asyan.org
добавить свой файл
1 2 ... 4 5

http://antibotan.com/ - Всеукраїнський студентський архів

Характерною рисою багаторічних насаджень є те, що їх розміри характеризуються не тільки зайнятою ними площею, але й числом рослин, частіше за все дерев і кущів.

З економічної точки зору особливість багаторічних насаджень полягає в тому, що вони знаходяться в експлуатації протягом тривалого часу і входять до складу основних виробничих фондів сільського господарства.

Основними завданнями статистичного вивчення багаторічних насаджень є:

1) визначення розміру багаторічних насаджень за їх видами і групами, що різняться за різними ознаками, окремими категоріями господарств, економічними районами і природно-економіч­ними зонами, адміністративно-територіальними і виробничо-гос­подарськими одиницями та по країні в цілому;

2) вивчення структури і структурних зрушень, а також динаміки розмірів багаторічних насаджень у щойно зазначених розрізах;

3) характеристика стану і використання багаторічних насаджень і вивчення факторів, що визначають розміри валових зборів і вро­жайності багаторічних насаджень.

2.4.2. Класифікація багаторічних насаджень

Статистичний облік та аналіз багаторічних насаджень здійснюється на підставі їх класифікації за кількома ознаками.

Залежно від господарського призначення в складі багаторічних насаджень насамперед виокремлють:

  • сад — багаторічні насадження, створені для одержання плодів;

  • виноградник — багаторічні насадження, створені для вирощування винограду;

  • ягідник — багаторічні насадження, що вирощуються для одержання їстівних ягід;

  • розсадники — земельні ділянки для вирощування посадкового матеріалу, необхідного для закладання нових насаджень;

  • плантації — земельні ділянки для вирощування спеціальних технічних, лікарських, продовольчих, квіткових і декоративних культур.

За характером продукції та її господарським використанням багаторічні насадження поділяються на:

  • продовольчі, що вирощуються для безпосереднього споживання в їжу або для переробки на продукти харчування (плодові, ягідники, виноград);

  • технічні, що вирощуються для технічної сировини (хміль, чай);

  • кормові, що вирощуються на корм тутового шовкопряда (шовковиця);

  • розсадники — вирощування посадкового матеріалу;

  • декоративні насадження, що вирощуються для прикраси міст, населених пунктів, внутрішнього озеленення помешкань, одержання продукції квітникарства.

Залежно від виду отриманої продукції розрізняють такі види багаторічних насаджень: плодоягідні, виноградники, тутівники (шовковиці), хмільники, чайні плантації, розсадники, плантації декоративних багаторічних насаджень (квітники) та інші насадження.

Залежно від будівлі плоду, районів вирощування та інших ознак розрізняють такі споріднені групи плодоягідних насаджень (наводяться групи та окремі культури так, як вони подані у статистичному звіті за формою № 29-сг «Звіт про збір урожаю сільськогосподарських культур на 1 грудня 20___ року»:

  • зерняткові (яблуня, груша, айва та ін.), з них окремою позицією обліковуються яблуня, груша, айва;

  • кісточкові (слива, вишня, черешня, абрикос, персик та ін.), з них окремо слива, вишня, черешня, абрикос, персик;

  • горіхоплідні (волоський горіх, мигдаль, фундук, фісташка та ін.), з них окремо волоський горіх, фундук (ліщина), мигдаль;

  • цитрусові (лимон, апельсин, мандарин та ін.);

  • субтропічні (інжир, хурма, гранат, мушмула, фейхоа та ін.);

  • ягідники (суниці, полуниці, малина, смородина, аґрус, чорноплідна горобина та ін.), з них окремо суниці і полуниці, малина, смородина, аґрус.

У зв’язку з тим, що майже всі багаторічні насадження починають давати продукцію лише через кілька років після посадки, дуже важливим в економічному відношенні є поділ їх за віком на плодоносні (повновікові) і молоді насадження, тобто ті, що ще не плодоносять.

Плодоносними вважаються насадження, які досягли плодоносного (експлуатаційного) віку, незалежно від того, був отриманий урожай з цих насаджень у поточному році чи ні.

Вік вступу в плодоносність залежить не тільки від виду насадження, але й від сорту, способу вирощування і т. п. Перехід до плодоносності відбувається поступово; він не дуже чітко виражений. Тому для одержання порівняних даних у статистиці прийнято відносити до плодоносних ті чи інші культури при досягненні ними визначеного віку, або, як кажуть у статистиці, для них установлений визначений віковий ценз — нормативні строки створення.

При суцільному перепису багаторічних плодоягідних насаджень в Україні у 1998 р. (до речі, переписи багаторічних насаджень в Україні проводились у 1952, 1970 і 1984 рр.) для віднесення багаторічних насаджень до молодих (неплодоносних) були прийняті такі за тривалістю в роках нормативні строки створення: яблуня, груша, айва на підщепах для сильнорослих — 7 років, для середньорослих —5 років, і для слабкорослих — 4 роки; слива, алича, черешня, абрикос — 5 років; вишня, чорноплідна горобина, обліпиха, персик, мигдаль — 4 роки; смородина, аґрус, хміль — 3 роки, малина —2 роки; суниця — 1 рік; волоський горіх, фундук — 10 років. При перепису виноградників усі кущі винограду показувались на кожній конкретній ділянці лише по одній віковій групі, яка відповідала року закладення винограднику, а по маточних насадженнях філоксеростійких лоз виділилися такі вікові групи: 1, 2, 3 роки і старші. Як нормативний строк створення молодих виноградних насаджень було прийнято 4 роки включно.

Кожний вид багаторічних насаджень та їх порід мають свій вік плодоносності і термін експлуатації. Тут позначається вплив не тільки біологічних особливостей і природних умов, але й технології вирощування. Для вивчення залежності плодоносності від віку, а також для планування робіт з відновлення старих і закладення нових насаджень важливе значення має показник нормативних строків продуктивного (плодоносного) використання багаторічних насаджень. Відзначимо, що цей показник вперше застосовувався при перепису багаторічних насаджень, проведеного в 1998 р. При попередніх переписах 1970 і 1984 рр. багаторічні насадження різних порід і культур поділялись на визначені вікові групи.

При перепису 1998 р. для плодоягідних насаджень за нормативні строки продуктивного (плодоносного) використання були прийняті такі: яблуня, груша, айва на підщепах для сильнорослих — з 8 до 27 років включно, для середньорослих — 6—20 і для слабкорослих — 5—16 років; слива, алича — 6—20; черешня, абрикос — 6—25; вишня, чорноплідна горобина, обліпиха — 5—17; персик, мигдаль — 5—6; смородина — 4—10; аґрус — 4—11; малина — 3—10; суниця — 2—4; волоський горіх, фундук — 11—50; для хмільників — з 4 років і виноградних насаджень — з 5 до 20 років включно.

Плодоягідні насадження розміщуються на відокремлених ділянках (масивах) у рядах, міжряддях або без заздалегідь установленого порядку, безсистемно, а також можуть бути окремо стоячими деревами або кущами. У зв’язку з цим по плодоягідних і виноградних насадженнях розрізняють такі способи посадки: рядковий спосіб; безсистемна посадка, тобто дерева і ягідні кущі розміщені без додержання певної відстані між рослинами, посадка в міжряддях (ущільнювана); окремо стоячі дерева і кущі; змішана посадка, тобто як рядкова, так і безсистемна посадка.

Плодовим садом із міжряддями в статистиці вважається той сад, в якому посаджені в міжряддя або в ряди тимчасові ущільнювачі — плодові дерева інших видів. Сади, в яких були закладені різнойменні насадження, — це змішані сади.

При обліку багаторічних насаджень із загальної площі виділяють зрошувану площу, з якої окремо обліковується за способами поливу площа крапельного зрошення і по борознах. Із загальної площі хмільників виділяється площа, яка обладнана шпа­лерами, зокрема залізобетонними стовпами. Залежно від виду опор виділяють насадження винограду — на шпалерах, на кілках та інших опорах і без опори, а також посадки винограду безштамбові і штамбові.

Кожний вид багаторічних насаджень поділяється за сортами. Серед яблунь і груш за часом дозрівання розрізняють літні, осінні і зимові сорти. Відзначимо, що з погляду поліпшення сор­тового складу плодоягідних насаджень особлива роль належить зимовим сортам культур, оскільки вони дозволяють забезпечити цілорічне постачання свіжими фруктами.

По виноградниках виділяють столові і технічні сорти, серед котрих виокремлюють кишмишні, що використовуються як ізюм. При перепису виноградників у 1998 р. окремо обліковувались
такі групи сортів: столові, винні, столово-винні, ізабельні (Ізабелла, Лідія, Нао) і гібриди-прямі виробники.

За даними перепису 1998 р. в Україні в сільськогосподарських підприємствах вирощується понад 30 основних сортів яблунь і
25 сортів груш, 12 сортів слив і 91 сорт винограду.

Структура сортового складу яблунь, груш та виноградних насаджень у господарствах суспільного сектора України та її зміна за період між переписами представлена на рис. 17.

Як видно з рисунка, у господарствах суспільного сектора України переважно вирощують зимові сорти як яблунь, так і груш; при цьому має місце тенденція до збільшення їх частки в основному



Рис. 17. Сортова структура яблунь, груш і виноградних насаджень
у господарствах суспільного сектора України
за даними переписів багаторічних насаджень

за рахунок зменшення частки літніх сортів. За період між переписами частка зимових сортів яблунь і груш, спостерігатиметься збільшилась відповідно з 75,7 до 78,9% і з 26,7 до 35,2%, тобто на 3,2 і 8,5 п.п., тоді як частка літніх сортів цих культур зменшилась відповідно з 8,2 до 5,8% і з 42,7 до 34,5%, а осінніх сортів яблунь — з 16,1 до 15,3%. Питома вага осінніх сортів груш збільшилась з 31,2 до 33,3%, тобто на 2,1 п.п. Слід відзначити, що тенденція до збільшення частки зимових сортів як яблунь, так і груш, спостерігатиметься і в подальшому, що підтверджується сортовим скла­дом молодих насаджень, який характеризується ще більшою перевагою зимових сортів як яблунь, так і груш, спостерігатиметься (на їх частку припадає відповідно 84,9 і 40,4%).

Щодо сортового складу виноградних насаджень, то явну перевагу мають винні сорти, питома вага яких нині становить майже 70% (68,3%). Друге місце посідають столові сорти, на частку яких припадає близько 20% (18,5%). Питома вага решти сортів незначна — від 2,8 до 5,7%. Особливістю зміни сортового складу виноградних насаджень є те, що частка винних сортів зменшується і дорівнює 68,3% проти 73,2% у 1984 р., а частка столових сортів, навпаки, збільшується і нині становить 18,5% проти 9,4% у 1984 р., тобто їх частка збільшилась на 9,1 п.п., або майже у 2 рази, що є позитивним фактором як з точки зору вигоди виробництва з огляду на строки, так і забезпечення населення дешевим і корисним продуктом.

У програмі Всесвітніх сільськогосподарських переписів, які проводяться Продовольчою і сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), передбачена така класифікація багаторічних насаджень: цитрусові, з яких окремою позицією обліковуються апель­сини, мандарини, лимони, грейпфрут та ін.; зерняткові плоди, з яких окремою позицією обліковуються яблука, груші, айва, муш­мула та ін.; кісточкові плоди, з них виокремлені абрикоси, вишня, черешня, персики, сливи та ін.; виноград з виділенням окремо технічного, столового, ізюмного; плоди ягідних чагарників, з них окремо обліковуються чорниці, журавлина, смородина, аґрус, малина, полуниці та ін.; столові горіхи, з яких окремо виділені мигдаль, волоський горіх, каштани, фундук (ліщина), фісташка та ін.; плодові культури, з яких виокремлені авокадо, банани, плоди хліб­ного дерева, фініки, інжир, манго, хурма, ананаси, гранати та ін.

Окремо обліковуються багаторічні технічні насадження для виробництва напоїв, з яких окремо виділені кава, какао, чай, хміль та ін.; олійні культури, окремо — кокоси, оливкові пальми, маслини та інші олійні дерева (наприклад, тутові дерева, дерево ші і т. д.); волокнисті культури, з них окремо — агава, новозеландський льон, капок та ін.; каучуконосні і дубильні культури, з яких окремо виділені каучукове дерево, чорна акація, квебрахо та ін.; інші технічні рослини, що вирощуються, головним чином, для промислових цілей, з яких окремо виділені: тутове дерево (як корм для шовкопряда або виробництва паперу), сагове дерево, хінне дерево, пальмирова пальма та ін.

Багаторічні насадження розрізняються за їх площею на продук­тивні і непродуктивні, а також за числом дерев у суцільних насадженнях та як окремо стоячі дерева і кущі*.

У статистичних щорічниках ФАО наводяться дані по окремих видах культур плодоягідних насаджень. Для забезпечення переходу до методології, прийнятої в міжнародній практиці обліку плодоягідних насаджень, починаючи з 1993 р. у програмі збору даних про плодоягідні насадження (зокрема програма статистичного звіту за формою № 29-сг «Звіт про збір врожаю сільськогосподарських культур на 1 грудня 20___ р.», розділ «Сади, ягідники і виноградники») для збору даних по окремих культурах кожної порідної групи плодоягідних насаджень були виділені окремі позиції. Так, по зерняткових передбачено збір із розробкою даних про площі насаджень, валовий збір таких культур: по зерняткових — яблуня, груша, айва; по кісточкових — слива, вишня, черешня,
абрикос, персик; по горіхоплідних — волоський горіх, фундук (ліщина), мигдаль; по ягідниках — суниці і полуниці, малина, смородина, аґрус з виокремленням ягідників на відособленій площі.

2.4.3. Система статистичних показників
багаторічних насаджень та їх аналіз


Для всебічного вивчення та аналізу стану і розвитку багаторічних насаджень у статистиці використовується система показників, що містить як основні показники, що застосовуються при статистичному вивченні будь-якої сільськогосподарської культури, так і специфічні показники, що відбивають притаманні багаторічним насадженням особливості, пов’язані насамперед з тим, що вони призначені для одержання продукції протягом тривалого періоду.

До основних і найважливіших показників статистики багаторічних насаджень належать площа насаджень, валовий збір і врожайність. Зміст і методика визначення цих показників, що застосовуються при аналізі всіх сільськогосподарських культур, при вивченні багаторічних насаджень має свої особливості, що випливають зі специфіки багаторічних насаджень.

Площа багаторічних насаджень характеризується такими показниками:

1. Площа закладання багаторічних насаджень, яка включає площу посадки нових багаторічних насаджень у даному році.

2. Площа багаторічних насаджень у плодоносному віці, тобто площі, на яких дерева і кущі досягли плодоносного віку, незалежно від того, був фактично отриманий з цих насаджень у даному році врожай або ні. Відзначимо, що при перепису 1998 р. з цієї площі окремо обліковувались площі багаторічних насаджень з понаднормативним строком їх використання.

3. Загальна площа багаторічних насаджень, до якої включається площа відособлених садів, ягідників, виноградників та інших багаторічних насаджень, а також площа під окремо стоячими деревами і кущами. За відокремлену (відособлену) ділянку приймаються плодоягідні і виноградні насадження, що знаходяться в одному масиві. У загальну площу включаються багаторічні насадження всіх віків, у тому числі насадження, закладені в даному році, а також ділянки, що вимагають ремонту і реконструкції, з обліком площі під випадами (загиблими рослинами) незалежно від ступеня зрідженості. Площі, зайняті розсадниками і маточниками багаторічних насаджень, у загальну площу не включаються. Площа під окремо стоячими деревами і кущами визначається шляхом ділення загальної кількості рослин кожної культури на середню норму кількості рослин на 1 га, тобто так звану нормативну щільність посадки. Нормативна щільність посадки встановлюється для кожної культури по адміністративному району залежно від місцевих ґрунтово-кліматичних умов.

Нормативна щільність посадки має велике значення для особистих господарств, оскільки в цих господарствах багаторічні насадження, як правило, не займають відокремленої площі. Крім того, показник нормативної щільності посадки широко застосовується для визначення площі під кожною культурою і порідними групами при змішаній системі посадки різних культур. У цьому випадку загальна площа насаджень різних культур розподіляється по культурах шляхом ділення кількості рослин кожної культури на середню норму посадки кількості рослин на 1 га. Якщо сума обчислених у такий спосіб площ насаджень під окремими культурами і породами не збігається з фактичною загальною площею змішаного саду, то обчислена площа повинна бути розподілена пропорційно питомій вазі обчислених площ під кожною культурою чи породою у всій площі насаджень.

Розглянемо приклад розрахунку загальної площі багаторічних насаджень. У господарстві є змішаний сад зерняткових і кісточкових площею 12 га. Фактично в саду є 728 яблунь, 800 груш, 990 слив. Для даного району (господарства) середнє число дерев на одному гектарі за прийнятою схемою зак­ладання становить: для яблунь — 208, груш — 250, слив — 300.

Розподіл 12 га площі робиться у такий спосіб:

1) визначається площа саду в гектарах з розрахунку нормативної щільності посадки:

площа яблунь: 728 : 208 = 3,5 га; площа груш: 800 : 250 = 3,2 га; площа слив: 990 : 300 = 3,3 га;

2) питома вага визначається у відсотках обчисленої за нормативною щільністю площі, що займається кожною культурою:

яблуня: ; груша: ;

слива: ;

3) визначається фактична площа, зайнята кожною культурою:

під яблунею зайнято 4,2 га = під вишнею — 3,84 га = під сливою — 3,96 га =

До загальної і плодоносної площі плодоягідних і виноградних насаджень включають (незалежно від часу списання) не розкорчовані площі і фізичну площу зріджених насаджень, незалежно від ступеня зрідженості. Площа під смородиною й аґрусом у міжряддях садів визначається діленням кількості кущів на норму їх посадки на 1 га. Розмір площі під суницею і малиною визначається по фактично зайнятій цими ягідниками площі.

По всіх зазначених видах площ багаторічних насаджень облік ведеться з поділом по культурах і порідних групах згідно з розглянутою класифікацією багаторічних насаджень. По розсадниках обліковується загальна їх площа по видах: плодові, ягідні, у тому числі вуса суниці, і виноградні.

При статистичному вивченні багаторічних насаджень поряд із показниками їх площі використовуються показники кількості рослин (дерев і кущів). При перепису 1998 р. площа і кількість рослин плодоягідних насаджень, виноградників і хмільників обліковувалися лише на відокремлених ділянках (масивах) рядової та безсистемної посадки, включаючи підсаджені на місці загиблих рослин, а також окремо стоячі дерева і кущі винограду на присадибних ділянках. Не враховувались плодоягідні, виноградні насадження та хмільники, які не мають товарної спрямованості (насадження навколо адміністративних, виробничих і соціально-побутових будівель, у парках, скверах, навколо автотрас, внутрішньогосподарських і польових доріг, у садово-захисних смугах тощо). Посадки смородини, аґрусу, чорноплідної горобини та обліпихи, виноградників і хмільників обліковувалися як за площею у квадратних метрах, так і за числом кущів; суниці і малини (ожини) — тільки за фактично зайнятою ними площею. Площа ділянок смородини, аґрусу та інших кущових ягідників визначалась з розрахунку один кущ на 1 м2.

Для обчислення площі безсистемних насаджень по кожному дереву обміром встановлювався діаметр крони в метрах, сантиметрах, потім діаметр крони ділився на 2, щоб одержати радіус крони, і цю величину «підносили» до квадрата. До остаточного визначення площі, зайнятої одним деревом, ця площа, обчислена за діаметром крони, множилась на такі коефіцієнти: молоді неплодоносні дерева — 1,5; плодоносні дерева —1,1. Визначалась загальна площа насаджень і площа в плодоносному віці, у тому числі з понаднормативним строком використання, окремо пло­ща рядової і безсистемної посадки, зрошувальна площа (з неї крапельне зрошення і по борознах), списана площа, але не розкорчована, а також кількість дерев рядкової і безсистемної посадки на відокремленій площі, яка збереглася, у тому числі молодих насаджень і насаджень у плодоносному віці, кількість дерев рядкової посадки, яка збереглася, і кількість випадів (загиблих) дерев рядкової посадки за культурами і порідними групами. Дерева, що загинули в садах безсистемної посадки, не обліковувалися.

Зазначимо, що поряд з визначенням показників розмірів площ багаторічних насаджень і кількості дерев і кущів обчислюються також показники відтворення багаторічних насаджень: площа насаджень у звітному році нових садів, забезпечення господарств садивним матеріалом, насадження молодих рослин у місцях загибелі дерев і кущів тощо.

Найважливішими статистичними показниками багаторічних на­саджень є валовий збір і врожайність.

У визначенні валового збору і врожайності багаторічних насаджень є своя специфіка. У сучасній статистиці валовий збір багаторічних насаджень обліковується за двома варіантами:

1) загальний валовий збір, тобто валовий збір зібраних у цілому по всіх насадженнях, включаючи молоді (неплодоносні) насадження;

2) валовий збір, зібраний тільки з насаджень у плодоносному віці.

Валовий збір і врожайність плодоягідних насаджень, як і їх площі, визначаються по їх порідних групах і в розрізі основних культур, а по винограду — по столових і кишмишних сортах.

Середня врожайність (збір з одного гектара) по багаторічних насадженнях у вітчизняній статистиці до 1993 р. визначалася діленням валового збору, зібраного з насаджень у плодоносному віці, на площу плодоносних насаджень, незалежно від того, чи був збір із цих насаджень у звітному році, чи ні. З 1993 р. у методику визначення середньої врожайності плодоягідних насаджень і винограду внесені зміни, відповідно до котрих їх середню врожайність передбачено визначати діленням загального валового збору на площу насаджень у плодоносному віці, незалежно від того, чи був збір з цих насаджень у звітному році, чи ні, а врожайність хмелю — з гектара загальної площі насаджень. Слід зазначити, що в річних звітах сільськогосподарських підприємств урожайність багаторічних насаджень визначається за колишньою методикою.

У деяких випадках, наприклад, при визначенні валового збору багаторічних насаджень в особистих підсобних господарствах, врожайність багаторічних насаджень розраховується на 1 дерево або 1 кущ.

Врожайність по розсадниках визначається діленням виходу посадкового матеріалу в тисячах штук на викопану площу. Врожайність маточників обчислюється шляхом ділення виходу продукції черешків, вусів, відводів, паростків у тисячах штук на експлуатаційну площу.

Методологія статистичного аналізу площі насаджень, урожайності і валового збору багаторічних насаджень аналогічна до методології, яка застосовується при статистичному вивченні цих показників будь-якої сільськогосподарської культури, тобто статистичний аналіз багаторічних насаджень проводиться по таких самих напрямах із застосуванням аналогічних статистичних методів. Різниця полягає в тому, що при проведенні аналізу, крім вказаних напрямів, що застосовуються при вивченні будь-якої сільськогосподарської культури, виникає неодмінна потреба аналізу структури і динаміки порідного, сортового і вікового складу багаторічних насаджень як за площею насаджень, так і за кількістю дерев і кущів багаторічних насаджень, а також інших специфічних показників, що розглядатимуться далі. Характерною особливістю статистичного вивчення багаторічних насаджень є і те, що у зв’язку з періодичністю плодоносності аналіз їх показників, передусім урожайності і валового збору, неодмінно слід проводити тільки на основі багаторічних середніх даних.

Динаміка площ і структури багаторічних насаджень у розрізі окремих видів та порідних груп і основних категорій господарств України за даними переписів 1984 і 1998 рр. наведена в табл. 36. Ці дані свідчать, що порівняно з попереднім переписом у всіх категоріях господарств України загальна площа плодових насаджень зменшилась на 468,0 тис. га, або 51,9%, при цьому в середньому щорічно загальна площа плодових насаджень скорочува­лась на 33,4 тис. га, або 5,1%. Таке скорочення сталося в основному за рахунок зменшення площі плодових насаджень у господарствах приватного сектора, де вона зменшилась на 260,2 тис. га, або 67,1%; у громадських господарствах зниження площі становило 207,8 тис. га, або 40,4%.

Серед плодових насаджень найбільша динаміка спостерігається по зерняткових, площа яких зменшилася в усіх категоріях господарств на 330,9 тис. га, або 52,1%, причому це сталося в основному за рахунок скорочення їх площі у громадських господар­ствах (на 201,7 тис. га, або 44,7%). У господарствах приватного сектора їх площі зменшились на 129,2 тис. га, або 70,2%. Площі кісточкових і горіхоплідних у всіх категоріях господарств скоротилися відповідно на 101,1 і 36,0 тис. га, або 47,5 і 67,2%, при цьому як по кісточкових, так і по горіхоплідних зменшення площ відбувалось в основному за рахунок господарств приватного сектора, де воно склало відповідно 98,4 і 32,6 тис. га, або 63,0 і 68,8%, тоді як у громадських господарствах площі насаджень цих порід плодових зменшились дуже мало — відповідно 2,7 і 3,4 тис. га, або 4,8 і 54,8%.

Площа ягідних культур у всіх категоріях господарств скоротилась проти попереднього перепису на 9,4 тис. га, або 30,1%, причому це зменшення сталося в основному за рахунок зниження частки їх площі у громадських господарствах (на 6,6 тис. га, або 55,5%); у господарствах приватного сектора їх площі зменшились на 2,8 тис. га, або 14,5%.

Порівняно з попереднім переписом у всіх категоріях господарств України площа виноградних насаджень скоротилася на 103,7 тис. га, або 46,5%, причому в середньому щорічно площа виноградних насаджень зменшувалася на 7,4 тис. га, або 4,4%, а кількість його кущів — на 18 млн шт., або 5,2%.

Таблиця 36



следующая страница >>