asyan.org
добавить свой файл
1 2 3 4




ПРОГРАМА З МУЗИКИ (2 – 4 класи)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Програма з музики для учнів 2– 4 класів із затримкою психічного розвитку продовжує реалізацію мети, завдань, що були розроблені у підготовчих –1 класах, тільки збільшується об’єм знань, навичок, умінь; передбачається підвищення якості опанованого матеріалу та самостійна, свідома його демострація у різних життєвих обставинах (на уроках, шкільних святах–заходах, використання знань в часи дозвілля, домашніх святах).

Розширюється корекціно–розвивальний комплекс заходів і пов’язаних з ним завдань за рахунок використання більш складних вправ і ігор, що забезпечують нормальний розвиток музичних здібностей безпосередньо пов’язаних із видами музично–естетичних діяльностей (слуханням–сприйманням музики, співом, грою на музичних інструментах, музично–образною діяльністю тощо.).

Розширюються знання про: дитячий фольклор, календарно–обрядові цикли, дитячі інструменти, музичні грамоту, музичну літературу.

З метою розвитку асоціативного мислення, творчої уяви, фантазії розширюються функції міжпредметних зв’язків, а саме збільшується об’єм використання художніх картин, здіснюється порівняльний аналіз змісту художніх творів з музичним матеріалом, засобами виразності різних видів мистецтва.

Теоретичний матеріал висвітлений у таблиці за доступними видами музично–естетичної діяльності, які використовуються на уроці в тому чи іншому варіанті і тому кількість годин не подається у таблиці. Значна кількість запропонованого музичного матеріалу розпланованого по темам і видам діяльності з умовною кількістю годин на кожну тему, дає можливість учителю музики визначати які саме твори потрібно використовувати і яка кількість годин необхідна для опанування навчального матеріалу (відповідно до музичних і загальних навчально–пізнавальних можливостей контингенту кожного класу).

ДРУГИЙ КЛАС

( 35 год; 1 год на тиждень)

Пор.№

К-

сть

год

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати

1.





Пропедевтичний період

ОРІЕНТАЦІЯ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ

Орієнтація у навчальному просторі.

Закріплення співвідношення назв музичних об’єктів, що знаходяться в класі з їх зовнішнім виглядом, місцезнаходженням; виділення притаманних ознак.
Організація психологічної готовності до слухання–сприймання музики

Закріплення стійкого інтересу до слухання музики.

Закріплення правил слухання музики для відпочинку (нормалізації психічного стану, релаксації).

Створення емоційно позитивної обстановки. Музично–звукова підготовка до слухання музики

Слухання спокійної музики.

Рецептивне сприймання музики

Розвиток етично виражених емоційних реакцій на різні види музичного впливу


Ключові слова: орієнтація у просторі, магнітофон, програвач, плеєр, заспокійлива музика, організованість; зосередженість готовність до слухання музики, гарний настрій


Учень:

– розуміє навчальне мовлення вчителя;

– називає, визначає на слух, та місцезнаходження музичних об’єктів, що знаходяться в кабінеті, притаманні їм ознаки;

– розуміє музичні поняття, пов'язані зі слуханням музики;

– розрізняє і намагається виконувати правила слухання музики для відпочинку;

– виявляє: зацікавленість, емоційно позитивну готовність до слухання музики;



Стимуляція довгострокової пам’яті розвитку зорової, звукової і просторової пам’яті.

Конкретизація слухових уявлень про притаманні ознаки звукових об’єктів, що знаходяться у кабінеті музики, джерело музичного звука, його напрям.
Організація слухової уваги. Стимуляція інтересу до слухання музики.

Уточнення правил слухання заспокійливої музики.

Формування хорошого настрою., закріплення емоційно позитивної обстановки.

Активізація психологічної готовності до слухання–сприймання музики.

Психічна і соматична релаксація.


2.




СЛУХАННЯ–СПРИМАННЯ МУЗИКИ

Сприймання дитячих пісень, музичний творів більш складних за характерами і змістом.

Ознайомлення з поняттям дитячий фольклор (дитячими народними піснями: колисковими, колядками, щедрівками, веснянками та належністю їх до певної пори року: зимових свят, приходу весни.

Використання музично–дидактичного матеріалу.

Ключові слова:; музичні твори; автори музики: композитори, поети; музичні жанри: пісня, танець, марш; дитячий фольклор: колискові пісні, колядки, щедрівки, веснянки.

СПІВИ

Організація готовності до співу


Закріплення інтересу до співу пісень.

Самостійне виконання елементарних правил співу і співочої постави.

Спів легким звуком у динаміці mp, mf. Закріплення елементарної символіки диригентських жестів (увага, вступ, затримка дихання, закінчення). Закладення основ культури взаємовідносин і спілкування у процесі колективного виконання пісень.

Дихання.

Самостійне виконання елементарних навичок правильного дихання.

Виконання спеціальних дихально–розважальних вправ. Використання вправ та невеличких пісень на розширення затримки дихання. І спокійний вдих.

Ключові слова: вдихання кисню.

Розвиток музичного слуху, відчуття ритму, темпу, характеру музичних творів

Розвиток звуковисотного слуху. Розвивати вміння чисто інтонувати маленькі поспівки, заклички, щедрівки, колядки, побудовані на рухові секунд, терцій вниз і вгору. Закріплення відчуття і відтворення сильної долі у вокальних творах.

Закріплення уявлень про характер пісень, музичних творів ознайомлення з характером колискових пісень, щедрівок, колядок, веснянок; Закріплення співочого діапазону, відповідно до вокально–співочих можливостей дітей.
Ключові слова: характер пісні, темп, співочий діапазон, слухова увага.

Артикуляція і дикція


Закріплення практичних дикційно-співочих навичок отриманих у попередніх класах. Подальший розвиток дикційно–артикуляційних навичок, уміння співати округлим

звуком.

Навчати чітко промовляти приголосні у кінці слів та розбірливо декламувати тексти пісень, що вивчаються протягом року. Розвиток автоматизації вимовних навичок.

Ритмодекламація


Відтворення сильної долі мовно–дикційним засобом та тихим плесканням слабких у розмірах: 2/4; 4/4;3/4; розширення використання нових складів у мовноритмічних вправах. Розширення ритмічного промовляння нескладних текстів у дитячих піснях, примовках, приказках, використання нових складів у мовноритмічних вправах

Ключові слова: ритмодекламація.


Учень:

– розуміє: мовлення вчителя; зміст пісень, значення музики для проведення цікавого дозвілля;

– дотримується правил слухання музики;

–називає пісні, музичні твори, ( з програми, улюблені пісні з мультфільмів, радіо і телепередач, тощо);

– визначає: елементарні засоби музичної виразності у прослуханих творах;

– розрізняє: музичні жанри (самостійно: пісню танець, марш, колискову; з допомогою учителя: щедрівки, колядки, веснянки(;
Учень:

– пояснює елементарні правила співу пряме значення слів у піснях;

– намагається зосереджувати слухову увагу;

– ритмічно, чітко і розбірливо відтворювати слова, ритмічний малюнок пісень, вправ;

– аналізує, порівнює свій спів, пояснює чому так думає (за допомогою учителя);

– розуміє, що дихання у піснях відрізняється від звичайного дихання;

– знає: складові дихання (вдих, видих, затримка дихання); що не можна брати дихання посередині слова;

– намагається: правильно брати дихання в піснях і вправах для дихання; співати на одному диханні невеличкі фрази;
– намагається чисто і своєчасно, разом з усіма, вступати і знімати звук за домовленістю і певними орієнтирами учителя (після вступу, акцентування сильної долі, сигналів учителя тощо); співати округлим звуком;

– дотримується плавного, наспівного звуковедення; розширює свій співочий діапазон;

– знає мелодії і слова більшості пісень, їх зміст, композиторів, (за підказкою вчителя
– намагається дотримуватись елемен­тарних правил артикуляції і дикції;

  • – намагається виконувати різні вправи на розвиток артикуляційного апарату; ритмічно і розбірливо відтворювати слова пісні ( за підтримкою вчителя);


– відтворює чітке правильне формування звуків і звукосполучень, ритмодекламацію елементарних текстів у дитячих піснях, примовках, приказках;

– намагається підбирати і використовувати настрій в процесі співу відповідний до характеру пісні; – співати емоційно виразно і злагоджено у дитячому ансамблі (у темпах швидко, повільно, помірно);



Стимуляція процесів пізнавальної діяльності ( слухової уваги, мислення, музичної пам’яті).

Розвиток дитячого співочого голосу, звуковисотного і ритмічного слуху.

Формування бажання художньо–емоційно виконувати пісні.

Виправлення вад пов’язаних з невірним співочим диханням.

Стимуляція самостійного виконання співочого дихання.
Стимуляція виконання спеціальних ритмічних вправ на розвиток відчуття ритму.

Контроль за чистою інтонування, виправлення неточного інтонування; динаміки і темпу музичного твору в процесі співу.

Стимуляція розвитку дикційно–співочого апарату і фонематичного слуху.

Корегування орфоепічного виспівування слів і піснях.

Нагадування про округлий спів голосних і приголосних

Симуляція чіткого відтворення ритму складів в процесі ритмодекдламації і комбінованих вправ на автоматизацію вимови тестів у піснях.

4.

5.


6.

7.




ОСНОВИ МУЗИЧНОЇ ГРАМОТИ


Закріплення понять про: п’ять нот музичної драбинки; тривалості: четвертна, восьма, дві восьмих; четвертна пауза та їх графічне зображення. Ознайомлення із половинною тривалістю її рахунком, графічним зображенням; можливими ритмічними структурами з половинною тривалістю у 4/4 розмірі.

Запріплення понять про настрій (характер) у музиці. Настрої пов’язані із сезонними змінами у природі (осінню, зимою, весною, літом), пов’язати із відповідними настроями у музиці.

Ритм

Поступове ускладнення ритмічних малюнків в розмірах відомих учням.

Грачне зображення на картках і написання ритмів пісень та їх візуальне і кінестетичне усвідомлення за допомогою рухів.

Розвиток музично-ритмічної пам’яті шляхом раптового припинення музики і подальшого повторення ритмічного малюнка по пам’яті (ритмодекламіцією, кінцівками рук, ніг).

Ключові слова: ритм, ритмічно, рівномірно, ритмічна пульсація, ритмічний малюнок; сильна, половинна тривалість.

Темп


Закріплення понять про темпи у музиці: швидкий, помірний, повільний. Розвиток вміння співати, грати і рухатись у цих темпах; намагатися зберігати заданий темп у вправах, текстах.

Ознайомлення з різними творами у повільних темпах.

Усвідомлення знань про те, що темп це один із засобів музичної виразності, який може постійно змінюватись: раптово, поступово, як музиці, так і в мові.

Ключові слова: темпи: швидкий, помірний, повільний; раптова, поступова зміна темпу.

Динаміка

Закріплення понять про контрастні динамічні відтінки: гучно (голосно) і тихо. Ознайомлення з динамікою середньої сили – не дуже гучно

(mf) та не дуже тихо (mp).

Відчуття динамічних змін у м’язовому напруженні при темпових змінах, виконанні енергійних рухів Усвідомлення знань про те, що динаміка, як і темп може також змінюватись: раптово, поступово, як музиці, так і в мові.

Використання карток з символічними малюнками. Використання карток з кольорового паперу: (темно–синя – гучно, рожева – спокійно, або інші контрастні кольори).

Ключові слова: динаміка: гучна, голосна, тиха, не дуже гучна, не дуже тиха;

ГРА НА ДИТЯЧИХ ШУМОВИХ ІНСТРУМЕНТАХ

Закріплення знань про зовнішній вигляд, назви, звучання дитячих шумових інструментів та елементарні правила гри на них.

Ознайомлення з новими інструментами (духовими інструментами: сопілкою та ін.), зовнішнім виглядом, назвою, правилами прийомами гри на них (набирати і регулювати дихання під час гри на сопілці; вдих, затримку, рівномірне використання кисню в процесі гри). Ознайомлення з числовим позначенням пальців (аплікаторурою) та порядком їх розташування на обох руках.

та принципами гри на них (звернути увагу на правильних

Ключові слова: духові дитячі інструменти: сопілка, дудочка, свистулька; числове позначення пальців (1, 2, 3, 4, 5); грати в ансамблі.
МУЗИЧНО–РИТМІЧНА ТА ОБРАЗНО–ІГРОВА ТВОРЧІСТЬ

Вільна орієнтація у навчальному просторі.

Закріплення практичного досвіду відтворення художніх образів через рух; виховання впевненості рухових дій, розвиток відчуття рівномірності ритмічної пульсації і її чітке відтворення, регуляції м’язового тонусу, чітких емоційних реакцій на музику тощо.)

нових Розвиток відчуття єдності музики і руху.

Розширення уявлень про нові художні образи музично–ритмічні рухи, їх назви, рух хороводу. Чіткість реакцій (темпових, динамічних) на зміни в характері музиці, її).

Координованість і злагодженість під час виконання рухів під музику.

Міжпредметні інтеграційні зв’язки Закріплення міжпредметних зв’язків.

Використання образотворчих об’єктів, додаткового літературного і дидактичного матеріалу по певній темі. Використання на уроках музики (під час співу) артикуляційних навичок, набутих на заняттях з логопедії; дихальних вправ, що вивчались на уроках з фізкультури

Знаходження загальних тем, образів, що вивчаються на різних уроках; ознайомлення з різними засобами музично–естетичної виразності фрагменту (або образу) з певної теми. Використання особистого досвіду дитини (знань набутих на інших предметах; спостережень за змінами в природі, отриманих під час екскурсій в природу, тематичних прогулянок; родинного досвіду тощо.) з метою розширення знань по даній темі. Розширення родинних зв’язків із школою.

Учень:

– розповідає що таке музика, звукоряд, музична драбинка; (за допомогою вчителя);

– визначає найпростіші засоби музичної виразності: мелодію, темп, динаміку, ритм, регістри; розуміє і порівнює настрої у природі із настроями у музиці

– розуміє поняття, пов'язані з відтворенням ритму (ритмічно, рівномірно, у відповідному ритмі, ритмічна пульсація); символічне зображення довгих і коротких звуків на картках;

– розуміє графічне зображення тривалостей, пауз, тактових рисок; їх рахунок;

– вміє відтворити елементарний заданий ритм різними руховими діями (плесканням і т. п.); мовно–дикційним засобом; комбінованим засобом (з відбиванням ритмічного супроводу);
– розуміє різницю мж темпами музики (швидким, помірним, повільним);

– намагається точно відтворювати відповідні темпи у мовних вправах, кінцівками;

– розуміє: ключові слова; що темп може змінюватись;

– реагує на зміни в темпі;

– розуміє динамічні відтінки (гучно, голосно, тихо, не дуже гучно);

– відчуває необхідність м’язового напруження у підвищеній динаміці;

– намагатися відтворювати рухи і мовні вправи у відповідній динаміці;

– розуміє символіку малюнків, кольорового паперу;

Учень:

– знає: назви дитячих шумових і духових дитячих інструментів, що вивчались; елементарні правила користування та прийоми гри на них (правильно тримати руку, струшувати, набирати і регулювати дихання під час гри на сопілці);

– розуміє: умовні сигнали своєчасного початку і закінчення гри; найпростіші принципи гри в дитячому оркестрі (за нагадуванням учителя);

– уміє: за допомогою певних умовних сигналів своєчасно починати і закінчувати гру; використовувати найпростіші навички гри в ансамблі (дотримуватись одного темпу, динаміки, ритму, характеру).
Учень:

­– демонструє більшу емоційно рухову впевненість під час виконання

завдань з образно–ігрової творчості;

­– відповідає рухами (енергійними, танцювальними, спокійними) на характер музики (маршової, танцювальної, спокійної);

­ правильно орієнтуватися на вільній площині у процесі виконання рухів під музику;

­– рухається в хороводі за вчителем, наспівуючи мелодію і зберігаючи стрункість постави.

Учень:

– розуміє, що один і той же образ, тему, зміст можна передавати через різні види мистецтва, відповідними засобами виразності (в музиці – музичними звуками, в літературі – поетичними словами, в малюванні –фарбами, в танці – рухами);

– намагається під керівництвом учителя у змісті віршів, образотворчій діяльності знаходити, порівнювати і відтворювати музичні образи; казкові персонажі;

– поступово розширює досвід знаходження подібних образів, тем з інших навчальних предметів.


Розвиток інтересу до музичної грамоти.

Уточнення, розширення, музичного понятійно–термінологічного словника, навчальних знань.

Уточнення та виправлення недосконалих знань з музичної грамоти, уявлень про настрої в музиці

Формування асоціативного мислення, поєднуючи настрої у природі з настроями у музиці.

Уточнення ритмічних понять, ключових слів; засвоєння графічних зображень тривалостей, пауз, тактових рисок та їх графічного зображення.

Стимуляція опанування заданих елементарних ритмічних малюнків різними руховими діями.

Корекція, уточнення ритмічних малюнків нескладних дитячих пісень

та відтворення їх по пам’яті.

Стимуляція опанування відчуття змін у темпах і чітке реагування на них рухово–ритмічним і мовно–ритмічним засобом.

Корекція метроритмічного відчуття.

Корекція, уточнення динамічних відтінків, ключових слів, що вивчались протягом року.

Свідоме відтворення динамічних відтінків голосом і рухами. Стимуляція і корекція комбінованого відтворення динамічних відтінків.

Уточнення і свідомі реакції на символіку малюнків, кольорового паперу.

Закріплення організаційно-ансамблевих навичок;

Корекція дотикового і полісенсорного сприймання дитячих шумових і духових інструментів.

Конкретизація правил, прийомів, способів, навичок інструментальної діяльності.

Стимуляція бажання демонструвати гру на інструментах (на уроках музики, різних шкільних заходах, годинах відпочинку: на сімейних святах, іграх з товаришами).

Подолання страху під час виконання різних рухів, орієнтації у навчальному просторі.

Роз’яснення, уточнення, корекція уявлень про художні образи та їх відтворення у піснях більш складних за змістом і образами.

Збагачення словникового запасу назвами музично–художніх образів; ритмічних рухів.

Стимуляція емоційного відгуку на музику через свою фізичну участь в ній; опору на кінестетичні відчуття в різних рухах.

Корекція різних рухових недоліків. Розвиток координованості рухів і злагодженості їх з музикою.


Розширення художньо-культурного досвіду.

Стимуляція асоціативного мислення.

Уточнення відповідних різним видам мистецтва засобів виразності.

Формування культури особистості.



На кінець навчального року учень:

– використовує збережені аналізатори (слух, залишковий зір, дотик, кінестетичну систему та ін.);

– розпізнає на дотик дитячі інструменти, що вивчались протягом року;

– дотримується правил культури взаємовідносин в процесі виконання колективних видів діяльності, навчального спілкування; виявляє інтерес до музично–естетичних видів діяльності;­

– знає: слова–поняття, музичні терміни, музичну грамоту, зміст і назву пісень, що вивчались протягом року;

– виконує елементарні правила слухання музики, співу, користування та прийомами гри на дитячих шумових інструментах, образно–ігрової діяльності;

– більш впевнено демонструє власні музично–творчі здобутки (пісенно–виконавські, інструментальні, образно–ігрові) на уроці, шкільних заходах-святах, у часи дозвілля.



следующая страница >>