asyan.org
добавить свой файл
1 2 ... 4 5


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

«ІНСТИТУТ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

імені Л.В. ГРОМАШЕВСЬКОГО

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ»


БОНДАРЕНКО АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ


УДК: 616.98:579.881.2

КЛІНІКО-ДІАГНОСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

БАРТОНЕЛЬОЗУ


14.01.13 – інфекційні хвороби

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня


доктора медичних наук


Київ – 2012

Дисертацією є рукопис.



Робота виконана в Харківському національному медичному університеті Міністерства охорони здоров’я України.
Науковий консультант:
доктор медичних наук, професор Козько Володимир Миколайович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, кафедра інфекційних хвороб, завідувач кафедри.
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України Руденко Антоніна Олексіївна, ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського НАМН України», відділ нейроінфекцій, завідувач відділу;
доктор медичних наук, професор Малий Василь Пантелійович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, кафедра інфекційних хвороб, завідувач кафедри;
доктор медичних наук, професор Дуда Олександр Костянтинович, Національна медична академія післядипломної освіти МОЗ України, кафедра інфекційних хвороб, завідувач кафедри.

Захист відбудеться “31” травня 2012 р. о 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.614.01 при ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського НАМН України» за адресою: 01015, м. Київ, вул. Миколи Амосова, 5.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського НАМН України» (01015, м. Київ, вул. Миколи Амосова, 5).
Автореферат розісланий “ 26 ” квітня 2012 р.


Вчений секретар


спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук О.Л. Панасюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Роль бартонел у патології людини, яка раніше вважалася незначною, в теперішній час викликає все більше занепокоєння. Бартонели відносять до збудників так званих емерджентних та реемерджентних інфекцій [Возіанова Ж.І., 2001; Медянников О.Ю. зі співавт., 2004; Saisongkorh W. зі співавт., 2009; Hammoud K.A. зі співавт., 2010; Nervi S.J. зі співавт., 2011].

Починаючи з рекласифікації 1993 р., рід Bartonella, який до цього нараховував лише один вид, постійно розширюється і зараз налічує близько 40 видів і підвидів бактерій. Між тим, деякі з хвороб, які зараз відносяться до бартонельозів: траншейна гарячка, хвороба від котячої подряпини (ХКП) – відомі досить давно, проте їх етіологію було визначено тільки нещодавно [Лукин Е.П. зі співавт., 2001; Тарасевич И.В., 2001; Фролов В.М., 2001].

В Україні через відсутність повноцінних статистичних даних об’єктивний рівень захворюваності на бартонельоз залишається невизначеним [Климчук М.Д. зі співавт., 1997; Любінський С.Ю., 2000]. У США рівень зареєстрованих захворювань на ХКП, на яку за даними науковців припадає близько 85% випадків бартонельозу, складає серед госпіталізованих до стаціонару осіб від 0,77 до 0,86 на 100 000 населення на рік, а серед амбулаторних пацієнтів – 9,3. За даними Jackson L.A. (1993) та Florin T.A. (2008) ХКП зустрічається у дорослих частіше, ніж визнавалося раніше (більше 40% у осіб старше 20 років).

Основна група ризику – хворі з імунодефіцитами різного походження, в яких захворювання без адекватного лікування є фатальним [Pape M. зі співавт., 2005; Lamas C. зі співавт., 2006; Pons I. зі співавт., 2008; Бартлетт Дж. зі співавт., 2010]. Епідемія ВІЛ/СНІДу, а також зростання рівня індикації та ідентифікації мікроорганізмів створили умови для швидкого розширення досліджень опортуністичних інфекцій [Малый В.П., 2009]. Бартонели викликають надзвичайний поліморфізм клінічних проявів з ураженням усіх органів та систем хазяїна [Возіанова Ж.І., 2001; Богун Л.В., 2005; Florin T.A., 2008; Nervi S.J. зі співавт., 2011].

Обмеженість знань щодо бартонельозу зумовлює і відсутність упорядкованої схеми групування його нозологічних форм [ВООЗ, 2006]. Недостатнє вивчення біологічних властивостей збудників та широкий спектр клінічних варіантів бартонельозу значно ускладнюють його етіологічну діагностику. В Україні сучасні методи лабораторної діагностики бартонельозу не розроблені, лабораторії лікувальних закладів не здійснюють індикацію бартонел у клінічних зразках й не визначають рівень специфічних антитіл проти них у сироватках крові хворих.

Медичні працівники різних спеціальностей відносно мало інформовані про клінічні варіанти бартонельозу, що при відсутності методів етіологічної діагностики, призводить до правильного встановлення клінічного діагнозу лише за умов типового перебігу ХКП. Переважна ж більшість випадків бартонельозу залишається не діагностованою з наступним негативним впливом на ефективність терапії та профілактику цієї групи інфекційних захворювань. У цих випадках провідної ролі для встановлення правильного діагнозу набуває застосування лабораторних досліджень для визначення етіології захворювання.

Все вищезазначене диктує необхідність комплексного вивчення бартонельозу. Робота націлена на вирішення важливої медичної проблеми та підпадає під пріоритетний науковий напрямок, визначений МОЗ та НАМН України “Розробка принципово нових методів діагностики, лікування та профілактики найпоширеніших хвороб людини, шляхів зміцнення здоров’я та подовження тривалості життя”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках планових науково-дослідних робіт кафедри інфекційних хвороб ХНМУ “Удосконалення лікування вірусних, бактеріальних інфекцій на основі вивчення компенсаторно-адаптаційних реакцій хворих”, № державної реєстрації 0107U001391, “Удосконалення діагностики, лікування гемоконтактних вірусних інфекцій (вірусних гепатитів, ВІЛ-інфекції) та опортуністичних захворювань”, № державної реєстрації 0110U001816, а також науково-дослідної роботи ДУ “ІМІ ім. І.І. Мечникова НАМНУ” “Вивчення біологічних властивостей Bartonella spp. та розробка методів лабораторної діагностики хвороби від котячих подряпин”, № державної реєстрації 0105U001109.

Мета дослідження: удосконалення методів етіологічної діагностики бартонельозу на підставі комплексного клініко-лабораторного обстеження хворих та вивчення біологічних властивостей збудників.

Завдання дослідження:

  1. Дослідити клінічні прояви бартонельозу.

  2. Провести моніторинг антибартонельозних антитіл у клінічно здорових та ВІЛ-інфікованих осіб.

  3. Оцінити інформативність гістологічного методу діагностики бартонельозу шляхом ретроспективного аналізу біопсій лімфовузлів та шкіри.

  4. Удосконалити поживні середовища (ПС) для первинного виділення бартонел із зразків клінічного матеріалу.

  5. Вивчити морфологічні, тинкторіальні та біохімічні властивості бартонел.

  6. Визначити чутливість бартонел до антибактерійних препаратів.

  7. Розробити та апробувати імунодіагностичні тест-системи для виявлення в зразках клінічного матеріалу бартонельозного антигену (BartAg) й для визначення рівня антибартонельозних (antiBart) антитіл у сироватці крові хворих.

  8. Провести експериментальне випробування систем праймерів на модельних і клінічних зразках для визначення рівня специфічності, чутливості та відтворюваності результатів індикації бартонел методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).

Об’єкт дослідження: клініко-морфологічні прояви бартонельозу (комплекс клініко-анамнестичних, морфологічних і лабораторно-інструментальних параметрів перебігу хвороби); біологічні властивості бактерій роду Bartonella (морфологічні, тинкторіальні, культуральні, біохімічні, антигенні, чутливість до антибактерійних препаратів, внутрішньовидова відмінність).

Предмет дослідження: експертна оцінка існуючих методів етіологічної діагностики бартонельозу (гістопатологічне дослідження біоптатів лімфовузлів і шкіри, виділення “чистих” культур збудника, визначення рівня специфічних antiBart імуноглобулінів (Ig) у зразках крові здорових та хворих людей, визначення BartAg у біоптатах шкіри, детекція специфічних фрагментів геному збудника).

Методи дослідження: загальноприйняті клініко-лабораторні й інструментальні методи обстеження хворих (оцінка вираженості основних клінічних синдромів), цитофлюорометричний (дослідження периферичної крові), гістологічний, мікробіологічні (світлова та електронна мікроскопія, культуральні, біохімічні, імунологічні), молекулярно-генетичні (генотипування штамів бартонел, визначення вірусного навантаження ВІЛ), математико-статистичні (обробка результатів досліджень).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні проведено комплексне наукове дослідження бартонельозу. Проведено моніторинг специфічних antiBartIg серед населення Харківської області (у т.ч. ВІЛ-інфікованих осіб) та встановлені категорії ризику зараження. Дано опис групи хворих на бартонельоз, діагноз в яких було підтверджено бактеріологічно, імунологічно та молекулярно-генетично. Проведено клініко-епідеміологічний та імунологічний аналіз репрезентативного матеріалу, що дозволило визначити динаміку клінічних проявів і перебіг бартонельозу. Детально проаналізовано гістологічні зміни в лімфовузлах і шкірі у хворих на бартонельоз.

На підставі мікробіологічних й імунологічних методів дослідження встановлено, що у ВІЛ-інфікованих на фоні бартонельозу відбувається реактивація туберкульозу та токсоплазмозу. Встановлений взаємозв’язок між ін’єкційною наркоманією, HCV-інфекцією й інфікованістю бартонелами.

Вперше в Україні проведена індикація й ідентифікація регіональних штамів бартонел із клінічного матеріалу та визначені їх біологічні властивості. Результати, які були одержані, дозволили оцінити існуючі сучасні методи діагностики бартонельозу, удосконалити бактеріологічний і гістологічний методи та розробити ефективні імунологічні методи, а також провести випробування методу ПЛР-дослідження. Вперше науково обґрунтовані можливість, ефективність та доцільність використання розроблених й удосконалених методів для діагностики бартонельозу в клінічних умовах. Виявлена можливість ретроспективної діагностики ХКП та БА при дослідженні архівних біоптатів лімфовузлів і шкіри за допомогою реакції непрямої імунофлюоресценції (РНІФ).

Практичне значення одержаних результатів. Визначено комплекс клінічних, епідеміологічних і мікробіологічних критеріїв етіологічної діагностики бартонельозу. Розроблено протоколи підготовки зразків клінічного матеріалу для проведення виділення та ідентифікації бартонел, протоколи технології здійснення досліджень бактеріологічним, імунофлюоресцентним, ПЛР-методом з метою виявлення Bartonella spp. або відповідного антигену та визначення рівня специфічних антитіл, які рекомендовані для широкого практичного використання в роботі бактеріологічних лабораторій лікувальних і санітарно-епідеміологічних закладів, науково-дослідних інститутів протиепідемічного профілю МОЗ і НАМН України.

Враховуючи поширеність бартонельозу серед хворих на ВІЛ/СНІД, атиповість клінічної симптоматики у цього контингенту та можливість несприятливого перебігу хвороби без адекватної етіотропної терапії, рекомендовано включити бартонельоз до клінічного протоколу лікування опортуністичних інфекцій у хворих на ВІЛ/СНІД, а розроблені для діагностики бартонельозів РНІФ-тест-системи – до схем моніторингу при ВІЛ-інфекції. Враховуючи наявність антиангіогенного ефекту макролідів, ансаміцинів і тетрациклінів, рекомендовано введення цих препаратів до стандартів лікування бартонельозів у хворих на ВІЛ-інфекцію.

Основні результати досліджень впроваджено в практику охорони здоров’я у формі науково-технічної документації: патенту України на корисну модель (№ 37277 “Поживне середовище для вирощування мікроорганізмів роду Bartonella” від 25.11.2008); інформаційного листа про нововведення в системі охорони здоров’я (№ 259-2009 “Діагностика бартонельозної інфекції у ВІЛ-інфікованих осіб”); медико-біологічних нововведень: “Спосіб лабораторної діагностики бартонельозної інфекції за допомогою удосконаленого бактеріологічного методу”, “Спосіб лабораторної діагностики бартонельозної інфекції за допомогою реакції непрямої імунофлюоресценції”, “Спосіб виявлення збудників бартонельозної інфекції за допомогою полімеразної ланцюгової реакції”; реєстраційної картки технології (№ 0609U000097 “Технологія виготовлення поживного середовища для вирощування мікроорганізмів роду Bartonella” від 03.11.09); звіту з теми науково-дослідної роботи НАМН 60/2005 №0105U001109 ДУ “ІМІ ім. І.І. Мечникова НАМНУ” “Вивчення біологічних властивостей Bartonella spp. та розробка методів лабораторної діагностики хвороби від котячих подряпин”.

Матеріали та результати, які було отримано при виконанні роботи, впроваджено в роботу ДУ “ІМІ ім. І.І. Мечникова НАМНУ”, у клінічну практику Обласної клінічної інфекційної лікарні м. Харкова, спеціалізованої туберкульозної лікарні при Жовтневській виправній колонії (№ 17), Обласного центру профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом (ОЦПБС) м. Харкова.

Викладені в дисертації матеріали використовуються в навчальному процесі в системі підготовки студентів та перепідготовки лікарів на кафедрі інфекційних хвороб Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, м. Київ; кафедрі інфекційних хвороб і кафедрі мікробіології, вірусології та імунології ХНМУ; кафедрі інфекційних хвороб з епідеміологією і курсом мікробіології, вірусології та імунології Медичного інституту Сумського державного університету; кафедрі інфекційних хвороб Дніпропетровської державної медичної академії.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто сформульовано мету та завдання дослідження, систематизовано й проаналізовано сучасну наукову літературу та виконано патентно-інформаційний пошук за темою дослідження, проведено клініко-лабораторний аналіз перебігу бартонельозу та систематизацію отриманих даних. Провідні ідеї, гіпотези та наукові положення повністю належать здобувачу. Дослідження в межах науково-дослідних робіт проводилися при безпосередній участі здобувача.

Бактеріологічні, імунологічні та молекулярно-генетичні дослідження виконано спільно зі співробітниками ДУ “ІМІ ім. І.І. Мечникова НАМНУ”. Патоморфологічні дослідження виконано спільно зі співробітниками кафедри патологічної анатомії ХНМУ за особистою участю здобувача. Здобувачем проведено статистичну обробку, інтерпретацію, узагальнення та викладення результатів дослідження, написано всі розділи роботи, сформульовано висновки та практичні рекомендації.

Автор висловлює подяку завідувачу лабораторії нових та маловивчених інфекційних захворювань (ЛНМІЗ) ДУ “ІМІ ім. І.І. Мечникова НАМНУ” д.мед.н., ст. наук. співроб. Похилу С.І. та науковому консультанту д. мед. н., професору Козьку В.М. за плідну співпрацю та надану допомогу.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень та положення дисертації були висвітлені та викладені на науково-практичних конференціях: “Пошук та розробка нових профілактичних і лікувальних протимікробних засобів, антисептиків, дезінфектантів та пробіотиків” (м.Харків, 2006); “Захворювання печінки та кишечнику. Актуальність паразитарних інвазій в гастроентерології” (м. Харків, 2006); “Сучасні підходи до діагностики та лікування у клінічній інфектології” (м. Харків, 2007); “Хвороби печінки в клінічній практиці” (м. Харків, 2009); науково-практичних конференціях з міжнародною участю: “Від фундаментальних досліджень – до прогресу в медицині” (м. Харків, 2005); “Хвороби печінки в практиці клініциста” (м. Харків, 2007); “Інфекції в практиці клініциста. Антибактеріальна та антивірусна терапія на догоспітальному та госпітальному етапах” (м. Харків, 2008); “Актуальні проблеми клініки, профілактики ВІЛ-інфекції і парентеральних гепатитів” (м. Харків, 2009); “Клініко-епідеміологічні аспекти боротьби та профілактики інфекційних та неінфекційних хвороб серед дітей і дорослих” (м. Харків, 2010); “Інфекції у практиці клініциста. Антибактеріальна, антивірусна, імунотерапія і імунопрофілактика в умовах поліклініки та стаціонару” (м. Харків, 2010); “Актуальні проблеми онкоморфології” (м. Харків, 2011); “Актуальні проблеми клініки, профілактики ВІЛ-інфекції і захворювань з парентеральним шляхом передачі” (м. Харків, 2011); науково-практичних конференціях з міжнародною участю і пленумах Асоціації інфекціоністів України “Інфекційні хвороби у клінічній та епідеміологічній практиці” (м. Львів, 2008); “Досягнення і проблеми клінічної інфектології” (м. Тернопіль, 2008); всеукраїнській науково-практичній конференції та пленумі Асоціації інфекціоністів Сумщини “Хіміо- та імунотерапія інфекційних хвороб” (м. Суми, 2010); VIII з’їзді інфекціоністів України “Інфекційні хвороби: Досягнення і проблеми в діагностиці та терапії” (м. Вінниця, 2010); XV з’їзді мікробіологів, епідеміологів та паразитологів України “Проблеми та еволюція епідемічного процесу і паразитарних систем провідних інфекцій сучасності” (м. Харків, 2011); VIII International Congress Of Medical Sciences For Students And Young Doctors (Sofia, Bulgaria, 2009); 3rd International Scientific Interdisciplinary Congress For Medical Students And Young Doctors (Kharkiv, 2010); міжвузівськіх конференціях молодих вчених “Медицина третього тисячоліття” (м. Харків, 2007, 2008); засіданнях Харківського товариства інфекціоністів (2005 – 2011 рр.).



следующая страница >>