asyan.org
добавить свой файл
1
Походження життя на Землі – це таємниця, що протягом багатьох віків не дає спокою розуму багатьох людей. Найбільш широко поширена наукова теорія, що заснована на експериментах, що відтворюють ранню атмосферу на Землі, а також на вивченні найпростіших форм життя, що існують у наші дні. Оскільки усі форми життя мають одну й ту саму хімічну основу і один генетичний код, вважається, що життя, імовірно, виникло тільки один раз, причому, вочевидь, воно еволюціонувало з неживої матерії, тобто з газів у первісній атмосфері Землі.

Перші форми життя були виявлені в докембрійських нашаруваннях, що утворилися більш 3000 мільйонів років тому. Однак там було знайдено дуже мало скам'янілостей – почасти тому, що живі істоти тоді були головним чином м'якотілі. Починаючи з кембрійських шарів і далі, ближче до нашого часу, було виявлено набагато більше викопних скам'янілостей, і ми вже можемо уявити собі, як могли виглядати живі істоти тих часів і як розвивалася сама наша планета і життя на землі. Розглянемо палеозойську еру.
ПАЛЕОЗОЙСЬКА ЕРА
Кембрійський період

570 – 500 млн. років тому.
Це час суттєвих перебудов структури земної кори. Відбувалося зниження материків і затоплення великих просторів морями. Утворилися найбільші морські басейни в північній кулі. Горотворчі процеси були виражені слабо. На початку кембрію переважна частина сучасних материків була сушею.

В ранньому кембрії на території України відбувався процес зледеніння, в середньому – був вже помірний вологий клімат, у пізньому – спочатку сухий, а в кінці теплий клімат.

Здається, що на початку кембрійського періоду відбувся справжній вибух у виникненні різноманітних форм життя. Живі організми усе ще жили тільки в морі, але ранні форми життя еволюціонували в численні безхребетні форми, що представлені всіма відомими тепер типами. Сюди входили: головоногі (із захищеним раковиною тілом), до морського дна прикріплювалися ногою; черевоногі (істоти, покриті панциром), такі як трилобіти, родичі сучасних комах, павуків, омарів і крабів; голкошкірі (з тілом, покритим голками) істоти, такі, як морські їжаки.

Більша частина території України в цей період була сушею. Тільки західна і південно-західна частина були вкриті морем. Морські відклади кембрійської системи відомі на Волино - Подільській плиті і в Передкарпатському прогині.

В цей період на території нашої країни утворилися родовища бокситів, фосфоритів, осадові руди марганцю і заліза, кам’яної солі, гіпсу.

Ордовицький період


500 – 435 млн. років тому.
Продовжувався розвиток геосинклінальних областей, що протягом періоду являв собою морські басейни з архіпелагами островів. Періодично відбувалися вулканічні процеси (надводні і підводні) і це призвело до збільшення морських басейнів.
Клімат став теплішим і м'якішим. Скоротилася площа північних пустель.

Живі організми усе ще лишалися в море, але вони стали більшими в розмірах, їхня розмаїтість продовжувала збільшуватися, з'явилися: головоногі, такі, як восьминіг, наутилоідеї (які пізніше еволюціонували в амоніти) і кальмар; це були одні з перших тварин, що вміли плавати; більшість більш ранніх організмів були або прикріплені до морського дна, або могли пересуватися по дну; хребетні (тварини, що мали хребетний стовп), наприклад безщелепні риби, покриті кістковим панциром.

Відклади, що утворилися в ордовицький період в межах України значно поширені в басейні Дністра і на його притоках –Студениці, Тарнаві, а також в Переддобружинському прогині, на Волино-Подільській плиті. В той час тут було море, всю іншу територію України займала суша.

В цей період утворилися родовища поліметалевих, залізних руд, фосфоритів, горючих сланців, нафти.

Силурійський період


435 – 395 млн. років тому.
Характерна особливість цього періоду – повільне опускання суші під воду. Почали накопичуватись осадові породи. Моря поширювалися в основному в північній півкулі. Материк Гондвана зазнала опускань тільки своїми окраїнами. В кінці силуру відбувалися горотворчі процеси. З'єдналися в єдиний Північноатлантичний материк Східноєвропейська та Канадська платформи. На місці сучасного Сибіру утворився материк Ангарида.

В ранньому і на початку пізнього силуру клімат на нашій планеті був теплий, вологий, але в кінці пізнього змінився сухим та жарким, особливо у Південній півкулі.

Наприкінці силурійського періоду життя, нарешті, з'явилося і на землі. Біля самих морських берегів почали рости болотні рослини - псилофіти (для розмноження їм була необхідна вода неподалік). Імовірно, вони еволюціонували від водоростей, що почали розвиватися ще в кембрійський період. Панували морські безхребетні. З’явилися панцирні риби, розвивалися корали, двостулкові, ракоскорпіони, граптоліти, головоногі, гігантські членистоногі (морські скорпіони) рушили з моря на сушу.

У силурі у басейні Дніпра збереглась багата і різноманітна фауна.

В Україні відклади силурійського періоду залягають на захід від лінії Берестя – Ковель – Рівне – Кам’янець-Подільський – Рибиця і далі по правобережжі Дністра до Чорного моря.

Основні корисні копалини, що утворилися в силурійський період: залізні руди, золото, горючі сланці, фосфорити.
Девонський період

394 – 345 млн. років тому.
В цей період відбулося зменшення площ морів. Північні материки утворили єдиний великий материк Атлантію. Продовжувала існувати Гондвана. Утворилися нові гірські споруди, розширилися платформи, виникли глибинні розломи, дуже активними стали підводні і надводні вулканічні процеси.

Клімат став сухим і жарким, з’явилися перші пустелі.

Девонський період відомий як епоха риб. Рослини також стали розповсюджуватися по драговинах і болотам. У риб розвилися кісткові кістяки і плавальні міхури (найрання форма легенів). У деяких риб з'явилися парні плавники, за допомогою яких, в решті решт вони дістали можливість вийти на сушу, де їхні легені допомогли їм вижити без води. Почався розвиток акул. З риб, у яких були легені, розвилися перші земноводні (холоднокровні хребетні). Вони повинні були постійно знаходитися біля води, щоб тіло їх залишалося вологим і щоб мати можливість розмножуватися. Імовірно, з'явилися перші комахи. Почалося формування дерев і лісів.

В першій половині девону морські і інші водні басейни були на заході і південному заході України, місцями відбувались вулканічні процеси. Відклади девонської системи поширені на Волино-Подільській плиті, в Переддобружинському прогині, на острові Зміїний, в Дніпровсько-Донецькій западині і в межах Донецької складчастої споруди.

В цей час утворилися родовища нафти, кам’яної солі, горючі сланці, боксити, залізна і марганцева руда, фосфорити.

Кам’яновугільний період


345 – 280 млн. років тому.
В цей період відбулося розмивання каледонських гірських пасм, почався процес герцинського горотворення. Неоднаразово змінювалися обриси материків і морів. Відбувалася посилена вулканічна діяльність і значне опускання суші. Моря зайняли великі площі Атлантії, Азії, Гондвани. Зникли під водою пустелі північного континенту.

В південній півкулі нашої планети пройшло велике зледеніння, клімат став холодний, арідний. А в південній півкулі клімат був вологий, теплий.

В цей період органічний світ був дуже багатий. З'явилися голосім'яні рослини, що призвело до більшої розмаїтості серед комах і тварин. Те, що ми тепер добуваємо з землі у вигляді вугілля, утворилося саме в ті часи. (Вугілля – це перегнилі рослини, що скам'яніли в болотистих наносах.) Уперше з'явилися хвойні (шишконосні) дерева. З земноводних розвилися перші плазуни (котилозаври). Вони відкладали яйця з твердою шкарлупою і мали суху, лускату шкіру, що зберігала вологу тіла. А відтак, у них вже не було необхідності постійно знаходитись поблизу води, щоб вижити. Вони були травоїдними, а в юрський період деякі з них перетворилися в теплокровних ссавців.

Територія України в цей період характеризується серією довготривалих опускань, що чергуються з короткотривалими підняттями. На початку періоду на території сучасної України переважали моря. В Донбасі встановився геосинклінальний режим, де утворилася 11-метрова вугленосна товща. Внаслідок довготривалого занурення болотистих, вкритих лісами площ, швидкого поховання і консервації рослинних решток, утворилися потужні поклади кам’яного вугілля, нафти, сформувалися родовища заліза, марганцю, міді, вапняків.

Пермський період


280 – 230 млн. років тому.
Це період завершення палеозойських процесів, початок мезозойської ери. Закінчився герцинський цикл тектогенезу, поглибились западини. Почалося розчленування Гондвани, утворилися великі прогини (утворився Індійський океан). Розчленувалася Західноєвропейська платформа, Атлантія з’єдналась з Азією, утворився величезний північний материк Лавразія.

Клімат став дуже сухим, теплим, відбувалися процеси рифоутворення і накопичення солей.

Пермський період був свідком того, як первісні болотисті ліси змінилися хвойними і гингковими деревами. Поступово зникли ліси деревоподібних папоротей, хвощів і плаунів. У цей час утворилися Апалачські гори і багато пустель. Продовжували свій розвиток земноводні і комахи, але особливо бурхливо почала розширюватися група плазунів. З'явилися рептилії (плазуни) із гребенем на спині. (З цих тварин, зрештою, еволюціонували ссавці, включаючи і людину.) Зникли (вимерли) трилобіти, найдавніші голкошкірі і головоногі, великі форамініфери, а також давні комахи.

В цей період на території України сформувався Донецький кряж, зародився Переддобружинський прогин. Пермські відклади поширені в Дніпровсько – Донецькій западині, Прип”ятському прогині, на периферії Донбасу.

В цей час на нашій території утворилися родовища вугілля, кам’яної і калійної солі, залізної руди, кольорових металів, ртуті і нафти.
Ось такі процеси відбувалися на нашій планеті і на території України на протязі палеозойської ери (а весь процес еволюції охоплює багато тисяч мільйонів років), а наукова теорія еволюції демонструє розмаїття форм життя на Землі – вимерлих і теперішніх, які всі до одного еволюціонували з одного загального початку.