asyan.org
добавить свой файл
1




Програма вступних

випробувань з:


  • української мови

- хімії
(для абітурієнтів після 9 класів)


Програми відповідають вимогам загальноосвітньої

підготовки і рекомендовані Міністерством освіти і

науки, молоді та спорту України
ПРОГРАМА

З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
І. Орфографія.

1.Правопис з-, (зі-, с-), роз-, без-.

2. Спрощення у групах приголосних.

3. Правила вживання м’якого знака. Сполучення йо, ьо.

4. Правила вживання апострофа. Правильна вимова та написання слів з апострофом.

5. Подвоєння букв на позначення збігу однакових приголосних звуків.

6. Написання слів іншомовного походження: и та і у словах іншомовного походження; правопис м’якого знака та апострофа; подвоєння букв у словах іншомовного походження.

7. Вимова і написання префіксів пре-, при-, прі-.

8. Зміни приголосних при творенні слів: іменників з суфіксом –ин(а) від прикметників на –ський, -цький, буквосполученням –чн(-шн-).

9. Зміни приголосних при творенні відносних прикметників з суфіксами –ськ, -цьк, -зьк та іменників з суфіксами – ств(о), -зтв(о), -цтв(о).

10. Вимова та наголошення складних слів; правильне вживання їх у мовленні.

11. Творення складноскорочених слів, їх правопис разом і через дефіс; написання слів з пів-.

12. Особливості відмінювання іменників чол. роду в Р. в. Букви –а(-я), -у(-ю) в цих закінченнях.

13. Відмінювання іменників ІІІ відміни. Правопис іменників ІІІ відміни в О. в.

14. Не з іменниками.

15. Букви е, и, і в суфіксах – ечок, -ечк, -ичок, -ичк, -інн(я), -єнн(я), -н(я), -инн(я), -ив(о), -єв(о).

16. Написання і відмінювання чоловічих та жіночих імен по батькові.

17. Написання прикметників із суфіксами -еньк-, -есеньк-, ісіньк-, -юсіньк-, -ськ-, -зьк-, -цьк-.

18. Букви е, о, и у прикметникових суфіксах –ев-(-єв-), -ов-(-йов-, -ьов-), -ин-, -ін-, -ичн-.

19.Написання не з прикметниками.

20.Написання -н- і -нн- у прикметниках.

21. Написання складних прикметників разом і через дефіс.

22. Написання прізвищ прикметникової форми.

23. Роздільне написання складених числівників. Написання разом порядкових числівників з –тисячний.

24. Буква ь на кінці числівників і перед закінченнями у непрямих відмінках.

25. Правопис заперечних займенників.

26. Написання разом і через дефіс неозначених займенників. Означальні займенник і . Їх відмінювання.

27. Правопис –ться, -шся в кінці дієслів.

28. Букви е, и в особових закінченнях дієслів І і ІІ дієвідмін.

29. Не з дієсловами.

30. Правопис голосних у закінченнях дієприкметників.

31. Правопис голосних і приголосних у суфіксах дієприкметників.

32.Написання -н- у дієприкметниках та -нн- у прикметниках дієприкметникового походження.

33. Не з дієприкметниками.

34. Не з дієприслівниками.

35. Способи творення прислівників.

36. Правопис прислівників. Букви -н-, -нн- у прислівниках.

37. Не і ні у прислівниках.

38. И та і в кінці прислівників.

39. Правопис прислівників на –о, -є, утворених від прикметників та дієприкметників.

40. Написання прислівникових словосполучень.

41. Написання прислівників разом і через дефіс.

42. Правопис прийменників. Написання похідних прийменників разом, окремо, через дефіс.

43. Правопис сполучників. Написання сполучників разом і окремо.

44. Правопис часток. Написання часток –бо, -но, -то, -таки.

45. Правопис вигуків. Дефіс у вигуках.

ІІ. Синтаксис і пунктуація.

46. Дієприкметниковий зворот. Відокремлення комами.

47. Дієприслівниковий зворот. Коми при дієприслівниковому звороті й одиничному дієприслівнику; їх роль як другорядних членів речення. Дотримання інтонації в таких реченнях.

48. Написання непоширених прикладок через дефіс; прикладки, що беруться в лапки.

49. Порівняльний зворот. Виділення порівняльних зворотів комами.

50. Тире в неповних реченнях.

51. Кома між однорідними членами.

52. Однорідні й неоднорідні означення.

53. Узагальнюючі слова в реченнях з однорідними членами. Двокрапка і тире при узагальнюючих словах у реченнях з однорідними членами.

54. Відокремлені означення. Правильна побудова речень з дієприкметниковими зворотами.

55. Відокремлені прикладки.

56.Відокремлені обставини.

57. Відокремлені додатки.

58. Відокремлені уточнюючі члени речення.

59. Розділові знаки при прямій і непрямій мові.

60. розділові знаки при діалозі.

61. Цитата як спосіб передачі чужої мови.

62. Складносурядні речення. Розділові знаки між ними.

63. Основні види підрядних речень. Розділові знаки між головною і підрядною частинами складнопідрядного речення.

64. Складнопідрядні речення з кількома підрядниками. Розділові знаки в такому реченні.

65. Розділові знаки (кома і крапка з комою) у безсполучниковому складному реченні.

66. Розділові знаки (двокрапка) у безсполучниковому складному реченні.

67. Розділові знаки (тире) у безсполучниковому складному реченні.

68. Складні речення із сурядним і підрядним зв’язком. Розділові знаки у таких реченнях.

ПРОГРАМА

З ХІМІЇ НА БАЗІ

ОСНОВНОЇ ШКОЛИ (9 кл.)
Готуючись до вступного випробування до вищого навчального закладу, вступник повинен приділити увагу основним теоретичним положенням хімії — однієї з найважливіших природничих наук, що становлять основи наукового розуміння природи. Абітурієнту необхідно уміти застосовувати теоретичні положення при характеристиці класів речовин і конкретних сполук, розкриваючи залежність властивостей речовин від їхньої будови: розв'язувати типові розрахункові задачі; здійснювати перетворення, що відображають генетичний зв'язок між класами неорганічних сполук; знати властивості речовин, що широко використовуються в суспільному, господарстві та побуті; розуміти наукові принципи найважливіших хімічних виробництв (не заглиблюючись у деталі будови апаратів).

Під час іспиту абітурієнту дозволяється користуватися таблицями: "Періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва", "Розчинність основ, кислот та солей у воді", "Відносна електронегативність елементів", "Електрохімічний ряд напруг металів".

При розв'язуванні розрахункових задач дозволяється користуватися мікрокалькулятором.
Обсяг вимог

  1. Хімія – природнича наука. Хімія в навколишньому світі. Місце хімії серед наук про природу. Роль хімічних знань у пізнанні природи. Значення хімічних процесів у природі. Роль хімії в житті суспільства.

  2. Речовини. Чисті речовини, суміші.

  3. Атоми, молекули, йони. Хімічні елементи, їхні назви і символи. Атомна одиниця маси. Відносна атомна маса хімічних елементів.

  4. Багатоманітність речовин. Прості й складні речовини. Метали й неметали.

  5. Валентність хімічних елементів. Складання формул бiнарних сполук за валентністю елементів. Визначення валентності за формулами бінарних сполук. Відносна молекулярна маса речовини, її обчислення за хiмічною формулою. Масова частка елемента в речовині.

  6. Фізичні та хімічні явища. Хімічні реакції та явища, що їх супроводжують. Ознаки хімічних реакцій. Фізичні й хімічні властивості речовини. Спостереження й експеримент у хімії.

  7. Закон як форма наукових знань. Закон збереження маси речовин. Хiмічні рівняння.

  8. Кількість речовини. Моль — одиниця кількості речовини. Число Авогадро.
    Молярна маса. Молярний об’єм газів. Відносна густина газів. Розрахунки за хімічними формулами.

  9. Оксиген. Кисень, склад його молекули, фізичні властивості. Добування кисню в лабораторії. Реакція розкладу. Поняття про каталізатор.
    Хімічні властивості кисню: взаємодія з вугіллям, сіркою, фосфором. Реакція сполучення. Поняття про оксиди, окиснення, горіння. Умови виникнення й припинення горіння. Поширеність та колообіг Оксигену в природі. Застосування кисню, його біологічна роль.

  10. Ферум. Залізо. Фiзичні та хімічні властивості заліза: взаємодія з киснем, сіркою.Поширеність Феруму в природі. Застосування заліза. Руйнування (іржавіння) заліза в природних умовах.

  11. Оксиди, їх склад, назви. Фізичні та хімічні властивості оксидів: взаємодія з водою, кислотами, лугами іншими оксидами. Класифікація оксидів. Оксиди в природі. Використання оксидів.

  12. Кислоти, їх склад, назви. Класифікація кислот. Поняття про ряд активності металів. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами. Використання кислот.

  13. Солі (середні), їх склад, назви. Фізичні та хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями. Поширення солей у природі та їхнє практичне значення.

  14. Основи, їх склад, назви. Фізичні властивості основ. Класифікація основ. Хімічні властивості лугів: дія на індикатори, взаємодія з кислотами, кислотними оксидами, солями. Реакція нейтралізації. Розкладання нерозчинних основ під час нагрівання. Заходи безпеки під час роботи з лугами. Використання основ. Поняття про амфотерні гідроксиди.

  15. Генетичні зв’язки між класами неорганічних сполук.
    Загальні способи добування оксидів, кислот, основ, солей.

  16. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва. Історичні відомості про спроби класифiкації хiмічних елементів. Поняття про лужні, інертні елементи, галогени.
    Структура періодичної системи. Взаємозв’язок між розміщенням елементів у перiодичній системі та властивостями хімічних елементів, простих речовин, сполук елементів з Гідрогеном та Оксигеном.

  17. Періодичний закон та будова атома. Будова атома: ядро і електронна оболонка. Склад атомних ядер (протони і нейтрони). Протонне число. Нуклонне число. Сучасне формулювання періодичного закону. Ізотопи (стабільні та радіоактивні). Будова електронних оболонок атомів хiмічних елементів. Поняття про радіус атома. Стан електронів у атомі. Енергетичні рівні та підрівні.

  18. Характеристика хiмічних елементів малих періодів за їх місцем у періодичній системі та будовою атома. Значення періодичного закону. Життя і наукова дiяльність Д. І. Менделєєва.

  19. Електронна природа хiмічного зв’язку. Поняття про електронегативність елементів. Ковалентний зв’язок, його види — полярний і неполярний. Утворення ковалентного неполярного зв’язку. Утворення ковалентного полярного зв’язку. Електронні формули молекул речовин.

  20. Йонний зв’язок. Кристалічні ґратки. Атомні, молекулярні та йонні кристали. Залежність фiзичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток.

  21. Ступінь окиснення. Визначення ступеня окиснення атома елемента за хімічною формулою сполуки. Складання формули сполуки за відомими ступенями окиснення атомів елементів.

  22. Розчини. Значення розчинів у природі та житті людини. Поняття про дисперсні системи, колоїдні та істинні розчини. Насичені й ненасичені розчини. Розчинність, її залежність від різних чинників. Фізико-хімічна суть процесу розчинення. Поняття про кристалогідрати. Теплові явища, що супроводжують розчинення речовин.

  23. Розчин і його компоненти: розчинник, розчинена речовина. Кількісний склад розчину. Масова частка розчиненої речовини. Виготовлення розчину.

  24. Вода як розчинник. Будова молекули води, поняття про водневий зв’язок.

  25. Електролітична дисоціація. Електроліти та неелектроліти. Електролітична дисоціація кислот, основ, солей у водних розчинах. Ступінь дисоціації. Сильні й слабкі електроліти.

  26. Реакції обміну між розчинами електролітів, умови їх перебігу. Йонні рівняння.

  27. Хімічні реакції. Класифікація хімічних реакцій за різними ознаками. Реакції сполучення, розкладу, заміщення, обміну. Оборотні й необоротні реакції.

  28. Окисно-відновні реакції, їхнє значення. Процеси окиснення, відновлення, окисники, відновники. Складання рівнянь найпростіших окисно-відновних реакцій, добір коефіцієнтів.

  29. Тепловий ефект реакції. Екзотермічні та ендотермічні реакції. Термохімічне рівняння.

  30. Швидкість хімічної реакції, залежність швидкості реакції від різних чинників.

  31. Спільні й відмінні ознаки органічних і неорганічних сполук. Моделі молекул. Значення моделювання в хімії.

  32. Особливості будови атома Карбону в основному і збудженому станах. Утворення ковалентних зв’язків між атомами Карбону. Структурні формули органічних речовин.

  33. Метан. Молекулярна, електронна і структурна формули метану, поширення у природі. Гомологи метану. Молекулярні та структурні формули, назви. Фізичні властивості гомологів метану. Хімічні властивості вуглеводнів. Застосування вуглеводнів.

  34. Етилен і ацетилен. Молекулярні, електронні та структурні формули, фізичні властивості. Хімічні властивості вуглеводнів: відношення до розчинів кислот, лугів, калій перманганату; реакції повного окиснення, замiщення, приєднання водню і галогенів. Відношення об’ємів газів у хімічних реакціях. Застосування вуглеводнів.

  35. Поняття про полімери на прикладі поліетилену. Застосування поліетилену.

  36. Метанол, етанол, гліцерин, їхні молекулярні, електронні та структурні формули, фізичні властивості. Функціональна гідроксильна група. Хімічні властивості: повне окиснення, взаємодія з натрієм. Застосування метанолу, етанолу, глiцеролу. Отруйність спиртів, їх згубна дія на організм людини.

  37. Оцтова кислота, її молекулярна та структурна формули, фізичні властивості. Функціональна карбоксильна група. Хімічні властивості: електролiтична дисоціація, взаємодія з індикаторами, металами, лугами, солями, спиртами. Застосування оцтової кислоти. Поняття про вищі (насичені й ненасичені) карбонові кислоти.

  38. Жири. Склад жирів, їх утворення. Гідроліз та гідрування жирів. Жири у природі. Біологічна роль жирів.

  39. Вуглеводи: глюкоза, сахароза, крохмаль, целюлоза.
    Молекулярні формули, поширення в природі. Полiмерна будова крохмалю й целюлози. Реакції їх гідролізу. Застосування вуглеводів, їхня біологічна роль. Загальна схема виробництва цукру.

  40. Амінооцтова кислота, її молекулярна та структурна формули, фізичні властивості. Функціональні амiно- та карбоксильна групи. Амфотерні властивості, утворення пептидів.

  41. Білки: склад і будова. Гідроліз, денатурація, кольорові реакції білків. Біологічна роль амінокислот і білків.

  42. Нуклеїнові кислоти: склад і будова (у загальному вигляді). Біологічна роль нуклеїнових кислот.

  43. Природні й синтетичні органічні сполуки. Значення продуктів органічної хімії.

  44. Встановлення генетичних зв’язків між органічними і неорганічними сполуками.