asyan.org
добавить свой файл
1
УДК 338
О.С. Бойко, студ. гр. ФК 08–1

Кіровоградський національний технічний університет

Проблеми розвитку сучасної банківської системи країн з розвиненою ринковою економікою



В статті розглядаються сучасні банківські системи країн з розвиненою ринковою економікою. Визначено проблеми банківських систем розвинутих країн в умовах світової фінансової кризи.

державне регулювання банківської діяльності, системи банківського регулювання, центральний банк, світова фінансова криза, банківське законодавство
Постановка проблеми та її актуальність. Банківська система є центральним елементом сучасної ринкової економіки, оскільки вона виконує функції акумуляції і перерозподілу вільних грошових ресурсів, забезпечуючи рух засобів між всіма економічним суб'єктами і підтримку процесів відтворення. У останні десятиліття в банківському бізнесі відбувались істотні зміни, модифікувалися майже всі його компоненти, що було обумовлене науково-технічним прогресом, збільшенням концентрації капіталу і посиленням конкуренції на фінансових ринках, глобалізацією світової економіки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема оптимізації банківської системи набула широкого висвітлення у працях багатьох вітчизняних та зарубіжних економістів, зокрема, Гальчинського А., Дзюблюка О., Долана Е., Кейнса Дж., Міщенка В. та інших.

Метою даної роботи є дослідження проблем розвитку сучасної банківської системи країн з розвиненою ринковою економікою.

Виклад основного матеріалу. Еволюція розвитку кредитних систем довела необхідність ефективного нагляду за діяльністю банків. Завдання наглядового органу полягає у гарантуванні безпеки і надійного функціонування банків. Для цього вони повинні мати у своєму розпорядженні адекватні капітали і резерви, необхідні для покриття ризиків, що виникають у процесі виконання банківських операцій. Витрати на проведення банківського нагляду великі але збитки виявляються незрівнянно більшими. У кожній країні існує система правових актів, які регламентують різні аспекти банківської діяльності. Особливості історичного розвитку та дія різних політико-економічних чинників обумовили специфіку форм та методів контролю за роботою банків. [1].

Традиційно в США, Великобританії і Франції домінували спеціалізовані, а у ФРН, Швейцарії і Австрії - універсальні банки. Останні десятиріччя інституційна структура більшості банківських систем переживала трансформацію – обидві системи здійснювали зближення. Ключовими каталізаторами даного процесу стали глобалізація і загострення міжнародної конкуренції, географічні і поведінкові зміни в клієнтській базі, інтенсивний розвиток ринку цінних паперів, злиття і поглинання, олігополізація банківської системи, укрупнення банків і банківських груп. Ці зміни викликали в політиці банків свого роду ефект доміно. Відбувалися відповідні зміни й у законодавстві. Так, ухвалення в США нових норм регулювання банківських холдингів значно розширило спектр операцій банків. У країнах ЄС цей процес пов'язаний з гармонізацією банківського права і лібералізацією фінансових ринків, що поступово витісняло банківські кредити. Свою роль у цьому процесі повинні були зіграти і нові норми покриття ризиків (Базельська Угода ІІ). Відбувався процесс становлення єдиного банківського простору в ЄС, все більш популярними стали офшори і податкові гавані. Відбувалось формування інтернет-банків - нової групи банківських інституті, багато ___________

© О.С. Бойко, 2010

послуг яких вимагають особистого контакту з клієнтом і детальної перевірки його кредитоспроможності.Тому найбільш оптимальним варіантом є структура метакорпорації, у складі якої є як інтернет-банки, так і стандартні філіальні, але з активнішим використанням електронних систем. Особливої ролі набули money shops - автоматизовані банківські філії в крупних торгових центрах, що мають однаковий з ними режим роботи. Клієнти вважають за краще отримати консультацію в банківській філії, а операції проводити по Інтернету. В результаті прибутковість - банків різко зростала за рахунок прибутку філіальних, що створювало диспропорції у банківській групі.

Цікаво, що розбіжності в частці капіталу банківської системи у ВВП невеликі, проте частка активів істотно розрізняється. Для німецьких банків перевищення вартості активів над показником ВВП обумовлено підвищеним значенням зарубіжних активів. Мова йде не стільки про абсолютне значення (банки США також мають в своєму розпорядженні чималі активи за кордоном), скільки про відносний - ВВП Німеччини менше ВВП США, а величина зарубіжних активів німецьких банків співвідноситься з американськими.

Значне зростання концентрації - відмінна риса розвитку банківської системи у XX та ХХІ століттях. Сьогодні в економіці домінує невелика група крупних транснаціональних банків, операції яких охоплюють безліч країн. Скорочується число банківських інститутів: у країнах Європейського економічного простору (включаючи Швейцарію) за 1994-1999 роки воно зменшилося з 9132 до 8330. З початку нинішнього століття відбувається ослаблення державної підтримки ощадбанків ЄС, особливо Німеччини. Під тиском Комісії ЄС планується відмінити державну гарантію існування ощадкас незалежно від їх збитків, а відповідальність держави зберегти тільки по вже існуючих зобов'язаннях. Основна причина - прагнення забезпечити рівні умови конкуренції.

У 2006 році у США почалася фінансова криза з обвалу іпотечного ринку. Його головною причиною стало зростання неповернень іпотечних кредитів неблагонадійними позичальниками. Вже на весні 2007 року криза почала здобувати міжнародних масштабів. Влітку 2007 року понад 100 компаній оголосили про свою неплатоспроможність. Центробанки провідних країн світу почали вливати у свої фінансові системи десятки та сотні мільярдів доларів. У травні 2008 року в результаті кризи припинив існування один з найбільших інвестиційних банків США Bear Streans, що мав масштабні вкладення у боргові зобов'язання. Поглинання останнього банком JP Morgan було підтримано урядовими гарантіями США. Вже у вересні Міністерство фінансів США взяло на себе керування двома найбільшими фінансовими інститутами країни Fannie Mae і Freddi Mac, які нещодавно мали найкращі котирування. Через ці дві структури фінансувалося близько 70 % всіх угод по іпотеці у США. Таким чином, з п'яти найбільших приватних інвестиційних банків США залишилося тільки два - Golden Sachs і Morgan Stanley. Рішенням уряду США вони були перетворені в банківські холдинги. Тим самим у рамках екстрених та безпрецедентних заходів по стабілізації американського фінансового ринку уряд США закінчив структурну ліквідацію приватної банківської інвестиційної системи Wall Street у тій формі, у якій вона існувала 75 років. Банківські злиття перекинулися і у Британію. Рішення про злиття прийняли два найстаріших британських банки. Найбільший тримач чекових рахунків Lloyds TSB прийняв рішення про придбання іпотечного кредитора HBOS за 21,8 млрд. дол. У результаті злиття з'явився найбільший банк, що займає 28% іпотечного ринку і депозитів. Щоб не повторилася ситуація з націоналізацією Northern Rock, британські чиновники навіть закрили очі на антимонопольне законодавство. 16 вересня консорціум з 10 американських і європейських банків прийняв рішення створити загальний фонд (подушку безпеки) у розмірі 70 млрд. дол. для надання допомоги меншим за розміром фінансовим інститутам і мінімізувати наслідки від банкрутства Lehman Brothers [2].

Висновки. Розглянуті банківські системи розвинених країн з ринковою економікою – США, Німеччини, Великобританії та ін. – засвідчують, що розвиток банківської сфери, а також будь-які зрушення у фінансових відносинах були зумовлені законодавчо-інституційними перетвореннями в банківській діяльності, які формувалися у процесі історичного розвитку. Тому кожна з цих країн має свій особливий досвід здійснення інституційних реформ, який міг би стати корисним для удосконалення вітчизняної банківської системи.

Список літератури:

        1. Савлука м. І. Гроші та кредит: підручник. — 3-тє вид., перероб. І доп. / м. І. Савлук, а. М. Мороз, м. Ф. Пуховкіна та ін.; за заг. Ред. М. І. Савлука. — К.: КНЕУ, 2002. — 598 с. [електронний ресурс] – режим доступу: http://www.djerelo.com/index.php?option=com_content&task=view&id=3439&itemid=348

        2. Левченко д. О. Реорганізації банківських систем в умовах глобальної фінансової кризи / Д. О. Левченко [електронний ресурс] – режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/prvs/2009_3/1430.pdf


Одержано 13.05.10