asyan.org
добавить свой файл
1 2 3
Міністерство освіти і науки України

Національний університет "Львівська політехніка"

Кафедра ТЕБ

ЛЕКЦІЯ 3.1.
з курсу "Цивільний захист"

для студентів всіх спеціальностей
Тема: "Оцінка обстановки у НС , режими і способи захисту".

Львів-2007
План лекції


1.

Основні параметри при оцінці радіаційної обстановки

2.

Терміни і визначення при оцінці хемічної обстановки

3.

Основні поняття при оцінці інженерної та пожежної обстановки

4.

Режими радіаційного захисту

5.

Організація дозиметричного і хімічного контролю на ОГД


Вступ
Оцінка обстановки проводиться з метою своєчасного визначення необхідних заходів захисту і прийняття обгрунтованих рішень на проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, а в разі потреби і евакуації населення з районів надзвичайних ситуацій.

Висновки з оцінки обстановки є основою для прийняття рішення на проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження.
1.Основні параметри при оцінці радіаційної

обстановки
Радіаційна обстановка — це сукупність наслідків радіоактивного забруднення (зараження) місцевості, які впливають на виробничу діяльність об'єктів народного господарства, дії сил (формувань) цивільної оборони при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт і життєдіяльність населення.

Радіаційна обстановка характеризується масштабами (розмірами зон) і характером радіоактивного забруднення місцевості (рівнем радіації).

Розміри зон радіоактивного забруднення і рівні радіації є основними показниками ступеня небезпеки радіоактивного забруднення для людей.

Інтенсивність іонізуючого випромінювання на забруднених територіях залежить від кількості радіоактивної речовини.

Кількість радіоактивної речовини оцінюють активністю «А», тобто числом радіоактивних розпадів ядер атомів за одиницю часу:
А=N/t

В системі «СІ» за одиницю активності прийнято одне ядерне перетворення за одну секунду — бекерель (Бк).

Кюрі (Кі) — це активність такої кількості радіоактивної речовини, в якій проходить 37∙109 розпадів ядер атомів за одну секунду. 1 Кі =37Кі∙10 9 Бк

Маса речовини, яка має активність в 1 Кі складає, наприклад: урану-238-3т; радію-226-1г; кобальту-60-1мг.

Активність даного джерела іонізуючого випромінювання — величина не постійна, вона зменшується з плином часу за рахунок радіоактивного розпаду.

Час, за який кількість атомів радіоактивної речовини внаслідок розпаду зменшується вдвічі називається періодом напіврозпаду (Т1/2). Період напіврозпаду цезію-137 становить 30 років, стронцію - 90 -28 років, йоду - 131-8 діб, урану-238-4,5109 років.

Активність — величина, що характеризує радіоактивний препарат, а не ефект від дії препарату на живий організм.

Щоб оцінити вплив радіоактивного препарату на оточуючі його предмети і організми користуються терміном «доза».

Доза це кількість енергії іонізуючого випромінювання, що поглинається одиницею маси речовини, яка опромінюється, міра дії іонізуючого випромінювання.

Розрізняють експозиційну, поглинуту та еквівалентну дози випромінювання.

Експозиційна доза (X) — характеристика рентгенівського та γ-випромінювання по ефекту іонізації в повітрі. Поняття «експозиційна доза» введено для оцінки радіаційної обстановки.

Позасистемною одиницею вимірювання експозиційної дози є рентген (Р).

Один рентген — це така доза рентгенівського або у-випромінювання, яка створює в 1 см3 сухого повітря за нормальних умов 2,08∙109 пар іонів.

В системі одиниць СІ експозиційна доза вимірюється в кулонах на кілограм (1Р=2,5810-4 Кл/кг).

Поглинута доза (Д) це величина, яка характеризує енергію іонізуючого випромінювання будь-якого виду, поглинуту одиницею маси речовини, яка опромінюється.

Одиницею поглинутої дози в СІ є грей (Гр). Позасистемна одиниця — рад.
1Гр= 1Дж/кг= 100рад; 1рад= 100ерг/г
Поняття «поглинута доза» введено для оцінки ступеня впливу іонізуючого випромінювання на живий організм.

Еквівалентна доза (Н) поглинута доза, помножена на коефіцієнт якості випромінювання, визначає біологічну ефективність різних видів іонізуючого випромінювання.

Одиницями еквівалентної дози є відповідно зіверт (Зв) і бер (біологічний еквівалент рентгена).
1Зв=1Гр∙Q=100бер

1бер=1рад∙Q
1бер — це доза випромінювання (будь-якого виду) дія якої на клітини живого організму еквівалентна дії γ-випромінювання.

Поняття «еквівалентна доза» введено для оцінки радіаційної безпеки.

Всі міжнародні і національні норми встановлені в еквівалентній дозі опромінення.

Еквівалентна доза використовується в радіаційній безпеці для урахування шкідливих ефектів біологічного впливу різних видів іонізуючих випромінювань при хронічному опроміненні людини малими дозами.

Потужність дози (рівень радіації) - відношення збільшення поглиненої, експозиційної, еквівалентної дози за інтервал часу до цього інтервалу відповідно.

Одиниця вимірювання потужності дози — рентген за годину (Р/год).

Рівень радіації характеризує інтенсивність радіоактивних випромінювань і є показником швидкості накопичення дози опромінення за одиницю часу.

Радіоактивне забруднення (зараження) місцевості також оцінюється рівнем радіації в мР/год (Р/год), або щільністю забруднення території радіоактивними речовинами в одиницях активності на одиницю площі Кі/м2 .

Одиниці вимірювання радіоактивного забруднення


Величини

Одиниці вимірювання

Переведення одиниць



Система СІ

Несистемні



Активність

(А)

Беккерель (Бк)

(1 розпад ядра атома за 1 сек.)

Кюрі (Кі)

(3,7·1010 розпадів за 1 сек.)

1 Кі = 3,7·1010Бк

Ступінь забруднення

Бк/м2

Кі/м2

1 Кі/м2= 3,7·1010 Бк/м2

Експозиційна доза

(Х)

Кл/кг

(доза радіоактивного випромінювання, яка створює у 1 кг сухого повітря таку кількість іонів одного знаку, що їх сумарний заряд ста­новить 1 кулон)

Рентген (Р)

(доза радіоактивного випромінювання, яка створює у 1 см3 сухо­го повітря таку кіль­кість іонів одного знаку, що їх сумар­ний заряд становить 1 од. заряду СГС)

1 Р = 2,58·10-4 Кл/кг

Поглинена доза

(D)

Грей (Гр)

(доза радіоактивного випромінювання, при якій 1 кг речовини, що опромінюється, погли­нає енергію в 1 Дж)

Рад

(доза радіоактивного випромінювання, при якій 1 г речовини, що опромінюється, по-гли­нає енергію в 100 ерг)

1рад=0,01 Гр

Еквівалентна доза

(Н)

Зіверт (Зв)

(доза радіоактивного випромінювання лю­бого виду, що призво­дить до таких же дій на біологічний об’єкт, як і доза рентгенівського або γ-випромінювання в 1 Гр)

бер

(доза радіоактивного випромінювання лю­бого виду, що призво­дить до таких же дій на біологічний об’єкт, як і доза рент­генівського або γ-ви­промінювання в 1 Р)

1бер=0,01 Зв

Потужність дози

(Р)

ампер на кілограм

(А/кг)

(потужність експози­ційної дози радіоакти­вного (фотонного) ви­промінювання, при якій за 1 с створюється експозиційна доза 1 Кл/кг)

Рентген на годину (Р/год.)

(потужність експози­ційної дози радіоак­тивного (фотонного) випромінювання, при якій за 1 год. створю­ється експозиційна доза 1 Р)

1Р/год=

7,166·10-8А/кг

Примітка: для фотонного випромінювання в повітрі 1 Рад = 0,869 Р (бер).

2. Терміни і визначення при оцінці хемічної обстановки
Хемічна обстановка — це сукупність умов, які виникають на території міста, района або ОНГ внаслідок аварії на хемічно-небезпечному об'єкті (ХНО) і потребують прийняття відповідних заходів захисту.

Характер обстановки при аваріях на ХНО з витіканням сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) і можливі наслідки залежать від масштабів і виду аварії, кількості викинутої речовини, її фізико-хемічних і токсичних властивостей, метеорологічних умов та ін. факторів.

Методика прогнозування наслідків впливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об’єктах і транспорті призначена для довгострокового (оперативного) і аварійного прогнозування масштабів зараження місцевості і приземного шару атмосфери небезпечними хімічними речовинами (НХР) при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах (ХНО) і транспорті, а також для визначення ступеня хімічної небезпеки ХНО і адміністративно-територіальних одиниць.

Довгострокове (оперативне) прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення можливих масштабів зараження, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслідків аварії, складання планів роботи та інших (довідкових) матеріалів. Прогнозування наслідків аварій ХНО і транспорті здійснюється розрахунковим методом з нанесенням прогнозованих зон хімічного зараження на топографічну карту відповідного масштабу.

Аварійне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії за даними розвідки для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій в зоні можливого зараження.

Прогнозування здійснюється на термін не більше 4 годин, після чого прогноз має бути уточнений.

Основні терміни і визначення.

Зона хімічного зараження НХР (ЗХЗ) – територія, яка включає осередок хімічного зараження, де фактично розлита НХР і ділянки місцевості, над якими утворилася хмара НХР.

При прогнозуванні масштабів зараження НХР визначаються розміри зон можливого і прогнозованого хімічного зараження.

Зона можливого хімічного зараження (ЗМХЗ) – територія, у межах якої внаслідок зміни напрямку вітру може переміщатися хмара НХР з вражаючими концентраціями.

Прогнозована зона хімічного зараження (ПЗХЗ) – розрахункова зона в межах ЗМХЗ, параметри якої приблизно визначаються за формулою еліпса.

Хімічно небезпечна адміністративно-територіальна одиниця (ХАТО) - адміністративно-територіальна одиниця до якої зараховуються області, райони а також будь-які населені пункти областей, які потрапляють в ЗМХЗ при аваріях на ХНО.

Небезпечна хімічна речовина (НХР) – хімічна речовина, безпосередня чи опосередкована дія якої може спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння людей і завдати шкоди довкіллю.

Хімічно небезпечний об’єкт (ХНО) – промисловий об’єкт (підприємство) або його структурні підрозділи, на якому знаходяться в обігу НХР.

Аварія з НХР – це подія техногенного характеру, що сталася на ХНО внаслідок виробничих, конструктивних, технологічних чи експлуатаційних причин або від випадкових зовнішніх впливів, та призвела до пошкодження технологічного обладнання, пристроїв, споруд, транспортних засобів з (впливом) викидом НХР в атмосферу і реально загрожує життю, здоров’ю людей.

Хмара НХР – суміш парів і дрібних крапель НХР з повітрям в обсягах (концентраціях), небезпечних для здоров’я людей і навколишнього середовища (вражаючих концентраціях).

Розрізняють первинну і вторинну хмару зараженого повітря.

Первинна хмара НХР – це пароподібна частина НХР, яка знаходиться в ємності над поверхнею зрідженої речовини і яка виходить в атмосферу безпосередньо при руйнуванні ємності.

Вторинна хмара НХР – це хмара НХР, яка виникає протягом певного часу внаслідок випару речовини з підстильної поверхні.

Зображення на топографічних картах ПЗХЗ у вигляді еліпса відповідає її розмірам на фіксований момент часу N.

На топографічних картах ЗМХЗ зображається у вигляді сектора, форма і розміри якого залежать від швидкості та напрямку вітру.

Масштаб, тривалість та небезпека — основні характери-стики хімічного ураження. Масштаб хімічного ураження характеризує просторові межі ЗХЗ. Визначається він зоною — площею, в межах якої існує небезпека ураження незахищеного населення і включає район застосування хімічної зброї та зону поширення отруйних речовин.

Тривалість дії хімічного ураження — елемент, що характеризує межі виявлених вражаючих факторів отруйних речовин; зумовлюється тривалістю ОР на різних поверхнях і зберігає свої вражуючі дії на незахищене населення.
Сильнодіюча отруйна речовина (СДОР) — хемічна речовина, що застосовується в народногосподарських цілях, яка при розливанні або викиді може призвести до зараження повітря з уражаючими концентраціями.

Основною характеристикою СДОР є токсичність.

Токсичність — це здатність отруйної речовини уражати живий організм.

Ступінь її залежить від фізико-хемічних властивостей СДОР і визначається токсодозою (токсичною дозою).

Токсодоза (ТД) — кількісна характеристика токсичності СДОР, яка відповідає певному ефекту ураження. Наприклад:

  • середня порогова токсодоза — викликає початкові симптоми

отруєння у 50% людей;

  • середня уражаюча токсодоза — 50% людей втрачають

працездатність і потребують лікування;

  • середня смертельна токсодоза — викликає смертельний

випадок у 50% людей.

Методика прогнозування та оцінка хімічної обстановки заснована на тому, що при руйнуванні ємності, в якій зберігається НХР у рідкому чи газоподібному стані, утворюється первинна або вторинна хмара, за якими визначається сумарна глибина прогнозованої зони хімічного забруднення, Гпзхз.

Параметри зони хімічного забруднення залежать від кількості НХР, що перейшла в первинну або вторинну хмару, умов зберігання НХР (ємності обваловані, не обваловані), метеоумов, характеру місцевості та ін.


следующая страница >>