asyan.org
добавить свой файл
1
3 місце

Станкевич Христина, (м. Маріуполь, Донецька обл. )

Писанка – невичерпне джерело творчого натхнення

І. Обґрунтування вибраної теми.

Вже другий рік я займаюсь у гуртку декоративно – ужиткового мистецтва,

який є в нашій школі. Мене дуже захоплює пасхальна тематика, і коли прийшла весна, напередодні Великодня, мій вчитель запропонував виконати писанку з таким орнаментом, я дуже зацікавилась і вирішила виготовити таку писанку.

ІІ. Легенда створення писанки.

Навесні, коли перші сонячні промені, пробиваючи зимові хмари, торкаються землі, коли на очах починають зникати снігові кучугури, а крижані ланцюги, що мовби скували все живе, перетворюються у дзвінкі струмочки, зверталися люди до неба і, простягаючи руки, закликали – зустрічали весну. З вирію прилітали птахи вісники весни – радості, вісники сонця. У собі вони несли яєчка – емблему Сонця, життя, воскресіння, народження. Всі птахи починають нести яєчка і висаджувати пташенят тільки з весною, з сонцем. Та й сам жовток своїм кольором і формою нагадує Сонце.

За давніми легендами весь світ виник з велетенського космічного яйця, яке плавало у морській безодні. За уявленнями наших предків зі шкаралупи утворилося небо, з плівки – хмари, з білка – вода, а з жовтка – земля. Ще на зорі життя людини яєчко було часткою життєдайної, чарівної сили Сонця, а пізніше – амулетом, за допомогою якого людина привертала до себе, умилостивляла та з‘єднувала добрі сили, а злі, лихі – відвертала. Щоб сильнішим було те яйце, поверхню шкарлупи фарбували та наносили на неї чарівні магічні знаки, і були ті знаки малюнками - молитвами. Так створювались писанки, адже «записані» там і подяка, і прохання…

За повір‘ями писанка приносить добро, достаток, здоров‘я та захищає людину від усього злого.

ІІІ. Археологічні дослідження

Питання генези української писанки залишається недослідженим; археологія не має жодних свідчень існування на теренах України (Київської Русі) розписаних яєць, тимчасом як на території сусідньої Польщі під час розкопок могил Х-ХІП ст. знайдено було розписані шкарлупки і навіть одну цілу писанку; знаходили культові яйця і в курганних похованнях скіфів у Східному Криму (IV ст. до Р. Х. ). Загалом мальовані яйця знаходили як на території Європи так і в Африці та Азії. Найдавніші знахідки належать єгипетським та нубійським похованням. Це зазвичай страусині яйця, у Європі натомість знаходили гусячі та курячі. Кладення яєць у могили було характерне майже для всіх культур Середземномор'я.

Відомо що в період Київської Русі, крім писанок на пташиних яйцях, робили і керамічні. У 80-х роках XIX ст. під час розкопок Кривушанської могили археолог Уваров знайшов такі керамічні яйця. На таку ж знахідку натрапив у 1908 році під час розкопок на Полтавщині і Вікентій Хвойка. Зовсім недавно, кілька років тому, одну глиняну писанку було знайдено під час розкопок стародавнього Галича (с. Крилос ) на Західній Україні.

Найдавніша українська керамічна писанка, яку знайшли археологи, датується IX ст. після Р. Х. Загалом таких писанок під час розкопок було знайдено близько 70 штук; вони були дуже поширені в Київській Русі й мали характерний розпис, що виконувався особливою технікою.

ІV. Символика української писанки та традиції українського писанкарства.

В Україні з давніх-давен писанки є синонімами Батьківщини, сили та непереможності нашого народу. Писанка, як і вишитий рушник, є символом України, оберегом цієї землі.

Писанка відома в усьому світі. Ще дохристиянський період у слов'ян був звичай: на весні, під час святкування приходу нового року дарували один одному «червоні яйця». Цей обряд пов'язаний з народними уявленнями про яйце, яке було символом весни, сонця, перемоги життя над смертю, весняного відродження природи.

Українська писанка – це витвір мистецтва. Виготовляючи символ Життя та Великодньої радості, руки творців споконвіків вкладають у це мистецтво свою душу, вміння, доводять до вершин вдосконалення різноманіття ліній і орнаментів, зображуючи у фарбах усю колоритність життя. Ми із захопленням дивимось на цю красу-маленькі шедеври, які створили талановиті руки людей.

Писанка дістала назву від слова «писати». Це яскраво розмальоване куряче яйце або яйце зроблене з дерева чи глини. Залежно від місцевих традицій, технік оздоблення розмальовані яйця мають такі назви: писанки (багатоколірні, розписані воском), крашанки (одноколірні), мальованки (мальовані пензликом, здебільшого по дереву), дряпанки (орнамент, видряпаний по фарбованому яйцю гострим предметом) та інші.

Крім яйця талісманом вважався цілий ряд магічних символів, їх різьбили на камені, знаряддях праці, зброї, малювали на стінках, вишивали на одязі. Ці символи малювали також і на яйцях, щоб зміцнити силу талісманів, а покрите чарівними знаками яйце – це вже не просто яйце, а писанка. До святості писанки причинялися також бджолиний віск, вогонь, вода, фарби, тобто ті речі, без яких писанка неможлива. Серед людей існує багато переказів про чарівну силу цих речей. До створення писанки треба підходити з натхненням, їх треба писати без поспіху, в доброму настрої, ні на кого не гніваючись.

Фарби для писанки готувались з природних барвників, тобто здебільшого різних рослин і насіння. Збирали їх заздалегідь (влітку та восени), освячували в церквах і мали напоготові перед Великоднем. Жовту фарбу отримували з гілок чи кори дикої яблуні або дріку красильного; зелену – з пролісків, насіння з чорного соняшника, барвінкового листя; червону дуже рідко робили в домашніх умовах з рогу оленя, частіше купували фарби рослинного походження з червоного або сандалового дерева яке росте в Бразилії; коричневу фарбу отримували з бруньок вільхи, ліщини, кори дуба, листя кінського каштана; чорну готували з чорнильних горішків дуба, листків чорноклена.

Символіка кольорів має велике значення при написанні писанки. Якщо писанка призначалася хліборобові, то тло писанки неодмінно мало бути чорного кольору. Це колір свята весняної землі, що прокидається від зимового сну. Символічне значення – плодючість. Червоний колір – кров, що символізує життя, але червоний – то й ще й колір, пов'язаний з відходом у «той» світ: червона китайка, червона охра, якою присипали тіло померлого.

З часом червоний колір став означати вогонь небесний (блискавка, Сонце), символізували силу, чоловічу стать, здоров'я, любов, владу. Білий – чистота. Цей колір є символом вирію, де перебувають душі. Якщо на писанках білим зображено символи або лінії, то означало безгрішне життя. Жовтий колір означав достигле зерно, достаток, врожай. То колір сонця. Жовтий колір оберігав від злих сил. То також колір багатства. Блакитний уособлював небо, повітря, воду, здоров'я. Це колір небесної божественності. На писанках – це символ насичення. Зелений – колір весни, воскресіння природи, багатства рослинного і тваринного світу. Коричневий колір позначав матір – землю. У наші часи рідко використовують природні барвники, здебільшого вживають хімічні, анілінові барвники для вовни, які чудово, в яскраві тони фарбують шкаралупу яєць.

Із запровадженням християнства змінюється поступову і символіка писанки. Вона стала символом радості і віри у Воскресіння Ісуса Христа, як символу всепрощення. Ось де-які символи орнаментів.

Сонце - джерело світла й тепла, "всевидяще око"; хрест - символ всесвіту, знак чотирьох сторін світу, чотирьох пір року; дерево життя - символ світобудови, поєднує в собі верх і низ, землю й небо, минуле й майбутнє; спіраль - знак зародження нового життя, родючості; сварга - знак всесвіту; символ Величі Божої; триріг - знак святого вогню і Святої Трійці; зоря - знак неба, Богині-Матері, символ Діви Марії; квіти - символізують радість, красу, дітей.

V. Виготовлення бісерної писанки.

Стародавні традиції виготовлення писанок збереглися й до нашого часу. Вони живуть у народі, поповнюються та розвиваються. Крім традиційної писанки, є ще один стародавній вид прикрашання великодніх яєць – це восковки-бісерки. Яйце покривали тонким шаром білого воску, в який вдавлювали бісер, викладаючи, подібно до інструкції, різноманітні узори. Замість бісеру використовували шматочки кольорового скла та фольги. Восковки-бісерки виготовлялися виключно у монастирях без усякого символічного значення та продавались богомольцям на згадку про перебування у монастирі. Цим видом мистецтва славився Браїловській монастир на Вінничині. Інколи трапляються технології, які продовжують старовинні монастирські традиції: яйця обклеюють клаптиками різнокольорового шовку або трикотажу.

Висковки-бісерки були дуже яскравими та гарними, але швидко псувалися, тому що віск – це матеріал натуральний і зберігається недовго. Тому з часом, коли стали широко використовуватись бісерні техніки, та враховуючи традиції ювеліра Карла Фаберже, стали виготовляти сувенірні яйця у техніці нанизування бісером по поверхні яйця або по дерев'яній формі, інколи техніка спрощується, і бісер просто наклеюють. У цьому разі узори найчастіше геометричні і сяють своїми коренями у сиву давнину. Також є й інші художні сюжети, які відображають символізм у писанкарстві. Нині звичай виготовлення писанки дуже поширений і популярний.

Для виготовлення своєї бісерної писанки я взяла дерев‘яну форму яйця та у техніці нанизування бісером по поверхні яйця виконала орнамент у вигляді хороводу дівчат. Свою роботу я присвячую жінкам України.

Україна. Жінка. Мати... Як багато значать ці слова для кожного з нас.

Немає друга ближчого і ріднішого, ніж мама. Всі наші радості і печалі, мрії і прагнення – разом з нею, бо все розуміє ніжне материнське серце.

Роль жінки в українській історії надзвичайно велика. Ще з часів трипільської культури жінки української землі стають берегинями роду, незаперечними авторитетами і майстринями у створенні матеріальних і духовних набутків суспільства. Хоровод – танок, який об‘єднує людей за настроєм, духом, традиціями, отже, так і наших жінок об‘єднує гідність, мудрість, терпіння та краса душі.

VI. Висновок

Сьогодні писанкарство збереглося і розвивається завдяки майстрам старшого покоління у багатьох давніх осередках цього виду мистецтва. Писанки продаються на ярмарках, у художніх салонах. Оригінальний орнамент писанок не тільки чарує своєю вишуканістю, мініатюрністю, гармонією колориту, він несе прадавні символи світорозуміння і природи, єднає з традицією минулого. Українська писанка у світі є символом нашого народу.