asyan.org
добавить свой файл
  1 ... 9 10 11 12 13

  1. Окиснення; вуглекислого газу та води *

  2. Відновлення; вуглекислого газу та води

  3. Гідролізу; йодоформу

  4. Не метаболізує

  5. Ацетилювання; ацетанілід

  1. При надходженні в організм ацетон метаболізує шляхом …; фаза біотрансфармації:

  1. Окиснення; І *

  2. Окиснення; ІІ

  3. Відновлення; ІІ

  4. Кон’югації з глюкуроновою кислотою; ІІ

  5. Ацетилування; ІІ

  1. За фармакологічними властивостями ацетон належить до речовин, які проявляють:

  1. Наркотичну дію *

  2. Терапевтичну дію

  3. Токсичну дію

  4. Гемолітичну дію

  5. Протиплазматичну дію

  1. При якій патології можна визначити ацетон в сечі?

  1. Цукровий діабет *

  2. Гепатит

  3. Панкреатит

  4. Ентероколіт

  5. Така паталогія не існує

  1. Яку «летку» отруту можна добути сухою перегонкою деревини?

  1. Ацетон *

  2. Етанол

  3. Фенол

  4. ТЕС

  5. Крезол

  1. Летальною дозою ацетону є:

  1. 25 – 50 мл *

  2. 100 мл

  3. 8 -10 мл

  4. 600 мл

  5. 8 – 15 мл

  1. Як називається речовина, яка належить до групи «летких» отрут, має подразнюючий запах, а при великому розбавленні має приємний фруктовий запах?

  1. Тетраетилсвинець *

  2. Ацетон

  3. Ацетатна кислота

  4. Фенол

  5. Крезол

  1. Дану «летку» отруту додають до бензину як антидетонатор:

  1. Тетраетилсвинець *

  2. Тетраметилсвинець

  3. Ацетон

  4. Ацетатна кислота

  5. Таких речовин немає

  1. У супровідних документах вказується на ймовірність отруєння тетраетилсвинцем. Проведення реакцій на наявність його в біологічному матеріалі після дистиляції дало негативний результат. Ваші подальші дії:

  1. вміст колби випарюють майже досуха, із залишком проводять мінералізацію сумішшю сульфатної і нітратної кислот *

  2. дають заключення про відсутність даної отрути в біологічному матеріалі

  3. додатково проводять фракційну перегонку одержаного дистиляту

  4. беруть другу третину біологічного об’єкту, підкислюють і повторно проводять дистиляцію

  5. беруть другу третину біологічного об’єкту, підлужнюють і повторно проводять дистиляцію

  1. Найбільшу кількість фенолу при розтині можна знайти у :

  1. серці

  2. крові

  3. нирках *

  4. головному мозку

  5. печінці

  1. Який реагент є спільним для виявлення ацетатної кислоти, фенолу і крезолів:

  1. розчин ферум (ІІІ) хлориду *

  2. розчин етанолу

  3. розчин нітритної кислоти

  4. лантан нітрат і йод

  5. розчин бензальдегіду

  1. Після приймання всередину концентрованого розчину цієї речовини з’являється криваве блювання:

  1. ацетатної кислоти *

  2. м-крезолу

  3. фенолу

  4. ацетону

  5. п-крезолу

  1. Ця реакція дозволяє відрізнити м-крезол від о-, п-крезолу і фенолу:

  1. Лібермана

  2. розчин ферум (ІІІ) хлориду *

  3. реактивом Міллона

  4. індофенолова реакція

  5. з бромною водою

  1. Після приймання всередину розчину цієї речовини з’являється блювання білими масами:

  1. ацетатної кислоти

  2. м-крезолу

  3. фенолу *

  4. ацетону

  5. п-крезолу

  1. Яка реакція є спільною для виявлення ацетону і ацетатної кислоти:

  1. з ферум (ІІІ) хлоридом

  2. з натрій нітропрусидом

  3. утворення йодоформу

  4. утворення індиго *

  5. утворення складних ефірів

  1. Відбулося отруєння „леткими” отрутами. Тетраетилсвинець при дистиляції з водяною парою збирають:

  1. У колбу, що містить дистильовану воду

  2. У колбу, що містить хлоридну кислоту

  3. У колбу, що містить гідроксид натрію

  4. У колбу, що містить спиртовий розчин йоду *

  5. У порожню колбу

  1. Під час метаболізму цієї речовини утворюється хінгідрон, який дає оливкове забарвлення сечі

  1. ацетатної кислоти

  2. м-крезолу

  3. ацетону

  4. фенолу *

  5. п-крезолу

  1. Ця реакція дозволяє відрізнити о-крезол від м- і п-крезолу:

  1. Лібермана

  2. з бромною водою

  3. реактивом Міллона

  4. індофенолова реакція

  5. з бензальдегідом *

  1. При цілеспрямованому аналізі на наявність в біологічному матеріалі фенолу перед перегонкою до нього додають:

  1. розчин тартратної кислоти

  2. розчин фосфатної кислоти

  3. розчин ацетатної кислоти *

  4. розчин хлоридної кислоти

  5. розчин оксалатної кислоти

  1. При дослідженні дистиляту на наявність в ньому ацетону необхідно дистилят:

  1. підлужити розчином натрій карбонату

  2. висолити шляхом насичення дистиляту натрій хлоридом, кальцій хлоридом, калій карбонатом *

  3. підкислити розчином фосфатної кислоти

  4. безпосередньо проводити реакції в дистиляті

  5. піддати фракційній перегонці

  1. Яка реакція є спільною для виявлення в дистиляті етанолу і ацетону:

  1. з натрій нітропрусидом

  2. з фурфуролом

  3. з о-нітробензальдегідом

  4. з ацетатною кислотою

  5. утворення йодоформу *

  1. При цілеспрямованому аналізі на наявність в біологічному матеріалі ацетатної кислоти перед перегонкою до нього додають:

  1. розчин тартратної кислоти

  2. розчин фосфатної кислоти *

  3. розчин натрій гідроксиду

  4. розчин хлоридної кислоти

  5. розчин оксалатної кислоти

  1. В процесі метаболізму фенолу в організмі може утворюватися гідрохінон, який процес лежить в основі цього методу:

  1. гідроксилювання по ароматичному кільцю *

  2. кон’югація з глюкуроновою кислотою

  3. кон’югація з сульфатною кислотою

  4. метилювання

  5. ацетилювання

  1. Відбулося отруєння фенолом. При ізолюванні фенолу з біологічного матеріалу варто виконати:

  1. збір дистиляту в розчин натрій гідроксиду;

  2. збір дистиляту в охолоджений приймач;

  3. збір дистиляту в порожню колбу;

  4. концентрування з дистиляту шляхом екстракції ефіром *

  5. перегонку із селективним переносником бензолом.

  1. Судово-медичний токсиколог одержав завдання провести направлене дослідження на кислоту ацетатну. Особливістю дистиляції з водяною парою кислоти ацетатної є збір у колбу, що містить:

  1. розчин йоду спиртовий;

  2. натрій гідроксид *

  3. воду дистильовану;

  4. кислоту хлоридну;

  5. у порожню колбу.

  1. Відбулося отруєння кислотою ацетатною. Яку кислоту використовують для підкислення об'єкта при направленому дослідженні на кислоту ацетатну:

  1. тартратну

  2. сульфатну *

  3. хлоридну

  4. оксалатну

  5. нітратну.

  1. Проведено ізолювання отрут дистиляцією з водяною парою. У результаті реакції з ферум (III) хлоридом утворилося синє забарвлення, що вказує на наявність:

  1. кислоти ацетатної;

  2. фенолу, м-крезолу;

  3. фенолу, о-крезолу *

  4. ацетону;

  5. аніліну.

  1. В результаті проведення дистиляції з водяною парою дистилят дає позитивну йодоформну пробу. Які отрути будуть давати цю реакцію?

  1. метанол і формальдегід;

  2. кислота ціанідна і анілін;

  3. фенол і пропанол;

  4. етанол і ацетон *

  5. етиленгліколь і гліцерин.

  1. Після проведення дистиляції з водяною парою судово-медичним токсикологом у дистиляті знайдений ацетон. Який реактив є найбільш доказовим для виявлення ацетону?

  1. вода бромна;

  2. лантану нітрат;

  3. реактив Міллона;

  4. кислота фуксинсульфітна;

  5. натрій нітропрусид *

  1. Відбулося отруєння фенолом. Якою реакцією виявляється ендогенний фенол?

  1. утворенням індофенолу;

  2. реактивом Миллона;

  3. із бромною водою *

  4. ферум (III) хлоридом;

  5. реакцією Лібермана.

  1. Якої реакції не дає м-крезол:

  1. реакцію Лібермана

  2. індофенолові реакцію

  3. з реактивом Міллона

  4. з розчином ферум (ІІІ) хлориду

  5. з бензальдегідом *

  1. Відбулося отруєння ацетоном. З якої реакції почнете дослідження дистиляту на ацетон?

  1. з реактивом Міллона;

  2. йодоформної проби *

  3. з фурфуролом;

  4. натрій нітропрусидом;

  5. утворення індиго.

  1. Відбулося отруєння тетраетилсвинцем. Тетраетилсвинець при дистиляції з водяною парою збирають у колбу, що містить:

  1. спиртовий розчин йоду *

  2. кислоту хлоридну;

  3. натрію гідроксид;

  4. воду дистильовану;

  5. у порожню колбу.

  1. Після закінчення перегонки тетраетилсвинцю, осад який при цьому утворився досліджують наступним чином:

  1. розчиняють при нагріванні в 30 % розчині амоній ацетату

  2. розчиняють при нагріванні в концентрованій сульфатній кислоті

  3. розчиняють в розчині лугу

  4. розчиняють у воді

  5. випарюють досуха, додають нітратної кислоти і знову випарюють досуха *

  1. Відбулося отруєння отрутою, яка ізолюється методом дистиляції. Яка отрута реагує з водою бромною?

  1. Фенол *

  2. кислота ацетатна

  3. ізопентанол

  4. формальдегід

  5. етанол.

  1. Для розділення сумішей речовин застосовують хроматографічний метод. Хроматографія – це метод аналізу, який базується на перерозподілі речовини між:

  1. Рухомою і нерухомою фазами *

  2. Двома рідкими фазами, які не змішуються між собою.

  3. Рідкою і твердою фазами.

  4. Рідкою і газовою фазами.

  5. Твердою і газовою фазами.

  1. В основі якісного аналізу в газовій і рідинній хроматографії лежить залежність від природи речовини:

  1. часу або об’єму утримування *

  2. ширини піку на половині висоти;

  3. ширини піку біля основи хроматограми;

  4. півширини хроматографічного піку;

  5. висоти або площі хроматографічного піку.

  1. Як детектори в газовій хроматографії можуть використовуватися:

  1. полум’яно-іонізаційний, катарометр *

  2. детектор кондуктометричний;

  3. детектор спектрофотометричний;

  4. детектор амперометричний;

  5. полум’яно-іонізаційний, флуоресцентний.

  1. Обов’язковою частиною будь-якого хроматографа є інжектор. Його функції полягають у:

  1. забезпечення введення проби *

  2. розділенні речовин проби;

  3. посилення сигналу;

  4. детектуванні окремих компонентів проби;

  5. розділення і детектування.

  1. При газохроматографічному визначенні суміші спиртів, розділення спиртів відбувається:

  1. в колонці *

  2. в інжекторі

  3. в детекторі;

  4. спочатку в інжекторі, потім в детекторі

  5. починається на виході з колонки

  1. Яка з вимог не належить до вимог до газу-носія:

  1. однорідний за формою *

  2. інертний

  3. легкодоступний

  4. чистий

  5. повинен підходити до певного виду детектора.

  1. Для кількісного визначення яких речовин можна використати аргентометрію:

  1. ціанідної кислоти, алкілгалогенідів *

  2. тільки для ціанідної кислоти

  3. тільки для алкілгалогенідів

  4. фенолу

  5. формальдегіду

  1. Які методи можна використати для кількісного аналізу фенолу?

  1. гравіметрію, броматометрію *

  2. йодометрію;

  3. спекторофотометрію;

  4. гравіметрію, аргентометрію;

  5. броматометрію, спектрофотометрію;

  1. Найбільш чутливим методом кількісного визначення отрут є метод ГРХ. Від якого параметра залежить висота піків аналізованих речовин при аналізі їх цим методом?

  1. кількості отрут *

  2. від температури стовпчика;

  3. швидкості руху газу;

  4. складу рухливої фази;

  5. складу нерухомої фази.

  1. Для кількісного визначення яких речовин використовують спектрофотометрію з фуксинсульфітною кислотою:

  1. етиленгліколю після окиснення, формальдегіду *

  2. алкілгалогенідів

  3. тільки формальдегіду

  4. ціанідної кислоти

  5. фенолу

  1. В основі кількісного аналізу в газовій хроматографії лежить залежність:

  1. Висоти хроматографічного піка і його площі від концентрації речовини *

  2. Часу утримування від концентрації речовини.

  3. Об’єму утримування від концентрації речовини.

  4. Ширини хроматографічного піка від концентрації.

  5. Висоти, еквівалентної теоретичній тарілці , від кількості речовини.

  1. Для газового хроматографа характерна наявність таких вузлів:

  1. інжектор, колонка, детектор *

  2. самописець, детектор, фотопомножувач;

  3. колонка, самописець, фотоелемент;

  4. монохроматогаф, детектор, колонка;

  5. призма, дифракційна решітка, детектор.

  1. Для кількісного визначення „летких” отрут можна використати спектрофотометрію. Для спектрофотометричного визначення алкілгалогенідів використовують:

  1. реакцію Фуджівара *

  2. аргентометрію;

  3. гравіметрію;

  4. з калій біхроматом;

  5. з фуксин сульфітною кислотою.

  1. В якості рухомої фази (носія) у газовій хроматографії застосовують такі гази:

  1. H2, He, N2, Ar *

  2. N2, Ar, He;

  3. H2, He, NH3, SO2;

  4. He, SO3, CO2, H2;

  5. O


<< предыдущая страница   следующая страница >>