asyan.org
добавить свой файл
1 2 3 4



Науково-технічний прогрес і становлення нового типу економічного зростання.

Розділ 3
Науково-технічний прогрес і становлення нового типу економічного зростання
План.

1

Технологічні способи виробництва

2

Еволюційні і революційні форми науково-технічного прогресу

3

Відтворення та теорія економічного зростання. Типи економічного зростання. Сучасний тип економічного зростання та його нова якість.

4

Темпи економічного зростання, їх проблема.

Фактори економічного зростання

5

Поняття економічної циклічності

6

Модель міжгалузевого балансу В. Леонтьєва і її практичне значення

7

Проблеми інтенсифікації економіки.

8

Екологічні проблеми і шляхи їх подолання




  1. Технологічні способи виробництва


Розвиток людства постійно супроводжувався вдосконаленням матеріального виробництва. Взаємовідносини всіх елементів продуктивних сил характеризувалися безперервним розвитком як організації самого виробництва, так і його технологій. Основою технологій є стан засобів праці.

Відповідно до природи матеріалів, з яких виготовляли засоби виробництва, первинні періоди людського розвитку поділялися на: кам’яний, бронзовий та залізний вік.

Розвиток виробництва, безперечно, тягне за собою розвиток суспільства: первіснообщинний лад із його простим товарним виробництвом змінюється рабовласницьким із вираженим поділом праці, який переходить у феодальний, де науково-технічний розвиток призводить до появи машин, а це в свою чергу спричиняє загальне товарне виробництво і перехід до капіталізму із вираженою ринковою економікою.

Як в первіснообщинному так і в феодальному періоді переважав екстенсивний шлях розвитку суспільства, а в капіталістичному - інтенсивний. Техніка була ручною і досить примітивною. Результати праці, особливо аграрного сектора визначались часто природними силами, дуже сильно залежали від погоди, природних катаклізмів тощо. Потреби суспільства зростали, і праця ставала дедалі виснажливішою.

Така невідповідність потреб і можливостей довго тривати не могла. Всезростаючі потреби суспільства, поява класу капіталістів з їх жадобою до наживи, конкуренції та збагачення створювали підґрунтя для появи нових технологій, нових форм організації праці, виробництва, підприємництва. Виникло крупне машинне виробництво, яке зумовило значне підвищення продуктивності праці і підняло на вищий щабель розвиток продуктивних сил.

Основними формами капіталістичного виробництва були: проста кооперація, поділ праці і мануфактура та власне крупне машинне виробництво.

Проста кооперація – це така форма праці, де група осіб сумісно бере участь у виробничому процесі або в різних, але пов’язаних між собою ланках виробництва.

Мануфактура – це кооперація, заснована на поділі праці. Походить від латинського manufactura, від manus – рука і factura – обробіток, виготовлення. Така форма діяльності існувала у двох видах: органічна мануфактура, коли робітники об’єднувалися для вироблення одного товару, але поділ праці був за принципом окремих операцій. І друга форма – це гетерогенна мануфактура, коли робітники розподілили працю не за операціями, а за деталями (виготовлення карет, годинників). Мануфактура була передднем великого машинного виробництва. Вона підготувала робітника, створила матеріальні передумови для появи машин і розчленила роботу на окремі складові, що дало можливість запровадити в майбутньому механізацію операцій.

Власне велике машинне виробництво – це був промисловий переворот. Використання машин зняло обмеженість людських можливостей. Стало можливим виконувати те, що людині було не під силу. З’явилась нова форма виробництва – фабрика, де ручна праця все інтенсивніше витіснялась машинами. Згодом т.з. індустріалізація охопила і важку промисловість – з’явились заводи. Усуспільнення праці призвело до створення таких нових організаційних виробничих структур як концерни, комбінати, корпорації, як у межах однієї держави, так і на міждержавному рівні.

Створення машинної індустрії запустило маховик виробництва та інформатизації суспільства з велитенською швидкістю. За останні 200 років розвитку людство перегнало за темпами прискорення розвитку всі попередні віки свого існування. Потік інформації щороку подвоюється – такий шквал навантаження не може не призвести до перенапруження людських ресурсів, що ми і спостерігаємо сьогодні. Не дивлячись на досить широкий спектр адаптаційних та пристосувальницьких можливостей, людина ХХІ ст. живе у щоденному стресовому середовищі, що призводить до появи нових, не добре вивчених захворювань та до зміни протікання захворювань відомих.

Розвиток інформаційних технологій поставив виробництво на абсолютно новий щабель розвитку. Верстати із числовим управлінням - вже вчорашній день, повністю автоматизовані, комп’ютеризовані заводи здатні випускати продукцію, залучаючи мінімум живої робочої сили. Використання космічних технологій дозволяє створювати матеріали з унікальними характеристиками, які неможливо створити в умовах Землі.

Освоєння і використання атомної енергії зробило людину незрівнянно могутнішою як у створенні, так і в руйнації.

Біотехнології зробили абсурдним змагання людини із машиною – миттєві обчислення, міліардні обчислювальні операції, багатоцільовий системний аналітичний прогноз тих чи інших процесів чи подій, миттєва обробка гігантських масивів інформації – сьогодні це вже не прерогатива людини. На даному етапі люди працюють над проблемою з’єднання людського розуму із комп’ютерним чіпом. Перші вдалі спроби вживити в головний мозок людини інформаційні чіпи на кремнієвих кристалах уже проведено.

Людина впритул підійшла до вирішення проблеми трансплантації. Розшифрування генотипу людини не що інше, як основа абсолютно нового напрямку розвитку медицини та біології.
2. Еволюційні і революційні форми науково-технічного прогресу
Вдосконалення засобів праці впродовж віків відбувалось разом із набуттям людиною знань та вмінь, що забезпечувало розвиток науки та техніки.







Іншими словами можна сказати, що наука – це розумова людська діяльність, спрямована на здобуття нових знань про дійсність. Наука – це духовний продукт загального людського розвитку, суспільний інтелект. Кожна окрема людина знає мізер, а людство знає все.

Сьогодні наука є окремою продуктивною силою, яка має певні особливості:

  • на першому місці опинились теоретичні знання;

  • у більшості галузей наука є початковою стадією виробництва;

  • безперервний процес наукового перетворення виробництва;

  • розвиток науки є основою переходу до інтенсифікації виробництва;

  • наука забезпечує безперервне оновлення технологій.

Завдяки науці сьогодні з’являються принципово нові технології, які породжують принципово нові товари, що здатні задовольнити всезростаюче населення Землі у продуктах харчування, предметах широкого вжитку, засобах зв’язку та пересування. Досягнення фундаментальної науки дозволили створити матеріали із властивостями, які не притаманні ні одному виду живої природи та які в стані значно ефективніше замінити природні речовини тощо.









Сам термін техніка походить з грецького τεχνικός – вправний досвідчений, від τεχνη – майстерність, мистецтво. Нові знання породжують нові види засобів праці, задовольняючи певні потреби і водночас із цим виникають нові, задоволення яких знову вимагає нових знань і нових засобів і т. д.

Цей процес безперервний і невпинний, бо людство знаходиться у постійному пошуку і розвитку від початку свого існування.

Об’єднання науки і техніки відбулося лише на початку ХІХ століття, коли завершилась перша промислова революція і крупне машинне виробництво з’явилось завдяки науковим розробкам. Саме завдяки науці Бенджамін Франклін у 1760 році запропонував громовідвід, Іван Ползунов у 1765 році зробив першу парову машину, Роберт Фултон у 1803 році збудував підводний човен, Луї – Жак Дагер у 1839році зробив фотоапарат, першу обчислювальну машину з програмним керуванням створив Чарльз Беббедж у 1833, Микола Кибальчич у 1881році запропонував креслення космічної ракети, у 1895 році Олександр Попов подарував нам радіо, брати Уїлбер та Орвілл Райт у 1903 році створили перший літак, а в 1910 – Гліб Котельников – перший шовковий парашут. Можна було б і далі перелічувати ці чудові винаходи, але і з цих декількох зрозуміло, який великий стрибок людства вперед напередодні третього тисячоліття започаткували в минулих двох століттях.

Науково-технічний розвиток відбувається у двох формах- еволюційній–науково-технічний прогрес(НТП) і революційній–науково-технічна революція (НТР).






Науково-технічний прогрес супроводжує всю історію розвитку людства. Вдосконалення засобів виробництва, ускладнення технологій, підвищення продуктивності праці – все це результати науково-технічного прогресу.

Взявши за вихідну позицію вищенаведені винаходи, бачимо, що менш, ніж через два століття розвиток цих ідей сягнув на неймовірну висоту. Від першого польоту братів Райт до першого польоту Юрія Гагаріна пройшло трохи більше як пів століття – фантастично короткий час у шкалі історії людства.







Основними рисами НТР є:

  • випереджаюче зростання науки у системі "наука-техніка-виробництво";

  • фундаментальні зміни у техніці – штучно створених засобах праці, які посідають проміжне місце у взаємодії людини і природи;

  • докорінні перетворення головної продуктивної сили – працівника;

  • докорінне перетворення предметів праці, поява нових видів матеріалів з наперед заданими властивостями;

  • виникнення принципово нових технологій;

  • революція щодо використання людьми сил природи;

  • початок інформаційної революції.

Однією з перших НТР в системі охорони здоров’я було винайдення антибіотиків. У 20-их роках в Лондоні бактеріолог Флеммінг ставив досліди з колоніями стрептококів на спеціальному середовищі. Він звернув увагу, що середовище забруднила цвіль, яка розчинила культуру стрептококів. Із цвілі дослідник здобув антибактеріальний фермент лізоцим. Продовжуючи досліди, Флеммінг помітив, що зелена цвіль виділяє антибактеріальну речовину, яка пригнічує ріст багатьох бактерій. Цю речовину він назвав пеніцилін.

Саме в ХІХ столітті були зроблені три великих відкриття, в результаті яких основні процеси природи були пояснені і зведені до природних причин. Першим з таких відкриттів було вчення про клітинну структуру організмів, що стало результатом колективної роботи багатьох учених різних країн, зокрема німецького ботаніка Маттіаса Якоба Шлейдена (1804-1881) та німецького біолога Теодора Шванна (1810-1882). В результаті цього вперше було сформульоване положення про клітину як основний структурний елемент рослин і тварин.

Другим з трьох великих відкриттів ХІХ століття в галузі природничих наук, що мають вирішальне значення, було обґрунтування закону збереження і перетворення енергії, що сприяло розвитку біології та медицини в розробці питань обміну речовин у тваринному організмі.

Еволюційне вчення Дарвіна було третім великим відкриттям і дало відповідь на питання про походження органічного світу, що здавна займав людські думки. В основі цієї теорії лежать поняття про природний відбір та боротьба за існування, завдяки яким стало можливим пояснення різних етапів розвитку людини, починаючи від простих, безструктурних, але що відчувають подразнення протоплазми нижчих організмів і закінчуючи мозком людини.
3. Відтворення та теорія економічного зростання. Типи економічного зростання. Сучасний тип економічного зростання та його нова якість
Виробництво матеріальних і духовних благ є незамінною умовою існування суспільства, тому питання рівня і якості життя цікавить населення будь-якої країни. Поняття рівня і якості життя охоплює всі види людських потреб: і матеріальні, і духовні, і соціальні. На першому місці стоїть, звичайно, задоволення матеріальних потреб – це продукти харчування, одяг, житло, умови праці та ін. Рівень культурного розвитку людини залежить від ступеня задоволення духовних потреб: отримання освіти, медичного обслуговування, вивчення мистецтва, морального вдосконалення. І на кінець, прогрес цивілізації виражається в розширенні соціальних потреб. Це може забезпечити лише процес безперервного виробництва – відтворення розглядається не як окремий акт, а як постійне повторення процесу виробництва.

Типологія відтворення є досить різноманітною і багатокритеріальною. Найвживаніші два критерії:

1) характер використання ресурсів отриманих доходів;

2) якісна характеристика факторів виробництва.

Відповідно до першого розрізняють три види відтворення просте, розширене та звужене.

Просте відтворення – це повторення процесу виробництва в попередніх масштабах, тому що весь отриманий дохід спрямовується на кінцеве споживання.








Рис. 3.1 Просте відтворення




Розширене відтворення - це повторення процесу виробництва в більших масштабах, так як частина отриманого доходу використовується для придбання додаткових ресурсів, за рахунок яких виробництво відновлюється в більших розмірах.







Рис. 3.2 Розширене відтворення




Звужене відтворення – це повторення процесу виробництва в зменшених масштабах, тому що отриманий дохід використовується не за призначенням або його взагалі немає.








Рис. 3.3 Звужене відтворення




Ці критерії дають кількісну характеристику відтворення. Але суспільство розвивається не лише кількісно, а й якісно, і відповідно соціально-економічні явища ніколи не відтворюються у незмінному вигляді, що є великим щастям суспільства і гарантією його розвитку.

У кожному історичному періоді при уважному вивченні виявляються нові елементи, які зароджуються, розвиваються і досягають таких значних розмірів, що тим самим міняють економічні обриси самого суспільства. Тому просте відтворення в практиці є швидше абстрактним, аніж реальним. Зміни в суспільстві можуть накопичуватись дуже повільно і непомітно, що характеризуватиметься як застій. В окремі періоди кризових змін в суспільстві можливе звужене виробництво, що сьогодні спостерігається в Україні. В цей період одні виробники збагачуються, інші банкротують, суспільство ділиться на багатих та бідних.

Таблиця 3.1

Динаміка індексів продукції промисловості в Україні за окремими галузями в період 1985 – 2003рр. (у відсотках).




Вся промисловість

Енергетика

Паливна промисловість

Чорна металургія

Машбуд і металообробка

Хім. нафтохім. промисловість

Промисловість будматеріалів

Легка промисловість

Харчова промисловість

Деревообробна і целюлозна пр.

1985

100

100

100

100

100

100

100

100

100

100

1990

116

110

95

102

128

114

112

110

116

123

1995

60

77

42

42

64

46

42

35

54

69

1997

57

69

42

51

47

43

25

27

45

55

1999

59

74

41

51

46

43

26

30

48

74

2000

66

71

39

60

52

47

26

43

59

100



следующая страница >>