asyan.org
добавить свой файл
  1 ... 2 3 4 5 6 7 8

О й О.

  1. При повторюваних словах чи словоформах, які не є однорідними, але пов'язані одиничним єднальним або розділовим сполучником:

Шумить і шумить ліс по-осінньому.

О і О.

  1. При повторюваних словах чи словоформах, які не є однорідними, коли перед другим є заперечна частка не:

Дишеш не на дишешся ти чистим пахучим повітрям (І.Н.-Л.).

О не О.

  1. Між частинами простого ускладненого присудка, коли перше дієслово вказує на дію, а друге - на мету:

Ходімо поговоримо.

О (дія) О (мета).

  1. Між частинами стійких словосполучень, поєднаних повторюваним єднальним сполучником:

Вона стояла ні жива ні мертва.

ні О ні О.
Крапка з комою:

1. Якщо однорідні члени поширені, особливо тоді, коли в середині одного з них є розділові знаки:

Котовський справді палив поміщицькі маєтки; справді з'являвся до багатіїв, вимагав боргові зобов 'язання бідняків і тут же, перед їхніми очима, нищив: справді забирав гроші й роздавав злидарям (Ю. C.).

О; О, О, О; Ой О.

Тире:

    1. Якщо однорідні члени речення поєднані зіставно-протиставними відношеннями, при цьому сполучник опущений:

Але він не зрадів - (а) здригнувся (М. С.).

О - О.

    1. Якщо другий з ряду однорідних членів речення вказує на причину або наслідок того, про що повідомляє перший:

... оновилася й Софія - одягла тільки нову одежу, ... (В.Ш.).

О - О.
Однорідні та неоднорідні означення

Особливу увагу серед однорідних членів у пунктуаційному плані привертають означення. Якщо означення однорідні й пов'язані безсполучниковим зв'язком або повторюваними єднальними чи розділовими сполучниками, то між ними ставиться кома:

Сорочку вишито білими, червоними, чорними й зеленими нитками.

О О, О й О.

Якщо означення не є однорідними й пов'язані сполучником або безсполучниковим зв'язком, то кома між ними не ставиться:

На ці дні припало велике сонячне затемнення.

О О.

Однорідними є означення:

      1. Означення, що характеризують предмет в одному семантичному аспекті:

Для галицького типу вишиванок були характерні геометричні різнокольорові орнаменти - сині, червоні, зелені, жовті, оранжеві кольори (з журн.).

О, О, О, О.

      1. Означення-тропи (епітети, метафори):

Його очі замиготіли зимним, неприязним блиском (O.K.).

О, О.

      1. Якщо решта означень підсилюють або уточнюють семантику першого: Якось раз над містечком стояла тиха, місячна, літня ніч (І.-Л.).

О О, О.

    1. Якщо означення вказують на різні споріднені ознаки предмета:

І ось вона на видноті - ставна, вродлива (Б.Х.).

    1. Якщо перше означення непоширене (виражене прикметником), а друге поширене (виражене дієприкметниковим зворотом):

Сірий, припорошений весняною пилюкою степ збігає на південь і стигне там голубим маревом (Г. Т.). О (прикметник), О (дієприкм. зв.).

Неоднорідними є означення:

  1. Означення, що характеризують предмет в різних семантичних аспектах:

Мені жаль стає великого червоного иегляного велетня, що стоїть на розі (В.Ш.).

ООО.

  1. Якщо одне означення виражене прикметником, а друге - займенником, порядковим прикметником:

То були ваші иікаві спостереження.

О (займенник) О (прикметник).

  1. Якщо одне означення виражене якісним прикметником, а друге - відносним або присвійним:

За ним стояв рідкий листяний ліс (Ю.З.).

О (якісний прикм.) О (відносний прикм.).
Узагальнювальні слова при однорідних членах речення
Узагальнювальні слова - це слова із загальним вираженням семантики однорідних членів речення, найчастіше виражаються займенниками або прислівниками, рідше - іменниками, знаходяться в препозиції або постпозиції стосовно ряду однорідних членів. Залежно від їх місця в реченні ставляться такі розділові знаки:

  1. Якщо узагальнювальне слово знаходиться перед рядом однорідних членів, то після нього ставиться двокрапка:

На полях, що розстилалися обабіч дороги, чулися невиразні шерехи: то тріск сухого бур'яну під чиїмись обережними кроками, то причаєне шарудіння, то стриманий писк (Г.Т.).

: О, О, О.

  1. Якщо після узагальнювального слова стоїть вставне слово зі значенням конкретизації, підсилення, після якого йде ряд однорідних членів речення, то перед вставним словом ставиться кома, після нього - двокрапка:

У невеличкому садку росли старі дерева, а саме: вишні, яблуні, черешні.

: а саме: О, О, О.

  1. Якщо узагальнювальне слово знаходиться в препозиції до ряду однорідних членів, після яких речення продовжується, то після узагальнювального слова ставиться двокрапка, а після ряду однорідних членів - тире:

З усіх куточків: зі стін, із вікон, з долівки й з мене самого - вставали згадки дитинства й пливли передо мною (М.К.).

: О,О,О - ..... .

  1. Якщо узагальнювальне слово стоїть в постпозиції до ряду однорідних членів речення, то перед ним ставиться тире:

Його лице, постава, рухи - все, все змінилося, відколи сіли в човен і підняли вітрило (В.Ш.).

О, О, О - ◙.
ВПРАВИ І ЗАВДАННЯ

Вправа 18. Підкресліть однорідні члени речення відповідно до їх синтаксичної функції. Запишіть поруч із реченням схему постановки розділових знаків при однорідних членах речення. Усно обґрунтуйте свій вибір.

    1. (У,В) селі бігли з/дворів на/зустріч чумакам дівчата діти поважні діди (з,із,зі) палицями (С.В.). 2. Тут будую .ся не/притулки якіс.. а будинки (М.К.). 3. Сама б учила так не/знала (Г.Ш.). 4. У піснях (і,й) труд (і,й) даль походу (і,й) жаль (і,й) усміх (і,й) любов (і,й) гнів великого народу (і,й) за народ пролита кров.. (М.Р.). 5. З/поміж верб та груш та яворини чорні стріхи глипають нагнувшись (І.Ф.). 6. Лиш кілька стригунців не/хочуть ні/(о,ві)вс(а,у) ні/сну ні/супокою (М.Р.). 7. Ниви то по/волі котились (у,в) долину то підіймались на похилі горби (М.К.). 8. Ідеш., собі один чи рі(л,лл)..ю чи озимин. ю чи бур..янами (і,й) «витоптуєш..» зайця (О.В.). 9. Вона як стояла (у,в) воді так (і,й) залишилася стояти хоча дівчата вже вискочили на/берег (М.С.). 10. Ож..влялася музика крап..л.. сумних (і,й) в. сслих л..нивих (і,й) жвавих глухих та дзвінких (М.К.). И. Заміст.. вінків я ро..сиплю пісен.. злото/сонячні хвилі як ті птахи меткі як ті птахи меткі/легкокрилі оточу їх сріблом загартую могут..ніс..т..ю криці дам їм крила вітрів (і,й) натхну їх вогнем блискавиці (і,й) пущу (В. Чумак). 12. На/ходу Соломія висмикувала стебло або корінь водорості (М.К.). 13. Сяд..мо тут відпочинемо друже розіславши на камін. ш(и,е)нель (О.В.). 14. По/під/ти(н,нн)ю сіромаха й днює й ночує (Т.Ш.). 15. Для такої їзди потрібні не/тіл..ки сміливіс .т (і,й) витримка але (і,й) твердий характер в..лика сила волі молодец.,ке завія(т,тт)я (А.Ш.). 16. Пани не/тіл..ки панували над хуторами (і,й) селами над родовими (і,й) не/родовими маєтностями не/тіл..ки переорювали широкі (і,й) довгі лани с..лянамн та хуторянами іноді їх м..няюч.. на довгоногих хортів пан..с..кий дух витав скріз.. (і,й) (у,в)сюди (П.М.).

З'ясуйте значення виділених слів.
Вправа 19. Запишіть речення, розставляючи пропущені орфограми та пунктограми. Підкресліть однорідні та неоднорідні означення, схематично покажіть наявність або відсутність розділових знаків між нимсно обґрунтуйте свій вибір.

1. Такі думки принесли тиху сумну ніжніс..ть (В.С.). 2. По/заду за їхніми спинами (з,с)хвил..ова(н.нн)е бліде обли(ч,чч).. старшого лікаря (В.К.). 3. Сашко постр..бав по хиткій кам..яній греблі (В.Ш.). 4. Від клуні стежка впадає в яр з холодною дж..рел..ною водою (Гр.Т.). 5. На великому порослому бур..яном подвір..ї стояла мовчазна водокачка ро(з,с)биті будівлі купи цегли з бур..яну (А.Г.). 6. Першим кого він побачив був Захар Поб..режний знатний хлібороб бр..гадир четвертої бр..гади (М.С.). 7. Хо сидить посеред галяви а на/в/круги н..ого панує мертва прикра тиша (М.К.). 8. Орлик мчав зна..омою лісовою дорогою (Ю.З.). 9. По/дворах (у,в)/рівень (з,із,зі) хатою стоят.. страше(н,нн)і снігові баби (П.М.). 10. Зійшов в..л..тєн..с..кий урочистий місяц.. (У.С.).

З 'ясуйте значення виділених слів.
Вправа 20. Перепишіть текст, розставляючи пропущені орфограми та пунктограми. Запишіть структурні формули кожного речення, а також схеми постановки розділових знаків при однорідних членах речення. Поставте наголоси у словах.

Вишивка один з видів народного декоративного мистецтва. (В,У) XVI - XVIII столі(т,тт)ях він поширювався по всій те(р,рр)..торії (У.у)країни на (К,к)иїв..ині (Ч,ч)Чєрнігів..ині (Ч,ч)ерка..ині. Скрізь (в,у) кожному с..лі мон.стирі дворян..е..кому купец..кому середовищі пр..крашали вишивкою одяг та інтер..єрно/обрядові тканини. Вишивали головні убори як/от оч(и,і)пки намітки хустини а також сорочки к..жухи свитки рушники скат..ртини то/що. Вишивальними матеріалами були тканини домашн..ого (і,й) фабрич..ного виготовле(н,нн)я а саме вовня(н,нн)і (л,лл)я(н,нн)і полотня(н,нн)і кол .нкор батист шовк кумач (і,й) подібні. Для (г,г)аптува(н,нн)я використовували ручно/пряде(н,нн)і (і,й) фабричні нитки заполоч., гарус шовк металеві золоті (і,й) срібні нитки користувалися коралами (і,й) перлами коштовним камі(н,нн)ям (і,й) бісером намистинками (і,й) монетами то/що.

В (У,у)країні налічує..я близ..ко ст(о,а) видів (і,й) технічних при.омів вишива(н,нн)я наприклад глад., хрестик мереж..(н,нн)я плеті(н.нн)я й т. ін. При/цьому пер..важає стрічкова букетна (і,й) в(а,о)зо(н,нн)а композиції.

Вишивка це не/тільки майстерне твор(е,і)(н,нн)я золотих рук народних уміл..ців а (і,й) скарбниця віруван.. звичаїв устремлін.. інт(елі)(л.лл)екту всього (в,у) чому виявляє..я національна духовніс..ть. Числе(н,нн)і орнаментал..ні зображе(н,нн)я флори та фауни квітів дерев птахів тварин (з,с)тверджуют.. що наші предки обожнювали опоет(е,и)зовували природу. Наприклад рушники (з,с) вишитими зображе(н,нн)ями голуб(ейДв) півн(ей,ів) кон(ей.ів) хрестиків були своє/рідними об..регами що зах..щали людину від злих сил. Вагоме значе(н,нн)я мала (і,й) кол..орова символіка ч..рвоний любов жага світло ч.рний смуток не/щастя горе з..лений в..сна оновле(н,нн)я жи(т,тт)я (з календаря «Берегиня»).
ОРФОГРАФІЧНИЙ ПРАКТИКУМ
Спрощення в групах приголосних


Умови вибору орфограми

Приклади

1. Іменники на -жд, -зд, -ст + -н- -л- = -ждн-, -здн-, - стн-, -стл- =

-жн-, -зн-, -сн-, -сл-.

Тиждень + -н- = тижневий. Проїзд + -н- = проїзний.

Честь + -н- = чесний.

Щастя + -л- = шасливий.

2. Іменники на -зк, -ск + -ну- = -жн-, -скн- = -зн-, -сн-.

Бризк + -ну- = бризнути.

Блиск + -ну- = блиснути.

3. Іменник на -сл- + -н- = -слн- = -сн.

Масло + -н- = масний.

Мисль + -н- = умисний.


УВАГА! Спрощення не відбувається у словах: зап'ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, хворостняк, шістнадцять, шістсот, шістдесят.

За традицією в українській мові пишемо: серце, сонце, випускний, вискнути, рискнути.

Спрощення не відбувається в іменниках іншомовного походження на -ст, -нт + -н-, -ськ- = -стн-, -стськ-, -нтськ-:

Баласт + -н- = баластний.

Контраст + -н- = контрастний.

Гігант + -ськ- = гігантський.

Інтелігент + -ськ- = інтелігентський.
ВПРАВИ І ЗАВДАННЯ

Вправа 21. Від поданих іменників утворіть прикметники суфіксальним способом, підкресліть орфограму «Спрощення в групах приголосних».

Баласт, агент, користь, захист, проїзд, кар'єрист, цілість, улестити, щастя, хвастати, пестити, комендант, турист, мастити, ремесло, форпост, випуск, кості, кількість, диригент, зап'ястя, журналіст, перехрестя, контраст, злість, тиждень, якість, пропагандист, пристрасть, заздрість.

Вправа 22. Запишіть, розставляючи, де це необхідно, пропущені букви.

Капос..ний, фашистський, агентство, пристрас..ний, контрас..ний, зліс..ний. словес..ний. ус..ний. вшз..ний. щас..ливий, корис..ний, зап'яс..ний, хворое..няк, мес..ник, студен..ський, ровес..ник, свис..нути. ціліс ний, совіс .ний. піз..ній, очис..ний, ях.хмен, якіс..ний, нещас..ний, аванпостний, піс..ний, інтриган..ський, дилетан..ський. доблесний.

Вправа 23. Перекладіть українською мовою. Доберіть такі українські відповідники, у яких можна простежити орфограму «Спрощення в групах приголосних».

Лейбористский, шестьсот, радостный, выездной, устланный, ненавистный, вестник, доблестный, областной, постный, участник, университетский, сердце, солнце, завистливый, запястный, медалистке (Дат. падеж), перстня (Род. падеж), выпускной, стелить, шестнадцать, шестьдесят, недельный, скоростной, поздний, устный, интендантский.
ОРФОЕПІЧНИЙ ПРАКТИКУМ



<< предыдущая страница   следующая страница >>