asyan.org
добавить свой файл
1
Виховна година на тему:

ОСІННІ МІСЯЦІ

МЕТА:




Осінь – це дуже гарна пора року. В народі кажуть: «Прийшла золота осінь». Вона одягла природу, всі рослини в жовтий, золотий, коричневий, багряний кольори. Ця пора чарівна не тільки своєю різнобарвною красою, а й щедрим урожаєм. Осінь годує нас цілий рік.
Осінь – це підсумок року, це підсумок всіх життєвих вчинків людини за цілий рік. Осінь можна порівняти з людиною в поважному віці, яка багато досягла в житті, має життєвий досвід, виважені вчинки, спокій душі.
Осінь, як і кожна пора року, має три місяці:
Перший місяць осені називається вереснем.
Вірш
Ходять хмари в небі синім
Місяць вересень прийшов.
Сповнивсь вереском пташиним
Тихий затишок дібров.
І, набравшись сил за літо,
Галасливі, як пташки,
Знов ідуть до школи діти.
І сідають за книжки.
А чи знаєте ви, звідки походить. Назва цього місяця? – тоді уважно послухайте. Назва вересень, походить від вічнозеленого куща вересу, який росте тільки на Поліссі. Він любить вологі грунти й лісові хащі. Оскільки верес починає масове цвітіння восени, то й перший місяць осені назвали на його честь.
Другий місяць осені називають жовтень.
Вірш
Подивись: на видноколі
Мов змінилися ліси.
Хто це їх у жовтий колір
Та барвисто покрасив?
Ось край річки жовті клени
І берези золоті.
Лиш ялиночки зелені
Залишились в самоті.
Саме в цей час листя набуває небаченої краси, кольору осені, жовтого, коричневого, червоного, оранжевого, багряного. Всі дерева одягаються в невидані чарівні вбрання – шати.
Третій місяць осені листопад.
Вірш
Вже з дерев злетіло листя,
Наступає листопад.
Пізня осінь урочисто
Свій завершує парад
Бадьорить нас легкий вітер
І гойдає лист старий.
Сонце ллє над білим світом
Ясні промені згори.
В цьому місяці ці всі дерева скидають різнобарвне вбрання, щоб змінити його на снігові шуби. Листя опадає, природа готується до зими, стає холодно.
А зараз наші діти проспівають пісню «Осінь».
«Наш український народ завжди був дуже тісно пов'язаний з природою. Згадайте, як ваші бабусі та прабабусі, особливо ті, що жили в селі, завжди безпомилково могли відгадати, яка погода буде завтра. Вони ніколи не помилялися, тому, що не слухали прогноз погоди по телевізору та радіо, а прислухались і придивлялись до природи (дерев, тварин, неба, як заходить сонце, як поводять себе тварини, який місяць, які зорі, коли жовтіє листя чи з верхівки дерев, чи все одразу, яка погода на церковні свята) і з цього робили безпомилкові прогнози, які завжди збувалися».
Народні прикмети осені:
Вірш
Сьогодні добре знають люди,
яка погода завтра буде,
бо теле - й радіопрогноз
підкаже - спека чи мороз.
В старі ж часи, і це знаменно, -
Діди й бабусі наперед
Прогнозували достеменно
Погоду з безлічі прикмет
Як Місяць гострий – на негоду,
Як рівний – на ясну блакить.
Щербатий – то відомо зроду,
Що незабаром задощить.
Якщо дізнатися належить,
Така погода чи така –
Старе й мале уважно стежить
За виглядом молодика:
Якщо з рогами він крутими,
То знай – невдовзі дощ ітиме;
З положистими заяснів –
Чекати слід погожих днів.
Що це не примха, не зухвалість –
Дізнався я ще в юні дні:
Ставалося, як прогнозувалося,
На подив людям і мені.
На колос, на рясні стеблини,
На тиху нехворощ і хвощ
Сьогодні промінь сонця лине,
А завтра йде краплистий дощ.
Вірш
У народі кажуть:
- Теплу осінь – на довгу зиму.
- Гуси летять високо – осінь буде тривалою
- Жовтень як не дощем то зі снігом.
- Листопад булими кіньми їде
- Листопадовий день, що заячий хвіст.
- Грім у листопаді на малосніжну зиму.
Жовтогаряча осінь стоїть над осокорами, розкинувши високо над землею блакитні небеса.
По садах загуляли багряні падолисти, та ще срібне павутиння літає в повітрі, снує свою дивну пряжу над перелазами.
Вірш «Вереснева стежка»
Синьоокий вересень
Ходить садами
Всіх пригощає
Соком плодами
Груші звисають,
Мов глеки медові, -
У садівників
Уже кошики повні.
Збирають дорослі,
Діти збирають –
Груші та яблука
З віття зривають.
Яблуням легше –
Не гнеться гілля.
Повниться щастям
Рідна земля.
Дух яблуневий
Стоїть у коморі, -
Пахне у хаті,
Пахне й на дворі.
Осене – просене,
Щедра пора.
Буде людини
Більше добра.
Вірш «Листопад»
Листя пада – пада
Холодно землі
Вже летять над садом
В вирій журавлі
Де була журавочка
Там сухий покіс,
Спохмурніла річка,
Змовкли гай і ліс
Ген за косорогом
Бовваніє стіг
Скоро дуже скоро
Захурделить сніг
Вірш «Жабка»
Журилась під осінь
Маленька жабка:
- Уже потемніла
У соняха шляпка
І жовтими стали
Листочки у клена
А я іще й досі
Зелена – зелена.
Вірш «Ідуть дощі»
Йдуть, і йдуть, і йдуть дощі…
Стали чорними кущі,
І дерева чорні стали,
Бо листочки всі опали.
Тільки дуб стоїть у листі.
І калинонька в намисті.
Вірш «Останній листочок»
Листя падає додолу,
Засипає гай і поле.
На вербі один листочок.
До зими один деньочок.
Конкурси
1. Хто швидше обере 2 картоплини
2. Хто швидше наріже капусту.
Стоїть лагідна пора бабиного літа. Останні сонячні дні такі ласкаві, оповиті сріблястим маревом, мрійним смутком, прощальним ячанням журавлів, що відлітають у вирій.
Вірш «Осінь»
Облітають квіти, обриває вітер
Пелюстки печальні в синій тишині.
По садах пустинних їде гордовито
Осінь жовтокоса на баскім коні.
Облітають квіти, обриває вітер
Пелюстки печальні й розкида кругом.
Скрізь якась покора в тишині розлита,
І берізка гола мерзне під вікном.
Вірш «Жовтень»
Подивись на видноколі
Мов змінилися ліси
Хто ж це їх у жовтий колір
Так барвисто покрасив?
Ось край річки – жовті клени
І берези золоті.
Ялинки лише зелені
Залишились в самоті
І пишаються дерева
Золотим своїм вбранням:
- Це якийсь маляр, напевно,
Догодити хоче нам.
А маляр цей – місяць жовтень
У відерцях чарівних
Жовту фарбу перебовтав
І розбризкує по них.
На городах уже зібрані гарбузи, викопана картопля, зрубана капуста на грядках. Зібраний багатший урожай. І зараз ми підслухаємо про що розмовляють овочі на городі.
Сценка «ходить гарбуз по городу»
Ходить гарбуз по городу,
Питається свого роду:
- А чи живі, чи здорові
Всі родичі гарбузові?
Обізвалась жовта диня,
Гарбузова господиня:
- І ще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвалися огірочки,
Гарбузові сини й дочки:
- І ще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвалася морквиця,
Гарбузовая сестриця:
- І ще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвалися буряки,
Гарбузові свояки:
- І ще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвалась бараболя,
А за нею і квасоля:
- І ще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвався біб услід:
- Тут зібрався увесь мій рід!..
Ой ти гарбуз т перістий
Із чим тебе будемо їсти?
- Миска пшона, шматок сала –
От до мене вся приправа!
А зараз ми дізнаємось звідки до нас прийшли такі гарні овочі і на скільки вони корисні. Овочі самі про це розкажуть. Відгадаймо загадки.
Загадка
В земляній сиджу коморі
А коса моя надворі (морква).
Ще за 200 років до.н.е цю рослину знали греки, римляни. Прийшла вона до нас з Південної Європи та Північної Африки. У моркві міститься майже всі відомі вітаміни. Але найбільше у ній каротину. Дорослій людині достатньо з’їсти 80-100 грам свіжої морквини на день.
Загадка
Де зсапано, де сколото
По балках, по пагорбах
Цвіте воно, як золото
Плоди на нім, мов яблука (помідори).
Батьківщина помідорів – П.д. Америка. Перуанські індіанці використовували їх у їжу ще у 5 столітті до.н.е. іспанські мореплавці привезли помідори до Європи. У Іспанії та Португалії помідори називають яблука. Дуже довго помідори не їли, бо думали, що вони отруйні.
Загадка
Вузлувата і листата,
А доспіє – головата.
На нозі одній стоїть
Сто сорочок на ній (капуста).
Капуста має головчасту форму. Листки капусти гіркуваті. Використовують її у свіжому, вареному вигляді. Особливо цінна для дітей і старих людей.
Загадка
Я кругленький хлопчик
Як у мишки – хвостик.
Червоненький я на вроду
Хочу в борщик із городу (буряк)
Буряк повсюду відомий городній овоч. Він росте на Середземномор’ї. Його знали за 2 тис. років. Спочатку їли тільки листя. На Русь буряки завели з Візантії. З буряка готують холодний борщ.
Загадки
На хвилину у гості
Я б до друзів покотився,
Та прив’язаний за хвостик
З того дня як народився (гарбуз)
Гарбуз – трав’яниста рослина родини гарбузових. Плід великий до 90 кг. Вирощують у Європі, п.н. та п.д. Америці, Азії. Гарбуз прийшов із Центральної Америки.
Загадка
Як не віриш – перевір:
На мені 12 шкір!
А гризнеш – в сльозах покинеш
Бо зовуся..(цибулина)
Людина знає цибулю уже 40-50 століть. Батьківщина цибулі – Афганістан. Цибулю ще древні єгиптяни вважали достойним продуктом як для їжі, так і для лікування. Чудодійну силу приписує цибулі великий цілитель Гіппократ. Він говорив, що цибуля допоможе при захворюванні легенів.
Вірш «Про осінь»
Ніби притомилося сонечко привітне.
У землі протовклій молочай не квітне,
Облетіло літо листячком із клена.
Лиш ялинка в лісі сонячно-зелена.
Журавлі курличуть: «Летимо у вирій!»
Пропливає осінь на хмарині сірій!
До нас в гості завітала красуня. Хто вона?
Добрий день друзі, вам осінній.
Не бачилися ми з вами цілий рік.
Гарно діти, ви тут грали
І співали й продавали.
Мені ще хочеться, щоб ви
Мої загадки відгадали
Загадки від Осені
Товстий Гнат
При землі, не впізнати
А як вирвеш, борщик звариш
Тоді й похвалиш. (буряк)
А що за коні, що стоять на припоні
Довгасті, зеленої масті.
Нікого не возять, лиш солі просять (огірок)
Без рук, без ніг, а виліз на пліт (гарбуз)
Сидить Марушка в семи кожушках.
Хто її роздягає, той сльози проливає (цибуля)
Осінь багата на церковні свята.
Вірш
Восени дуже багато свят:
1. Свято Івана Купала
2. Чудо Архангела Гаврила
3. Різдво Святої Богородиці
4. Воздвиження Христа Господнього
5. Віри, Надії, Любові та Софії
6. Івана Богослова
7. Покрова Святої Богородиці
8. Ікони Матері Божої
9. Свято Дмитра, Парасковії, Кузьми та Дем’яна
Завершує цикл осінніх свят свято Архангела Михаїла, що приїздить на білому коні, і приносить із собою сніг, яким вкривають землю.
А тепер ми завітаємо до осіннього лісу. Там з одним дідусем, який збирав гриби, сталася цікава історія.
Інсценізація казки «Рукавичка»
На завершення нашого свята заключна пісня «Урожай»
Наше свято підійшло до кінця, я дякую дітям – артистам, батькам, колегам, гостям, за те, що допомогли зробити це свято змістовним і цікавим.
А тепер пригощання пирогами.