asyan.org
добавить свой файл
1

НАПРЯМИ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ АГРАРНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ



аспірант Мареха І.С., студент Некрутенко О. В.
В умовах становлення і розвитку ринкових механізмів господарювання в Україні, конкурентоспроможність аграрного сектору економіки визначається ступенем розвиненості ринкової інфраструктури сільськогосподарських підприємств.

Як показав аналіз, виконаний експертами Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) і Світового Банку (World Bank) [1], більшість успішних прикладів реалізації стратегій підйому аграрного сектору в країнах що розвиваються, транзитивних і з ринковою економікою були зумовлені саме стратегічними інвестиціями у фізичну інфраструктуру.

У структурі аграрного сектору Україні мають місце усі організаційно-виробничі типи сільськогосподарських виробників:

• підприємницький - великі сільгосппідприємства, агрохолдинги, аграрні фірми, що знаходяться у власності великих бізнес-структур та промислових підприємств;

• колективний - товариства з обмеженою відповідальністю, рідше виробничі кооперативи, в основному середні за розмірами підприємства;

• сімейний - середні і малі фермерські господарства, які потенційно можуть бути інтегровані у світовий аграрний сектор (в Україні фермерство як тип сільськогосподарського підприємства все ще перебуває у стадії формування, він налічує менше 50 тис. сімейних господарств, середній розмір сільгоспугідь - 65 га). Крім того, до цього типу господарств необхідно віднести також селянські сімейні господарства (з земельною ділянкою до 2 га) і традиційні особисті підсобні господарства (середній розмір угідь - 0,5 га). Не дивлячись на більш низький рівень продуктивності та відсталість у технологіях, що використовуються у господарствах населення, вони виробили у 2010 році 98% загального врожаю картоплі, 86% овочів, 85% плодово-ягідної продукції, 14% цукрового буряка, більше 50% м’яса, 43% яєць, 82% молока тощо [2]. Відтак, аграрна політика не повинна ігнорувати цю групу сільгоспвиробників, роль якої у забезпеченні населення країни продовольством і зайнятості на селі суттєва.

Одним із визначальних напрямів забезпечення конкурентоспроможності аграрного сектору України є фокусування державної підтримки на інвестуванні у розвиток сільської місцевості, транспортного обслуговування, дорожнє будівництво, водо-, енерго- і газозабезпечення, телекомунікації, формування мережі оптових ринків та інших інфраструктурних об'єктів, що полегшують доступ дрібних сільгоспвиробників до ринків, ресурсів, інформації та технологій.

Такі інвестиції створюють матеріальну та інституційну основу для підвищення еластичності пропозиції, зниження ступеня ризику та монополізму у виробництві, переробці та просуванні продовольчих товарів, а також для диверсифікації ринку праці в сільській місцевості.

Очікувані результати від реалізації інвестицій у розвиток ринкової інфраструктури у сільській місцевості можна розділити на три основних цільових орієнтири:

• Орієнтир на зростання виробництва передбачає інвестування у фізичну інфраструктуру для підвищення продуктивності (наприклад, зростання обсягу виробництва, продуктивності праці, прямих інвестицій в технологічне оновлення та підвищення ефективності виробничих процесів), викликаного поліпшенням водопостачання, енерго- та телекомунікаційних мереж, транспортування сільгосппродукції. Альтернативна стратегія інвестування у зростання виробничих показників може бути спрямована на поліпшення соціальної інфраструктури, що підвищує якість життя в сільській місцевості, що надасть непрямий вплив на продуктивність праці в сільськогосподарському виробництві.

• Орієнтир на диверсифікацію аграрного виробництва потребує інвестування в інфраструктуру, яка буде сприяти розширенню бази аграрного виробництва, традиційно орієнтованого на монокультуру (підготовка кадрів, поширення досвіду, навичок і технологій альтернативних культур або галузей аграрного виробництва), залученню населення до переробки продукції сільського господарства.

• Орієнтир на забезпечення зайнятості може бути пов'язаний з диверсифікацією місцевого ринку праці, тобто розширенням бази економічної активності в сільській місцевості шляхом залучення населення до альтернативних джерел доходів (наприклад, до промислів, сільського туризму).

Поступова та виважена економічна політика держави щодо зазначених заходів сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості аграрного сектору України.
Література


  1. Супіханов Б.К. Про підвищення конкурентоздатності аграрного виробництва в сучасних умовах / Б.К. Супіханов // Економіка АПК. – 2008. – № 5. – С. 3–8.

  2. Офіційний сайт Міністерства аграрної політики та продовольства України [Електронний ресурс]. – Режим доступа: www.minagro.gov.ua.