asyan.org
добавить свой файл
1
Оборотні процеси. Оборотним процесом називається процес, який можна провести у зворотному напрямку таким чином, щоб система пройшла через ті самі стани, що й при прямій ході, але в зворотній послідовності. Оборотні процеси мають таку властивість: якщо при прямій ході система отримувала теплоту dQ і виконувала роботу dA, то при зворотній ході система віддає тепло dQ= dQ і над нею виконується робота dA= dA.

Коефіцієнт корисної дії (ККД) теплової машини. Термодинаміка виникла спочатку як наука про теплові машини. Теплова машина – це пристрій, який перетворює теплову (внутрішню) енергію у механічну роботу. Будь-яка теплова машина являє собою систему, що виконує певний круговий процес (цикл) і складається з робочої речовини, нагрівача і охолоджувача (див. рис. 22). У ході циклу робоча речовина спочатку розширюється, а потім знову стискається. Щоб робота за цикл була позитивна, при розширені робочій речовині надається теплота Q1, а при стисканні – відбирається теплота Q2. Різниця між теплотою отриманою і відданою робочою речовиною перетворюється у корисну роботу.

Коефіцієнт корисної дії теплової машини

. (2.27)



Рис. 22

Другий закон термодинаміки. Якщо перший закон термодинаміки встановлює кількісні співвідношення у теплових процесах, то другий закон вказує направленість цих процесів.

Не можливі процеси, єдиним і кінцевим результатом яких був би перехід тепла від тіл менш нагрітих до тіл більш нагрітих.

Якщо перехід тепла від менш нагрітих тіл до більш нагрітих не є єдиним кінцевим результатом цього процесу, то такий перехід можливий, наприклад у холодильній камері, де тепло переходить від менш нагрітих тіл до більш нагрітих, але при цьому виконується робота.

Цикл Карно. З другого закону термодинаміки випливає, що єдиним оборотним процесом, який супроводжується теплообміном з тепловим резервуаром з постійною температурою, є ізотермічний процес, що протікає при температурі резервуара.

Отже оборотний цикл, у ході якого система вступає у теплообмін з двома тепловими резервуарами, повинен складатися з двох ізотерм і двох адіабат. Адіабати йдуть крутіше ізотерм і замикають дві ізотерми у цикл. Такий цикл було введено в розгляд Карно і він отримав його ім’я (див. рис. 23), а теплова машина, яка працює за циклом Карно, називається ідеальною тепловою машиною.

Рис. 23

ККД циклу Карно визначається формулою

, (2.28)

де T1 – температура нагрівача; T2 – температура охолоджувача.

Нерівність Клаузіуса.

Справедливі два твердження:

1. ККД всіх оборотних теплових машин, що працюють

в ідентичних умовах (тобто при однакових температурах нагрівача і охолоджувача), однаковий.

2. ККД теплової машини, яка працює за необоротним циклом, завжди менший, ніж ККД машини, що працює за оборотним циклом, якщо умови роботи двох машин однакові. Це пояснюється тим, що повна робота при необоротному циклі менша, ніж при оборотному.

Якщо система у циклі вступає у теплообмін з N тілами, при цьому від тіла з температурою Ti отримує кількість тепла  Qi (див. рис. 24), то повинна виконуватися умова:



Рис. 24

, (2.29)

яка має назву нерівністі Клаузіуса. Відношення теплоти Qi , яку отримує система, до температури Ti , при якій ця теплота доставляється у

систему, називається зведеною кількістю теплоти. З нерівності (2.29) випливає, що сума зведених кількостей теплоти, отриманих системою за цикл, дорівнює нулю, якщо цикл оборотний і менша нуля, якщо цикл необоротний.

Ентропія. Із нерівності Клаузіуса випливає, що сума зведених кількостей теплоти, отриманих системою при оборотному переході з одного стану в інший, не залежить від шляху, за яким виконується перехід, а залежить тільки від початкового і кінцевого станів (див. рис. 25):



Рис. 25

. (2.30)

Звідси випливає, що при оборотному переході величина Q/T є приростом деякої функції стану. Ця функція позначається S і називається

ентропією системи:

. (2.31)

Таким чином, ентропія – це функція стану системи, приріст якої при оборотному процесі дорівнює зведеній кількості теплоти, отриманої системою:

, (2.32)

де S1 – значення ентропії у початковому стані, S2 – у кінцевому.

Фізичний зміст ентропії випливає із статистичного визначення ентропії, яке вивів Больцман:

S = k ln w, (2.33)

де k – стала Больцмана; w – термодинамічна ймовірність системи, що характеризує кількість різних способів, якими може бути реалізований даний стан системи.

Таким чином, ентропія – міра хаосу (невпорядкованості) в системі. Чим більша ентропія – тим більший хаос в системі.

Властивості ентропії. З урахуванням необоротних процесів, формула (2.31) переписується у вигляді нерівності

, (2.34)

де знак рівності береться для оборотних процесів, а нерівності – для необоротних. Для ізольованої системи Q=0 і S 0. З цього випливає, що: 1) ентропія ізольованої системи тільки збільшується, якщо процеси в неї необоротні (закон збільшення ентропії); 2) ентропія ізольованої системи залишається сталою, якщо процеси в ній оборотні (закон збереження ентропії).

Лекція 4. Основи термодинаміки.