asyan.org
добавить свой файл
1
Порушення та адміністративні делікти
Іноземець, який прийнятий на роботу без дозволу на працевлаштування, якщо такий дозвіл є необхідним, або працює всупереч виданому дозволу, допускається порушення, за яке можна накласти штраф у розмірі 10 000 крон чеських.

Фізична особа, яка уможливлює іноземцеві виконання нелегальної роботи, допускається порушення, за яке можна накласти штраф у розмірі до 2 000 000 крон чеських. Юридична особа, яка уможливлює іноземцеві виконання нелегальної роботи, допускається адміністративного делікту, за який можна накласти штраф у розмірі до 2 000 000 крон чеських. При визначенні величини штрафу юридичній особі береться до уваги серйозність адміністративного делікту.

Порушення та адміністративні делікти розглядає відділення Центру Зайнятості, в районі якого виконувалась нелегальна робота. Штрафи отримує й вимагає відповідний місцевий територіальний фінансовий орган.
Статус співвласника не дає права працювати без дозволу

Пропозиція стати співвласником чеських юридичних осіб у країнах колишнього СРСР дуже поширена. Однак „запис у фірму” – не лише уявно легший шлях до візи, а й багато обов’язків та ризиків. Трудові мігранти перебувають в ЧР у статусі співвласників „відкритого торгового товариства” (в.о.с.) або товариства з обмеженою відповідальністю (с.р.о.), яку заснував і якою володіє конкретний організатор нелегального працевлаштування.

В ту мить, коли ці співвласники розпочнуть виконувати поточні завдання вищевказаних юридичних осіб, не маючи дозволу на працевлаштування, вони порушують правила режиму перебування і наражаються на небезпеку покарання у формі скасування візи та адміністративної депортації, термін якої може сягнути й 10 років.

Майже завжди, коли трудовим мігрантам пропонується можливість стати співвласником комерційних юридичних осіб на території ЧР – особливо відкритих торгових товариств – йдеться по суті про обман, який прямує до приховування трудових відносин і нелегальної форми працевлаштування. Ризик покарання за це посилюється ще й тим, що ЧР готується до вступу до шенгенського простору. Шенгенським країнам потім буде надана й інформація про особи, які були депортовані з ЧР. Ці особи потім не матимуть можливість протягом терміну депортації отримати візу до жодної шенгенської країни.

Ризиковане становище співвласників, які перебувають у нелегальних трудових відносинах

За нормальних умов підприємці об’єднуються у комерційних юридичних особах з метою ефективнішої економічної діяльності – отримання доходу та своєї долі у спільному прибутку. Вони встановлюють для себе контрольні механізми, які гарантують достатнє та вчасне отримання інформації про економічний стан суб’єкту. Але співвласність у комерційних юридичних особах на території ЧР, яка здебільшого пропонується трудовим мігрантам, принципово відрізняється від стандартів взаємовідносин між співвласниками комерційної юридичної особи.

1) Ці нові співвласники не мають жодної об’єктивної інформації про економічний та правовий стан юридичної особи, у якій повинні брати участь як співвласники;

2) Вони не ознайомлені з установчим договором, статутом чи іншими документами, які регулюють взаємні відносини між співвласниками та їхні права та обов’язки;

3) Вони не мають основної інформації про права у сфері прийняття рішень про товариство, яких набувають від моменту свого вступу до товариства;

4) Не мають інформації про те, як здійснювати свої права щодо прийняття рішення про товариство;

5) Не мають уявлення про те, що від моменту свого вступу до комерційної юридичної особи беруть на себе відповідальність за обов’язки (борги) цього товариства.

6) Не мають жодної інформації про те, які саме беруть на себе обов’язки товариства під час свого вступу:

а) у відкритому торговому товаристві співвласники відповідають за обов’язки (борги) товариства усім своїм майном;

б) співвласники, які щойно вступили до товариства, відповідають усім своїм майном за його обов’язки, які виникли перед вступом;

в) співвласники, які вийшли з відкритого торгового товариства, відповідають усім своїм майном за всі обов’язки товариства, які виникли до дати їхнього виходу з товариства;

г) у випадку товариства з обмеженою відповідальністю співвласники не мають, протягом періоду існування товариства, права на повернення своєї долі, вкладеної до товариства (мінімум 20 тисяч крон) – єдиною є можливість запропонувати іншим співвласникам або іншим особам викупити свою долю;

ґ) на записаних співвласників відкритого торгового товариства за законом розповсюджується заборона конкуренції.

Співвласність у юридичній особі несе у собі лише право на частку від прибутку відповідно до величини вкладу співвласника чи установчого договору. Воно не базується на жодній формі трудових відносин, або на праві на винагороду за роботу, яку співвласник виконав на користь юридичної особи.
1) Нелегальні трудові відносини

Зарплата трудових мігрантів у сфері нелегальних форм зайнятості становить від 45 Кч (1,50 євро) до 60 Кч (2 євро) за годину роботи у чоловіків, і від 35 Кч (1,17 євро) до 45 Кч (1,50) у жінок. Для порівняння, середня зарплата громадянина Чехії у подібних професіях становить 120 Кч (4,2 євро) на годину роботи. Трудові мігранти, до того ж, працюють 12 і більше годин щодня. Будь-яка форма нелегальної роботи в ЧР несе із собою, окрім реальної небезпеки покарання трудових мігрантів, значний ризик, пов’язаний із тим, що нелегальний „працедавець” ошукає трудового мігранта і не заплатить йому за виконану роботу. Непоодинокими є випадки, коли трудові мігранти кілька місяців отримують лише завдатки за зарплату у розмірі від 100 Кч (3 євро) до 500 Кч (17 євро) за тиждень роботи. Зарплату, яку їм боргує “працедавець”, потім не отримають ніколи. Нерідко, на жаль, трапляються випадки, коли таким самим чином поводяться і з трудовими мігрантами, які отримали легальний дозвіл на роботу і які працюють згідно відповідної до законодавства трудової угоди.

Захист за допомогою доступності інформації

Найкращим способом попередження ризику є підвищення інформованості про конкретні юридичні особи, які пропонують мігрантам роботу, у тому числі співвласність. До основних правил, дотримання яких значною мірою веде до вилучення ризикованих трудових пропозицій, належить:

1) не брати до уваги жодні пропозиції про роботу від фірм або посередників, які пропонують роботу на підприємницьку ліцензію або через співвласність у юридичній особі;

2) не брати до уваги пропозиції фірм чи посередників, які пропонують можливість влаштування постійного місця проживання в ЧР – усі такі пропозиції від самого початку є обманом (іноземець може отримати постійне місце проживання в ЧР лише після 6 років безперервного легального перебування);

3) підшукати максимум інформації про умови перебування іноземців на території ЧР та про законні умови їхнього працевлаштування;

5) підшукати інформацію про права, які мають працівники щодо працедавця і навпаки;

6) підшукати максимум інформації про посередника і цільового працедавця;

7) у випадку серйозного зацікавлення у співвласності в юридичній особі детально вимагати усі серйозні документи, якими керується юридична особа (передусім товариську угоду та статут). Не здійснювати жодних серйозних кроків, доки суть цих документів не буде ясно зрозумілою і прийнятною.

Претенденти на роботу за кордоном, які зустрічаються з подібними пропозиціями, у контактних центрах можуть перевірити конкретну юридичну особу, яка пропонує їм роботу або співвласність і яка зареєстрована на території ЧР. У доступних громадськості реєстрах (передусім в Торговому реєстрі на http://www.justice.cz) можна з’ясувати, чи ця юридична особа намагається нелегально працевлаштовувати мігрантів. Йдеться насамперед про такі дані:

1) у виписці з Торгового реєстру з’являється багато співвласників – десятки і сотні.

2) запис великої кількості співвласників до Торгового реєстру відбувається „порціями” – це означає, що до реєстрації надаються все нові й нові товариські угоди з цілими групами нових співвласників, які налічують кілька десятків осіб, а на виписці з Торгового реєстру фігурують як співвласники, записані на однакову дату.

3) у випадку, коли йдеться про товариство з обмеженою відповідальністю, у структурах товариства відсутній контрольний орган – наглядова рада (оскільки ці юридичні особи за законом не мають обов’язок засновувати наглядову раду).

Подальшим попереджуючим кроком є збереження усіх документів, які стосуються перебування та виконання роботи на території ЧР та співвласності у юридичній особі (головним чином трудові угоди, додатки до трудової угоди, квитанції про зарплату, фактури або інші документи про відшкодування зарплати та її величину тощо). На ці документи працівник має право і працедавець мусить йому їх надати.

Якщо працедавець не бажає надати ці документи працівникові, це зрозуміле свідчення того, що він не має чисті наміри щодо працівника, або що трудові відносини між працівником та працедавцем є нелегальними! У такому разі працівник би мав негайно припинити свою роботу, навіть ціною того, що повернеться до своєї рідної країни. Якщо з таким працедавцем і надалі утримуватиме трудові відносини, підпадає під великий ризик зловживання, виплутатися з якого буде дедалі важче, оскільки „працедавець” може позбавити його великих фінансових засобів. Фінансові втрати іноземця у такому випадку непорівнянні зі втратами, які настануть у разі невідкладного припинення виконання ним робіт і повернення до країни походження.

У випадку, якщо іноземцеві вже причиняється якась кривда у трудових відносинах або в рамках його співвласності у юридичній особі, він має негайно відвідати Центр Зайнятості або звернутися до неурядової організації, яка допомагає іноземцям, та підшукати тут допомогу.