asyan.org
добавить свой файл
  1 2 3 4 ... 6 7

змінним інженером (начальником зміни) і інженером з охорони праці.
7. Санітарні вимоги до виробничих лабораторій
7.1. Виробнича лабораторія (далі - лабораторія) складається з

приміщень для фізико-хімічних та мікробіологічних досліджень, які

забезпечують необхідні умови для їх проведення.
7.2. Для проведення фізико-хімічних досліджень у лабораторії

повинні бути: приміщення для приладів і проведення аналізів,

вагова, зернова та підсобні приміщення.
7.3. Приміщення лабораторії повинні бути обладнані

водопроводом, каналізацією, припливно-витяжною вентиляцією,

опаленням, мати природне та штучне освітлення.
7.4. Поверхня стін у лабораторних приміщеннях повинна бути

водостійкою, легко митися; на висоту 1,5 м стіни облицьовують

глазурованою плиткою або фарбують водостійкою фарбою світлих

тонів; в автоклавних, боксах поверхня стін на всю висоту повинна

бути облицьована світлою глазурованою плиткою.
7.5. Підлога у лабораторних приміщеннях має бути гладкою,

легко митися, стійкою до дії деззасобів, при цьому покриття не

повинно мати дефектів, бути слизьким.
7.6. Лабораторія повинна мати обладнання та засоби

вимірювальної техніки, що необхідні для проведення досліджень. На

кожну одиницю обладнання, що використовується, має бути паспорт

підприємства-виробника та розроблена й затверджена керівником

установи інструкція.
7.7. Персонал лабораторії забезпечується спецодягом

(халатами, шапочками та іншими засобами індивідуального захисту)

залежно від характеру робіт.
7.8. Лабораторія має бути акредитована згідно з чинним

законодавством.
7.9. Мікробіологічні відділи виробничих лабораторій, що

працюють із біологічними патогенними агентами (далі - БПА)

IV групи небезпеки, можуть розташовуватись в ізольованому блоці

виробничого корпуса.
7.10. У мікробіологічних відділах виробничих лабораторій

дозволяється один вхід.
7.11. Мікробіологічні відділи виробничих лабораторій повинні

мати такий основний набір приміщень:

робочу кімнату для проведення досліджень;

бокс для посівів;

кімнату для знезараження та стерилізації;

кімнату для підготовчих робіт (миття посуду, підготовка до

стерилізації, приготування поживних середовищ).
7.12. Бокс має складатись з двох відділень: бокс і

передбоксник, відділені перегородкою. Передбоксник призначається

для зберігання і одягання стерильного одягу та зберігання

стерильного матеріалу.
7.13. Бокси обладнують ультрафіолетовими випромінювачами.
7.14. У процесі роботи і після її закінчення використані

предметні скельця, піпетки, шпателі занурюють в ємності з

дезінфекційним розчином, потім миють і кип'ятять; ватні пробки

дезінфікують сухоповітряним або іншим методом, дозволеним для

даної мети.
7.15. Поточне вологе прибирання приміщень лабораторії

проводиться щодня після закінчення робочого дня.
7.16. Інвентар для прибирання повинен бути промаркований.
7.17. У боксах проводиться щотижневе генеральне прибирання із

застосуванням дезінфекційних засобів шляхом протирання меблів,

обладнання, стін, столів. Після вологого прибирання включають

ультрафіолетові випромінювачі. Скляні поверхні випромінювачів

протирають ганчіркою, змоченою спиртом, не рідше ніж 1 раз на

тиждень.
7.18. Для роботи в боксі, крім основного спецодягу, потрібно

мати стерильний комплект, який зберігається у передбокснику.
7.19. Готові поживні середовища зберігають на відстані від

приладів опалення, а також захищеними від дії прямих сонячних

променів. Термін і умови їх зберігання здійснюються згідно з

чинними нормативними документами.
7.20. Працівники, які обслуговують автоклави, повинні пройти

відповідну підготовку та мати посвідчення про допуск їх до роботи.
7.21. Відповідальним за стан і безпечну експлуатацію

автоклавів є інженерно-технічний працівник, якому підпорядкований

персонал, що обслуговує автоклави.
7.22. Якщо виробнича лабораторія не обладнана для проведення

робіт із БПА IV групи небезпеки, необхідні показники, передбачені

діючими нормативними документами, досліджуються за договорами,

укладеними з акредитованими лабораторіями.
8. Санітарні вимоги до зберігання сировини

та готової продукції
Уся сировина, допоміжні, таропакувальні матеріали і

продукція, що випускається підприємством, повинні відповідати

санітарним заходам безпечності харчових продуктів.
8.1. Складські приміщення

8.1.1. Складські приміщення повинні мати неушкоджені дахи,

стелі, стіни та підлоги.

8.1.2. Побілку стін і стель проводити за потреби, у міру

забруднення, але не рідше одного разу на рік. Заміну пошкодженої

облицьованої плитки проводити за необхідності.

8.1.3. Для обслуговувального персоналу при складі слід

виділити приміщення, що обігрівається, обладнане шафами для

зберігання одягу, умивальником, милом і одноразовими рушниками.

8.1.4. Уся сировина, що надходить на склад, повинна мати

сертифікат якості або декларацію виробника і зберігатися партіями,

які повинні бути марковані (номер і дата надходження). Зразки

сировини досліджуються в лабораторії. Відпуск сировини у

виробництво допускати тільки після одержання результатів аналізів

лабораторії, що підтверджує її безпечність та якість.

8.1.5. Ящики та упаковку з готовою продукцією зберігати у

складах на відстані 0,8 м від стін, штабелями із проходами між

ними не менше 0,5 м.

8.1.6. Сировину в мішках зберігати на піддонах на відстані

від підлоги 0,25-0,3 м, не менше 0,8 м від стін, з розривом між

штабелями не менше 0,5 м і завширшки головного проходу не менше

1,5 метра.

8.1.7. У складах, призначених для зберігання сировини,

категорично забороняється зберігання нехарчових матеріалів,

відходів зерна.

8.1.8. Вентиляційні отвори складських приміщень повинні бути

закриті для попередження проникнення птахів і гризунів металевою

сіткою з розміром вічок 5х5 мм. Вікна повинні бути засклені.

8.1.9. Прибирання складського приміщення (стелі, стін,

підлог) проводити не рідше 1 разу на тиждень, а миття підлог - у

міру потреби.

8.1.10. Зворотні ящики та контейнери, що надходять на завод,

перевіряти на міцність і справність та проводити їх механічне

очищення та миття.

8.1.11. У зимовий час пляшки, які надходять на підприємство,

витримувати в приміщенні складу не менше 5 годин, щоб уникнути бою

посуду внаслідок температурних перепадів.

8.1.12. Приміщення для зберігання зерна необхідно тримати

відповідно дочинних нормативних документів.

8.1.13. Приміщення складу для хмелю та хмелепродуктів повинне

бути сухим, темним, добре вентильованим, обладнаним стелажами або

піддонами для зберігання хмелю, які встановлюються на висоті не

менше ніж 0,25-0,3 м від підлоги.

8.1.14. На складі хмелю і хмелепродуктів необхідно мати

термометр. До стін, стелі і підлоги повинен бути легкий доступ для

чищення і дезінфекції. Хміль і хмелепродукти зберігати на складі

при температурі відповідно до рекомендацій виробника.

8.1.15. Перед прийманням кожної нової партії хмелю та

хмелепродуктів склад необхідно ремонтувати, очищати від пилу,

білити вапном у міру потреби. Не допускати зберігання хмелю та

хмелепродуктів з будь-якими іншими матеріалами.

8.1.16. Усі приміщення для зберігання сировини та готової

продукції повинно бути оснащено приладами для вимірювання

температури та вологості.
9. Санітарні вимоги до умов проведення технологічного

процесу та випуску пива
9.1. Елеватор і солодовня

9.1.1. Приміщення для очищення та зберігання зерна повинно

бути обладнано вентиляцією і пиловловлювачами.

9.1.2. Збирання пилу з устаткування й інвентарю проводити

кожну зміну, дотримуючись при цьому правил охорони праці.

9.1.3. Ячмінь, що надходить на замочування, ретельно

промивати і дезінфікувати. Для цього в другу замочувальну воду

додавати один з таких дезінфекційних засобів: хлорне вапно (0,3 кг

на 1 т зерна); формалін (300 мл 40%-го розчину на 1 куб.м води);

негашене вапно (1,5-3,0 кг на 1 т зерна); перманганат калію

(10-15 г на 1 куб.м води).

9.1.4. Відстань від кінця лотка або труби, що подає ячмінь у

замочувальний чан, до поверхні води повинна бути мінімальною для

зменшення запиленості приміщення.

9.1.5. Замочувальні чани, солодоростильні ящики, пересувні

грядки, барабани або інше обладнання та підситові простори після

кожного циклу робіт чистити, мити й дезінфікувати протягом не

менше 30 хвилин розчином хлорного вапна з умістом активного хлору

500 мг/куб.дм або іншим дезінфекційним засобом.

9.1.6. Одночасно ретельно чистити, мити й дезінфікувати сита

ящиків, перегородки в ящиках і перемішувачі для зерна розчином

хлорного вапна з умістом активного хлору 500 мг/куб.дм або іншими

дезінфекційними засобами, у концентраціях, що рекомендовано для

використання.

9.1.7. При використанні "пересувної грядки" уважно стежити за

тим, щоб зерно попередньої партії не залишалось у ковшах

солодоперемішувача і в системі ланцюгових передач.

9.1.8. При використанні способу солодорощення в одному

апараті по закінченні кожного циклу ретельно видаляти залишки

паростків з ящика, дезінфікувати не рідше одного разу на тиждень

хлорним вапном або формаліном, або іншими дезінфекційними

засобами.

9.1.9. Шнеки, транспортери, норії, бункери для

свіжопророслого солоду очищати щодня.

9.1.10. Чищення, миття і дезінфекцію ящиків з "пересувною

грядкою" проводити по секціях (днях рощення), а обробку камери

кондиціювання повітря і очищення форсунок проводити не рідше

одного разу на 30 днів.

9.1.11. Після звільнення солодового току від зерна і перед

завантаженням підлогу і панелі на висоту 20 см добре промити і

продезінфікувати хлорно-вапняним молоком або 2%-ним розчином

марганцевокислого калію або іншими дезінфекційними засобами,

дозволеними до використання в установленому законодавством

порядку, після чого промити водою.

9.1.12. При роботі, пов'язаній з ходінням по зерну,

робітників забезпечити санітарним взуттям (гумові чоботи).

9.1.13. Гумові чоботи перед початком роботи обов'язково

знезаражувати дезрозчином. Взуття зберігати в спеціальній шафі.

Вхід на тік обладнати дезінфекційними килимками.

9.1.14. У процесі сушки на сушарках горизонтальної дії після

кожного спуску солоду ґрати очищати від паростків і пилу; сита

вертикальних солодосушарок чистити не рідше одного разу на місяць.

9.1.15. Приміщення сушарні та інші приміщення, що розташовані

біля неї, обмітати не рідше одного разу на тиждень, білити не

рідше одного разу на квартал. Вікна, двері і стіни протирати

вологою ганчіркою в міру забруднення.

9.1.16. Парасоль і витяжну трубу періодично (при ремонті)

очищати.

9.1.17. Калориферне відділення очищати від паростків не рідше

одного разу на тиждень.
Варильний цех

9.2. Відділення подрібнення зернопродуктів

9.2.1. Стелю та стіни відділення подрібнення зернопродуктів

очищати не рідше одного разу на тиждень та білити не рідше одного

разу на квартал.

9.2.2. Вальцьові дробарки, солододробарки і бункери для

подрібненого солоду та несолоджених матеріалів очищати від

борошняного пилу і забруднення у міру накопичення.
9.3. Варильне відділення

9.3.1. Зберігання сировини (солоду, хмелю, цукру тощо) у

варильному приміщенні забороняється.

9.3.2. Зовнішнє очищення варильних котлів слід проводити при

дезінфекції цеху.

9.3.3. Внутрішню поверхню заторних чанів, варильних котлів,

фільтрувальних чанів і хмелевідбірного чану промивати після

закінчення кожної варки.

9.3.4. При звільненні збірники промивних вод очищати,

обполіскувати водою і дезінфікувати.

9.3.5. Після закінчення фільтрування затору на фільтрпресі

рами і плити обполіскувати від залишків дробини і мити гарячою

водою (не менше 60 град.С) м'якими щітками. Серветки на бавовняній

або синтетичній тканині ретельно промивати гарячою водою.

9.3.6. Усі суслопроводи і шланги, що замінюють їх, один раз

на добу промивати холодною і гарячою (80-85 град.С) водою, за

необхідності пропарювати 15-20 хвилин. Не рідше 1 разу на тиждень

проводити очищення та дезінфекцію.

9.3.7. При застосуванні термостійких трубопроводів

комунікації та арматура повинні бути щільно припасовані і не

допускати пропуску пари при їхньому пропарюванні.

9.3.8. Солодову і хмельову дробину після промивання негайно

видаляти з цеху в спеціально відведені збірники. Шнеки і ящики для

дробини після звільнення ретельно промивати, один раз на 2 тижні

промивати гарячою (80-85 град.С) водою і дезінфікувати.

9.3.9. За наявності у варильному відділенні обладнання

безрозбірної мийки CIP (далі - CIP) миття обладнання проводити

згідно із затвердженою керівництвом підприємства програмою і

рекомендаціями виробника обладнання.
9.4. Гідроциклонні апарати (вірпули), декантери та відстійні

чани

9.4.1. Внутрішня поверхня днища гідроциклонних апаратів



<< предыдущая страница   следующая страница >>