asyan.org
добавить свой файл
  1 2 3 4 5

Історичні відомості


Банківський сектор Великобританії розвивається в напрямі впровад­ження нових розрахункових процедур для переказу великих сум. Такий розвиток був результатом раніше запропонованих пропозицій щодо зни­ження ризику при виконанні розрахункових операцій та введення валових розрахунків у реальному часі. З впровадженням ВРРЧ Великобританія ста­ла однією з найбільш розвинених у цьому плані країн.

Метою програми ВРРЧ є створення необхідних умов і забезпечення учасників розрахунків засобами автоматизації для проведення валового розрахунку в реальному часі. ВРРЧ, що базується на еволюційному підхо­ді, покликана скоротити ризик одержувача в процесі одноденного переказу великих сум.Скорочення ризику має відбуватися шляхом обов'язкового переказу всіх розрахункових сум на розрахунковий рахунок того або іншого банку в Банку Англії протягом робочого дня. Всі окремі платежі в межах системи CHAPS направляються на розрахунковий рахунок у міру їх надходження, окремо вносяться в дебет банку, що відраховує ці кошти, а потім негайно переводяться на рахунок банку-одержувача як кошти Банку Англії. Систе­ми ВРРЧ зв'язують пристосовану мережу CHAPS із системою розрахунків у реальному часі Банку Англії, де розміщені розрахункові рахунки банків.

Основні риси системи ВРРЧ


Для проведення розрахунків у реальному часі модифіковано існуючий порядок передачі повідомлень за допомогою мережі CHAPS. У новій сис­темі спочатку відбуватиметься розрахунок з Банком Англії, а потім - пере­ведення коштів банку-одержувачу. Внесено зміни в програмне забезпечен­ня Gateway таким чином, що певна інформація про кожну виплату (або за­пит про розрахунок), що вилучається з основного повідомлення, спочатку надходить у Банк Англії тоді, як основне повідомлення залишається в Gateway банку-відправника.Якщо банк-відправник має на рахунку достатньо коштів, то Банк Анг­лії схвалює переказ і надсилає підтвердження про це в банк-відправник. При отриманні такого підтвердження основне повідомлення, що містить повну інформацію про виплату, автоматично пересилається з Gateway вбанк-одержувач.На відміну від існуючої системи, банк-одержувач впевнений у тому, що на той момент, коли він отримав переказ через CHAPS, вказану суму буде вже прокредитовано на його розрахунковий рахунок. Банку Англії потрібна буде повна інформація про платежі тільки тоді, коли він виступа­тиме в ролі розрахункового банку для якогось одержувача коштів.Як правило, банки надсилають платіжні документи лише при наявнос­ті на їхньому розрахунковому рахунку в Банку Англії достатньої суми ко­штів. Порівняно із загальним потоком коштів системи CHAPS, сума кош­тів на рахунках банків у Банку Англії тепер досить невелика. Тому для за­безпечення регульованого постійного потоку виплат і уникнення припи­нення виплат Банк Англії надаватиме додатково одноденну ліквідність.Проте може трапитися так, що банки будуть вимушені тимчасово припиняти свої виплати, поки вони не отримають достатньої суми коштів на свої рахунки. Відповідальність за черги покладається на самі розрахун­кові банки. До моменту введення в дію системи ВРРЧ банки набули доста­тнього досвіду щодо контролю за потоком коштів в умовах обмежень.

Ще одним заходом щодо запобігання можливих припинень розрахун­ків є запровадження кругової обробки даних, що дозволить проводити од­ночасну обробку платежів банків у загальній черзі (такі платежі, в основ­ному, компенсують один одного). Стало можливим і припинення помилко­вих виплат, що здійснює Банк Англії з дозволу банку-відправника.Основним механізмом розрахунку в реальному часі між рахунками в Банку є мережа CHAPS. Однак, крім цього, Банк Англії може виконувати прямі перекази на розрахункові рахунки банків-учасників. Таким чином, діє механізм клірингового заліку міжбанківських зобов'язань у фунтах стер­лінгів, який забезпечує перекази в реальному часі, навіть при будь-якій аварії чи відмові мережі CHAPS.За допомогою довідкової лінії банки зможуть зв'язуватися з Банком Англії. Дані про стан рахунків і прямі перекази Банку Англії доступні з ек­ранів моніторів. За допомогою тієї ж лінії можливе проведення невеликої кількості переказів, наприклад, у разі відмови мережі CHAPS. Крім того, кожен банк - член системи CHAPS може отримати інформацію про сальдо на своєму рахунку, підсумок своїх врегульованих платежів CHAPS.Банк Англії також забезпечує можливість циклової обробки (або оптимі-зації) на випадок непередбачених обставин. Вона дозволяє відправити пла­тежі, які стоять у черзі у двох або більше банках, у центральну систему облі­ку валових розрахунків у реальному часі у Банку Англії та врегулювати їх.

Захищеність системи ВРРЧ підтримується за допомогою складних процедур встановлення аутентичності та шифрування, як і тих, що існують у надійно захищеній системі CHAPS. Щоб уникнути випадків непередба­чених обставин, система обліку валових розрахунків у реальному часі Банку Англії дублюється у віддаленому місці як запасний варіант (резер­вування).Усі записи на рахунках, які ведуться в основному місці, копіюються і здійснюються також у другому місці, а резервна система здатна взяти на себе функції основної, якщо функціонування останньої погіршиться.

Система CHAPS зберігає за собою здатність перетворитися знову на систему розрахунків нетто наприкінці дня у небажаному випадку, коли обидві системи (основна та резервна) виявляться недіючими.Кожен член системи розрахунків має свої власні заходи на випадок непередбачених обставин, якими можна скористатись у випадку несправ­ності внутрішньої системи протягом дня. Ці заходи можуть набувати різ­них форм і кожен член системи розрахунків сам відповідає за їх розробку та використання.

Забезпечення ліквідності

Для підтримки рівномірного потоку виплат у системі Банк Англії за­безпечує банки CHAPS додатковою одноденною ліквідністю. Такі «денні» фонди створюються на розрахункових рахунках банків шляхом придбання Банком Англії у банків - учасників розрахунків через систему CHAPS пев­них високоякісних активів згідно з домовленостями про продаж і перекупівлю. Банк Англії купує активи таких категорій:

• урядові казначейські векселі у фунтах стерлінгів;

• дійсні векселі місцевих властей;

• дійсні банківські векселі;

• акції у фунтах стерлінгів, випущені або гарантовані урядом;

• високоліквідний урядовий борг в іноземній валюті.

Крім цього, банкам - учасникам розрахунків дозволено використову­вати протягом дня обов'язкові резерви за співвідношенням готівки до на­явних на депозитах коштів (нині цей резерв становить 0,35 відсотка чин­них зобов'язань), що зберігаються в Банку Англії.

Наприкінці дня між банками і Банком Англії відбувається відновлення обов'язкових резервів за співвідношенням готівки до наявних на депозитах коштів. Банки-учасники при цьому повинні потурбуватися, щоб на їхніх розрахункових рахунках залишалася достатня кількість коштів для викупу активів у Банку Англії. Більшість таких продаж відбувається на початку робочого дня, однак банки зможуть отримувати одноденну ліквідність і в інший час. При цьому продані Банку Англії активи зможуть бути викуплені до закінчення робочого дня при умові достатньої кількості коштів на роз­рахункових рахунках.Більшість відповідних активів зберігається у паперах або в Цент­ральному бюро урядових цінних паперів, чи в Центральному бюро гро­шових ринків, або в Бюро європейських розрахунків. Такі системи забез­печують переміщення цінностей у реальному часі, отже, й максимальну гнучкість даних переказів нарівні зі звичайними операціями банків з вка­заними активами.

Введення додаткової одноденної ліквідності під заставу - істотна зміна, яка може мати наслідки як для системи виплат, так і для управління ліквідні­стю банків. Однак, для уникнення великих функціональних порушень це но-вовведення впроваджується поступово та з урахуванням реальності.Для виявлення і розгляду проблем, пов'язаних із введенням ліквіднос­ті під заставу, була створена спеціальна робоча група. Подальший розвиток проекту з впровадження системи ВРРЧ зменшить ризик платежів і в інших галузях. Зокрема, лондонський ринок буде забезпечений так званою «пов­ною доставкою проти виплат» у рамках розрахунків за цінними паперами. І, крім того, завдяки можливості взаємозв'язку між переказами остаточних одноденних коштів у фунтах стерлінгів і переказами остаточних одноден­них коштів в інших валютах, система ВРРЧ стане засобом зниження об­мінно-валютного ризику.

Експлуатація системи проходить за безпосередньою участю таких установ:

• APACS - Асоціація послуг клірингових виплат, (утворена 1985 року), яка не є

юридичною особою і відповідає за основні ме­режі виплат Великобританії. Є

головною організацією для індиві­дуальних клірингових компаній, включаючи

CHAPS & Town Clearing Company LTD.

• Рада APACS - керуючий орган APACS. У Раді представлені всі банки,

включаючи Банк Англії, що входять до однієї з клірингових компаній.

• CHAPS & Town Clearing Company LTD. Компанія відповідає за

функціонування системи автоматизованих внутрішніх клірингових виплат і

«міського» клірингу. Тепер у компанію входить 14 банків, зокрема - і Банк

Англії.
Розділ 16. Товариство міжнародних міжбанківських фінансових

телекомунікація S.W.I.F.T.
16.1. Загальні відомості

Наприкінці 60-х років стало очевидним, що потужностей паперових систем розрахунків недостатньо для забезпечення надійного і швидкого зв'язку між багатьма банками та їхніми філіями в усьому світі. Обробка паперових документів була пов'язана з багатьма помилками і коштувала дуже дорого. Становище було також ускладнене, оскільки різні банки ви­користовували різні системи розрахунків, іноді практично несумісні.

Щоб вирішити проблему, потрібно було створити єдину мову фінан­сових повідомлень та єдину систему передачі цих повідомлень. Так, 1973 року було організоване товариство міжнародних міжбанківських те-лекомунікацій Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunication (S.W.I.F.T.), метою якого стало створення і використання засобів, необхід­них для швидкої та безпечної передачі комп'ютерними мережами платіж­них доручень та інших банківських повідомлень.

Система S.W.I.F.T. організована так, щоб банки різних країн, які облад­нані терміналами різних моделей з різною швидкістю роботи, могли б без перешкод обмінюватись повідомленнями та розуміти один одного.

Слід зазначити, що S.W.I.F.T. є лише системою передачі даних і не ви­конує жодних розрахункових функцій. Доручення, що передаються з її допо­могою, враховуються як проводки за відповідними рахунками «Ностро» і «Лоро» так само, як і при використанні традиційних платіжних документів.Спочатку до мережі S.W.I.F.T. входило 239 банків з 15 країн Європи й Америки. 1992 року до мережі S.W.I.F.T. було підключено вже більше 3000 фінансових організацій понад 80 країн.Керівництво діяльністю S.W.I.F.T. здійснює Правління директорів, котре обирається кожного року загальними зборами.

16.2. Учасники S.W.I.F.T.

Останнім часом усе більше банків та фінансових інститутів вступають до товариства S.W.I.F.T. Членами S.W.I.F.T. можуть бути установи, які уповноважені викону­вати міжнародні банківські операції і перебувають у країні, яка має регіональний процесинговий центр S.W.I.F.T. Власниками акцій S.W.I.F.T. мо-жуть бути тільки банки, які є його членами.Член S.W.I.F.T. зобов'язаний дотримуватись статуту S.W.I.F.T. і спла­чувати всі витрати, пов'язані з вступом і роботою в середовищі S.W.I.F.T.Період впровадження, тобто підготовки установи - члена S.W.I.F.T. до реального підключення до системи, складається зі стадій планування, підготовки та тестування.На стадії планування повинна бути сформована група, яка протягом усього періоду впровадження відповідає за виконання всіх запланованих заходів, визначається вибір термінального обладнання та місце його роз­ташування, розробляється політика стосовно обміну ключами автентифікації з банками-кореспондентами.

На стадії підготовки треба розробити інструкції для банківських корис­тувачів, з'ясувати порядок дій на випадок виходу з ладу термінального об­ладнання, призначити відповідальних осіб. На цій стадії також встанов­люються терміни проведення обміну ключами аутентифікації з банками-ореспондентами. Ініціаторами такого обміну є нові банки - члени S.W.I.F.T.

На стадії тестування виконується повна перевірка готовності банку до роботи у S.W.I.F.T., що включає аналіз підготовленої внутрішньої банків­ської документації.

Отже, до початку реальної роботи в мережі S.W.I.F.T. банк повинен:

• виконати програму тестування і тренінгу;

• завершити процес обміну ідентифікаційними ключами;

• з'ясувати внутрішній порядок роботи з документацією;

• провести тестові роботи на випадок збою системи.
16.3. Стандарти S.W.I.F.T.

Усі платіжні інструкції та інші повідомлення вводяться у систему в стандартизованому форматі, який значно спрощує розуміння повідомлення одержувачем та їх автоматизовану обробку.Стандартизовані формати повідомлень дозволяють виключати мож­ливість різної інтерпретації повідомлень відправником і одержувачем, а також дозволили уникнути складностей і помилок, викликаних розбіжнос­тями у традиціях щодо їх оформлення в різних країнах, труднощами мов­ного характеру.Всюди, де це можливо, S.W.I.F.T. використовує міжнародні стандарти ISO. Але значна частина розроблених спеціально для S.W.I.F.T. текстових повідомлень отримують усе більше розповсюдження поза межами системи і стають стандартами «де-факто» для фінансових повідомлень (операцій, трансакцій). Переваги таких стандартів також і в тому, що їх розробники одночасно є і їх користувачами, а відповідно, мають можливість оператив­но їх вдосконалювати.

Розвиток міжнародних стандартів системи S.W.I.F.T. значно вплинув на банківську справу окремих країн. Перевага стандартів S.W.I.F.T. вияви­лася настільки очевидною, що інші системи також або взяли їх на озброєн­ня, або створили систему автоматизованого переведення стандартів S.W.I.F.T. на власні. Серед таких країн, наприклад:
• Англія (Clearing House Automated Payment System - CHAPS);

• Франція (SAGITTAIRE);

• Швейцарія (Swiss Interbank clearing - SIC).

16.4. Функціонування системи

S.W.I.F.T. є найбільшою міжнародною мережею, що зв'язує націо­нальні клірингові і банківські мережі, утворюючи світову фінансову сис­тему телекомунікацій.Ядро сучасної системи S.W.I.F.T. утворює розподілена інформаційна система, що об'єднує фінансову, страхову, інвестиційну системи, а також безліч офісних систем клієнтів. У свою чергу, інвестиційна система, засто­совуючи новітні інформаційні та комунікаційні технології, пов'язана з роз­поділеними по всьому світу товарно-фондовими, сировинними, фондовими і валютними біржами.Система S.W.I.F.T. працює цілодобово, 365 днів на рік. Щоденний ме-режний трафік містить більш як 1,7 мільйона банківських повідомлень.

Постійна фіксація трансакцій, що виконуються, дає можливість пов­ного контролю за всіма вхідними і вихідними розпорядженнями. S.W.I.F.T. перевіряє правильність формату документів, адреси відправників і одержу­вачів, статус пристрою, що передав повідомлення, після чого повідомлення копіюється в закодованому вигляді. Процедура копіювання вигідно відріз­няє S.W.I.F.T. від інших електронних систем. Після перевірки і копіювання повідомлення міжнародними лініями зв'язку надходить у регіональний процесор країни, де міститься банк одержувача, а звідти - одержувачу.Для користувачів системи виконується детальний щоденний звіт про проведення операцій, в якому міститься важлива інформація про роботу мережі. Такий звіт може розсилатись автоматично або на спеціальний за­пит. Учасник системи S.W.I.F.T. (як відправник, так і одержувач) має право за додаткову плату отримати копію сумнівного повідомлення для з'ясування питань, які виникли.Система S.W.I.F.T. надає можливість пріоритетної передачі повідом­лень, пошуку повідомлень, які відправлені раніше, отримання звітів з бо­ку S.W.I.F.T. про загальну кількість відправлених і отриманих банком повідомлень.
16.5. Архітектура та програмно-апаратне забезпечення

Клієнти і комерційні банки мають встановлені у них інтерфейсні сис-теми (ІC), які підключені до мережі за допомогою так званих точок досту­пу (S.W.I.F.T. Access Point, SAP). Кожна точка спроможна обслуговувати декількох абонентів, які підключені до SAP за допомогою звичайного те­лефонного каналу або виділеної лінії. Використання виділених ліній надає можливість шифрувати повідомлення.Точки доступу з'єднані з мережею процесорів зв'язку (ПЗ), які, в свою чергу, з'єднані з регіональними процесорами (РП) (рис. 16.1).


Регіональний процесор контролює отримане від користувача повідомлення та передає його маршрутному процесору (МП) для обробки. З іншого боку, РП отримує пові­домлення від маршрутного процесора та передає його користувачу.Кожний користувач у системі має певну адресу, яка належить одному з маршрутних процесорів та відповідає певному регіональному процесору. Зага­лом уся кореспонденція, що передається на той чи інший вузол, направляється спочатку на РП. Маршрутний процесор виконує основну частину обчислень та управляє передачею (маршрутизацією) і зберіганням повідомлень. Кожне пові­домлення зберігається в двох примірниках. МП зберігає також інформацію про всі спроби передачі повідомлення (так звану історію доставки).

До функцій МП також належать:

• створення різноманітних звітів;

• обробка запитів до бази даних повідомлень;

• ведення системного архіву;

• збирання та обробка статистичної інформації.

Операційний центр чи процесор управління системою - це ядро S.W.I.F.Т.Цей процесор з метою безпеки продубльовано (один - у Голлан­дії, другий - у США). Кожен з них спроможний контролювати стан марш­рутних та регіональних процесорів та управляти роботою всіх мережних програм та обладнання, підключенням користувачів і навіть контролювати виконання прикладних задач.

Для вдосконалення системи S.W.I.F.T. було застосовано ряд заходів, зокрема, першим з них став план створення більш досконалої системи пе­редачі банківської інформації - S.W.I.F.T.-2. Принципово S.W.I.F.T.-1 і S.W.I.F.T.-2 не відрізняються, і нині функціонують обидві системи. Основ­на мета створення системи S.W.I.F.T.-2 - безболісний непомітний для кліє­нтів перехід системи на нові технічні засоби.

S.W.I.F.T.-2 використовує нові досягнення комп'ютерної техніки і забезпечує:

• удосконалений метод пошуку, за допомогою якого можна відшуку­вати операції 4-місячної давності (у S.W.I.F.T.-1 архівуються всі операції протягом двох останніх тижнів);

• удосконалену систему контролю, котра дозволяє як відправнику, так і одержувачу визначити ступінь терміновості того чи іншого повідомлення для впорядкування всього потоку інформації та управління нею;

• надійність передачі повідомлень і можливість прискореного їх ко­піювання;

• високу виробничу здатність (більше одного мільйона повідомлень за день) і високу швидкість передачі інформації (9,6 Кбіт/с і вищу).
16.6. Технологія передачі повідомлень

Кожному повідомленню надається послідовний вхідний номер (input serial number - ISN) при введенні в систему і вихідний (output serial number - OSN) - при виході з неї. Перевірки виконуються за цими номерами. По­відомлення з некоректним вхідним номером система відкидає, відключає термінал і вимагає нової ідентифікації. Повідомлення, що вводяться в сис­тему з відступом від стандарту, протоколу або формату, відкидаються.Весь процес передачі повідомлень від користувача А до користувача Б мережею S.W.I.F.T. можна подати як послідовність таких кроків (рис. 16.2):

1. Отримавши доступ до мережі S.W.I.F.T., користувач А надсилає по­відомлення для користувача Б на свій вхідний регіональний процесор (IRP).

2. Вхідний регіональний процесор перевіряє правильність заголовка і тексту повідомлення, а також правильність номера повідомлення. Після цього результати перевірки і повідомлення пересилаються на відповідний вхідний маршрутний процесор (ISP).

3. Вхідний маршрутний процесор записує отримане повідомлення на диск.

4. Вхідний маршрутний процесор надсилає на адресу вхідного регіо­нального процесора підтвердження про отримання і запис повідомлення.

5. Отримавши таке підтвердження від вхідного процесора, вхідний ре­гіональний процесор відсилає користувачу А позитивне (АСК) або негати­вне (NAK) підтвердження, залежно від того, було прийняте повідомлення чи ні маршрутним процесором. Прийняття АСК свідчить про те, що систе­ма S.W.I.F.T. взяла на себе відповідальність за подальшу доставку повідо­млення, a NAK - що повідомлення не може бути доставлене, хоч і було збережено ISP для подальшого використання.

6. Отримавши повідомлення, вхідний маршрутний процесор визначає за своєю базою даних, який вихідний регіональний процесор є ос­новним для користувача Б, і надсилає копію повідомлення на цей регіональний процесор.

7. Вихідний регіональний процесор-одержувач (ORP) тимчасово запи­сує повідомлення і встановлює його в одну з черг доставки, які визначені для користувача Б. Тут повідомлення перебуває доти, доки користувач Б не підключиться до мережі і не відправить запит на отримання повідом­лень із цієї черги.

8. Перед спробою доставки повідомлення вихідний регіональний процесор-одержувач надає йому номер і запитує у свого вихідного марш­рутного процесора (OSP) про дозвіл на доставку.

9. Вихідний маршрутний процесор-одержувач перевіряє достовір­ність номера повідомлення для доставки і записує його.

10. Вихідний маршрутний процесор-одержувач дозволяє доставити повідомлення від вихідного регіонального процесора до користувача Б.

11. Вихідний регіональний процесор-одержувач відправляє повідом­лення користувачу Б.

12. Користувач Б отримує повідомлення і записує його для подальшо­го використання.

13. Якщо термінальне обладнання користувача підтверджує достовір­ність одержаного повідомлення, на основний для користувача вихідний регіональний процесор передається позитивне підтвердження прийому. Якщо контрольна сума не збігається, на регіональний процесор поверта­ється негативне підтвердження, і повідомлення вважається недоставленим.

14. Вихідний регіональний процесор-одержувач формує з позитивних і негативних повідомлень історію доставки повідомлень і передає її своєму вихідному маршрутному процесору.

15. Вихідний маршрутний процесор доповнює загальну історію до­ставки повідомлення і зберігає його.

16. Вихідний маршрутний процесор-приймач відправляє копію історії доставки маршрутному процесору-відправнику, який зберігає її.

17. Якщо користувач А запитував підтвердження про доставку пові­домлення, то після отримання від вихідного маршрутного процесора -приймача історії доставки вхідний маршрутний процесор-відправник від­правляє відповідне підтвердження вхідному регіональному процесору для передачі користувачу.Усі повідомлення міжнародними лініями зв'язку систематично коду­ються S.W.I.F.T. з використанням шифрів, які діють і змінюються за до­вільні проміжки часу. На бажання користувача закривається доступ до ре-

гіонального процесора. Повідомлення, що зберігаються, також шифрують­ся для забезпечення конфіденційності даних.

Стосовно автентифікації слід зазначити, що S.W.I.F.T. забезпечує алго-ритм формування автентифікатора, але не бере участі у самій автентифікації, яка є конфіденційною справою установ, що встановлюють кореспондентські відносини. Автентифікація здійснюється автоматично, бо програма цієї про-цедури включається в комплекс обладнання для підключення до S.W.I.F.T.
16.7. Організація безпеки

Для S.W.I.F.T. якісне обслуговування це: збереження, точність, конфі­денційність, контрольованість і стабільність. Тому для інтегральної надій­ності системи необхідним показникам повинні відповідати апаратне і про­грамне забезпечення, приміщення, а також персонал, який обслуговує ме­режу комунікацій.

Надійність гарантує Генеральна інспекція, в обов'язки якої входить пе­ревірка діяльності всієї компанії та її підрозділів. Щоб забезпечити повну свободу дій, ця група підзвітна безпосередньо Раді директорів S.W.I.F.T. Крім того, практикуються регулярні ревізії із залученням незалежних ауди­торів.

Для всіх приміщень S.W.I.F.T. встановлюється режим обмеженого і контрольованого доступу, діють спеціальні інструкції на випадок форс-мажорних обставин.

Усі регіональні процесори постійно контролюються з Операційного центру. Спеціальна система автоматично виявляє несанкціоноване проник­нення в регіональний процесор, фіксує аномалії і дає можливість систем­ним операторам застосувати необхідні заходи відповідно до ситуації. При необхідності, регіональний процесор можна ізолювати або блокувати.

Таким чином, безпека системи S.W.I.F.T. складається з багаторівневих комбінацій фізичної безпеки, безпеки ліній передачі, безпеки функціону­вання і процедурної безпеки.
У системі S.W.I.F.T. вживають деяких спеціальних заходів, зокрема:

• система перевіряє дозволеність щодо користування системним терміналом;

• система автоматично нумерує вхідні та вихідні повідомлення;

• передача кожного повідомлення підтверджується індивідуально;

• взаємозв'язок між двома банками встановлюється за індивідуаль­ним ключем;

• одержувач автоматично перевіряє інформацію;

• лінії зв'язку між операційними центрами та регіональними проце­сорами

захищені спеціальними криптуючими пристроями, які за­безпечують

недоступність повідомлення для сторонніх осіб.
Розділ 17. Швейцарська міжбанківська клірингова система SIC
17.1. Загальні відомості

Єдина в Швейцарії електронна міжбанківська платіжна система SIC (Swiss Interbank Clearing) цілодобово здійснює остаточні безвідкличні пла­тежі в швейцарських франках з використанням коштів, що зберігаються в Швейцарському національному банку (ШНБ).Розрахунки за всіма платежами SIC проводяться шляхом дебетування рахунку банку, який дає вказівки про платежі, і кредитування рахунку бан­ку одержувача.SIC є системою валових платежів.Розміри платежів не обмежуються - SIC здійснює як великі, так і роз­дрібні платежі.

Найбільш важливими цілями SIC є:

• зниження кредитного ризику;

• усунення овердрафтів на рахунках у ШНБ;

• прискорення платіжного процесу;

• поліпшення управління готівкою банків.

SIC була розроблена в 1981-1986 роках компанією «Телекурс АГ» у співпраці зі швейцарськими банками і ШНБ, і вступила в дію 1987-го. У перехідний період (з 1987-го по 1989-й) були скасовані системи, що вико­ристовували ваучери (грошові виправдовуючі документи) як носії інфор­мації, банки були підключені до SIC і відбулося поступове зростання обся­гу операцій.

1992 року було здійснено більше 64 мільйонів платежів на загальну суму приблизно 33 трлн. швейцарських франків; відповідно, середня сума одного платежу становила трохи більше 500 тисяч швейцарських франків.Максимальна пропускна спроможність системи становить на даний час близько одного мільйона платежів на день при середньогодинній обробці 100 тисяч операцій. 1992 року у звичайний день оброблялося більше 250 ти­сяч платежів, а в дні максимального навантаження - понад 580 тисяч.Платежі на великі суми в основному проводяться при валютних опе­раціях з використанням швейцарських франків, тоді як операції на малі суми - це переважно доручення про регулярні платежі, окремі розпоряджен­ня клієнтів, перерахування зарплати тощо.

У Швейцарії відсутні спеціальні правові положення, які регулювали б функціонування платіжних систем. Система SIC підпорядкована ШНБ, тоді як «Телекурс АГ» забезпечує послуги обчислювального центру згідно з конт­рактом. Укладені в рамках приватного права між цими двома сторонами і банками-учасниками угоди є правовою основою для експлуатації і подаль­шого розвитку SIC. Контракти доповнюються технічними інструкціями.Комітети, до яких входять представники ШНБ і банків-учасників, оголошують зміни і доповнення до інструкцій і приймають рішення про внесення модифікацій до системи. Всі зміни і доповнення потребують за­твердження ШНБ.
17.2. Учасники розрахунків

Учасники SIC повинні бути розташовані на території Швейцарії і бути банками, як це визначено швейцарським законом про банківську діяль­ність. Крім того, вони повинні мати рахунок у Швейцарському національ­ному банку.

Наприкінці 1992 року до SIC було підключено 162 учасники. Серед них - комп'ютерний кліринговий центр регіональних банків, до якого під­ключено 151 банк.
17.3. Функціонування системи

SIC здійснює тільки кредитові перекази, тобто ті, які ініціюються бан-ком-платником. Система також може зарахувати платежі клієнтів банку на будь-який банківський рахунок, виконувати платіжні доручення на користь третіх сторін, забезпечувати покриття і проводити міжбанківські платежі.

Крім того, через SIC у платіжну систему пошти, телеграфу і зв'язку (ПТЗ) можуть надходити перекази коштів на поштові рахунки або грошові перекази (сума переказу доставляється одержувачу). Платежі, ініційовані через відділення ПТЗ на користь власників банківських рахунків, перека­зуються у зворотному напрямку - з платіжної системи ПТЗ у SIC.Необхідною попередньою умовою участі в SIC є підключення в режи­мі «on-line» до центрального комп'ютера системи.Кожний банк підключений до SIC через мережу, яку експлуатує фірма «Телекурс АГ». Ця мережа може використовуватись також для надання ін­ших послуг, запропонованих «Телекурс АГ».Якщо будь-який банк не може передати платіжні доручення в обчис­лювальний центр SIC звичайними методами, він повинен знайти альтерна­тивне рішення, наприклад, забезпечити доставку даних на магнітних стріч­ках або їх передачу через іншу систему.Платіжні повідомлення, які не можуть бути передані з обчислюваль-ного центру SIC банку одержувача до кінця дня, доставляються у запису на магнітній стрічці або (у разі необхідності) на паперових носіях.

Для обробки даних в обчислювальному центрі SIC є активний і ре­зервний комп'ютери. Третій комп'ютер, який, як правило, використовує­ться для розробок, може виконувати функції другого дистанційного об­числювального центру.У випадку, якщо SIC з будь-яких причин не зможе бути використана (у результаті помилок у програмному забезпеченні, руйнування інфрастру­ктури тощо), є міні-SIC. Міні-SIC - це клірингова система, що оперує про­стими носіями даних, за допомогою якої учасники пересилають платіжні вказівки на магнітних стрічках до встановленого центру їх обробки. Вся обробка даних за день здійснюється одночасно, платежі сортуються по банках-одержувачах, підраховуються підсумкові кредиторська і дебіторсь­ка позиції кожного банку й учасники отримують платіжні документи на магнітних стрічках. Підсумковий результат кожного банку заноситься на його рахунок у ШНБ.

Відповідно до правил, що регламентують виплату відшкодування за затримку платежу або зміну терміну його зарахування на рахунок, банк-одержувач має право вимагати сплату відсотків за час затримки. Існують також положення, які стосуються платежів, відправлених за помилковою адресою.

Учасники розрахунків можуть у будь-який момент подати запит про:

• поточний стан їх рахунку;

• підсумок щодо початкових і отриманих платежів;

• підсумок щодо платежів, що надходять або внесені у файли очі­кування;

• залишки коштів на рахунку;

• про статус вихідних платежів і платежів, що надходять.

ШНБ має доступ до даних про всі банки, які беруть участь у розрахун­ках через SIC.

З часу введення в дію SIC (1987 рік) практика виконання платежів і ведення рахунків учасниками системи змінилася так:

• залишки на рахунках зменшились на дві третини;

• дрібні платежі вводяться в систему раніше, ніж великі платежі;

• дуже великі платежі (більш як 100 мільйонів швейцарських фран­ків)

подрібнюються, коли це можливо.
17.4. Технологія здійснення розрахунків

Договорами між ШНБ і банками, що беруть участь у SIC, передбача­ється, що проведені платежі є остаточними, і платіжні документи за розра­хунками доставляються банку-одержувачу негайно.Відразу після розрахунку платежі надходять у розпорядження банку-одержувача. Асоціація банкірів пропонує кредитувати рахунок клієнта на суму платежу того ж дня.

Платіжні документи можуть містити вказівку про перерахування кош­тів у день представлення документів або про здійснення розрахунку в ме­жах наступних десяти робочих днів.

Платіжні документи обробляються за принципом «першим отримано -першим відправлено». Всі операції мають однаковий пріоритет: змінити послідовність поставлених у чергу на обробку платежів неможливо. Але такий досвід діяльності SIC свідчить, що це значно обмежує можливості учасників здійснювати операції, для яких фактор часу має вирішальне зна­чення. Тому SIC модифікується з тим, щоб платіжні доручення могли роз­поділятись за ступенем терміновості. Платежі будуть проходити за прин­ципом «першим прибув - першим вибув» лише в рамках окремої категорії терміновості. Таким чином, учасники зможуть більш ефективно управляти своїми коштами.

Розрахунок за платежем здійснюється лише при наявності на рахунку банку-відправника в ШНБ достатньої суми коштів: овердрафт на рахунку не допускається. Якщо на момент отримання вказівки про здійснення пла­тежу на рахунку недостатньо коштів, платіж ставиться в чергу в файл очі­кування. Коли в результаті надходження платежів на рахунку накопичуєть­ся достатня сума коштів, платіжна вказівка, що є у файлі очікування, авто­матично виконується.

Усі платіжні доручення за допомогою спеціального обладнання мають перевірятися, щоб запобігти незаконному введенню або заміни існуючих даних. Існує можливість передати зашифровані дані.У банківські робочі дні SIC функціонує цілодобово. Розрахунки здійс­нюються протягом приблизно 22 годин. День починається о 18 год. (за цю­ріхським часом) напередодні банківського робочого дня, з переказу залиш­ків з основних рахунків у ШНБ на клірингові рахунки в SIC. Робочий день розбивається на три етапи.

1. Перший контрольний термін за розрахунками - з 15 години. З цьо­го моменту виконання платежів за документами, представленими для проведення розрахунку того ж дня, автоматично переноситься на наступний банківський робочий день. Єдиним винятком з цього правила є наявність покриття, яке може бути представлено до початку другого контрольного терміну - о 16 год., і в цьому разі роз­рахунок здійснюється того ж дня.

2. Після закінчення другого контрольного терміну за розрахунками платежі для проведення розрахунку того ж дня приймаються тільки від ШНБ. Обробка починається о 16 год. 15 хв. Вказані крайні тер­міни є фіксованими, однак у виняткових випадках (наприклад, у разі виходу з ладу комп'ютера або засобів передачі даних) вони можуть бути перенесені Швейцарським національним банком.

3. У кінці дня підсумки щодо дебетових і кредитових операцій пере­водяться з клірингових рахунків SIC на головні рахунки в ШНБ.

Розрив у часі між першим і другим контрольними термінами за клі­рингом полягає в тому, щоб надати банку можливість при необхідності отримати засоби покриття на ринку або у ШНБ. Протягом 15 хвилин між другим контрольним терміном за клірингом і початком обробки платежів наприкінці робочого дня можуть прийматися лише ломбардні позики.

Під час обробки у кінці робочого дня всі платежі, які ще є в черзі (тобто такі, розрахунки за якими провести не вдалося), із файла очікування забира­ються. Ці платежі мають бути представлені повторно наступного дня.За платежі, що анулюються після першого контрольного терміну без згоди банку-одержувача або знімаються під час обробки в кінці дня, стягу­ється штраф із розрахунку 3% річних із суми платежу на термін затримки. Банк-одержувач має право вимагати цей штраф з банку-платника. Останній зобов'язаний заплатити штраф без затримки.
17.5. Політика цін на послуги

Ціни за використання SIC встановлюються на базі оплати кожної окремої операції, і відповідні суми стягуються з учасників системи. Питан­ня про те, чи перекладати ці витрати на клієнтів і в якій мірі, вирішує кож­ний банк. Ціни на кожний конкретний операційний рік визначаються з врахуванням очікуваного обсягу операцій таким чином, щоб покрити експ­луатаційні витрати, що передбачаються, включаючи витрати на викорис­тання мережею компанії «Телекурс АГ» і всіма лініями зв'язку.Якщо протягом року виявляється значна нестача коштів для покриття витрат, ціни можуть бути відкориговані ще до закінчення року.За кожну операцію банк-одержувач вносить комісійний збір за єдиною ставкою - 0,20 швейцарського франка. Банк-відправник сплачує збір, вели­чина якого залежить від часу ініціювання платежу та від часу здійснення розрахунку за платежем. Крім того, на розмір збору частково впливає сума самого платежу (табл. 17.1).




<< предыдущая страница   следующая страница >>