asyan.org
добавить свой файл
1
Новела Г.Г.Маркеса «Стариган із крилами».

Мета уроку: висвітлити основні етапи творчого шляху Г.Г.Маркеса, показати своєрідність творчого методу митця, допомогти учням збагнути ідею оповідання «Стариган з крилами», мотиви поведінки персонажів, їхні характери; з’ясувати особливості зображення людського суспільства у творі; розвивати образне мислення учнів; виховувати здатність розуміти іншу людину.

Обладнання: портрет письменника Г. Маркеса, епіграфи, опорні схеми, таблиця, презентація, текст оповідання.

Тип уроку: аналіз художнього тексту.

Форма уроку: урок-роздум.

Розповідь учителя.

10 грудня 1982 року король Швеції Карл-Густав вручив колумбійському письменникові Габріелю Гарсіа Маркесу відзнаку Нобелівської премії «за романи й оповідання, в яких фантастичні й реалістичні елементи поєднані заради створення щедрого світу, в якому відбито життя й супереч­ності Латиноамериканського континенту». Особливості світобачення письменника виявилися у творі «Стариган із крилами», який увійшов до збірки «Не­звичайна й сумна історія про довірливу Ерендиру та її жор­стоку бабку» (1972).

  • Запитання для бесіди.

1. Чи з цікавістю ви прочитали твір і чому?

2. Розкажіть про те, що ви відчуваєте, звертаючи увагу на суперечливі почуття, що викликані прочитаним твором.

3. Що переживає? Що думає? До чого прагне автор?

4. Які запитання виникли у вас, коли ви читали твір?

5. Назвіть найважливіші, на ваш розсуд, ко­рисні думки.

6. Чим збагатив і що відкрив для вас цей твір?

Розповідь учителя.

Габріель Гарсіа Маркес народився 6 березня 1928 року в невеличкому містечку Аракатака, що розташувалося у ба­сейні річки Магдалени неподалік від Атлантичного океану, в Колумбії.

Неподалік знаходилося оточене тропічним лісом сели­ще Макондо, про яке розповідали незвичайні, таємничі історії, ніби це місце дикунів і чаклунів. Найбільше таких історій знала бабуся майбутнього письменника. І розповіда­ла вона їх так впевнено, з такою вірою, що ця віра мимоволі передавалася і малому Габо.

Габріель Гарсіа Маркес почав друкуватися в 1947 році. Повість «Опале листя» (1955), романи «Ніхто не пише пол­ковникові» (1958), «Недобрий час» (1961) мають реалістич­не спрямування. В збірці оповідань «Похорон Мама-Гранде» (1962), в романі «Сто років самотності» (1967) є еле­менти фантастики та сатири.

У 1978 році українські читачі мали змогу ознайомитися з романом «Осінь патріарха» (1978), що побудований на основі спостережень і роздумів над дійсністю багатьох латиноамериканських країн. Після цієї книги, яку письменник вважав головною в своїй твор­чості, довго нічого не пише. Лише у 1981 році з'являється роман «Хроніка однієї смерті, про яку всі знали зазда­легідь».

Про справжнє кохання, яке здатне перемогти час, йдеться в романі «Кохання під час чуми» (1985). Останній роман «Генерал в лабіринті» (1989) повертає читача до те­ми диктатора, котра є провідною в латиноамериканській прозі XX століття.

Найбільше Г.Гарсіа Маркесу вдається писати в малому епічному жанрі: новели та оповідання.

Спробуємо зануритися у таємничий і в той же час реаль­ний світ твору «Стариган із крилами».

Автор розповідає про події, які трапилися у провінційному приморському селищі. Звичайно, Габріель Гарсіа Маркес не вживає поняття «провінція». Воно тери­торіальне, а не духовне. Провінція існує там, де люди не ба­жають, не уміють жити нарівні з часом.

За випадком долі мешканці селища опиняються в центрі подій: «А люди йшли і йшли. Прибув навіть мандрівний цирк...». Їхню увагу привернув стариган із крилами.

Проблемне запитання: «Стариган із крилами: хто він такий?»

Учитель разом з учнями будує «ланцюжок» відповідей.

Ось один із варіантів: стариган із крилами — страховисько — людина, що потерпіла під час аварії іноземного паропла­ва — янгол — диявол, що дурить необережних людей — неприродне створіння (інопланетянин) — безпорадний ста­рий дід.

  • Запитання для бесіди

1. За кого ви приймаєте старигана із крилами і чому?

2. Зачитайте опис портрета старого. Що в нього звичай­не, а що дивне?

3. Назвіть головні чесноти героя.

4. Чи зустрічали ви в житті подібних людей?

Стариган із крилами: янгол чи дивак?

Слово «янгол» у перекладі з грецької означає «вісник». Подібний до Гермеса, він — «зв'язок» між живими та мерт­вими, між Богом та людьми, між Небом та Землею. Його ча­сто зображують як крилату істоту, що поєднує в собі антро­поморфні та тваринні форми. Мойсей Маймонід вважав ян­голів безтілесними, Іоанн Дамаскін — безсмертними, Арис­тотель — інтелектуальними. Відомо, що у Сократа був свій демон — дух, до порад якого він уважно прислухався.

Атрибути янгола: крила, музичні інструменти — труба, тимпан, флейта, скрипка; вогненний меч, книга тощо.

Риси характеру та функції: сила, енергія, політ, тиша, спокій, краса, вірність, благородність, служіння, прослав­лення, покірливість, допомога, хвилювання.

Янголи створені Богом як безтілесні надприродні істо­ти, що покликані повідомляти людям Його волю.

Янголи не однорідні. За давньою класифікацією Псевдо-Діонісія Ареопаги (V чи початок VI ст.), вони мають дев'ять чинів, групуються в три тріади: серафими херуви­ми престоли: панування — сили — влади; початку — ар­хангели — янголи.

Блейк виділяв пропащих янголів, що мешкають в пусте­лях Африки. Ці янголи мають вигляд людини похилого віку з крилами, з писемною табличкою в руках.

  • Запитання для бесіди

1. Людство завжди прагне див, молиться, аби вони мали місце, але ці дива мають бути феєрично прекрасними, кори­сними, зрозумілими. Які дива творив стариган із крилами?

2. Чи не вважаєте ви, що ці дива були схожі скоріше на жарт, як-от у випадку зі сліпим, до якого не повернувся зір, зате в нього виросли три нових зуби?

3. Уважно прочитайте крилаті вирази народного артис­та СРСР Бориса Андреєва:

а). Світ без посмішки та фантазії хіба це світ?!

б). Потрібно бути дуже розумним, щоб у важливу хвили­ну перетворитися на дурника.

Як вони пов'язані зі змістом та образом старигана із крилами?

4. Чи слушне, на вашу думку, прислів'я: не роби Добра, щоб не було в тебе Зла?

5. Чи можна вважати старигана із крилами диваком, яких завжди багато на землі, бо тут вони не потрібні? Обґрунтуйте свою думку.

6. Хто з персонажів твору вірить у те, що стариган — це янгол?

Учитель зачитує уривок:

«Дід сидів у кутку, розправивши крила, які сохли на сонці; довкруги валялись шкурин­ки від фруктів та недоїдки, які кидали люди».

  • Яким ви уявили героя? Занотуйте в зошит.

Наступний уривок:

«Нарешті йому таки пощастило здійнятися вгору... полетів у бік моря, перетворився на ма­леньку чорну цятку...»

Елісенда і Пелайо сприймають героя за стару людину, що потребує доброти і терпіння, а тому — це зайвий клопіт для їхньої сім'ї. «Він тинявся двором, повитоптував городи­ну, заходив до спальні, а коли його виганяли звідти віником, миттю опинявся на кухні» чи усамітнювався.

  • Запитання для бесіди

1. Чому стариган із крилами прилетів саме на подвір'я Елісенди та Пелайо?

2. Як вони сприйняли приліт янгола?

3. Чи вірно вчинили Елісенда та Пелайо, розповівши про старигана із крилами сусідці та місцевому отцю Гонзазі?

4. Як мешканці селища поставилися до янгола? В що во­ни вірять і до чого найбільше прагнуть?

5. Які риси вдачі персонажів визначають їхні дії та вчин­ки стосовно старигана із крилами?

Люди створили «гіперопіку» для старого з суворим роз­порядком. Вони часом навіть не розуміють того, яке зло чи­нять навколо себе і для себе. Ці екстремальні умови нагаду­ють часом фашистські концтабори. «...Менш благочестиві кидали в нього камінням... один тільки раз його вивели з се­бе — припекли розпеченою залізякою, якою клеймлять те­лят. Він так довго лежав непорушно, що люди вирішили пе­ревірити, чи не вмер».

Фашисти «виховували» в дорослій людині психологію людини:

  1. Не давали їсти, спонукали до голоду, заохочували. У творі читаємо: «Спочатку його пробували годувати крис­талами камфори... Але від них він відмовився, як від апетит­них сніданків, що приносили йому прочани... Їв він тільки баклажанну ікру».

  2. Наказували при всіх.

Прикро, що матеріальний добробут, а не духовний за­хоплює в полон «душі» персонажів твору. Елісенда та Пе­лайо «на виручені гроші збудували просторий двоповерхо­вий дім з балконом і садом... Недалеко від містечка Пелайо розвів кролячу ферму, ... а Елісенда купила собі лакові туфлі на високім каблуці і багато платтів з шовку».

У творі ми не зустрічаємо портретів Пелайо, Елісенди, сусідки, сина, отця Гонзаги. Тому учням пропонуються запи­тання на розвиток уяви та емоційного сприйняття.

  • Запитання для бесіди

1. Якими ви уявляєте собі Елісенду та Пелайо?

2. Якщо ми намалюємо Елісенду злою, некрасивою, то­встою, то це вірно, на вашу думку? Чому?

Елісенду оточують різні люди:

Стариган із крилами — засіб збагачення, незадоволен­ня, байдужості.

Пелайо — порадник і допомога по господарству.

Син — любов, піклування.

Сусідка — носій порад, мудрості.

Елісенда про себе, як і більшість з нас, може сказати: «Я різна: зла і добра, стримана і розкута, весела і сумна...»

Тому поділити персонажів на позитивних і негативних не можна. Вони не вміють жити в гармонії з природою, почут­тями, невпевнені у власних силах, не довіряють і не слуха­ють себе. Обставини спонукають їх діяти по-іншому. Прига­дайте, коли жар у немовляти минувся, подружжя вирішило, що вранці вони відпустять янгола на волю, зіб'ють пліт, да­дуть йому прісної води і харчів на три дні і відпустять на во­лю хвиль. Але на світанку всі жителі селища з'юрмилися пе­ред курятником, тому що діяти треба було виходячи із реалій.

Хтось з відомих сказав: «Дії це не тільки те, що ми роби­мо. Це і те, що робить нас». У свідомість читачів повинні до­проваджуватися такі поняття, як: гордість, смирення, турбота, милосердя, мужність, ніжність, воля, терпіння, героїзм, свобода, віра, цінування, самота, надія, смерть, любов, зрада, вірність- і багато інших.

Звернемося до опорної схеми-таблиці «Герої твору та за­гальнолюдські вічні цінності».

Зло

стариган із крилами

Добро

Зневіра

Пелайо

Віра

Відчай

Елісенда

Надія

Ненависть

дитина

Любов

Облудність

сусідка

Справедливість

Безглуздя

Отець Гонзага

Мудрість

Бездушність

мешканці селища

Великодушність

Байдужість

віруючі

Милосердя

Потворність

дівчина-павук

Краса

Вбивство

лікар

Оберігати життя

Пасивність

мешканці Землі

Нетерпимість до зла



Підлість

Брехливість

Фінал

Благородство

Чесність

Неволя




Воля

Злопам'ятство




Прощення

Найбільша цінність — зацікавленість собою і навколишнім світом.

  • Запитання для бесіди за схемою-таблицею

1.Які цінності відносяться до гуманістичних (гуманізм — від лат. humanus — людський,людяний ), значущі для людського буття в цілому і кожної особистості зокрема?

2. Які духовні цінності притаманні сім'ї Елісенди та Пе­лайо? Дайте відповідь, користуючись таблицею «Сімейні цінності».

Додаток. Таблиця «Сімейні цінності»

Сімейні цінності

1. Піклування про батьків і старших у сім'ї.

2. Взаємна повага і любов до батьків.

3. Злагода між членами сім’ї.

4. Гармонія і демократизм стосунків поколінь.

5. Готовність до взаєморозуміння.

6. Відповідальність за інших членів сім'ї.

7. Спільність духовних інтересів (віра в Бога).

3. Чи можна стверджувати, що Пелайо знаходиться між Зневірою та Вірою, а Елісенда — між Надією та Відчаєм? Доведіть свою думку, спираючись на текст.

4. З позицій критика оцініть оточуюче суспільство, зоб­ражене в цьому творі?

5. Мешканці нашої планети знаходяться між Пасивністю та Нетерпимістю до зла. Від того, що вони оберуть, зале­жить фінал — подальше життя: якщо це буде Нетерпимість до зла, то Благородство, Чесність, Воля, Прощення ово­лодіють внутрішнім світом особистості та навичками соціальної поведінки людей. Як твір Г.Гарсіа Маркеса «Ста­риган із крилами» допомагає обрати вірний шлях?

6. Яким чином найбільша цінність — зацікавленість со­бою і навколишнім світом — втілюється в цьому творі? Як ви розумієте цю цінність? Життя влаштоване так, що людина сама мусить обирати між Добром і Злом. Черкаський письменник Василь Пахаренко у своїй книзі «Незбагненний апостол» зазначає: «Зло існує для того, щоб людина става­ла Людиною, переборюючи його, щоб вона могла усвідоми­ти Добро і чинити Добро». Ця про­блема — духовна, а вибір визначає індивідуальну мо­ральність кожної особи зокрема, хоча не можна заперечу­вати певного впливу на цей вибір класових, економічних, релігійних, сімейних чи національних чинників.

Яка позиція автора твору? Скоріше вона — надетична. Автор нама­гається відокремитися від оточуючого світу, часу, подій, бу­ти вищим над Добром і Злом.

У творі Г. Гарсіа Маркеса є людська трагедія, страждан­ня Янгола, звідси й вічна проблема: як, залишаючись люди­ною, бути Янголом?

Відповіді учнів, запитання і завдання по­винні спонукати до відродження добра, співчуття, христи­янської любові, відвоювати у байдужості, безвір'я Людську Душу.

Тому нас не може не захоплювати така надприродна ри­са характеру старигана із крилами, як безмежне терпіння.

Художній твір «Стариган із крилами» Г. Гарсіа Маркеса - злет фантазії автора, що завжди тяжів до правди життя, відображення духовних пошуків, конфлікту особистості та суспільства, невдоволення долею та реальністю. Але якими б гіркими й сумними не були ці почуття, зміст твору осяяний світлом любові до людини, до природи, до народу, до Всесвіту, до життя і мрії.

Жанр. «Стариган із крилами» одні науковці визначають як оповідання - притча , а інші — новела .

Оповідання-притча — невеличка алегорична роз­повідь з символіко-філософським змістом, в якій фабула підпорядкована моралізаторській частині твору.

Новела (італ. novella — букв.: новина, від лат. Novellus – новітній) – епічний жанр, невеликий за обсягом прозо­вий твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіна­лом, напруженою та яскраво вимальованою дією. Новелі властиві лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів. Героями є особистості, що потрапили у незвичайні життєві обставини, і автор концентрує увагу на змалюванні їх внутрішнього світу, переживань та настроїв.

Висновок: оповідання-притча та новела — близькі епічні форми. Ми будемо вважати твір «Стариган із крила­ми» (1970 — 1972 pp.) новелою.

По-перше, твір будується на одній події, в якій відобра­жено парадоксальність явища буття. Парадоксальність не­звичайно поєднує трагічне й комічне, радість і горе, любов й ненависть. З парадоксальністю завжди поруч елемент комічності — усмішка, часом гірка, печально-сатирична.

По-друге, кінцівка твору неочікувана.

По-третє, мова лаконічна та яскрава.

Г. Гарсіа Маркес належить до напрямку «магічного реалізму», що став помітним явищем у світовому літератур­ному процесі другої половини XX століття.

У словнику-довіднику з зарубіжної літератури читаємо: «Реалізм магічний — художній метод у творчості деяких письменників, у творах яких фантастичне та реальне пе­ремішано, «сплавлено» в єдність, частіше відбувається в бу­денній обстановці. Вторгнення фантастичного не супровод­жується яскравими ефектами, а подається як звичайна подія. Створення особливої фантастичної дійсності є засо­бом пізнання та відображення глибинного, прихованого смислу явищ реального життя». Таким чином, магічний ре­алізм — це своєрідність зображення життя людей.

Новела багата на символіку. Скажімо, образ старигана у Г. Гарсіа Маркеса уособлює національний характер з його чеснотами і вадами, водночас Божого посланця, знехтувану Віру та уособлення Природи. Природа страждає немилосердно, поливаючи три доби дощем напівзатоплене подвір'я Пелайо.

Звернемося до таблиці «Образи-символи твору».

Образи-люди

Образи світу природи

Образи світу людей

Стариган з крила­ми — Божий посла­нець, символ знехту­ваної віри та уособ­лення Природи. Хлопчик — жорстоке дитя хворого сус­пільства. Жінка-павук — символ деградації суспільства. Пелайо та Елісенда — втілен­ня прагматизму

Дощ — символ необхідності ду­ховного очищення землі. Морська сти­хія — бурхливе й суперечливе життя. Морський вітер — відчуття свободи.


Селище — модель людства


Розвивальні завдання та запитання

1. Чи є сили у людей та персонажів твору боротися зі злом?

2. З якого приводу в мові вживається приказка «наче крила виросли»?

3. Чим нагадує новела Г. Гарсіа Маркеса «Стариган із крилами» славнозвісну «Казку про рибалку та рибку» О.С. Пушкіна?

4. Чим схожі Стариган із крилами та Грегор Замза з тво­ру «Перевтілення» Кафки?

5. Чому система сімейних і моральних загальнолюдсь­ких цінностей дає збій у творі та нинішньому суспільстві?

6. Прочитайте виразно вірш українського поета Юрія Липи:

Що в кожній людині

Дивним чином

Добро уживається й зло.

Що кожна людина

Жалю гідна.

Що в кожної людини

Своя таємна правда.

Що, коли різні правди

Зіштовхуються,

Вони одна одну

Недолюблюють.

Вони навіть

Ворогують.

Вони готові на все

Заради правди.

Про що йдеться в цій поезії? Які найважливіші думки проголошує поет? Яким чином вони пов'язані з новелою Г. Гарсіа Маркеса?

7. 27 вересня 1924 року російський поет і письменник Володимир Набоков написав вірш «Откуда прилетел? Ка­ким ты дышишь горем?», в якому змальовує приліт демона:

Откуда прилетел? Каким ты дышишь горем?

Скажи мне, отчего твои уста, летун,

Как мертвые, бледны, а крылья пахнут морем?

И демон мне в ответ: Ты голоден и юн,

Но не насытишься ты звуками. Не трогай натянутых тобой

нестройных этих струн.

Исчез он. Тает ночь. Мне Бог велел звучать.

Що незвичайного в образі демона? Як діалогічна фор­ма, сумна атмосфера поезії підказує спільність з твором Г. Гарсіа Маркеса «Стариган із крилами»?

8. Янгол відлетів. Чи стало найщасливішим подружжя Пелайо та Елісенди? А мешканці селища?

9. Чи можливий інший фінал твору?

10. Чи потрібні янголи на Землі? Чи готові люди сьо­годні сприйняти їх?

Життя не обманеш і не зупиниш. Янгол полетів від нас. Перетворився в просту уявну крапку над морським горизонтом. Світ від того не переки­нувся. Люди живуть: сміються, «заливають» очі на своє ли­хо, радіють, танцюють, співають... Згасають і народжують­ся зірки в нічному небі. Але вічними залишаються Віра, Лю­бов і Добро, бо вони є Життя.

Відкрийте свої серця Любові і Доброті! Впустіть їх у свою душу! І вони обов'язково вам подарують таємниці, ощасливлять долю, порятують в не­щасті.

Ось саме про це і йдеться в невеличкій новелі Габріеля Гарсіа Маркеса «Стариган із крилами».