в очах його світилася надія.

Гол В Пр

Пішла в садок; розляглися в траві.


УВАГА! У-В не чергуються:

      1. У словах, що вживаються тільки з в або з у: вправа, управа, вступ, уступ, увага, влада, вплив.

2. У власних іменах та словах іншомовного походження: Вдовенко, Врубель, Владивосток, Удовиченко, Урал, ультиматум, утопія.



<< предыдущая страница   следующая страница >>