asyan.org
добавить свой файл
1
Розвиток споживчої кооперації на Рівненщині

Кооперація в Україні виникла і почала розвиватися ще в середині 60-х років XIX сторіччя.

Першим споживчим товариством на Україні із затвердженим статутом було Харківське товариство 06.10.1866р., організоване за ініціативою професорів Харківського університету Бекетова, Гордієнка, Ковалевського, громадських діячів Балліна, Бриліантова, Козлова та інших. Рівно через два роки - 6 жовтня 1868 року - було затверджено статут Київського споживчого товариства, заснованого також науковцями та громадськими діячами.

Протягом наступних чотирьох років на Україні виникло 17 споживчих товариств. Характерно, що всі вони були міськими кооперативними організаціями, створеними жителями таких великих міст як Київ, Одеса, Миколаїв, Катеринослав, Полтава, а також дрібних міст - Балта, Бердянськ, Борзна, Ізюм та інших.

Перше сільське споживче товариство було організоване в селі Бакумівка на Київщині, у 1886 році. Згодом кооперативні ідеї захопили широкі верстви населення, особливо сільського.

На території нинішньої Рівненської області в 1903 році були створені Острозьке і Рівненське споживчі товариства, пізніше Березнівське, Підлужанське, Городоцьке, Шпанівське, Житинське, Млинівське, Тростянецьке, а на початок 1913 року вже існувало 32 кооперативи. Всього в 11 губерніях з українським населенням діяло 2641 споживче товариство. Найбільша їх кількість припадала на Київщину (882), Поділля (702) та Полтавщину (425).

Діяльність цих товариств не обмежувалася продажем продуктів першої потреби. В сільській місцевості вони організували збут сільськогосподарської продукції та постачання селянам тканин, мали свої пивні, чайни, відділи сільськогосподарських машин, бібліотеки, читальні, влаштовували лекції та фахові кооперативні і сільськогосподарські курси. Таким чином вже на початку XX століття споживчим товариствам на селі була властива тенденція до універсальності в забезпеченні потреб селянина.

Проте більшість товариств в той час були роз’єднані, працювали самотужки, не мали змоги економічно зміцнитися і через деякий час розпадалися. Тому постало питання об'єднання споживчих товариств, утворення їх спілок.

Першою спілкою споживчих товариств на Україні була, створена в 1908, Київська спілка споживчої кооперації.

Споживча кооперація Рівненщини до війни являла велику організацію з розгалуженою мережею сільських споживчих товариств, великою кількістю крамниць з широким асортиментом товару, яка здійснювала свої завдання постачати сільське населення товарами промисловості, трудящих та Червону Армію - сільськогосподарськими продуктами та сировиною.

До війни споживча кооперація області об'єднувала 351897 пайовиків з капіталом 7 мільйонів 42 тисячі карбованців, мала ЗО райспоживспілок, до складу яких входило 382 сільських споживчих товариства.

Торговельна мережа налічувала 1617 магазинів, крамниць, ларьків, 20 сільмагів, 7 - раймагів - гарно обладнаних, 108 підприємств громадського харчування, 65 хлібопекарень.

В кожному районі були в достатній кількості торговельні заготівельні склади та пункти.

Споживча кооперація області мала свій власний автогужовий транспорт в кількості 77 автомашин та 345 коней, гараж і автомайстерню.

В 1940 році тільки сільському населенню було продано промислових товарів більш чим на 140 мільйонів крб.

Облспоживспілка мала 2 обласні гуртові бази - універсальну базу, базу культтоварів, облторгліс, який заготовляв та продавав населенню різні лісо-будівельні матеріали.

В червні 1941 року на Батьківщину напали німецькі загарбники, які принесли нашому народові голод і фізичне знищення, вони зруйнували наші села, міста, промисловість і сільське господарство.

Німецькі грабіжники майже повністю знищили господарство споживчої кооперації.

По актах збитків облспоживспілки, райспоживспілок та споживчих товариств, німецько-фашистські загарбники знищили кооперативного майна на 106 мільйонів 741 тисячу карбованців, в тому числі - будівлі на 1 млн. 437 тис.крб.

Німецькі варвари спалили базу культтоварів, частково універсальну базу облспоживспілки з її обладнанням.

Цілком знищено обладнання учбово-курсового комбінату облспоживспілки, через який було підготовлено більше ніж 500 чол. фахівців масових кваліфікацій споживчої кооперації. 

Продовжила свою діяльність по області споживча кооперація Рівненщини з 5-го лютого 1944 року - після звільнення міста Рівне від німецько-фашистських загарбників.

За період з 15.02 по 31.05.1944 р. відновлено роботу 30 райспоживспілок та заготконтор, якими на 30.03.1944 р. поновлено роботу 200 ССТ. За новими, одержаними на 30.05.1944 р. даними, маємо лише 165 ССТ. Зменшення ССТ пояснюється тим, що райспоживспілками при укомплектуванні ССТ не враховувались можливості мобілізації працівників системи до Червоної Армії.

Укомплектування керівними кадрами РСС: голови РСС - ЗО, головні бухгалтери - 30, завторги - 23, інструктори - 8, економісти -13, директори заготконтор - 26. Разом: 130.

В 30 РСС поновлено 25 гуртових торгових баз, а також 33 склади з сировинних складів для приймання сільськогосподарських продуктів.

Торгова мережа: раймагів - 1, магазинів - 38, крамниць - 139. Разом 178. У 1944 р. організовано для обслуговування населення та військової частини 38 їдалень і 25 пекарень. Пекарень було 27, 2 передано Держзмішторгу в Здолбунові і Сарнах.

Організація їдалень та пекарень відбувається в міру визволення від німецьких окупантів. Технічний і санітарний стан пекарень і їдалень задовільний.

Облспоживспілка одержала для підсобних господарств системи 12600 га. З них освоєно 24 РСС лише 1048 га.

Підсобні господарства системи матеріалом державними органами забезпечені. Завдяки вказівкам ОСС домоглися посіяти власними силами більше як 50%.

План худоби підсобних господарств системи на 20.05.1944 р. наступний: корів - 68, овець - 14, свиней - 33, волів - 5, бугаїв - 4, телят - 4, птиці - 16.

Транспортної контори фактично при ОСС немає. Є лише 8 коней з упряжею та транспортними засобами, перевезення вантажів переважно за рахунок найманого транспорту.

Споживча кооперація області сьогодні - це 1028 магазинів, 546 підприємств громадського харчування, 260 заготівельних і переробних підприємств, кооперативний коледж, будівельна індустрія, транспортні господарства, потужна мережа гуртових баз.

Система обслуговує майже 700 тис. жителів або 60 % населення області. Об’єднує 76 тис. Пайовиків в тому числі 9000 працюючих.

Роздрібний товарооборот системи Рівненської облспоживспілки за 2000 рік у фактичних цінах становить 77,6 млн. грн.

Все, що досягнуто у розвитку споживчої кооперації області - завдяки людям, які не шкодували ні сил, ні часу, ні здоров’я.

У жовтні 1992 року до Міжнародного Кооперативного Альянсу було прийнято і Укоопспілку.