asyan.org
добавить свой файл
  1 ... 2 3 4 5

Випробування методу ПЛР на модельних зразках із суспензіями бактерій та корпускулярного діагностикуму штамів мікроорганізмів гомологічних видів при використанні праймерів rpoB i pap31

Показники результатів дослідження

Рівень узагальнених показників тестування зразків методом ПЛР при використанні праймерних систем

rpoB



pap31



Специфічність

(74,1±9,9) %

для штамів B. henselae та корпускулярного діагностикуму B. quintana

(83,3±8,3) %

Чутливість

(8,1±3,5) × 104 КУО/мл

(6,3±1,9) × 105 б.к./мл

для штамів B. henselae

(9,8±5,6)×103 КУО/мл

(1,4±1,2)×105 б.к./мл

для корпускулярного діагностикуму

B. quintana

(8,6±1,4)×105 б.к. /мл

Відтворюваність

(81,3±6,3) %

для штамів B. henselae та корпускулярного діагностикуму B. quintana (89,9±3,3) %


Результати визначення чутливості штамів бартонел до антимікробних препаратів, які було отримано нами, співпадають із загальновизнаним положенням про те, що ця група бактерій в цілому характеризується досить високою чутливістю до більшості антибіотиків, які широко використовуються в медичній практиці. Проте, дані щодо чутливості бартонел до антимікробних препаратів різних хімічних груп надзвичайно суперечливі.

Найчастіше розбіжності стосуються питання чутливості бартонел до дії антибіотиків груп β-лактамів, макролідів і тетрациклінів. Пеніциліни не знайшли широкого використання в терапії бартонельозів, але результати наших досліджень показали, що культури Bartonella spp. у 100% випадків чутливі in vitro до пеніцилінів, амінопеніцилінів, карбоксипеніцилінів. Досить часто для лікування ХКП фахівці пропонують застосовувати цефалоспорини. Результати наших досліджень показали варіацію чутливості бартонел до різних препаратів цієї групи. Так, усі досліджені штами були чутливими до цефалексину, цефазоліну, цефаклору, цефтриаксону, але 71% цих штамів виявився резистентним до цефотаксиму. Отримані нами дані свідчать про високу (100%) чутливість бартонел до рифампіцину, що узгоджується з клінічною ефективністю препарату при ХКП, але його застосування не рекомендується в якості монотерапії бартонельозу через швидке виникнення резистентності.

Традиційно для лікування бартонельозу, в тому числі ХКП, застосовувались антибіотики груп макролідів і тетрациклінів. Так, першою лінією терапії БА у ВІЛ-інфікованих осіб є еритроміцин. Традиційні рекомендації щодо застосування еритроміцину базуються на його ефективності при БА, тоді як у хворих на ХКП терапевтична ефективність еритроміцину не підтверджена в жодному дослідженні. Крім того, еритроміцин має суттєвий недолік – швидке формування мікробної резистентності.

Єдиним антибактерійним препаратом, клінічна ефективність якого була встановлена в ході подвійного сліпого плацебо-контрольованого дослідження при лікуванні неускладненої ХКП у імунокомпетентних пацієнтів, є азитроміцин, що призначався протягом 5-10 днів. Окрім зменшення тривалості лімфаденіту, відмінностей порівняно з пацієнтами, що не отримували антибактерійну терапію, нами знайдено не було.

Досліджені нами штами Bartonella spp. in vitro характеризувалися резистентністю до еритроміцину у 57%, до кларитроміцину – у 29%, до азитроміцину – у 43%, до тетрацикліну – у 14%. Ці дані суперечать відносній клінічній ефективності застосування вищевказаних препаратів для лікування бартонельозу. Крім того, ефективність застосування антибіотиків в імунокомпетентних пацієнтів при ХКП не доведена. Враховуючи імунопатологічний характер проявів цього варіанту хвороби, ризик виникнення побічних реакцій, а також розвитку стійкої флори, імунокомпетентним хворим із легким і середнім ступенем тяжкості антибіотикотерапія не рекомендується. Необхідно відзначити, що у пацієнтів із ослабленою імунною системою, на відміну від імунокомпетентних пацієнтів, при застосуванні антибіотиків спостерігається значне клінічне поліпшення.

Враховуючи розбіжність між результатами визначення ефективності антибіотиків in vitro та in vivo, можна припустити, що клінічні прояви хвороби, ймовірно, обумовлені не мікроорганізмами, а імунопатологічними реакціями, що опосередковані антигенами бартонел. Вищезазначене знецінює вивчення антибіотикочутливості клінічних ізолятів бартонел.

За даними Meghari S. зі співавт. (2006), Sapadin A.N., Fleischmajer R. (2006), Shichiri M, Tanaka Y. (2010) макроліди, тетрацикліни та ансаміцини є унікальними класами препаратів, які не лише володіють високою протимікробною активністю, але мають потужний неантибактерійний потенціал, завдяки якому здатні корегувати імунологічні та запальні реакції й здійснювати антиангіогенну дію. Це відкриває нові перспективи для їх використання в терапії бартонельозу.
ВИСНОВКИ
У дисертації вирішена проблема клініко-етіологічної діагностики бартонельозу за допомогою застосування удосконалених поживних середовищ, імунодіагностичних тест-систем і методу полімеразно-ланцюгової реакції. Отримано нові дані про клінічний перебіг бартонельозу, встановлені категорії ризику зараження. Теоретично та клінічно обґрунтована необхідність включення бартонельозу до схем моніторингу опортуністичних інфекцій при ВІЛ/СНІД.

  1. Маніфестна форма бартонельозу характеризувалася переважним перебігом у вигляді типової ХКП (69,5%). У 30,5% спостерігались інші варіанти інфекції: системний, окулогландулярна ХКП, орофарингеальна ХКП, бацилярний ангіоматоз. У 29,0% ВІЛ-інфікованих реєструвалася латентна форма бартонельозу. Маніфестація процесу в 5,7% осіб із III і IV клінічними стадіями ВІЛ/СНІД характеризувалася домінуванням бацилярного ангіоматозу (50,0%) над іншими варіантами: системним, бацилярним пеліозом і типовою ХКП. Усі атипові варіанти бартонельозу потребували етіологічної розшифровки.

  2. Висока (86,3%) поширеність анамнестичних антибартонельозних антитіл у клінічно здорових людей усіх вікових категорій, незалежно від статі, свідчить про активний характер епідеміологічного процесу, убіквітарність бартонел, ординарний характер інфікування. Частіше виявляються антитіла проти B. quintana, ніж проти B. henselae (77,5% і 56,3%, відповідно). Виявлення антибартонельозних антитіл у діагностичному титрі у 34,7% осіб із ВІЛ/СНІД свідчить про високий рівень інфікованості цієї групи населення, особливо споживачів ін’єкційних наркотиків.

  3. Гістологічна картина бартонельозного лімфаденіту та бацилярного ангіоматозу має вельми характерні, але не патогномонічні ознаки. При типовій ХКП гістологічне підтвердження діагнозу не є необхідним, оскільки дані анамнезу, наявність подряпин у поєднанні з регіонарним лімфаденітом і гарячкою є діагностичним. Використання РНІФ-тест-системи для виявлення бартонельозного антигену в біосекційному матеріалі з подальшим аналізом гістологічної картини при атипових варіантах удосконалює діагностику бартонельозу.

  4. Бартонели характеризуються високою вибагливістю до поживних середовищ і умов культивування. Застосування оптимізованого шоколадного агару з додаванням стимулятору росту чумного мікробу, дотримання загальноприйнятих правил асептики, відбору та посіву зразків клінічного матеріалу, оптимальних умов вирощування висівів дозволяє з високою частотою виділяти від хворих на бартонельоз ізоляти Bartonella spp. при вирощуванні впродовж 5-10 діб.

  5. Вивчення біологічних властивостей клінічних ізолятів Bartonella spp. показало, що за морфологічними, тинкторіальними та біохімічними властивостями культури бартонел є монотипними та не відрізняються від референтного штаму B. henselae CCUG 30454 BT (CDC G5436, ATCC 49882, CIP 103737). Враховуючи, що бартонели є ферментативно інертними та не метаболізують сполучення, які входять у біохімічні тестові панелі, ідентифікація їх в умовах бактеріологічних лабораторій дуже складна.

  6. Бартонели характеризуються in vitro високою чутливістю до пеніцилінів, амінопеніцилінів, карбоксипеніцилінів, цефалоспоринів (за винятком цефотаксиму), аміноглікозидів, карбопенемів, фторхінолонів, глікопептидів, ансаміцинів, нітробензолів. Від 14 до 57% штамів Bartonella spp. резистентні до макролідів і тетрациклінів.

  7. Встановлено, що використання вітчизняної РНІФ-тест-системи для виявлення бартонельозного антигену забезпечує проведення лабораторних досліджень із рівнем чутливості (1,30,7)105 корпускул антигену/мл, специфічності (923)%, відтворюваності (955)%; а використання з цією метою РНІФ-тест-системи для визначення антибартонельозних антитіл – (0,20,03) мг антитіл/мл, (914)% і (955)%, відповідно.

  8. Застосування праймерних систем rpoB i pap31 забезпечує близький рівень результативності методу ПЛР-детекції B. henselae зі специфічністю (74,1-83,3)%, чутливістю (1,4-6,3)´105 б.к./мл, відтворюваністю (81,3-89,9)%. Експериментально підтверджено видову специфічність вказаних праймерних систем: rpoB для ідентифікації B. henselae, а pap31 – для B.henselae та B. quintana. Паралельне застосування обох праймерних систем забезпечує можливість диференціювати види B. henselae та B. quintana. ПЛР-детекція може застосовуватись і як метод контролю ефективності етіотропної терапії.


Практичні рекомендації


  1. Враховуючи поширеність бартонельозу серед ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД, рекомендується включити детекцію Bartonella spp. до схем моніторингу опортуністичних інфекцій, що сприятиме підвищенню ефективності лікування.

  2. Розроблені та апробовані оптимізований шоколадний агар та експериментальні РНІФ-тест-системи для визначення в зразках клінічного матеріалу (кров, пунктат лімфовузлів, біоптат ангіом та ін.) бартонельозного антигену та рівня антибартонельозних антитіл (сироватка крові) рекомендуються для широкого практичного використання в роботі бактеріологічних лабораторій лікувальних закладів, науково-дослідних інститутів протиепідемічного профілю. Використання РНІФ-тест-системи для виявлення бартонельозного антигену в біосекційному матеріалі або ПЛР із застосуванням праймерних систем rpoB i pap31 із подальшим аналізом гістологічної картини в роботі патологоанатомічних відділень лікувальних закладів сприятиме підвищенню етіологічної діагностики бартонельозу.

  3. Рекомендовано для широкого практичного використання в роботі бактеріологічних лабораторій лікувальних закладів, науково-дослідних інститутів протиепідемічного профілю розроблені протоколи підготовки зразків клінічного матеріалу, протоколи технології здійснення досліджень бактеріологічним, імунофлюоресцентним та ПЛР-методами з метою виявлення Bartonella spp. та визначення рівня специфічних антитіл.

  4. Вивчення антибіотикочутливості клінічних ізолятів бартонел in vitro проводити недоцільно, оскільки отриманий результат не може передбачити ефективність терапії, тому що встановлена клінічна ефективність макролідів, тетрациклінів та ансаміцинів зумовлена більшою мірою їх протизапальною й антиангіогенною діями, ніж антимікробною активністю.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


  1. Удосконалення поживних середовищ для мікробіологічної діагностики бартонельозної інфекції / С.І. Похил, О.В. Бондаренко, О.М. Тимченко, А.В. Бондаренко // Annals of Mechnikov Institute. – 2007. – № 1. – С. 45-48. – Режим доступу до журн.: www.imiamn.org.ua/journal.htm. (Здобувачем проведено підбір тематичних хворих, проаналізовані та статистично оброблені результати досліджень).

  2. Бактеріологічний метод діагностики бартонельозної інфекції / А.В. Бондаренко, С.І. Похил, О.В. Бондаренко, В.М. Козько, Д.В. Кацапов // Лабораторная диагностика. – 2007. – № 2 (40). – С. 51-56. (Здобувачем зібрано фактичний матеріал досліджень та узагальнено здобуті результати, оформлена стаття).

  3. Раціональна антибіотикотерапія бартонельозу / А.В. Бондаренко, С.І. Похил, В.М. Козько, О.В. Бондаренко, Д.В. Кацапов // Інфекційні хвороби. – 2007. – № 2. – С. 80-86. (Здобувачем проведено аналіз даних сучасної світової літератури, проведено узагальнення отриманих даних власних досліджень, оформлена стаття).

  4. Бондаренко А.В. Бартонельоз quintana / А.В. Бондаренко // Інфекційні хвороби. – 2008. – № 2. – С. 69-76.

  5. Испытание экспериментальной тест-системы для определения антибартонеллезных иммуноглобулинов / Е.В. Бондаренко, А.В. Бондаренко, С.И. Похил, В.В. Красовский // Профілактична медицина. – 2008. – № 4. – С. 38-42. (Здобувачем проведено підбір тематичних хворих, узагальнення отриманих даних, оформлення матеріалу).

  6. Бондаренко А.В. Экспериментальное изучение тест-системы для определения антибартонеллезных антител / А.В. Бондаренко, Д.В. Кацапов // Експериментальна і клінічна медицина. – 2009. – № 4. – С. 29-32. (Здобувачем зібрано фактичний матеріал досліджень та узагальнено отримані дані, оформлена стаття).

  7. Бондаренко А.В. Вивчення чутливості збудників бартонельозу до антибактерійних препаратів / А.В. Бондаренко // Annals of Mechnikov Institute. – 2010. – № 3. – С. 45-48. – Режим доступу до журн.: www.imiamn.org.ua/journal.htm.

  8. Бондаренко А.В. Дослідження біохімічних властивостей Bartonella spp. / А.В. Бондаренко // Проблеми сучасної медичної науки та освіти. – 2010. – № 4. – С. 48-50.

  9. Бондаренко А.В. Хвороба від котячих подряпин / А.В. Бондаренко // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. – 2010. – № 918, Серія: медицина. – С. 108-114.

  10. Бондаренко А.В. Патогенетические аспекты ангиогенеза при бартонеллезной инфекции / А.В. Бондаренко // Сучасні аспекти військової медицини: збірник наукових праць головного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ» МО України. – Вип. 16. – К., 2010. – С. 36-40.

  11. Ретроспективное выявление бартонеллезных лимфаденитов по материалам биопсий лимфатических узлов / А.В. Бондаренко, В.Д. Марковский, В.А. Ольховский, В.В. Гаргин // Український медичний альманах. – 2010. – Т. 13, № 6 (додаток). – С. 65-67. (Здобувачем проведено збір клінічного матеріалу, аналіз та обробку отриманих результатів, оформлення матеріалу).

  12. Бартонельозна інфекція у ВІЛ-інфікованих / А.В. Бондаренко, В.М. Козько, Д.В. Кацапов, О.П. Черкасов // Сучасні інфекції. – 2010. – № 4. – С. 77-84. (Здобувачем проведено аналіз проблеми за оглядом сучасної літератури, проведено узагальнення отриманих даних власних досліджень, оформлена стаття).

  13. Бондаренко А.В. Бациллярный ангиоматоз / А.В. Бондаренко // Міжнародний медичний журнал. – 2011. – № 1 (65). – С. 99-102.

  14. Бондаренко А.В. Антиангіогенний ефект макролідів при бартонельозі / А.В. Бондаренко, О.П. Черкасов, Г.Л. Великоданов // Клінічна фармація. – 2011. – Т. 15, №1. – С. 9-12. (Здобувачем проведено аналіз даних літературних джерел, узагальнення отриманих даних власних досліджень, оформлена стаття).

  15. Використання полімеразної ланцюгової реакції для діагностики бартонельозної інфекції / А.В. Бондаренко, С.І. Похил, В.М. Козько, Д.В. Кацапов // Експериментальна і клінічна медицина. – 2011. – № 1 (50). – С. 128-130. (Здобувачем проведено збір матеріалу, статистичну обробку даних, аналіз результатів дослідження, оформлена стаття).

  16. Результати випробування експериментальної РНІФ-тест-системи для виявлення бартонельозного антигену / А.В. Бондаренко, С.І. Похил, О.В. Бондаренко, О.М. Тимченко // Проблеми безперервної медичної науки та освіти. – 2011. – № 1. – С. 51-53. (Здобувачем проведено збір матеріалу, аналіз та статистичну обробку результатів досліджень, оформлена стаття).

  17. Бондаренко А.В. Сероиммунологический мониторинг уровня специфических антител против микроорганизмов рода Bartonella / А.В. Бондаренко, С.И. Похил, Е.Н. Тимченко // Міжнародний медичний журнал. – 2011. – № 2 (66). – С. 82-84. (Здобувачем проведено обґрунтування вибраного напрямку дослідження та його організація, статистичну обробку даних, аналіз результатів дослідження, оформлення матеріалу).

  18. Бондаренко А.В. Імуномоделюючий ефект макролідів при хворобі від котячої подряпини / А.В. Бондаренко, В.М. Козько // Клінічна фармація. – 2011. – Т. 15, №2. – С. 4-6. (Здобувачем проведено аналіз проблеми за оглядом сучасної літератури, проведено узагальнення отриманих даних власних досліджень, оформлена стаття).

  19. Бартонельозна інфекція у ВІЛ-інфікованих, особливості розпізнавання (за даними серологічного дослідження) та лікування / А.В. Бондаренко, В.М. Козько, О.П. Черкасов, О.В. Бондаренко // Сучасні інфекції. – 2011. – № 1. – С. 36-39. (Здобувачем проведено обґрунтування вибраного напрямку дослідження та його організацію, збір матеріалу, статистичну обробку даних, аналіз результатів дослідження, оформлена стаття).

  20. Дослідження специфічності, чутливості та відтворюваності методу ПЛР-детекції Bartonella henselae на модельних зразках / А.В. Бондаренко, С.І. Похил, Д.В. Кацапов, О.В. Бондаренко // Медицина сьогодні і завтра. – 2010. – № 4. – С. 84-87. (Здобувачем зібрано фактичний матеріал лабораторних досліджень, узагальнено здобуті результати, оформлена стаття).

  21. Дослідження культуральних та антагоністичних властивостей Bartonella spp. / А.В. Бондаренко, С.І. Похил, О.В. Бондаренко, В.М. Козько, Д.В. Кацапов // Експериментальна і клінічна медицина. – 2011. – № 2 (51). – С. 126-129. (Здобувачем зібрано фактичний матеріал лабораторних досліджень, узагальнено здобуті результати, оформлена стаття).

  22. Бондаренко А.В. Чинники ризику бартонельозної інфекції у ВІЛ-інфікованих осіб / А.В. Бондаренко // Проблеми безперервної медичної науки та освіти. – 2011. – № 2. – С. 37-39.

  23. Бондаренко А.В. Патоморфологічна діагностика бацилярного ангіоматозу з використанням діагностичного набору для виявлення бартонельозного антигену / А.В. Бондаренко, В.В. Гаргін, І.В. Борзенкова // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. – 2011. – № 2. – С. 50-56. (Здобувачем проведено обґрунтування вибраного напрямку дослідження та його організацію, збір матеріалу, аналіз результатів дослідження, оформлена стаття).

  24. Бондаренко А.В. Особенности морфологической диагностики бациллярного ангиоматоза и болезни кошачьих царапин / А.В. Бондаренко, В.В. Гаргин, В.Н. Козько // Патологія. – 2011. – Т. 8, № 3. – С. 78-81. (Здобувачем проведено узагальнення даних за оглядом сучасної літератури та власних досліджень, оформлена стаття).

  25. Пат. № 37277 України, (51) МПК (2006) C 12 N 1/20. Поживне середовище для вирощування мікроорганізмів роду Bartonella / Похил С.І., Козько В.М., Бондаренко О.В., Бондаренко А.В., Тимченко О.М., Чигиринська Н.А., Кацапов Д.В.; заявник та патентовласник: ДУ «Інститут мікробіології і імунології ім. І.І. Мечникова НАМН України». – № u200806849; заявл. 19.05.2008; опубл. 25.11.2008, Бюл. № 22., 2008. (Здобувачем проведено збір клінічного матеріалу, проаналізовані результати досліджень).

  26. Спосіб лабораторної діагностики бартонельозної інфекції (БІ) за допомогою удосконаленого бактеріологічного методу / С.І. Похил, В.М. Козько, О.М. Тимченко, О.В. Бондаренко, Д.В. Кацапов, А.В. Бондаренко // Інформаційний бюлетень: додаток до «Журналу Академії медичних наук України». – Київ, 2006. – Вип. 21. – С. 57. (Здобувачем проведено підбір тематичних хворих, проаналізовані результати досліджень).

  27. Спосіб лабораторної діагностики бартонельозної інфекції за допомогою реакції непрямої імунофлюоресценції / С.І. Похил, В.М. Козько, О.В. Бондаренко, О.М. Тимченко, А.В. Бондаренко, Д.В. Кацапов, Н.А. Чигиринська // Інформаційний бюлетень (додаток до “Журналу Академії медичних наук України”). – Київ, 2007. – Вип. 22. – С. 76. (Здобувачем проведено збір клінічного матеріалу, проаналізовані результати досліджень).

  28. Спосіб виявлення збудників бартонельозної інфекції за допомогою полімеразної ланцюгової реакції / С.І. Похил, В.М. Козько, О.В. Бондаренко, О.М. Тимченко, А.В. Бондаренко, С.В. Шагун, С.П. Губанова, Д.В. Кацапов, Н.А. Чигиринська // Інформаційний бюлетень (додаток до “Журналу Академії медичних наук України”). – Київ, 2008. – Вип. 23. – С. 77. (Здобувачем проведено підбір тематичних хворих, проаналізовані результати досліджень).

  29. Козько В.М. Діагностика бартонельозної інфекції у ВІЛ-інфікованих осіб / В.М. Козько, А.В. Бондаренко, Д.В. Кацапов // Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров’я № 259-2009, випуск 9 з проблеми «Інфекційні та паразитарні хвороби», Київ, 2009. (Здобувачем проведено обґрунтування досліджень).

  30. Технологія виготовлення поживного середовища для вирощування мікроорганізмів роду Bartonella / С.І. Похил, В.М. Козько, О.В. Бондаренко, А.В. Бондаренко, О.М. Тимченко, Н.А. Чигиринська, Д.В. Кацапов // Реєстраційна картка технології № 0609U000097; супроводний лист № 314, 03.11.09. (Здобувачем проведено підбір тематичних хворих, проаналізовані результати досліджень).

  31. Бондаренко А.В. Клініко-лабораторна характеристика бартонельозу / А.В. Бондаренко, Д.В. Кацапов, О.В. Бондаренко // «Медицина третього тисячоліття»: Збірник тез конференції молодих вчених Харківського державного медичного університету (16-17 січня 2007, м. Харків). – Харків, 2007. – С. 100-101. (Здобувачем проведено клінічне спостереження за хворими, проаналізовані та статистично оброблені результати досліджень).

  32. Характеристика чутливості бартонел до антибактерійних препаратів / А.В. Бондаренко, С.І. Похил, О.В. Бондаренко, В.М. Козько, Д.В. Кацапов // «Хвороби печінки в практиці інфекціоніста»: Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України (26-27 квітня 2007, м. Донецьк). – Тернопіль: ТДМУ «Укрмедкнига», 2007. – С. 164-165. (Здобувачем проведено збір матеріалу, аналіз та статистичну обробку результатів досліджень, оформлені тези).

  33. Лабораторна діагностика хвороби від котячої подряпини / Д.В. Кацапов, А.В. Бондаренко, В.М. Козько, О.В. Бондаренко, С.І. Похил, Н.О. Єкімова, Л.В. Завгородня // «Сучасні підходи до діагностики та лікування у клінічній інфектології»: Матеріали науково-практичної конференції (14 листопада 2007, м. Харків). – Харків: ФОП Воронюк В.В., 2007. – С. 51-53. (Здобувачем проведено збір клінічного матеріалу, аналіз та статистичну обробку результатів досліджень).

  34. Кацапов Д.В. Застосування дистанційної термографії в діагностиці захворювань, що супроводжуються лімфаденопатією / Д.В. Кацапов, А.В. Бондаренко, В.А. Мішенін // «Сучасні підходи до діагностики та лікування у клінічній інфектології»: Матеріали науково-практичної конференції (14 листопада 2007, м. Харків). – Харків: ФОП Воронюк В.В., 2007. – С. 45-47. (Здобувачем проведено збір клінічного матеріалу, аналіз та статистичну обробку результатів досліджень).

  35. Бондаренко А.В. Діагностика хвороби від котячих подряпин / А.В. Бондаренко // «Медицина третього тисячоліття»: Збірник тез міжвузівської конференції молодих вчених (18 січня 2008, м. Харків). – Харків, 2008. – С. 99.

  36. Бондаренко А.В. Этиотропная терапия болезни от кошачьих царапин (БКЦ) / А.В. Бондаренко, Д.В. Кацапов, Е.В. Бондаренко // «Інфекції в практиці клініциста. Антибактеріальна та антивірусна терапія на догоспітальному та госпітальному етапах»: Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю (27-28 березня 2008, м. Харків). – Харків, 2008. – С. 69-70. (Здобувачем проведено клінічне спостереження за хворими, проаналізовані та статистично оброблені результати досліджень, оформлені тези).

  37. Експрес-метод діагностики хвороби від котячої подряпини за допомогою реакції непрямої імунофлюоресценції / В.М. Козько, А.В. Бондаренко, Д.В. Кацапов, О.В. Бондаренко, С.І. Похил, Н.О. Єкімова // «Досягнення і проблеми клінічної інфектології»: Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України (21-22 травня 2008, м. Тернопіль). – Тернопіль: ТДМУ «Укрмедкнига», 2008. – С. 292-294. (Здобувачем проведено збір клінічного матеріалу, проаналізовані результати досліджень).

  38. Бондаренко А.В. Діагностика пеліоз-гепатиту / А.В. Бондаренко // «Хвороби печінки в клінічній практиці»: Матеріали науково-практичної конференції (26-27 березня 2009, м. Харків). – Харків, 2009. – С. 54.

  39. Кацапов Д.В. Бартонеллез как опортунистическая инфекция / Д.В. Кацапов, Н.А. Екимова, А.В. Бондаренко // «Актуальні проблеми клініки, профілактики ВІЛ-інфекції і парентеральних гепатитів»: Матеріали науково-практичної конференції (12-13 лютого 2009, м. Харків). – Харків: ХНМУ, 2009. – С. 45-46. (Здобувачем проведено збір клінічного матеріалу, проаналізовані результати досліджень).

  40. Бондаренко А.В. Діагностика бартонельозної інфекції методом полімеразно-ланцюгової реакції / А.В. Бондаренко, В.М. Козько, Д.В. Кацапов // «Актуальні проблеми клініки, профілактики ВІЛ-інфекції і парентеральних гепатитів»: Матеріали науково-практичної конференції (12-13 лютого 2009, м. Харків). – Харків: ХНМУ, 2009. – С. 47-48. (Здобувачем проведено підбір тематичних хворих, проаналізовані результати досліджень).

  41. Bondarenko A.V. Express diagnostic of B. henselae-infection / A.V. Bondarenko // Abstract book of VIII International Congress of Medical Sciences (7-10 May 2009, Sofia, Bulgaria). – Tribuna Medica, suppl. to issue 1/2009, vol. LXI. – P. 211.

  42. Бондаренко А.В. Бартонельозна інфекція у ВІЛ-інфікованих / А.В. Бондаренко, Д.В. Кацапов // «Інфекційні хвороби у клінічній та епідеміологічній практиці»: Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України (21-22 травня 2009, м. Львів). – Тернопіль: ТДМУ «Укрмедкнига», 2009. – С. 65-66. (Здобувачем проведено обґрунтування вибраного напрямку дослідження і його організацію, проаналізовані результати досліджень).

  43. Лабораторный мониторинг инфекций, вызванных бартонеллами у ВИЧ-инфицированных / Д.В. Кацапов, А.В. Бондаренко, Е.В. Бондаренко, Л.В. Завгородняя // «Інфекції і паразитарні хвороби в практиці клініциста: сучасний стан діагностики, лікування та їх запобігання»: Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю (1-2 квітня 2010, м. Харків). – Харків. – 2010. – С. 74-75. (Здобувачем проведено організацію дослідження, підбір тематичних хворих, проаналізовані результати досліджень).

  44. Бондаренко А.В. Ін’єкційна наркоманія, як фактор ризику бартонельозної інфекції / А.В. Бондаренко, Д.В. Кацапов, О.В. Бондаренко // «Клініко-епідеміологічні аспекти боротьби та профілактики інфекційних та неінфекційних хвороб серед дітей і дорослих»: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (8-9 квітня 2010, м. Харків). – Харків. – 2010. – С. 323-325. (Здобувачем проведено аналіз даних літературних джерел, узагальнення отриманих даних власних досліджень, оформлені тези).

  45. Bondarenko A.V. Epidemiological aspects of bartonellosis in humans / A.V. Bondarenko // Abstract book of 3rd international scientific interdisciplinary congress for medical students and young doctors (14-16 april 2010, Kharkiv). – Kharkiv. – 2010. – P. 203-204.

  46. Bondarenko A.V. Bartonella infection in HIV-infected persons / A.V. Bondarenko // Abstract book of 3rd international scientific interdisciplinary congress for medical students and young doctors (14-16 april 2010, Kharkiv). – Kharkiv. – 2010. – P. 11.

  47. Лабораторний моніторинг бартонельозної інфекції у ВІЛ-інфікованих / А.В. Бондаренко, Д.В. Кацапов, О.В. Бондаренко, Л.В. Завгородня // «Хіміо- та імунотерапія інфекційних хвороб»: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (18-19 травня 2010, м. Суми). – Суми. – 2010. – С. 6-8. (Здобувачем проведено організацію дослідження, підбір тематичних хворих, проаналізовані результати досліджень).

  48. Бондаренко А.В. Сучасні погляди на епідеміологію бартонельозної інфекції / А.В. Бондаренко, Д.В. Кацапов, О.В. Бондаренко // «Інфекційні хвороби: Досягнення і проблеми в діагностиці та терапії»: Матеріали VIII з’їзду інфекціоністів України (6-8 жовтня 2010, Вінниця). – Тернопіль: ТДМУ «Укрмедкнига», 2010. – С. 347-348.

  49. Бондаренко А.В. Ретроспективна патоморфологічна діагностика доброякісного лімфоретикульозу / А.В. Бондаренко, В.В. Гаргін, І.В. Борзенкова // «Актуальні проблеми онкоморфології»: Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю (12-13 травня 2011, м. Харків). – Харків, 2011. – С. 6-7. (Здобувачем проведено обґрунтування вибраного напрямку дослідження та його організацію, збір матеріалу, аналіз результатів дослідження, оформлені тези).

  50. Бондаренко А.В. Взаємоз’язок бартонельозу з іншими ВІЛ-асоційованими інфекціями / А.В. Бондаренко, В.М. Козько, С.І. Похил, О.П. Черкасов, Г.Л. Великоданов //«Актуальні проблеми клініки, профілактики ВІЛ-інфекції і захворювань з парентеральним шляхом передачі»: Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю (20-21 жовтня 2011 року, м. Харків). – Харків, 2011. – С. 7-9. (Здобувачем проведено обґрунтування вибраного напрямку дослідження та його організацію, збір матеріалу, аналіз результатів дослідження, оформлені тези).



<< предыдущая страница   следующая страница >>