asyan.org
добавить свой файл
  1 ... 2 3 4 5 6 ... 10 11



Правопис слів іншомовного походження


У загальних назвах

И

1. Після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж (дж), р перед приголосним (запам'ятати можна за допомогою приказки «Де ти з'їси цю чашу жиру?»)

Диктант, мюзикл, косинус, універ­ситет, чипси, режим, цифра, акре­дитив, цитата

(АЛЕ: сіті, мартіні, місіс, фортісімо)

2. У складних словах із префіксами:

  • ди-;

  • деци-;

  • дис-, диз-;

  • анти-

Дилогія, дилема, диптих; дециметр, децибел; дискваліфікація; дизасоціація; антитеза



Продовження табл.


И

3. У словах, давно запозичених зі схід­них мов

Кинджал, кишлак; лимон, кипарис, химера




4. У словах церковного походження, запозичених із грецької мови

Єпитрахиль, митрополит, єпископ

І

1. На початку запозичених слів

Історія, інцидент, інструмент, ідеал




2. Після приголосного перед голосним та й

Плагіат, клієнт, фієста, авіатор




3. У кінці невідмінюваних слів

Журі, візаві, попурі




4. Після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед наступним приголосним

Бізнес, фінанси, вікарій, архів, гіпо­теза




5. Після префікса дез-

Дезінформація, дезінтеграція

Ї

Після голосних

Альтруїст, прозаїк

Є

1. На початку слова

Єфрейтор, єпископ




2. Після апострофа, літер е, і, й та м'якого знака

Прем'єра, фойє, дієта, конвеєр, круп'є, ательє, сомельє

Е

1. На початку слова

Екватор, еліпс, ескалоп




2. Після голосного, крім е та і

Дуель, фуете, поема, каное (АЛЕ: плеєр, траєкторія)




3. Після твердих приголосних

Галера, престо, декан, лекало




4. У кінці невідмінюваних слів

Турне, кашне




5. У префіксах де-, ре-, дез-

Дестабілізація, рекомбінація, дезін­фекція

У

Після ж, ш

Парфуми, журі, брошура

У власних назвах

И

1. У закінченнях -ида, -ика

Антарктика, Антарктида, Фло­рида, Америка




2. Після ж, ч, ш, ц перед приголосним

Алжир, Лейпциг, Чикаго, Шиллер




3. У буквосполученні -ри- перед при­голосним

Рига, Париж, Рим, Єрихон

NВ! На сьогодні деякі географічні назви, що підпадають під «правило дев'ятки», мають подвійне написання (Чилі (в універсальних словниках) — Чілі (у галузевих виданнях)), що обумовлено дотриманням принципу написання цих слів у мові- джерелі. Наприклад:

Кордільєри — Соrdilleras;

Сіцілія — Sісіlу;

Чікаґо — Сhісаgо;

Чілі — Сhіlіе;

Флоріда — Florida;












Бразілія — Вrаzіl;

Корсіка — Соrsіса;

Мадрід — Маdrid.
Цей принцип стосується й написання іншомовних імен та прізвищ, тому й маємо: Арістотель — Аристотель, Перікл — Перикл. Хоча зазвичай більшість іншомов­них імен і прізвищ пишемо з і: Фрідріх, Річард, Діккенс


І

1. Після приголосних (крім тих, що підпадають під «правило дев'ятки») перед іншими приголосними

Кіпр, Візантія, Лісабон,

АЛЕ: Вавилон, Вифлеєм, Китай, Єгипет, Пакистан




2. У кінці невідмінюваних слів

Сочі, Поті

ї

У кінці власних та географічних назв після м'якого приголосного або голос­ного

Д'Обіньї, Гімалаї

є

1. На початку власних та географічних назв

Європа, Євпаторія, Єва, Єрмак




2. У кінці невідмінюваних слів

Готьє, Монтеск'є






NВ!

  1. Російські географічні назви та прізвища не перекладаємо: Южне, Красний Луч, Сєверодонецьк, Алексєєв, Сергєєва.

  2. При перекладі прізвищ на -ой, -ов, -ин закінчення залишаються незмінними: Донськой, Солженіцин, Крамськой, Бородин, Козлов.

  3. Перекладаючи російські прізвища із суфіксами -ев, -еев, після приголосних пи­шемо є (Костєєв, Болте в), однак після р, ц та шиплячих — е (Плещеєв, Тютчев, Лазарев).

  4. В окремих випадках подвійність написання обумовлена фонетичними особли­востями: Нью-Брансвік (Нью-Брансуїк), Колдуелл (Колдвелл).

  5. Сполуки -зск-, -жск- перекладаємо як -зьк: Харцьізск Харцизьк, Онежское озеро — Онезьке озеро (АЛЕ: Даргомыжский — Даргомижський)

Уживання великої та маленької літер у власних назвах


НАЗВИ ІСТОТ

  1. Індивідуальні найменування

1. З великої літери пишемо особисті імена, прізви­ща, по батькові, псевдоніми,

прізвиська, назви династій.

При цьому у складених іменах, прізвищах і псевдонімах обидві частини пишемо з великої літери.

Ольга, Кирило, Петро Ілліч Чайковський, Адам Міцке- вич, Гай Юлій Цезар, Гулак- Артемовський, Шолом- Алейхем, Ганс Кристіан Андерсен, Жан-Жак Руссо; Олександр Македонський,




Продовження табл.

Примітка 1. В утвореннях на кшталт Дюма-бать- ко, Дюма-син, Рокфеллер-старший тощо слова бать­ко, син, старший, молодший не перейшли в розряд прізвисьок і є загальними назвами.

Примітка 2. 3 маленької літери пишемо іменники, утворені від особистих імен та прізвищ: ніцшеа нець, дарвінізм, шевченкіана.

Примітка 3. Написання власних імен із малень­кої літери (зазвичай у формі множини) допуска­ють як експресивно-стилістичний прийом із ме­тою посилення негативної або іронічної оцінки зображуваного: сучасні наполеони, герострати. Але якщо вони мають позитивну конотацію, ужи­ваємо велику літеру: Гей, нові Колумби й Магелла- ни... (В. Симоненко)

Примітка 4. 3 маленької літери пишемо назви одиниць вимірювання, які були дані за іменами вчених, а також назви предметів, виробів (видів одягу, зброї, тканин, напоїв тощо), які були дані за індивідуальними іменами людей і наймену­ванням фірм: ампер, вольт, кулон, ом, ньютон, паскаль, ангстрем, рентген (фізичні одиниці); галіфе, макінтош, френч (види одягу); браунінг, кольт, маузер, наган, катюша (види зброї); на­полеон (тістечко); геркулес (крупа); іван-покиван (іграшка); АЛЕ: Фаберже (як назва виробів цієї фірми)

Річард Левине Серце, Яро­слав Мудрий, Микола Хви­льовий (Фітільов); Ким Ір Сен, Сунь Ятсен, Хо Ши Мін, Акіра Куросава; Габ- сбурги, Бурбони, Птолемеї, Плантагенети, Рюрикови чі, Тимуріди

2. 3 великої літери пишемо прізвиська тварин.

Примітка 1. Якщо індивідуальні назви вживає­мо як узагальнені найменування тварин, то їх пишемо з маленької літери: рябки, сірки (про со­бак), лиски (про корів), мурки (про кішок), сивки (про коней).

Примітка 2. Назви порід тварин пишемо з ма­ленької літери: корова холмогорка, собаки болон­ка, пудель, сенбернар, кури кохінхінки, легорн, вів­ця тонкорунна

Кіт Васько, кішка Мурка, собака Рябко, коза Машка, кінь Сивка, слон Самбо



<< предыдущая страница   следующая страница >>