asyan.org
добавить свой файл
1
ПРОДАВЦІ ПАТРІОТИЧНОГО ПОВІТРЯ.
Як відомо, без повітря неможливо жити. Але і жити самим повітрям неможливо теж.

Серед почесних професій в політиці , як от пускання передвиборних мильних бульбашок , ворожіння на історичній кавовій гущі, особливе місце посідають продавці безкоштовного патріотичного повітря.

І доказом того стала зворушлива об’єднавча зустріч двох партій та трьох десятків громадських організацій національно- державницького спрямування 7 липня 2012 року у приміщенні Будинку вчителя в м. Києві, де в часи української національної революції працювала Центральна рада УНР.

Очолив "Форум патріотичних сил" колишній президент України В.Ющенко, котрий раптом виринув із політичного небуття, щоб проголосити громадськості нову політичну платформу, яку вона чує вже двадцять років: ремствування на відсутність української влади та наступ на все українське, що, як і годиться, завершилось лозунгом «Слава Україні» та натхненним вигуком залу «Героям слава!».

І виступ колишнього Президента, і виступи голів партій УНП та КУНу повнились загальновідомою національно-патріотичною риторикою без найменшого натяку на аналіз політичної ситуації та програму наступних дій. Щодо взаємодії з іншими національно-державницькими об’єднаннями в боротьбі з криміналом влади, які залишились поза Форумом, керівники зібрання зберігали дипломатичне мовчання, окрім згадування п. Брацюнем про «паразитизм» Об’єднаної опозиції. Партії «Свобода» явно поталанило: її існування просто не помітили.

Перспектива Форуму обнадійлива. Саме його очільнику ─ вчорашньому Президенту Віктору Андрійовичу як нікому відомі всі підступні ходи Партії регіонів під орудою нинішнього Президента В.Ф.Януковича, сходженню на політичний олімп якого доклав максимум зусиль сам Віктор Андрійович. Дружба двох Вікторів освячена перемогою над ненависним обом ворогом ─ Юлією Тимошенко, яка, за словами В.Ющенка, виголошеними з екранів телевізорів, обов’язково запровадила б другу державну мову ─ російську ─ як тільки переможе на виборах, хоч біля неї ніколи не було жодного україножера. Напевно, Віктор Андрійович забув, що саме це обіцяв його політичний побратим В.Янукович. А щоб унеможливити перемогу Юлії Володимирівни, пан Ющенко висунув надзвичайної сили президентський аргумент ─ голосуй проти всіх, що забезпечило перемогу ПР, на вагомий додаток до фальшування нею підрахунку голосів виборців.

Віктор Ющенко переміг: його Головний Ворог разом з членами Уряду часів його ж президентства кинуті за грати. Весь світ обурений розправою над політичними опонентами, крім В.Ющенка, який за статусом колишнього «Глави держави» мусів би розділити нари зі своїми колегами по владі. Але хто б тоді повів за собою Форум? Хто б виголосив такі патріотичні сентенції на захист рідної мови?

За визнанням аналітиків Ю.Тимошенко підтримують до половини виборців України. Значна частина виборців готова віддати голоси партії «Свобода», проте, ні колишній Президент, ні провідники Форуму не зважають на подібні дрібниці ні найменшої уваги.

Віктор Ющенко власні шкурні інтереси поставив вище долі нації, замість виконання своєї обіцянки "Бандитам тюрми" повернув з небуття бандитів, що розбіглися після Майдану, і менше ніж за 30 газосрібняків продав їм країну, щоб не опинитися за гратами разом з ними. Останні роки Ющенко займався головним чином тим, що робив успішне щеплення від українства мільйонам українських громадян. Теж саме роблять всі ті, хто свідомо, чи несвідомо сьогодні його підтримує.

Тож всі порядні люди давно зрозуміли, що знаходитись поряд з ним непристойно і відійшли. Адже фактично "Наша Україна", "Конґрес Українських Націоналістів" і УНП йдуть на вибори другою колоною антиукраїнських сил, не маючи найменших шансів подолати 5% бар’єр, але відбираючи голоси у Об’єднаної Опозиції і ВО "Свобода". Тим, хто цього ще не розуміє, ще не пізно усвідомити.

Своїм мовчанням про долю політичних в’язнів Форум висловив підтримку антиукраїнській владі.

Політичні забобони стали нашою традицією: щоб повернутись до духу національного піднесення часів створення Народнього Руху за перебудову ─ скликаємо Українську Народну Раду саме в приміщенні Політехнічного інституту, саме там, де Рух досяг свого апогею; нове національне зрушення провадимо не деінде, а у приміщенні Всеукраїнської Центральної Ради, де її Голова Михайло Грушевський закладав разом з Володимиром Винниченком основи демократичної України. Але чом би не провести ще один надзвичайної сили і відповідальності захід у приміщенні Національної філармонії, де у квітні 1917 року був скликаний Український Національний Конгрес (УНК) з числа делегатів всіх губерній тогочасної України, що з’єднало українські сили і підтвердилио статус державності Центральної Ради?

Можливо новий УНК-2012 створив би єдину політичну силу, де знайшлося б місце всім патріотам української України, і лівим, і правим, і центристам, і радикалам, щоб припинити політичну боротьбу на взаємознищення? А досягши перемоги на виборах, кожне об’єднання може провадити в сесійній залі ВР свої програми, якщо вони будуть відповідати прагненням виборців, а не « перекачуватимуть» патріотичне повітря від одного національного заходу до іншого.
Олесь Гриб,

голова Печерського відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів